Рішення

від 27.01.2021 по справі 365/428/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/428/20

Номер провадження: 2/365/38/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2021 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Риск про розірвання договору оренди землі,

за участю представників

позивача ОСОБА_6

відповідача Карпенка В.К.

В С Т А Н О В И В:

7 жовтня 2020 року (за інформацією про відправлення) уповноважений представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 052244 від 05.03.2001, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3999 га, кадастровий номер якої 3221986400:06:012:0014, розташованої на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Відповідно до договору оренди землі від 01.09.2010 № 21 (далі - Договір № 21) позивач передав відповідачу Селянському (фермерському) господарству Риск (далі - СФГ Риск ) цю земельну ділянку в оренду строком на десять років. Згідно із п.п. 6, 7 Договору № 21 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням індексів інфляції, до 31 грудня поточного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47926,40 грн.

Крім того, ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.10.2017 № 2342 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4 га, кадастровий номер якої 3221986400:06:012:0015, яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області та належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1 вересня 2010 року ОСОБА_5 уклала із СФГ Риск договір оренди землі № 20 (далі - Договір № 20), відповідно до умов якого передала відповідачу цю земельну ділянку в оренду строком на десять років. Згідно із п.п. 6, 7 Договору № 20 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням індексів інфляції, до 31 грудня поточного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47926,40 грн.

Всупереч умовам Договорів № 21 та № 20 відповідач станом на 07.10.2020 не сплатив позивачу орендну плату за користування зазначеними земельними ділянками відповідно за 2016-2019 роки та за 2018-2019 роки, до 31.12 кожного року.

Тобто має місце систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання спірних Договорів, тому просить розірвати Договори № 21 та № 20 із додатковими угодами до них, зобов`язати відповідача повернути позивачу ці земельні ділянки, виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речове право СФГ Риск на ці земельні ділянки на підставі спірних Договорів оренди, із додатковими угодами до них та стягнути понесені позивачем судові витрати.

У відзиві на позов уповноважений представник відповідача Карпенко В.К. заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні повністю та покласти на позивача сплачені витрати на правничу допомогу. Зазначає, що звернення позивача ґрунтується на умовах Договору від 01.09.2010, відповідно до яких відповідач виплачував позивачу орендну плату за 2015-2017 роки готівкою з оформленням необхідних касових документів, а за 2018-2019 роки - поштовими переказами. Зокрема за 2018 рік СФГ Риск 31.12.2018 відправило орендну плату в розмірі 6840,00 грн поштовим переказом № 5/0499, отриманим одержувачем 05.01.2019. За 2019 рік - 27.12.2019 в розмірі 10040,00 грн поштовим переказом № 5/0747 та № 5/0748, отримані одержувачем 11.01.2020.

Зазначене підтверджує відсутність систематичної невиплати та порушеного права позивача. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Попередній розрахунок витрат СФГ Риск на правничу допомогу складає 6000,00 грн, з яких, відзив на позов - 1000,00 грн, участь у справі в суді першої інстанції - 5000,00 грн.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 09.11.2020 витребувано від відповідача оригінали та копії спірних договорів оренди землі та додаткових угод до них.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача позов не визнав повністю.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог. Зазначив, що спірні договори оренди землі від 01.09.2010 не визначають спосіб сплати орендної плати. Позивач є юридично необізнаним, відтак відповідач повинен був урегулювати це питання. Надані відповідачем докази на підтвердження сплати орендної плати позивачу за 2018-2019 роки у вигляді так званих листів Укрпошти від 09.08.2019 та від 09.07.2020 вважає неналежними та такими, що беззаперечно не підтверджують зазначені обставини, оскільки є односторонніми документами та не містять підписів позивача та призначення платежів. Щодо виплати орендної плати за 2016-2017 роки на підставі видаткових касових ордерів, то позивач не пам`ятає, чи отримував грошові кошти та чітко не може сказати, чи підписував ці ордера. Також представник позивача звернув увагу на те, що листи Укрпошти датовані задовго до пред`явлення позову.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які повністю відтворюють зміст відзиву на позов. Крім того, пояснив, що предметом спору є виплата орендної плати за спірними договорами оренди та єдиною підставою для розірвання договорів оренди. Проте позивач не пред`явив вимоги про стягнення орендної плати як способу захисту своїх порушених прав. Отже його не цікавить її отримання, а лише розірвання договорів оренди. Позивач відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України не довів у встановленому порядку факт неотримання коштів. Натомість сторона відповідача довела на підставі належних, допустимих та достовірних доказів факт належного виконання умов спірних договорів.

Оскільки позивач після 2017 року не з`явився до відповідача за отриманням орендної плати, то відповідач виплатив її позивачу шляхом направлення поштових переказів, на підтвердження чого отримав інформацію від Укрпошти у вигляді листів від 09.08.2019 та від 09.07.2020, у яких зазначено призначення платежу, адресат та розмір виплаченої позивачу орендної плати. Відтак позивач відповідно до укладеного з ним договору з додатковою угодою до нього повністю отримав орендну плату за 206-2019 роки. Щодо виплати ОСОБА_5 орендної плати за 2018 рік, то поштовий переказ було повернуто СФГ Риск у зв`язку зі смертю одержувача. Натепер він не може підтвердити, чи була виплачена позивачеві як її спадкодавцю ця орендна плата. Проте навіть у разі її невиплати систематична несплата орендної плати не має місця.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 052244 від 05.03.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 365, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3999 (3,4) га, кадастровий номер якої 3221986400:06:012:0014, розташованої на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області (а.с.7, 9 - копії Державного акта, інформації з Державного реєстру).

Відповідно до договору оренди землі від 01.09.2010 № 21, зареєстрованого у Відділі Держкозему у Згурівському районі 11.11.2012 за № 322190004002693, позивач передав відповідачу СФГ Риск цю земельну ділянку в оренду строком на десять років. Згідно із п.п. 6, 7 Договору № 21 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням індексів інфляції, до 31 грудня поточного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47926,40 грн (п. 3 Договору № 21) (а.с.8 - копія Договору № 21).

30 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 21, відповідно до умов якої у п. 1 зазначено кадастровий номер земельної ділянки 3221986400:06:012:0014, у п. 5 зазначено, що з моменту підписання цієї додаткової угоди договір укладено на 15 років, тобто до 31.12.2029, у п. 6 - змінено розмір орендної плати на 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік (а.с.66 - копія додаткової угоди).

Крім того, ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.10.2017 № 2342 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4000 га, кадастровий номер якої 3221986400:06:012:0015, розташованої на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області та належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 052243 від 05.03.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 366 (а.с.12 - копія свідоцтва про право на спадщину).

1 вересня 2010 року ОСОБА_5 уклала із СФГ Риск договір оренди землі № 20, зареєстрованого у Відділі Держкозему у Згурівському районі 11.11.2012 за № 311190004002695, відповідно до п. 5 якого передала відповідачу цю земельну ділянку в оренду строком на десять років. Згідно з п.п. 6, 7 Договору № 20 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням індексів інфляції, до 31 грудня поточного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47926,40 грн (п. 3) (а.с.11 - копія Договору № 20).

30 грудня 2014 року між ОСОБА_5 та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 20, відповідно до умов якої у п. 1 зазначено кадастровий номер земельної ділянки 3221986400:06:012:0015, у п. 5 зазначено, що з моменту підписання цієї додаткової угоди договір укладено на 15 років, тобто до 31.12.2029, у п. 6 змінено розмір орендної плати на 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік (а.с.55 - копія додаткової угоди).

Відповідно до п. 9 спірних Договорів у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі, погодженому за згодою двох сторін, в процентах несплаченої суми за кожний день прострочення. Орендодавець має право отримувати орендну плату (п. 24). Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату (п. 27).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 32).

Пунктом 34 Договору від 01.09.2010 № 20 визначено, що у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізацію юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та до цього договору (п. 35).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 37).

Після державної реєстрації договори та додаткові угоди набрали чинності. Вони не припинені та не розірвані, що не оспорюється сторонами.

Із копій видаткових касових ордерів вбачається, що СФГ Риск видало, а ОСОБА_1 отримав орендну плату за земельну частку (пай) згідно із договором, зареєстрованим за № 322190004002693 від 11.12.2012, та додатковою угодою № 1 за 2016 рік та 2017 рік у розмірі по 6839,55 грн щоразу. ОСОБА_5 отримала орендну плату за земельну частку (пай) згідно із договором, зареєстрованим 11.12.2012, та додатковою угодою № 1 за 2016 рік у розмірі 6839,55 грн (а.с.36, 37).

У подальшому СФГ Риск направляло орендну плату поштовими переказами. Зокрема на адресу ОСОБА_1 : 31.12.2018 - у розмірі 6840, 00 коп., яка була виплачена особисто одержувачу 05.01.2019; 27.12.2019 - два перекази у розмірі по 5020,00 коп. кожен, отримані одержувачем 11.01.2020.

На адресу ОСОБА_5 СФГ Риск направляло орендну плату поштовим переказом 31.12.2018 у розмірі 6840, 00 коп., який був повернутий за зворотною адресою у зв`язку зі смертю одержувача (а.с.38, 39 - повідомлення ЦПЗ № 8 Укрпошти).

Відповідно до п. 89 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністів України від 05.03.2009 № 270 кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорт іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Суд визнає належними та допустимими доказами повідомлення Укрпошти від 09.08.2019 № 02-229 та від 09.07.2020 № 02-65 (листи) на підтвердження виплати орендної плати позивачу за 2018-2019 роки шляхом відправлення поштових переказів СФГ Риск . При цьому суд враховує, що Укрпошта не є учасником справи та не вбачається її зацікавленості у результатах розгляду справи. Її повідомлення були надані на запит СФГ Риск задовго до пред`явлення позову. У них зазначено відділення поштового зв`язку, яке прийняло платіж, номер поштового переказу, призначення платежу, його розмір, одержувач та дата виплати особисто одержувачу.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 1681,60 грн (а.с.18 - квитанція).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, повязані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон № 161-ХІV).

Відповідно до ст. 21 Закону № 161-ХІV, ст.ст. 96, 206 ЗК України, ст. 288 ПК України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом ст. 1 Закону № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону № 161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону № 161-ХІV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі ст. 24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Законодавство конкретизує, що лише систематична несплата орендної плати (така несплата є порушенням ст. 24 Закону № 161-ХІV) є підставою для розірвання договору.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 478/2375/16-ц від 31.10.2018, зазначивши, що підставою для розірвання договору оренди є систематична (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням вимог ст. 80 ЦПК України надані сторонами докази вбачаються достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні не доведено, що законні права позивача істотно порушені відповідачем та має місце систематичне порушення відповідачем умов Договорів № 20 та № 21 та додаткових угод до них за № 1 кожної.

Сторона позивача не надала належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не обґрунтувала їх та не спростувала доказів та аргументів відповідача щодо належного виконання ним умов спірних Договорів та додаткових угод.

Натомість відповідач надав докази на підтвердження того, що він вносив орендну плату за спірними договорами щороку до 31 грудня впродовж 2016-2019 років.

Відтак відсутні підстави для розірвання Договорів № 20 та № 21 та додаткових угод до них, для повернення відповідачем цих земельних ділянок позивачу та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право СФГ Риск на ці земельні ділянки.

За правилами, передбаченими ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у зв`язку із відмовою в позові необхідно покладасти на позивача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відтак вимоги представника відповідача про компенсацію відповідачу здійснених витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин.

Між СФГ Риск в особі голови Зубкова М.Б. (Клієнт) та адвокатом Карпенком В.К. (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 03.11.2020 № 438-Ц (далі - Договір від 03.11.2020).

Розділом 1 Договору від 03.11.2020 передбачено, що предметом цього договору є представлення інтересів Клієнта та надання правової допомоги в Згурівському районному суді Київської області в справі № 365/428/20 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між СФГ Риск та ОСОБА_1 .

У відзиві на позов представник відповідача відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України зазначив, що попередній розрахунок витрат СФГ Риск на правничу допомогу складає 6000,00 грн, з яких, відзив на позов - 1000,00 грн, участь у справі в суді першої інстанції - 5000,00 грн. Всі види правничої допомоги адвоката були пов`язані зі справою.

На підтвердження реальності понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу надано ордер про надання адвокатом Карпенком В.К. правничої допомоги відповідачу у справі СФГ Риск , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Карпенку В.К. , Договір про надання правової допомоги від 03.11.2020 № 438-ц, укладений між зазначеними особами, опис наданих послуг, рахунок-фактура від 03.11.2020 № 33 на оплату за юридичні послуги згідно з двома договорами, у тому числі від 03.11.2020 № 33 за участь у справі № 3765/428/20, та скрін з Приват 24 про зарахування коштів від СФГ Риск за юридичні послуги згідно з рахунком від 03.11.2020 № 33 в розмірі 12000,00грн (а.с.33-35, 41-42).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

При цьому за ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п. 268).

Акт виконаних робіт відсутній, проте Договір від 03.11.2020 не містить вимоги щодо його складення, тому сам факт виставлення рахунку-фактури клієнту та його оплата свідчать про прийняття цих послуг.

Такий правовий висновок містить й Постанова Верховного Суду в справі № 823/2638/18 від 16.05.2019.

Представник позивача зазначив, що йому незрозумілий порядок нарахування витрат на правничу допомогу, оскільки вони визначені у фіксованому розмірі.

Проте такий порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) передбачений ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах відповідача, дійшов висновку, що в цій конкретній справі витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності більш детального опису робіт, то розмір гонорару адвоката, визначений у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником відповідача, а отже є визначеним.

Представник позивача не навів доводів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Оригінали договорів та додаткових угод до них повернути СФГ Риск .

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про оренду землі , ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 651 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

УХ В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Риск про розірвання договору оренди землі відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Селянського фермерського господарства Риск понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Повернути Селянському фермерському господарству Риск оригінал договору оренди землі з додатковою угодою до нього, укладені між СФГ Риск та ОСОБА_1 та оригінал договору оренди землі з додатковою угодою до нього, укладені між СФГ Риск та ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Селянське фермерське господарство Риск , вулиця Тичини, 6 Турівка Згурівського району Київської області, 07631, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20623424.

Повне судове рішення складене 5 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко