Постанова

від 26.01.2021 по справі 183/802/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/570/21 Справа № 183/802/20 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , товариства з обмеженої відповідальністю ПЕКА І.І. на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Дмитренко Софії Володимирівни, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженої відповідальністю ПЕКА І.І. , третя особа без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування рішення про державну реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Дмитренко С.В., ФОП ОСОБА_1 , ТОВ ПЕКА І.І. про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування рішення про державну реєстрації права власності.

Позов мотивований тим, що 13 січня 2020 року ДП СЕТАМ за заявкою приватного виконавця Русецької О. О. в рамках виконавчого провадження ВП №59104153 було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна - нежитлове, складське приміщення загальною площею 10,83 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 , що належало боржнику ФОП ОСОБА_1 та позивача визнано переможцем електронних торгів, та ним було сплачено повну вартість майна та суму винагороди за послуги з реалізації майна в розмірі 52 430 грн.

Після повного розрахунку за нерухоме майно та на підставі акту про проведення електронних торгів від 16 січня 2020 року він звернувся до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право власності, однак його було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва оскільки 16 жовтня 2019 року на підставі Акту приймання передачі нерухомого майна серія та номер Б/Н виданого 19 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_1 на ТОВ ПЕКА І. І. державним реєстратором КП Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Дмитренко С. В. було зареєстроване право власності на це майно за ТОВ ПЕКА І. І. , а також безпідставно змінено площу з 10,83 м 2 на 20,6 м 2 .

У зв`язку з чим, він вимушений звернутись до суду та просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дмитренко Софії Володимирівни КП Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року, індексний номер: 49223188 про державну реєстрацію права власності за ТОВ Пека І. І. (код ЄДРПОУ 42949123) на нежитлове приміщення, складське приміщення, загальною площею 20,6 м 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1939663512119), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати реєстрацію права власності за ТОВ Пека І. І. (код ЄДРПОУ 42949123) за номером запису про право власності: 33725231 на нежитлове приміщення, складське приміщення, загальною площею 20,6 м 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1939663512119), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року позов задоволено та ухвалено визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дмитренко С.В. КП Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року, індексний номер: 49223188 про державну реєстрацію права власності за ТОВ Пека І.І. на нежитлове приміщення, складське приміщення, загальною площею 20,6 м 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1939663512119), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати реєстрацію права власності за ТОВ Пека І.І. за номером запису про право власності: 33725231 на нежитлове приміщення, складське приміщення, загальною площею 20,6 м 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1939663512119), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що державний реєстратор Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Дмитренко Софія Володимирівна, всупереч вимогам п.6 ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , 16 жовтня 2019 року за наявності арешту майна, що належить ОСОБА_3 - прийняла рішення та внесла запис про право власності за ТОВ Пека І.І. на нерухоме майно - нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ТОВ ПЕКА І.І. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 13 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. на підставі наказу, виданого 12 квітня 2019 року Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/5020/18, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь АТ ДТЕК Дніпропетровські електромережі 153345,42 грн., було відкрите виконавче провадження № 591041153 (а.с. 14-16, 138, 142-143).

У цей же день приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 (а.с. 145-146).

15 травня 2010 року отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта:

- інформаційна довідка за № 166577367 від 15 травня 2019 року, з якої вбачається, що, серед іншого нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , згідно з реєстраційним номером майна 14043907 нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Приватному підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВСО № 555393, ВСО № 555394, 10 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л. Г. р.№ 134 (а.с. 151-155);

- інформаційна довідка за № 166577901 від 15 травня 2019 року, з якої вбачається, що згідно з реєстраційним номером майна 14043907 нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Приватному підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВСО № 555393, ВСО № 555394, 10 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л. Г. р.№ 134 (а.с. 18-19, 159-160).

На підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) від 15 травня 2019 року, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 46858948 від 15 травня 2019 року державним реєстратором Русецькою О. О., якою проведено державну реєстрацію обтяження, арешт всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (а.с. 165-167), внесений номер запису обтяження 31543013 (спеціальний розділ), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за № 166580436 від 15 травня 2019 року, а саме у розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень зазначений вид обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (а.с. 20, 168).

Відповідно до протоколу № 460467 від 13 січня 2020 року проведення електронних торгів ДП СЕТАМ переможцем торгів по лоту за р. № 399358 - майно: нежиле, складське приміщення, загальною площею 10,83 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 є учасник № 1 - ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 (а.с. 9-10).

Державне підприємство СЕТАМ 13 січня 2020 року, на підставі поданих для проведення реалізації майна документів приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. та у відповідності до вимог ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , Інструкції з організації примусового виконання рішень та Порядку реалізації арештованого майна - здійснило реалізацію арештованого майна - нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт в мережі Інтернет, про що 16 січня 2020 року складено акт про проведення електронних торгів. Переможцем електронних торгів визнано позивача - ОСОБА_2 , яким було сплачено повну вартість майна та суму винагороди за послуги з реалізації майна в розмірі 52 430 грн. (а.с. 11-13, 193-195).

Нерухоме майно ПП ОСОБА_1 , а саме: нежиле, складське приміщення, загальною площею 10,83 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 (на яке у встановленому законом порядку приватним виконавцем Русецькою О. О. накладений арешт та внесений 15 травня 2019 року відповідний запис до спеціального розділу), було реалізоване з прилюдних торгів в межах виконання рішення суду за ВП 59104153 - позивачеві за суму 52 430 грн.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 198975709 від 05.02.2020 вбачається, що 16 жовтня 2019 року державним реєстратором Дмитренко С. В. КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , Дніпропетровської області внесений запис про реєстрацію права власності на майно - нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Пека І. І. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б-н, виданий 19 квітня 2019 року, видавник ОСОБА_1 /ТОВ Пека І. І , договір купівлі-продажу, серія та номер: 134, виданий 10 березня 2006 року, видавник: Приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л. Г.; Рішення засновників ТОВ Пека І. І. , серія та номер: 1, виданий 11 квітня 2019, видавник: Засновники ТОВ Пека І. І. (а.с.33-35).

Таким чином, державним реєстратором Дмитренко С.В. КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , Дніпропетровської області за наявності станом на 16 жовтня 2019 року інформації про державну реєстрацію обтяжень - номер запису обтяження 31543013 (спеціальний розділ) від 15 травня 2019 року, прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Пека І.І. .

Задовольняючи позов, районний суд обґрунтовано виходив з того, що державний реєстратор Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області ОСОБА_4 , всупереч вимогам п.6 ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , 16 жовтня 2019 року за наявності арешту майна, що належить ОСОБА_3 - прийняла рішення та внесла запис про право власності за ТОВ Пека І.І. на нерухоме майно - нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підставами звільнення від доказування відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України є обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За змістом статті 83 ЦПК України - сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, на позивача, який звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорених прав покладає обов`язок доведення таких обставин належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та положень ст.ст. 179, 181, 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (нерухоме майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Також, згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями ст. 386 ЦК України визначені засади захисту права власності. Так, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. А ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно.

Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах урегульовано, зокрема, законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (далі - постанова № 1127).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації визначений частиною першою статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що однією з підстав відмови у здійсненні державної реєстрації є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно (пункт 6 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

А тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку незаконність проведеної державної реєстрації та про задоволення позову

Доводи апеляційних скарг про те, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував факт звернення ОСОБА_2 за реєстрацією права власності до нотаріуса та відмову нотаріусу у вчиненні нотаріальних дій суду не надані, а вказані обставини судом повністю не з`ясовані, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки позивач позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, придбане ним з прилюдних торгів, а для внесення відомостей до державного реєстру прав власності за новим власником щодо нерухомого майна, акт про проведені електронні торги від 16 січня 2020 року містить відомості про боржника, який є відмінним від відомостей Держреєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилання в апеляційних скаргах на те, що спірне майно на момент реєстрації 16 жовтня 2019 року за ТОВ «Пека І.І.» не було обтяжене, тоді як приватний виконавець лише 24 січня 2020 року накладено арешт, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки державним реєстратором Русецькою О.О. 15 травня 2019 року проведено державну реєстрацію обтяження, арешт всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , внесений номер запису обтяження 31543013 (спеціальний розділ), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за № 166580436 від 15 травня 2019 року.

Оскільки державним реєстратором Дмитренко С.В. КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , Дніпропетровської області прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення, складське приміщення загальною площею 10,83 м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Пека І.І. , тоді як станом на 16 жовтня 2019 року була інформації про державну реєстрацію обтяжень - номер запису обтяження 31543013 (спеціальний розділ) від 15 травня 2019, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги.

Інші доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , товариства з обмеженої відповідальністю ПЕКА І.І. - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко