Рішення

від 19.04.2010 по справі 2-4505/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Спра ва №2-4505/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2010 року Приморський район ний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Нік ітіної С.Й.

при секретарі - Виноградо вій І.В.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні цивіль ну справу за позовом Одесько ї обласної організації фізку льтурно-спортивного товарис тва «Динамо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Будівельної ком панії «Євробудстандарт» за участю третьої особи яка не з аявляє самостійних вимог щод о предмету спору - Фізкультур но-спортивного товариства “Д инамо” України про визнання недійсним договору купівлі- продажу об' єкту нерухомост і та всіх наступних договорі в, повернення у власність час тини нежилих будівель та спо руд стадіону,

ВСТАНОВИВ:

Одеська обласн а організація Фізкультурно -спортивного товариства “Дин амо” України звернулася у Пр иморський районний суд із по зовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третьо ї особи яка не заявляє самост ійних вимог щодо предмету сп ору Фізкультурно-спортивног о товариства “Динамо” Україн и. Справа розглядається судо м першої інстанції вдруге. По зивачем 01.04.2010 року було подане у точнення до позовної заяви в якій він просив визнати неді йсним як такий що неукладени й договір купівлі-продажу ча стини об'єкту нерухомості, ро зташованого за адресою: АДР ЕСА_1від 06.06.2004 року між ЦР ФСТ “ Динамо” та ОСОБА_1, визнат и недійсними всі послідуючі договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4., ОС ОБА_2 та будівельною компан ією “Євробудстандарт”, повер нути у власність Одеська обл асна організація фізкультур но-спортивного товариства “Д инамо” України 17/100 частин нежи тлових будівель та споруд ст адіону “Динамо”, зобов'язати ОБТІ та РОН здійснити реєстр ацію права власності на 17/100 час тин нежитлових будівель та с поруд стадіону “Динамо” за О деською обласною організаці єю фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України . Ухвалою суду від 12.04.2010 року про вадження у частині позовних вимог щодо зобов'язання ОБТІ та РОН здійснити реєстрацію права власності закрито з ро з' ясненням позивачу, що так а вимога має розглядатися в п орядку адміністративного су дочинства.

У судових засіданнях представники позивача напол ягали на позовних вимогах та просили визнати недійсним д оговір купівлі-продажу 17/100 час тин об'єкту нерухомості, розт ашованого за адресою: АДРЕС А_1 від 06.06.2004 року між Централ ьною радою ФСТ “Динамо” та ОСОБА_1, всі наступні догов ори купівлі-продажу щодо спі рного майна, а також повернут и у його власність, мотивуючи свої вимоги тим, що свідоцтво про право власності від 01.06.2004 р оку, видане ФСТ “Динамо”, було скасовано, в зв' язку з чим і правочин, який був здійснени й у період чинності цього сві доцтва повинен бути визнаний недійсним.

Третя особа без самос тійних вимог на предмет спор у - Фізкультурно-спортивне товариство “Динамо” України , позовні вимоги визнало у пов ному обсязі. При цьому зазнач ивши, що ним при укладені спір ної угоди було порушено прав о власності позивача на спір ні об'єкти, що воно ніколи не б уло власником спірного майна та не мало права втручатися у діяльність Одеської обласно ї організації ФСТ “Динамо”Ук раїни. У судовому засіданні п редставник третьої особи так ож наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обс язі.

Відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_4 та Товариство з обм еженою відповідальністю “Єв робудстандарт” позовні вимо ги не визнали з тих підстав, що саме ФСТ “Динамо”України бу ло власником спірного майна , а не Одеська обласна організ ація ФСТ “Динамо”, на момент в чинення спірного правочину с відоцтво про право власності було чинним, саме Одеська обл асна організація ФСТ “Динамо ” отримала кошти за продане м айно і відповідно погодило п равочин.

Заслухавши представн иків осіб що беруть участь у с праві, розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, щ о позов не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

26 червня 2004 року між Ф ізкультурно-спортивним това риством “Динамо” України та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-пр одажу 17/100 частин нежитлових бу дівель під №27, що знаходились за адресою: АДРЕСА_1. Відчу жуване майно складалось з: лі тери “З” - гуртожиток під №2 за гальною площею 407,5 кв.м.; два буд иночки, загальною площею 38,80 кв .м. кожний - “П”, “О”; складське п риміщення прокату - “Н”; атлет ичний зал - “Н/1” , загальною пло щею - 324,40 кв.м., загальною площе ю всіх відчужуваних приміщен ь 809,5 кв.м.. У п.2 Договору купівлі -продажу від 26.06.2004 року було вка зано, що об'єкт нерухомості на лежить продавцю на підстав с відоцтва про право власності на нежитлові будівлі та спор уди, виданого Виконавчим ком ітетом Одеської міськради ві д 01.06.2004 року, серії САА№451558, витягу про реєстрацію права власно сті на нерухоме майно №3770440 вид аного КП “Одеське міське бюр о технічної інвентаризації т а реєстрації об'єктів нерухо мості” від 05.06.2004 року, зареєстро ваного в КП “ОМБТІ та РОН” 05.06.2004 року за №6106567, у кн.№33 неж.-22, запис №544.

Згідно із ст.92 ЦК Україн и, юридична особа набуває цив ільних прав та обов'язків і зд ійснює їх через свої органи, я кі діють відповідно до устан овчих документів та закону. Т аким чином, межі цивільної ді єздатності юридичної особи в изначаються її статутом.

Позивач стверджує, що є власником спірного майна, в підтвердження чого посилаєт ься на Робочій проект реконс трукції адміністративної бу дівлі обласної ради “Динамо” у м.Одесі 1985 року, Паспорт земе льної ділянки під реконструк цію 3 поверхового адміністра тивно-побутового корпусу у АДРЕСА_1, замовниками яких з начиться Одеська облрада “Ди намо” . Суд критично ставитьс я до цих доказів, оскільки зам овником у названих документа х зазначено Одеську облраду “Динамо”, а не позивача - Одесь ка обласна організація фізку льтурно-спортивного товарис тва “Динамо” України. З докум ентів, наданих Департаментом архівної справи та діловодс тва Одеської міської ради, вб ачається, що позивач - Одеськ а обласна організація фізкул ьтурно-спортивного товарист ва “Динамо” України як юриди чна особа - була зареєстрован а 28.06.1994 року Управлінням юстиці ї Одеської обласної державно ї адміністрації Свідоцтво пр о реєстрацію об'єднання гром адян №50. Зі статуту позивача з ареєстрованого 28.06.1994 року не в бачається що Одеська обласн а організація фізкультурно-с портивного товариства “Дина мо” України є правонаступник ом, або має якесь інше відноше ння до Одеської обласної рад и “Динамо, що існувала у 1986-1988 ро ках, коли було закінчено буді вництвом спірне майно. Позив ачем та третьою особою не над ано жодного доказу, який би св ідчив що Одеська облрада “Ди намо” мала статус юридичної особи та могла володіти на пр аві власності відокремленим майном. Пунктом 1.3. зазначеног о Статуту було встановлено, щ о позивач є юридичною особою , і лише володіє та користуєть ся відокремленою частиною ма йна ФСО “Динамо” України.

Статут позивача, надан ий Головним управлінням юсти ції в Одеській області, який д іяв на момент укладення спір ного договору з ОСОБА_1, за реєстрований Одеським облас ним управлінням юстиції 10.05.2002 р оку, не містить посилань на те , що позивач є правонаступник ом Одеської обласної ради “Д инамо” та міг бути власником спірного майна. Навпаки, поло ження статуту позивача свідч ать про те, що саме Фізкультур но-спортивне товариства “Дин амо” України є власником спі рного майна.

Так відповідно до Статуту Одеської обласної організац ії ФСТ “Динамо” України, в ред акції від 09.04.2002 року:

- п.1.4.Організація володіє на праві оперативного управлін ня відокремленим майном влас ником якого є ФСТ “Динамо” Ук раїни;

- п.6.5.Майно ФСТ “Динамо” Укра їни передане Організації в о перативне управління знаход иться на балансі Організаці ї;

- п.6.6.Розпорядження майном як е знаходиться на балансі Орг анізації, здійснюється лише за письмовою згодою Президії ФСТ “Динамо” України.

Суд критично сприйма є посилання позивача на п.6.1 Ст атуту Одеської обласної орга нізації ФСТ “Динамо” України , відповідно до якого організ ація може набувати право вла сності на кошти та інше майно . Наявними у справі доказами п ідтверджено та не оспорюєтьс я позивачем той факт, що спірн е майно було збудовано до дер жавної реєстрації позивача я к юридичної особи, а документ и які, б підтверджували перед ачу спірного майна у власніс ть, а не оперативне управлінн я позивачу відсутні.

Те що спірне майно пер ебувало у позивача в операти вному управлінні і пояснює т ой факт що воно обліковувало ся в позивача на балансі.

Необґрунтованими є тв ердження третьої особи - ФСТ Д инамо” України, про те, що воно ніколи не було власником спі рного майна і не могло ним роз поряджатися.

Спірне майно на момен т закінчення будівництво зна ходилося у колективній власн ості Всесоюзного фізкультур но-спортивного ордену Леніна товариства “Динамо”, регіон альні органи якого не були юр идичними особами та не могли мати у власності відокремле не майно. Резолюцією VIII Конфер енції ВСФО "Динамо" від 18.01.1992 та П останови Президії Централ ьної Ради Всесоюзного ФСТ " Динамо" N 109 від 24.12.1991 прийнято ріш ення про розподіл колективно ї власності ВСФТ "Динамо" між с амостійними республіканськ ими товариствами та організа ціями "Динамо", передавши їм у повну власність майно, розта шоване на території відповід них суверенних держав. Саме Всесоюзне фізкультурно-сп ортивного ордену Леніна това риства “Динамо” та його кері вні органи було ліквідоване у зв'язку із розпадом СРСР. Про передачу майна з республіка нськими організаціями Динам о було підписано відповідні акти приймання-передачі. Вка зані обставини підтвердив у судовому засіданні представ ник третьої особи - ФСТ “Дин амо” України.

Згідно наданої Мініс терством юстиції України коп ії статуту Фізкультурно-спор тивного товариства “Динамо” України в редакції від 31.05.2002 ро ку, зареєстрованого Міністер ством юстиції України 01.08.2002 рок у, вбачається що ФСТ “Динамо” України як юридична особа бу ло зареєстроване Міністерст вом юстиції України 30.11.1990 року, Свідоцтво про державну реєст рацію №15.

Таким чином, на момент лікв ідації Всесоюзного фізкульт урно-спортивного ордену Лені на товариства “Динамо” , ФСТ “ Динамо” України було юридичн ою особою і відповідно могло мати у власності відокремле не майно та могло, на відміну в ід позивача, прийняти у власн ість майно ВФСТ ордену Ленін а “Динамо”.

Як вбачається із п.1.3.С татуту Фізкультурно-спортив ного товариства “Динамо” Укр аїни в редакції від 31.05.2002 року, щ о діяла на момент укладення с пірного договору, товариство створене на базі Українсько ї республіканської організа ції Всесоюзного фізкультурн о-спортивного товариства “Ди намо” та є її правонаступник ом. Отже ФСТ “Динамо” України є власником спірного майна, що було передано після лікві дації Всесоюзного фізкульту рно-спортивного ордену Ленін а товариства “Динамо”.

Не ґрунтуються на нада них суду документах тверджен ня позивача та третьої особи про те, що президія Централ ьної ради ФСТ “Динамо” Укра їни не могла приймати рішенн я про відчуження спірного ма йна, а перший заступник голов и ЦР ФСТ “Динамо” України О СОБА_7 не мав права видавати довіреність на вчинення уго ди з ОСОБА_1

Пунктом 5.10 Статуту Фізк ультурно-спортивного товари ства “Динамо” України в реда кції від 31.05.2002 року, передбачено , що Президія Центральної ради може здійснювати розпо рядчі дії щодо права власник а на майно товариства. Тобто П резидія центральної ради бул а визначеним статутом органо м якому було надане право роз поряджатися майном ФСТ “Дина мо” України. У лютому 2004 року ві дбулося засідання президії Центральної ради ФСТ “Ди намо” України, про що було скл адено протокол №1. Пунктом 8.7 По рядку денного було зазначено вирішення питання про прода ж будівель загальною площею 678 кв.м. Розташованих за адресо ю: АДРЕСА_1. За підсумками р озгляду питання порядку денн ого було вирішено продати ма йно, а вилучені кошти спрямув ати на фінансування статутно ї діяльності ФСТ “Динамо” Ук раїни, при цьому покупець зоб ов'язаний був перерахувати к ошти не ФСТ , а Одеській обласн ій організації ФСТ “Динамо” України.

23 червня 2004 року (Протоко л №3) знову відбулося засіданн я Президії Центральної р ади ФСТ “Динамо” України, пун ктом 4.8 порядку денного якого було призначення розгляд пит ання про передачу повноважен ь по реалізації будівель зас тупнику голови ради Одеської обласної організації ФСТ “Д инамо” України ОСОБА_8. За наслідками розгляду питання було прийняте рішення про пр одаж нерухомого майна загаль ною площею 809,5 кв.м. розташоване у АДРЕСА_1 із зарахування м коштів на рахунок Одеської обласної організації ФСТ “Д инамо” України, право підпис у довіреності на продаж буді вель та споруд було надано ОСОБА_7.

З вищенаведеного вбач ається, що рішення про продаж спірного майна ОСОБА_1 Пр иймалося повноважним органо м відповідно до вимог статут у ФСТ “Динамо” України, а ОС ОБА_8, що підписав договір з ОСОБА_1, мав належним чином оформлені повноваження.

Необґрунтованими є тв ердження позивача, про те що с торони вчиняючи правочин куп івлі-продажу не бажали наста ння будь-яких юридичних насл ідків, тобто що правочин є уда ваним. Як вбачається з п.10 Дого вору купівлі-продажу від 26 чер вня 2004 року, представники стор ін угоди підтвердили, дійсні сть намірів при її укладанні , а також те, що вона не носить х арактер мнимої та удаваної і не є угодою зловмисною. У пунк ті 3 Договору від 26.06.2004 року вказ ано, що до підписання договор у продавець отримав 500 гривень , а решта 289440 буде сплачено на пр отязі 7 банківських днів з дня підписання договору. П'ятого липня 2004 року сторони склали с пільну нотаріально-посвідче ну заяву про те що між покупце м та продавцем було здійснен о розрахунки у повному обсяз і і вони претензій одне до одн ого не мають. Факт розрахункі в також підтверджується і на явними у справі копіями касо вої квитанції та квитанції д о прибуткового касового орде ру виданого позивачем.

Вказане свідчить про те, що сторони уклавши догові р купівлі-продажу бажали нас тання відповідних юридичних наслідків та вчинили цілу ни зку дій на його виконання. Зго дом ОСОБА_1 розпорядилася придбаним майном продавши й ого 05.10.2004 року ОСОБА_4.

Позивач стверджує що про недійсність угоди свідчи ть також відсутність акту пр иймання-передачі між ФСО “Ди намо” України та ОСОБА_1. В ідповідно до ч.1 ст.19 Конституц ії України, правовий порядок в Україні ґрунтується на зас адах, відповідно до яких ніхт о не може бути примушений роб ити те, що не передбачено зак онодавством. Законодавством України не передбачено обов 'язковість складання акту пр иймання-передачі придбаного нерухомого майна. За таких об ставин не складання акту між ОСОБА_1 та ФСО “Динамо” Ук раїни не може бути підставою для визнання договору купів лі-продажу недійсним.

Той факт, що після укла дення угоди свідоцтво про пр аво власності на спірне майн о ФСТ “Динамо” України серії САА №451558, було скасоване Викон комом Одеської міської ради, не може впливати на дійсніст ь угоди оскільки на момент вч инення правочину воно було ч инним, а згодом було скасован е не з моменту видачі, а з моме нту прийняття відповідного р ішення Виконкомом Одеської м іської ради. Саме по собі скас ування свідоцтва про право в ласності не може мати зворот ної дії та скасовувати право власності на спірні об'єкти щ о на час вчинення правочину к упівлі-продажу належало ФСТ “Динамо” України.

Позивач просить визна ти також недійсним договір к упівлі-продажу укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, від 25 .10.2004 року, посвідчений приватн им нотаріусом Одеського місь кого нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий №1650. Відп овідно до ст.60 ЦПК України, кож на сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень, кр ім випадків, встановлених ст аттею 61 цього Кодексу. Позивач ем у своїй позовній заяві не н аведено підстав для визнання вказаного договору недійсни м. Суд дослідивши матеріали с прави не вбачає підстав для в изнання цього договору недій сним, оскільки продаж було вч инено власником майна - ОС ОБА_1 зі згоди її чоловіка ОСОБА_3., форма і зміст догов ору відповідає вимогам Глави 54 ЦК України. Договір було спр ямовано на настання юридични х наслідків про що свідчить п роведення розрахунків між ст оронами та подальше розпоряд ження придбаним майном ОСО БА_4.

Вимога позивача про в изнання недійсним договору к упівлі-продажу між ОСОБА_4 Та Будівельною компаніє ю “Євробудстандарт” не може бути задоволена. Оскільки, як вбачається з наданих суду до кументів: протокол №3 загальн их зборів засновників (учасн иків) ТОВ “Будівельна ком панія “Євробудстандарт” від 21.07.2005 року; акт приймання перед ачі від 21.07.2005 року, ОСОБА_4 не продавав спірне майно ТОВ “ Будівельна компанія “Євро будстандарт” (код ЄДРПОУ 33591942), а вніс його до статутного капі талу вказаного товариства. П итання про визнання недійсни ми протоколу №3 загальних збо рів засновників (учасників) Т ОВ “Будівельна компанія “Євробудстандарт” від 21.07.2005 ро ку та акту приймання передач і від 21.07.2005 року, позивач не став ив.

З урахуванням того, щ о відсутні підстави для визн ання недійсними договорів ку півлі-продажу спірного майна укладених між ФСТ “Динамо” У країни та ОСОБА_1, ОСОБА_ 1 і ОСОБА_4, не має підста в для задоволення вимоги поз ивача про повернення у його в ласність спірного майна.

На підставі викладе ного та керуючись ст.ст. 13, 92, 182, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 19 Конституці ї України, ст.ст. 213-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Одеській обла сній організації фізкультур но-спортивного товариства «Д инамо» у задоволенні позовни х вимог до ОСОБА_1, ОСОБА _2, Будівельної компанії «Євробудстандарт» за участ ю третьої особи яка не заявля є самостійних вимог щодо пре дмету спору - Фізкультурно-сп ортивного товариства “Динам о” України про визнання неді йсним як такий що не укладени й договору купівлі-продажу 17/1 00 частин об' єкту нерухомост і, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 06.06.2004 року між Ц ентральною радою ФСТ «Дина мо» та ОСОБА_1, про визнанн я недійсним всіх послідуючих договорів купівлі-продажу м іж ОСОБА_1 та ОСОБА_12, ОСОБА_12 та Будівельною компанією «Євробудстандарт », про повернення у власність Одеської обласної організац ії фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України 17/100 частин нежилих будівель та споруд стадіону «Динамо».

На рішення протягом 10 дні в з дня виготовлення його вмо тивованої копії може бути по дано заяву про апеляційне ос карження, а протягом 20 днів пі сля подання заяви - апеляці йну скаргу через місцевий су д.

СУДДЯ: