Постанова

від 01.02.2021 по справі 916/466/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/466/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників справи:

прокурор - Тунік В.М.,

від ТОВ "Арт Констракшен" - адвокат Дімогло О.І.,

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Лисюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2020

по справі №916/466/18

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі 1)Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

2) Фонду державного майна України

3) Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Констракшен»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства «Гарцинія»

про стягнення 40 430 249,60 грн.

ВСТАНОВИВ

У березні 2018 Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» та Фонду державного майна України із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Констракшен» про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна у розмірі 40 430 249,6 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом незаконного вибуття із володіння ПАТ «Оріон» нерухомого майна та наявністю правових підстав для витребування із незаконного володіння ТОВ «Арт Констракшен» майна у порядку ст. 388 ЦК України. При цьому, з огляду на проведення відповідачем реконструкції об`єкта нерухомого майна, відбулось фактичне знесення об`єкта нерухомого майна замість якого відповідач здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. За таких обставин, прокурор, посилаючись на приписи ст.ст. 216, 1166, 1192 ЦК України, вважає, що відповідач має відшкодувати йому вартість втраченого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» був залишений без розгляду згідно п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 зазначив, що засновником ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» виступає Міністерство промислової політики. Крім того, частина статутного капіталу товариства належить акціонерам згідно реєстру акціонерів. При цьому, більша частина статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» була сформована за рахунок внеску Міністерства промислової політики, правонаступником якого, як вказано прокурором у позовній заяві, виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Оскільки ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» утворене з метою отримання прибутку та засноване на державній власності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів вказаного товариства в силу приписів ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» . Судом першої інстанції відзначено, що вимогами чинного законодавства закріплена можливість звернення прокурора до суду в інтересах органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкту владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Проте, ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» в силу законодавчих приписів не належить ні до органу державної влади, ні до органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкту владних повноважень.

Приймаючи до уваги обставини, які свідчать про відсутність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» відповідно до ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» , Господарський суд Одеської області дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову прокурора в інтересах ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» без розгляду згідно з п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся заступник прокурора Одеської області з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 у справі №916/466/18 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру та порушенням норм процесуального права, а саме ст. 53 ГПК України та невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.

Так апелянт відзначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно.

Скаржник наголошує, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, та, зокрема, повноважень Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, який обрав прокурор.

За твердженням апелянта, залишаючи позов прокурора без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позов пред`явлено в інтересах суб`єкта, який створено для отримання прибутку та констатував факт заснування вказаного суб`єкта на державній власності. Разом із цим зі змісту поданого прокурором позову вбачається, що метою звернення до суду є захист інтересів держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (є правонаступником Міністерства промислової політики України) в особі Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказане Міністерство є основним засновником ПАТ «МВО «Оріон» (59,03% розміру статутного капіталу товариства). Відповідно до підпункту 18 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке затверджено Указом Президента України від 31.05.2011 за № 634/2011, Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері державної служби з питань управління персоналом Мінекономрозвитку України, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Виходячи з вищевикладеного, апелянт вважає, що суд першої інстанції під час постановления оскаржуваної ухвали не врахував, що заявлений прокурором позов спрямований на захист інтересів держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оскільки незаконне вилучення нерухомого майна з власності ПАТ «МВО «Оріон» (засновником якого є, у тому числі, держава в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) та подальше його знищення, завдало значної шкоди державним інтересах та суттєві збитки зазначеному підприємству, до уставного фонду якого було внесено знищене майно.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №916/466/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 (про залишення позову без розгляду) та призначено справу до розгляду на 20.05.2020.

19.05.2020 судом апеляційної інстанції отримано клопотання від Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» про розгляд справи без участі представника товариства, за наявними матеріалами справи.

19.05.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 відкладено розгляд справи №916/466/18 на 22.06.2020.

22.05.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Арт Констракшен» в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства, якими закріплена можливість звернення прокурора до суду в інтересах органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Проте, ПАТ МВО Оріон в силу законодавчих приписів не належить ні до органу державної влади, ні до органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень. А тому, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою цілком обґрунтовано залишив без розгляду позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ПАТ МВО Оріон .

Судове засідання призначене на 22.06.2020 не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 розгляд справи призначено на 09.09.2020.

08.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/466/18 у зв`язку із перебуванням судді Бєляновського В.В. у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 для розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 по справі №916/466/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 по справі №916/466/18 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 розгляд справи було відкладено на 01.10.2020.

Судове засідання призначене на 01.10.2020 не відбулося у зв`язку з відпусткою головуючого судді Аленіна О.Ю. та суддів-учасників колегії Лавриненко Л.В. та Мишкіної М.А.

Головуючий суддя Аленін О.Ю. з 05.10.2020 по 28.10.2020 був тимчасово непрацездатним. Суддя Лавриненко Л.В. з 26.10.2020 по 30.10.2020 перебувала у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 розгляд справи призначено на 03.12.2020.

Судове засідання, призначене на 03.12.2020 не відбулось у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Мишкіної М.А. з 30.11.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд справи призначено на 01.02.2021.

Під час судового засідання від 01.02.2021 прокурор та представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Представник ТОВ "Арт Констракшен" надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19 (пункти 45, 46, 47).

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 34, 36, 50) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» виступає Міністерство промислової політики, розмір внеску якого до статутного капіталу товариства складає 851078,00 грн. Крім того, частина статутного капіталу товариства на суму 590562,00 грн. належить акціонерам згідно реєстру акціонерів. При цьому, розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» складає 1441640,00 грн.; датою закінчення формування статутного капіталу є 20.12.2002.

Відтак, більша частина статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» була сформована за рахунок внеску Міністерства промислової політики, правонаступником якого, як вказано прокурором у позовній заяві, виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

У відповідності до Додатку №1 до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 за №447 Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності державна частка Фонду у статутному капіталі ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» складає 50 відсотків.

Державний класифікатор України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (далі - КОПФГ), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, містить визначення поняття "державна організація (установа, заклад)": утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

У постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №204/6292/18 та від 17.06.2020 у справі №204/7119/18 викладено правовий висновок, за яким основними ознаками органів державної влади є: органи держаної влади є складовою частиною апарату (механізму) держави, уповноважені на здійснення завдань і функцій держави, наділені повноваженнями від імені держави (державно-владними повноваженнями). Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис.

Відтак, оскільки ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» утворене з метою отримання прибутку та засноване на державній власності, у прокурора відсутні повноваження на представництво інтересів вказаного товариства в силу приписів ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» , якими встановлено обмеження щодо представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

З огляду на що, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» .

Між тим, колегія суддів зазначає, що залишаючи позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» без розгляду, місцевий господарський суд послався на приписи п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України у відповідності до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Однак, у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/19 (п.54) з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду. Отже позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України (п.51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/19).

Відтак, у даній справі, встановивши відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, місцевий господарський суд повинен був залишити позов без розгляду на підставі положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, а не пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що невірне посилання суду першої інстанції на норму права, як підставу для залишення позову без розгляду, не призвело до прийняття невірного рішення вцілому, оскільки такий позов прокурора за встановленими обставинами, підлягав залишенню без розгляду.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що заявлений прокурором позов спрямований на захист інтересів держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оскільки як вбачається з наявних матеріалів справи, Господарським судом Одеської області, у даній справі, було розглянуто позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі, у тому числі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до ТОВ «Арт Констракшен» про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна та за результатами розгляду таких вимог прийнято рішення по суті.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 у справі №916/466/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.