Постанова

від 06.04.2021 по справі 942/1613/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року справа № 942/1613/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенко І.В., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - адвоката - Матвєєвої Тетяни Сергіївни на рішення Новопсковського районного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року у справі № 942/1613/20 (головуючий суддя І інстанції - Стеценко О.С.), складене у повному обсязі 04 лютого 2021 року у смт. Новопсков Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Донецької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 538-ДК/0184По/08/01/-20 від 01 грудня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити (а.с. 1-2).

Рішенням Новопсковського районного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 75-81).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач (через свого представника) подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що наказ № 538-ДК від 13 листопада 2020 року Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів не відповідає формі та вимогам, встановленим законодавством до такого наказу.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 17 листопада 2020 року № 538-ДК/417/АП/09/01/-20 не містить штрих-коду та скасування документів, при цьому, позивач вважає, що перевірка взагалі не була проведена.

Вважає, що акт та протокол складені з порушенням процесуального законодавства, а сама перевірка проведена на підставі недопустимих доказів, які тримані незаконним шляхом (84-86).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

06 квітня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з розглядом іншої справи.

Суд апеляційної інстанції вважає таке клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що явка позивача, його представника та відповідачів не визнавалась судом обов`язковою, крім того, дана категорія справ має стислі (скорочені) терміни судового розгляду, а також враховуючи те, що в матеріалах справи наявні всі необхідні для розгляду документи, відкладення розгляду справи є недоцільним.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 вересня 2020 року між орендодавцем Новопсковською селищною радою, в особі селищного голови Гаєва В.В., та орендарем ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Відповідно до даного договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 4423381500:06:008:0057, площею 10,0326 га, що розташована в АДРЕСА_1 , призначена для сінокосіння і випасання худоби. Державна реєстрація зазначеного договору оренди землі здійснена 25 вересня 2020 року державним реєстратором Новопсковської селищної ради Луганської області (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 25 договору оренди землі від 22 вересня 2020 року орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13 листопада 2020 року № 538-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності родючості ґрунтів наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 10,0326 га /кадастровий номер 4423381500:06:008:0057/, розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Наказано державним інспекторам Тіліверку В. , Гончарову В. у термін з 16 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року здійснити зазначений у пункті 1 цього наказу захід державного нагляду /контролю/ за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорії і форм власності, родючості ґрунтів (а.с. 46-47).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 17 листопада 2020 року № 538-ДК/158/АО/10/01/-20, в результаті проведення обстеження земельної ділянки площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057), розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області під нашаруванням снігового покриву виявлена відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід`ємною частиною складу сіножатей), натомість вона має ознаки аграрної обробки у вигляді дискування, наявні паростки озимої пшениці, що підтверджується фотофіксацією. Зазначені факти свідчать, що земельна ділянка, надана в оренду ОСОБА_1 використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є використанням не за цільовим призначенням (а.с. 5).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 17 листопада 2020 року № 538-ДК/417/АП/09/01/-20, складеного державними інспекторами Гончаровим Ю.Є. та Тіліверко В.І. , встановлено нецільове використання ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 4423381500:06:008:0057, площею 10,0326 га, розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (а.с. 6-7).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2020 року № 538-ДК/0184П/07/01/-20 в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті), площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057), розташована за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, використовується орендарем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, ст. 37 Закону України Про охорону земель , за що передбачена відповідальність згідно пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України (а.с. 8-9).

Державним інспектором складено припис від 01 грудня 2020 року № 538-ДК/0225Пр/03/01/-20, відповідно до якого ОСОБА_1 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом приведення земельної ділянки, площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057), яка розташована за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у стан придатний для використання за цільовим призначенням (а.с. 10).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 01 грудня 2020 року № 538-ДК/0184По/08/01/-20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 11-12).

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вищевказаної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятої спірної постанови. За висновком суду, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме, нецільове використання земельної ділянки, знайшов своє підтвердження у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

При розгляді справи в адміністративному суді апеляційної інстанції КАС встановлені межі перегляду як процесуального, так і матеріального характеру. Так, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, проте може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої ін станції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися в суді першої інстанції, з власної ініціативи (діє принцип офіційності в адміністративному судочинстві) або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, а також може дослідити докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАС. Також суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відтак, суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, однак, в суді першої інстанції не розглядалась правомірність винесення наказу про проведення перевірки позивача та складання акту обстеження, такі висновки не були покладені в основу мотивувальної частини позовної заяви, відтак, суд апеляційної інстанції не може вийти за межі рішення суду першої інстанції в частині надання оцінки тим обставинам, які судом першої інстанції не розглядались у зв`язку з невказанням в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на неправомірність наказу про проведення перевірки та акту обстеження земельної ділянки.

При цьому, по собі наказ та акт перевірки є носієм доказової інформації про процедурні питання при встановлені під час проведення перевірки порушення та підстави для їх усунення, та не породжує для суб`єкта господарювання жодних юридичних наслідків, саме рішення суб`єкта владних повноважень, прийняте на підставі акту перевірки (зокрема, постанова) впливає на права та обов`язки позивача.

Щодо суті позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 01 грудня 2020 року № 538-ДК/0184По/08/01/-20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. прийнята правомірно, що підтверджується необхідними доказами, штрафні санкції обраховані у відповідності з нормами діючого законодавства, підстав для її скасування не має.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось, в тому числі не наводились порушення судом першої інстанції при розгляді позовної заяви з мотивів, які в ній зазначені.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду попередньої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 286, 308, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача - адвоката - Матвєєвої Тетяни Сергіївни - залишити без задоволення.

Рішення Новопсковського районного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року у справі № 942/1613/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне судове рішення складено 06 квітня 2021 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць