Постанова

від 28.01.2021 по справі 910/18018/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р. Справа№ 910/18018/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

секретар судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Фіногєєв В.М.- адвокат;

від першого відповідача: Фесенко (Мацак) Я.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (повне рішення складено 10.09.2020)

у справі № 910/18018/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк"

до 1. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

2. Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Жашківське автотранспортне підприємство 17141"

про стягнення шкоди в розмірі 1 726 139,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк"/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - перший відповідач) та Державної казначейської служби України (далі - другий відповідач) про стягнення з Держави Україна 1 726 139,71 грн. матеріальної шкоди, завданої діями Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перший відповідач в порушення умов чинного законодавства грошові кошти у розмірі 1 233 318,97 грн., отримані від реалізації іпотечного майна, перерахував на рахунки державних органів, а не на рахунок позивача, чим завдав шкоди останньому, внаслідок чого АТ "Універсал Банк" просить відшкодувати завдану шкоду, згідно ст. 1173 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства шкоду, завдану неправомірними діями Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в розмірі 1 214 580,51 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 12 145,80 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 07.09.2020 у справі № 910/18081/19, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19, задовольнити апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 і прийняти нове судове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Універсал Банк".

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, не враховані пояснення відповідача, в яких містяться обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства, не враховані норми господарського, цивільного та адміністративного національного законодавства, а також вважає, що наявна недоведеність обставин, які безпосередньо мають значення для справи і які суд першої інстанції вважає встановленими, що в свою чергу зумовило суд до хибних висновків в частині задоволення позовних вимог і постановлення оскаржуваного рішення, враховуючи наступне:

- жоден учасник виконавчого провадження, в тому числі і позивач, не повідомили Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про існування постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2016 у справі № 910/29513/15, крім того, жодний нормативний акт не визначає обов`язку для державного виконавця відстежувати актуальність судових рішень, враховуючи умову наявності у виконавчому провадженні судового рішення з відміткою про набрання законної сили;

- за рахунок коштів в сумі 1 233 318,97 грн., що отримані внаслідок продажу комплексу, загальною площею 2976,5кв.м, що знаходиться за адресою вул. Перемоги, 11, м. Жашків, Жашківський район, Черкаська область, мали бути погашені заборгованості, які в принципі мали першочерговий характер задоволення навіть вище, ніж обтяження заставою - тобто, витрати на проведення виконавчих дій та виконавчий збір. Так на задоволення потреб із витрат на проведення виконавчих дій державним виконавцем перераховано 18 738,46 грн., а на задоволення потреб по стягненню виконавчого збору 110 416,41 грн., ці кошти були б відраховані із суми 1 233 318,97 грн. в будь-якому випадку, незалежно від подальшого перерахування коштів - для задоволення вимог позивача чи будь-якого іншого стягувача. Таким чином, включення до суми розрахунку матеріальної шкоди тих коштів, які апріорі позивач не міг отримати - є протизаконними. Отже в будь-якому випадку, сума що вказана позивачем підлягає до зменшення на 129 154,87 грн., які перераховані державним виконавцем на потреби більш пріоритетні в силу Закону, ніж вимоги іпотекодержателя. З цього вбачається і неправильне нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Однак, судом при винесенні рішення, відраховано тільки суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 17 738,46 грн., без вирахування виконавчого збору у розмірі 110 416,41 грн.;

- стягувач (позивач) не ініціював будь-яких оскаржень дій державного виконавця, які на його думку були неправильними.

Узагальнені доводи додаткових пояснень

У додаткових поясненнях позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без задоволення, та вважає, що державний виконавець був обізнаний про касаційне оскарження постанови апеляційного суду, оскільки звертався до Господарського суду міста Києва за роз`ясненням виконання рішення суду у справі № 910/29153/15. Так у відповіді від 21.10.2016 суддя Господарського суду міста Києва вказав, що вказана справа знаходиться у Вищому господарському суді України, а тому вказана заява може бути розглянута після повернення матеріалів справи до місцевого суду. Вказаний лист був отриманий ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області 27.10.2016. Тобто з 27.10.2016 перший відповідач знав про розгляд вищевказаної справи судом касаційної інстанції, однак жодних дій з метою встановлення чинності постанови КАГС не вчинив, достовірно знаючи про касаційне оскарження останньої.

Також позивач вказує на те, що важливою є та обставина, що у Єдиному державному реєстрі іпотек станом на момент проведення торгів та на момент розподілу і перерахування коштів існувало іпотечне обтяження за № 7007436. Вказаний факт підтверджується також листами державного виконавця від 12.10.2016 до Жашківського районного суду Черкаської області та Господарського суду міста Києва.

На думку позивача, якби державним виконавцем були чітко виконані вимоги закону щодо інформування стягувача про стан виконавчого провадження, то позивач дізнався б про наявність сумнівів у державного виконавця щодо чинності договору іпотеки та роз`яснив першому відповідачу, що іпотека є чинною, та надав необхідні докази та правове обґрунтування. Крім того, необхідно вказати, що жоден нормативний акт не надає виконавцю право ставити під сумнів запис у Єдиному державному реєстрі іпотек, який ніким не ос порений та не скасований. Важливим є те, що рішенням суду договір іпотеки недійсним визнано не було, так само як і запис про іпотечне обтяження, отже, перший відповідач дійшов до невірного висновку про недійсність договору іпотеки, чим завдав збитків позивачу, як іпотекодержателю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/18018/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі №910/18018/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунено недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі №910/18018/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 17.12.2020.

10.12.2020 засобами поштового зв`язку та 14.12.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника першого відповідача надійшли заяви про участь у судовому засіданні у справі № 910/18018/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання 17.12.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Гаврилюка О.М. з 01.12.2020 на лікарняному.

28.12.2020, у зв`язку із виходом головуючого судді Гаврилюка О.М. з лікарняного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення справи № 910/18018/19 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі №910/18018/19, призначено розгляд апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі №910/18018/19 у судовому засіданні 21.01.2021 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.01.2021 були присутні представники позивача та першого відповідача. Представник другого відповідача та третьої особи не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 28.01.2021. Розгляд апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 у судовому засіданні 28.01.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Явка учасників у судове засідання

Представники другого відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 28.01.2021, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників другого відповідача та третьої особи.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2021 заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у додаткових поясненнях, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 28.01.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 і прийняти нове судове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Універсал Банк".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Універсал Банк" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Жашківське автотранспортне підприємство", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Жашківське автотранспортне підприємство" (далі - позичальник) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2920, відповідно до якого банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 240 000,00 доларів США, у порядку і на умовах визначених у цьому договорі.

Одночасно, 20.03.2008 між позивачем та ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство", як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості за реєстраційним № 835, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: комплекс загальною площею 2 976,5кв.м, який розташований за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, міста Жашків, вулиця Перемоги, будинок 11 та належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно із п. 1.1. договору, предмет іпотеки складається з: адмінбудинку, Д, площею 80,0кв.м; КТП, Г, площею 60,0кв.м; майстерні з прибудовами, П, Т, п, Е, площею 481,3кв.м; складу, З, площею 198,9 кв.м; підвалу під, З, площею 61,3кв.м; профілакторію з котельнею, К, площею 663,1кв.м; підвалу під, К, площею 26,3кв.м; профілакторію з прибудовою, М, м, площею 336,5кв.м; бензозаправки, Л, площею 16,9кв.м; кладової, С, площею 8,5кв.м; адмінбудинку, А, площею 361,1кв.м; гаражу, В, площею 682,6кв.м; вбиральні, Ж; криниці, Х, огорожі, 1, 2; вимощення, Т.

У відповідності до п. 4.2. договору іпотеки, звернення на стягнення здійснюється на підставах: 1) рішення суду; 2) виконавчого напису нотаріуса; 3) застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; 4) за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктами 4.3. та 4.4. договору встановлено, що у випадках порушення іпотекодавцем зобов`язань за цим договором та/або боржником будь-якого основного зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або боржнику повідомлення, оформлене відповідно до вимог ЗУ "Про іпотеку". У разі невиконання іпотекодавцем та/або боржником вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в п. 4.3. договору, іпотекодержатель здійснює звернення на предмет іпотеки.

Господарським судом Черкаської області рішенням від 05.12.2017 у справі № 925/1303/16 визнано недійсними, проведені 22-24.09.2016 Державним підприємством "Сетам" і оформлені протоколом від 26.09.2016 № 195501 електронні торги з реалізації предмета іпотеки: комплексу нежитлових будівель та споруд Публічного акціонерного товариства "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" (далі - третя особа), розташованого за адресою: вул. Перемоги, 11, м. Жашків, Жашківський район, Черкаська область. Скасовано результати електронних торгів, проведених 22-24.09.2016 Державним підприємством "Сетам" і оформлених протоколом від 26.09.2016 №195501, з реалізації предмета іпотеки: комплексу нежитлових будівель та споруд Публічного акціонерного товариства "Жашківське автотранспортне підприємство 17141", розташованого за адресою: вул. Перемоги, 11, м. Жашків, Жашківський район, Черкаська область.

20.03.2018 Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі № 925/1303/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" до: 1) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, 2) Державного підприємства "Сетам", 3) Приватного сільськогосподарського підприємства "Добробут", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" та за участю Прокуратури Черкаської області про визнання недійсними електронних торгів та скасування їх результатів.

Цим судовим актом апеляційні скарги ПрАТ "Добробут" та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задоволено, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2017 у справі № 925/1303/16 скасовано.

Постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/1303/16 залишено без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судами в цих судових актах встановлено наступне.

"Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі №2-430/2010 з ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" стягнуто на користь АТ "Універсальний банк" 1 598 733,84 грн заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг від 20.03.2008 №BL2920 і додатковими угодами до нього.

25.06.2010 Жашківський районний суд Черкаської області на виконання прийнятого ним рішення від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 видав виконавчий лист на стягнення з ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" на користь АТ "Універсальний банк" 1 598 733,84 грн заборгованості.

02.12.2010 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області у виконавчому провадженні №23044764, відкритому на виконання рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 за виконавчим листом від 25.06.2010, проведено опис та арешт комплексу нежитлових будівель та споруд позивача, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2008.

16.09.2012 виконавче провадження № 23044764, відкрите на виконання рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 за виконавчим листом від 25.06.2010, об`єднане з іншими виконавчими провадженнями в одне зведене виконавче провадження № 34485575, яке перебувало на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.

02.12.2015 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області виніс постанову про призначення ПП "Ажіо" експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні № 23044764 з виконання виконавчого листа, виданого Жашківським районним судом Черкаської області від 25.06.2010 у справі 2-430/2010, про стягнення 1 598 733,84 грн.

05.02.2016 оцінювачем ПП "Ажіо" Кононенко Т.Б. в межах виконавчого провадження № 23044764 складено висновок про незалежну оцінку з визначення ринкової вартості комплексу будівель та споруд, згідно з яким ринкова вартість цього нерухомого майна без урахування ПДВ становить 1 527 330,00 грн.

Листом від 10.02.2016 № 780 перший відповідач надіслав третій особі та стягувачам для ознайомлення копію висновку оцінювача ПП "Ажіо" Кононенко Т.Б. від 05.02.2016.

Заявою від 17.03.2016 позивач повідомив першого відповідача про свою згоду на реалізацію комплексу нежитлових будівель та споруд третьої особи, який є предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2008, в межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог банку.

28.03.2016 перший відповідач подав ДП "Сетам" заявку на реалізацію комплексу будівель і споруд третьої особи у зведеному виконавчому провадженні № 34485575 шляхом проведення електронних торгів.

01.04.2016 до першого відповідача надійшло повідомлення від ДП "Сетам" № 171/41/282-16 від 31.03.2016, відповідно до якого, майно внесено до системи для реалізації та присвоєно номер лота 137366. Повідомлення на сайті опубліковано 29.03.2016 за посиланням ://setam.nel.ua/auction/139120. Торги призначено на 28.04.2016.

В подальшому, від ДП "Сетам" 15.04.2016 надійшло повідомлення № 1238/07-18-16 від 06.04.2016, відповідно до якого на виконання абзацу З пункту 3 розділу 7 Прядку про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, третю особу, позивача та першого відповідача повідомлено про відомості щодо реалізації предмета іпотеки - номер лота, відомості про лот, початкову ціну продажу та час проведення торгів (з 28.04.2016 по 30.04.2016).

Судом встановлено, що призначені ДП "Сетам" на 28-30.04.2016 лот № 137366 електронні торги комплексу будівель і споруд третьої особи, як предмета іпотеки, за стартовою ціною 1 527 330,00 грн. не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол від 30.04.2016 № 161954.

10.05.2016 від ДП "Сетам" надійшов лист № 283/41-16, з якого вбачається, що електронні торги з реалізації лота № 137366 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів і системою сформовано протокол № 161954 від 30.04.2016.

10.05.2016 державним виконавцем складено акт уцінки майна, відповідно до якого, майно уцінено на 15%. Вартість майна після уцінки склала 1 298 230,50 грн. Акт уцінки направлено до ДП "Сетам" супровідним листом від 11.05.2016 № 2454.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 15.06.2016 у справі № 693/604/16-а, задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, зокрема, зупинено виконавче провадження № 34485575 та заборонено ДП "Сетам" здійснювати електронні торги з відчуження комплексу, загальною площею 2976,5кв.м, що знаходиться за адресою вул. Перемоги, 11, м. Жашків, Жашківський район, Черкаська область. Забезпечення, згідно ухвали, застосовано до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Постановою державного виконавця від 17.06.2016 № 34485575 зупинено зведене виконавче провадження та проведення аукціону. Копію постанови направлено ДП "Сетам" для виконання, що слугувало причиною непроведення торгів у двомісячний термін.

12.07.2016 до першого відповідача надійшла ухвала Жашківського районного суду Черкаської області від 07.07.2016, відповідно до якої, скасовано заходи забезпечення позову, що застосовані відповідно до ухвали від 15.06.2016. Однак, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, а тому ухвала не набрала законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу від 07.07.2016 повернуто скаржнику. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 31.08.2016. Цього ж дня набрала законної сили і ухвала від 07.07.2015 про скасування заходів забезпечення позову. В подальшому дану ухвалу отримано в оригіналі 09.09.2016.

06.09.2016 державний виконавець у зв`язку із скасуванням ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 15.06.2016 у справі № 693/604/16-а про забезпечення адміністративного позову прийняв постанову про поновлення зведеного виконавчого провадження № 34485575.

06.09.2016 державний виконавець виніс постанову про призначення ПП "Ажіо" експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні № 23044764 з виконання виконавчого листа, виданого Жашківським районним судом Черкаської області від 25.06.2010 у справі 2-430/2010, про стягнення 1 598 733,84 грн.

06.09.2016 оцінювачем ПП "Ажіо" Кононенко Т.Б. в межах виконавчого провадження № 23044764 складено новий висновок про незалежну оцінку з визначення ринкової вартості комплексу нежитлових будівель та споруд позивача, згідно з яким вартість цього майна без урахування ПДВ становить 1 527 330,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Київським апеляційним господарським судом постановою від 14.06.2016 у справі № 910/29513/15 визнано недійсним Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL 2920 з додатковими угодами № BL 2920/KL-1 від 20.03.2008 № BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008.

22.-24.09.2016 відбулися електронні торги з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд третьої особи за адресою: Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Перемоги, б. 11, які оформлені протоколом № 195501.

Так, за результатами проведених електронних торгів з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд третьої особи, як предмета іпотеки, переможцем стало Приватне сількогосподарське підприємство "Добробут". Згідно з протоколом № 195501 електронних торгів сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 1 233 318,97 грн.

12.10.2016 відповідач-1 звернувся до Господарського суду міста Києва та Жашківського районного суду Черкаської області з листами № 5712 та № 5713 відповідно, в яких просив роз`яснити:

1) чи вважається договір іпотеки чинним на даний час (у зв`язку з скасуванням основного зобов`язання);

2) чи має право державний виконавець скласти акт про реалізацію предмета іпотеки чи акт про проведені електронні торги;

3) яким чином розподілити кошти, що надійшли від реалізації заставного майна: на рахунок заставодержателя для забезпечення заставних вимог чи пропорційно на користь інших стягувачів по зведеному виконавчому провадженню.

20.10.2016 першим відповідачем складено акт про реалізацію предмета іпотеки.

21.10.2016 перший відповідач листом № 5893/3 повідомив ДП "Сетам" про надходження коштів на депозитний рахунок першого відповідача в сумі 1 233 318,97 грн., від переможця на електронних торгах за придбане майно по лоту № 147076.

27.10.2016 перший відповідач отримав відповідь Господарського суду міста Києва від 21.10.2016, в якій суд зазначив, що 04.08.2016 Господарським судом міста Києва справа № 910/29513/16 надіслана до Київського апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням касаційної скарги на постанову від 14.06.2016, з метою її подальшого скерування до Вищого господарського суду України.

26.11.2016 перший відповідач отримав також відповідь Жашківського районного суду Черкаської області за вих. № 1/294/2016/1-23/16, в якому зазначено, що враховуючи визнання Київським апеляційним господарським судом недійсним Генерального договору про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL 2920 з додатковими угодами № BL 2920/KL-1 від 20.03.2008 № BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008, відповідно в силу ст. 548 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню.

28.11.2016 Вищим господарським судом України прийнято постанову у справі № 910/29513/15, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/29513/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

06.12.2016 першим відповідачем затверджено розпорядження № 23044764/3, яким грошові кошти у сумі 1 233 318,97 грн., що надійшли 06.10.2016 на рахунок з обліку депозитних сум від реалізації майна при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23044764 про стягнення з ВАТ "Жашківське АТП 17141" на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну сум 5 467 310,64 грн., перераховано на користь державних органів.

При цьому, з цього розпорядження вбачається, що першим відповідачем не передбачено перерахування грошових коштів на користь позивача, як іпотекодержателя.

Позивач звернувся до першого відповідача із заявою про перерахування коштів в розмірі 1 233 318,97 грн.

30.07.2018 перший відповідач надав відповідь позивачу за вих. № 2.1-33/9267 про результати розгляду заяви від 26.06.2018 щодо перерахування коштів, в якій повідомив, що на момент реалізації іпотечного майна, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/29513/15 визнано недійсним Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL 2920 з додатковими угодами № BL 2920/KL-1 від 20.03.2008 № BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008 і як наслідок договір іпотеки, то грошові кошти отримані від реалізації комплексу нежитлових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Перемоги, 11 м. Жашків, Черкаська обл., не були перераховані банку - іпотекодержателю.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом до першого відповідача про відшкодування завданої шкоди в розмірі 1 298 230,50 грн, внаслідок незадоволення його вимог, як іпотекодержателя у зв`язку із реалізацією нерухомого майна третьої особи.

Крім того, позивач нараховує 3% річних в розмірі 110 491,86 грн. та інфляційне збільшення суми матеріальної шкоди в розмірі 382 328,88 грн.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача шкоду, завдану неправомірними діями першого відповідача в розмірі 1 214 580,51 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з першого відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 12 145,80 грн.

Дослідивши подані сторонами у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 41 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Судом встановлено, що в забезпечення зобов`язань третьої особи за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2920 від 20.03.2008, між позивачем та третьою особою укладено договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості за реєстраційним № 835, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: комплекс загальною площею 2 976,5кв.м, який розташований за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, міста Жашків, вулиця Перемоги, будинок 11.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час проведення електронних торгів (далі - ЗУ "Про виконавче провадження"), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності до ч. 1, 2 та 3 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

Статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами та зобов`язання за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов`язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що між позивачем та третьою особою укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2920, відповідно до якого банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 240 000,00 доларів США, в забезпечення якого між сторонами також був укладений договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості за реєстраційним № 835, відповідно до якого третя особа передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс загальною площею 2 976,5кв.м, який розташований за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, міста Жашків, вулиця Перемоги, будинок 11.

Судом також встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням третьою особою своїх зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2920 позивач звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області з позовом до третьої особи про стягнення заборгованості.

Так, рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 з третьої особи стягнуто на користь позивача 1 598 733,84 грн. заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL2920 і додатковими угодами до нього.

25.06.2010 на виконання цього рішення Жашківським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист на стягнення з третьої особи на користь позивача 1 598 733,84 грн. заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2010 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області у виконавчому провадженні № 23044764, відкритому на виконання рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 за виконавчим листом від 25.06.2010, проведено опис та арешт комплексу нежитлових будівель та споруд позивача, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2008.

16.09.2012 виконавче провадження № 23044764, відкрите на виконання рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.06.2010 у справі № 2-430/2010 за виконавчим листом від 25.06.2010, було об`єднане з іншими виконавчими провадженнями в одне зведене виконавче провадження № 34485575, яке перебувало на виконанні у першого відповідача.

З наведеного вбачається, що позивач, як іпотекодержатель мав переважне право на задоволення своїх вимог у зведеному виконавчому провадженні № 34485575, яке перебувало на виконанні у першого відповідача.

Разом з тим, Київським апеляційним господарським судом постановою від 14.06.2016 у справі № 910/29513/15 визнано недійсним Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL 2920 з додатковими угодами № BL 2920/KL-1 від 20.03.2008 № BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008.

Отже, генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008 № BL 2920, укладений між позивачем та третьою особою був визнаний судом недійсним на момент проведення електронних торгів з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд третьої особи за адресою: Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Перемоги, б. 11, що відбулись 22.-24.09.2016 та оформлені протоколом № 195501.

Разом із тим, 28.11.2016 Вищим господарським судом України прийнято постанову у справі № 910/29513/15, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/29513/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Водночас, незважаючи на скасування 28.11.2016 постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, якою визнано недійсним Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008, перший відповідач розпорядженням № 23044764/3 від 06.12.2016 затвердив, що грошові кошти у сумі 1 233 318,97 грн., що надійшли 06.10.2016 на рахунок з обліку депозитних сум від реалізації майна при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23044764 про стягнення з третьої особи на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну сум 5 467 310,64 грн., необхідно перерахувати на користь державних органів. При цьому, з цього розпорядження вбачається, що першим відповідачем не передбачено перерахування грошових коштів на користь позивача, як іпотекодержателя.

Отже, станом на день прийняття відповідачем розпорядження № 23044764, Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008 був дійсним, відповідно був дійсним договір іпотеки нерухомого майна від 20.03.2008, укладений між позивачем та третьою особою, що в свою чергу, було підставою для задоволення в першу чергу вимог забезпечених заставою, тобто вимог позивача.

В подальшому, 27.10.2016 перший відповідач отримав лист Господарського суду міста Києва, в якому повідомлено про скерування справи № 910/29513/16 до Київського апеляційного господарського суду у зв`язку із надходженням касаційної скарги на постанову від 14.06.2016, з метою її подальшого скерування до Вищого господарського суду України.

Тобто, перший відповідач на час прийняття розпорядження № 23044764 про розподіл грошових коштів, які надійшли від реалізації майна при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23044764, був повідомлений про оскарження судового акту, яким визнано недійсним Генеральний договір про надання кредитних послуг від 20.03.2008.

На думку позивача, що першим відповідачем в порушення вимог ст. 43, ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на час здійснення виконавчих дій, не перераховано грошові кошти, отримані від продажу нерухомого майна внаслідок реалізації предмету іпотеки на рахунок іпотекодержателя, тобто позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 цього Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, в яких зазначено про те, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого внаслідок порушення належного йому майнового права та (або) ушкодженні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Натомість належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями органів держави (у даному випадку першого відповідача) та матеріальною шкодою, внаслідок неодержання позивачем коштів у розмірі 1 233 318,97 грн. одержаних від реалізації іпотечного майна у строк, що передбачений законодавством, також не встановлено наявності складу цивільного правопорушення для стягнення шкоди, зокрема, неправомірності дій/бездіяльності відповідачів та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, у зв`язку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 110 491,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 382 328,88 грн. є похідними від вимоги про стягнення 1 233 318,97 грн., яка не підлягає задоволенню, підстави для стягнення 3% річних в розмірі 110 491,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 382 328,88 грн., також відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що з 27.10.2016 перший відповідач знав про розгляд вищевказаної справи судом касаційної інстанції, однак жодних дій з метою встановлення чинності постанови оскаржуваної постанови не вчинив, достовірно знаючи про касаційне оскарження останньої, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Так, положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть ускладнити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей щодо подання жодною із сторін виконавчого провадження заяви (клопотання) про зупинення виконання (дії) судового рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що не можна ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що таке судове рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним.

Також слід зазначити про те, що у матеріалах справи відсутні докази про повідомлення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про існування постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2016 у справі № 910/29513/15 та відсутні докази ініціювання стягувачем (позивачем) будь-яких оскаржень дій державного виконавця, які на думку стягувача (позивача) були неправильними.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, наявні у матеріалах справи документи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із доводами апеляційної скарги, та дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, та спростовуються доводами апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; (п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 та прийняття нового рішення про відмову у позові.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції (судовий збір) покладається на позивача у справі, в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136, 137, 255, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19 скасувати та прийняти нове рішення.

3. В задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (18018, Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50; код ЄДРПОУ 43315602) 18 218,70 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/18018/19.

7. Матеріали справи № 910/18018/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 03.02.2021.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім