Постанова

від 01.02.2021 по справі 622/999/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2021 року

м.Харків

Справа №622/999/19

Провадження №22-ц/818/ 1258/ 21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач 1: Кредитна спілка "Інтер-Інвест",

Відповідач 2: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року, постановлену суддею Шабас О.С., -

у цивільній справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Кредитної спілки Інтер-Інвест , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Милиця Марії Леонідівни, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:

- визнати недійсним договір іпотеки від 18 травня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милиця Марією Леонідівною, зареєстрований в реєстрі за №794, (предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 201,5 кв.м., житловою площею 115,2 кв.м., на земельній ділянці фонду Жовтневої сільської ради Золочівського району Харківської області, знаходяться такі споруди: будинок літ А-2, ганок літ. а, погріб літ. а2, сарай літ. Б, літній душ літ. В, вбиральня літ. Г, огорожа №1, 2, колодязь №3), з моменту його укладення - 18 травня 2010 року;

- визнати абзац другий п.18 наступного змісту При звернені стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється в розмірі зазначеному у цьому вищезазначеної в цьому пункті договору іпотеки, укладеному 18 травня 2010 року між кредитною спілкою Інтер-Інвест і ОСОБА_1 , посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милиця Марією Леонідівною, реєстровий номер 794, недійсним з дати укладення 18 травня 2010 року;

- визнати п.22 договору іпотеки, укладеного 18 травня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милиця Марією Леонідівною, реєстровий номер 794, недійсним з дати укладення 18 травня 2010 року;

- стягнути з Відповідача та співвідповідача: судові витрати; 7800,00гривень нанесених збитків; 100000,00 гривень моральної шкоди;

- стягнути з кредитної спілки Інтер-Інвест на користь позивача суму 1900,00 гривень, сплачену позивачем за послуги нотаріуса;

- визнати недійсним пункт 8.2. кредитного договору від 18 травня 2010 року № 180510-1904400879;

- зобов`язати кредитну спілку Інтер-Інвест , провести перерахунок заборгованості з врахуванням недійсності пункту 8.2. кредитного договору від 18 травня 2010 року №180510-1904400879;

- зобов`язати кредитну спілку Інтер-Інвест зарахувати платіж по прибутковому касовому ордеру №351 від 18.11.2011 року в сумі 1433,10 гривень в рахунок зменшення заборгованості по тілу кредиту та провести перерахунок заборгованості з врахуванням платежу по прибутковому касовому ордеру №351 від 18.11.2011 року;

- перерахунок заборгованості погодити з позивачем;

- визнати дії приватного нотаріуса Милиця М.Л. незаконними щодо посвідчення пунктів 18-23 договору іпотеки;

- стягнути судовий збір на користь держави з кредитної спілки Інтер- Інвест в розмірі, передбаченому ЦПК України (а.с.2-34).

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки Інтер-Інвест , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Милиця Марії Леонідівни про визнання договору іпотеки недійсним, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду (а.с.71-74).

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.98-101).

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки Інтер-Інвест , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Милиця Марії Леонідівни про визнання договору іпотеки недійсним, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 п`ять разів належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою для листування, за адресою вказаною ним у позовній заяві, але в судові позивач засідання не з`являвся. Будь-яких заходів, щоб дізнатися самостійно про стан ініційованого ним судового провадження за 4 місяці, з моменту повернення справи до суду, ОСОБА_1 не вжито (а.с.122-126).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , який є позивачем у справі,звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення позивача про час, дату і місце розгляду справи, оскільки повернення судових повісток про виклик до суду з вказівкою причини повернення закінчення терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце її розгляду. Зазначає, що в матеріалах справи міститься відповідь Калиновецького старостинського округу Харківської області щодо його місця реєстрації, що є належним і допустимим доказом щодо його місця реєстрації та мешкання.

Відповідачами Кредитною спілкою "Інтер-Інвест" та ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подавався.

В судове засідання позивач та відповідачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно.

До апеляційної скарги позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутності з посиланням на те, що вимоги апеляційної скарги він підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Також, на адресу апеляційного суду через канцелярію суду надійшов лист від відповідача ОСОБА_2 , в якому міститься прохання про апеляційний розгляд даної справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що належним чином повідомлений позивач повторно, а саме 24 червня 2020 року, 22 липня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року та 27 жовтня 2020 року не з`явився в судові засідання, не повідомив про причини неявки, заяви про розгляд справи у його відсутність не подав. Зазначене підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

Перевіривши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлені наступні процесуальні дії суду першої інстанції.

Так, на зазначену в матеріалах справи адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) направлялися судові повістки про призначені судові засідання на 24 червня 2020 року, 22 липня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року, 27 жовтня 2020 року. На адресу суду першої інстанції із відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.114, 115, 119) повернулися судові повістки на 26 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року та 27 жовтня 2020 року.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України позивач ОСОБА_1 про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час усього розгляду справи не повідомляв.

22 вересня 2020 року судом першої інстанції було здійснено запит до Калиновецького старостинського округу Харківської області щодо реєстрації та місця проживання позивача ОСОБА_1 (а.с.121).

Згідно відповіді в.о.старости Калиновецького старостинського округу Харківської області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128).

27 жовтня 2020 року в судове засідання позивач, належним чином повідомлений (а.с.107, 110, 114, 119 ), не з`явився, судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду при неповідомленні причин неявки. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Крім того, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany)).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.

Отже, особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов`язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов`язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у серпні 2019 року. В судові засідання позивач не з`являвся, ухвалою суду від 25 лютого 2020 року позов було залишено без розгляду.

Після скасування зазначеної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, позивач знову не отримував судові повістки за зазначеною ним адресою і жодного разу не з`явився до суду, таку поведінку судова колегія розцінює як таку, що пов`язана із зволіканням у розгляді справи.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України , з урахуванням того, що заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи жодним чином не підтверджують висновки суду щодо належного повідомлення позивача про судові засідання спростовуються матеріалами справи, які містяться на а.с. 114, 115, 119 поштові повідомленняпро вручення поштового відправлення на судові засідання 26 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року та 27 жовтня 2020 року, які повернулися на адресу суду першої інстанції із відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою , і відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України є днем вручення поштового повідомлення. Отже, зазначені тези позивача не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.259, 367 , 374 , 37 5, 381 , 382 , 383 , 384 , 389 , 390 , 391 ЦПК України , апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст.389 Цивільного Процесуального Кодексу України.

Головуючий С.С.Кругова

Судді Н.П.Пилипчук

О.Ю.Тичкова

повний текст постанови

складено 4 лютого 2021 року