ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2021 р. Справа№ 911/653/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
при секретарі Островерха В.Л.
за участю представників сторін зазначених в протоколі судового засідання від 02.02.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій
на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 (повний текст рішення складено 24.09.2020)
у справі № 911/653/20 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом Приватного підприємства Охорона-011
до Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій
про стягнення 41 330,20грн
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Охорона-011 (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій (далі - відповідач) про стягнення 30 236,00 грн основного боргу, 9 014,31 грн пені, 844,10 грн 3 % річних, 1 235,79 грн інфляційних витрат та 2 102,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору №28.Є про надання послуг щодо охорони об`єкту від 01.02.2019, Додаткової угоди №1 від 25.02.2019 до Договору №28.Є про надання послуг щодо охорони об`єкту від 01.02.2019 за надані згідно Актів наданих послуг №1100000008 від 28.02.2019, №1100000020 від 31.03.2019, №1100000036 від 30.04.2019, №1100000046 від 31.05.2019, №1100000057 від 30.06.2019, №1100000066 від 31.07.2019 послуги сплатив частково, що підтверджується платіжними дорученнями №2061 від 29.03.2019, №2108 від 26.04.2019, №2090 від 19.04.2019, №2089 від 18.04.2019, №2134 від 22.05.2019, №2152 від 29.05.2019, №2201 від 27.06.2019, №2157 від 03.06.2019. За неналежне виконання зобов`язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 014,31 грн на підставі п. 6.8 Договору та 3% річних у розмірі 844,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 235,79 грн згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій на користь Приватного підприємства Охорона-011 30 236,00 грн основного боргу, 7 730,97 грн пені, 775,31 грн 3% річних, 302,53 грн інфляційних втрат та 1 985,77 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Ухвалюючи рішення у даній справі місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність факту існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 30 236,00 грн. Разом з цим, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснив перевірку правильності нарахування позивачем пені та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині на суму 7 730,97 грн. Також, частково задовольняючи позовні вимоги щодо 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивач під час розрахунку вказаних вимог позивачем до періодів нарахування включенні місяці, в яких мав бути здійснений розрахунок, а також місяці, в яких існувала заборгованість за не повний місяць.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій на користь Приватного підприємства Охорона-011 30 236,00 грн основного боргу, 7 730,97 грн пені, 775,31 грн 3% річних, 302,53 грн інфляційних втрат та 1 985,77 грн судового збору.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що 26.06.2019 співробітники позивача були відсутні на посту, про що складено акт від 26.06.2019. Зазначене свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору в частині надання послуг, при цьому за період дії договору, до 26.06.2019, послуги оплачувались вчасно та у повному обсязі.
Як зазначає апелянт, у період з 26.06.2019 по 31.07.2019 акти наданих послуг з боку замовника підписані неуповноваженою особою, так як з 20.06.2019 генеральним директором КП КОР Фірма Обрій є Гаєвий М.В, тоді як акти наданих послуг підписані колишнім керівником КП КОР Фірми Обрій Порядіним О.С. Апелянт стверджує, що акти за спірний період підписані неуповноваженою особою, про що свідчить лист КП КОР Фірми Обрій до Прокуратури Київської області. Неподання вказаного листа до суду першої інстанції зумовлено труднощами роботи відповідача, що спричинені заходами карантину, який запроваджений задля запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції Covid-19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій у справі №911/653/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 та поновлено Комунальному підприємству Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2021. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 29.12.2020
22.12.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив ПП Охорона 001 на апеляційну скаргу, за яким позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що судом деталізовано досліджено всі аргументи відповідача та надано їх правову оцінку. Стосовно наданого апелянтом листа до Прокуратури Київської області, то, як вказує позивач, такий лист не містить будь-яких даних, на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Щодо доводів про підписання актів неуповноваженою особою, то згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то зміна керівника відбулась 05.09.2019, що спростовує доводи апелянта.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі №911/653/20 заяву Приватного підприємства Охорона-011 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Розгляд справи №911/653/20 вирішено здійснювати в режимі відеоконференції.
19.01.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій надійшла письмова відповідь на відзив Приватного підприємства Охорона-011 . Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій .
26.01.2021 у судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву до 02.02.2021.
01.02.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій надійшли письмові пояснення, які містить пояснення щодо призначення Гаєвого Максима Валерійовича виконуючим обов`язки генерального директора КП КОР Фірми Обрій з доданими доказами.
Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2021 підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Судом встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи, 01.02.2019 між ПП Охорона-011 (далі - виконавець) та КП Обрій (далі - замовник) укладено договір про надання послуг щодо охорони об`єкту № 28.Є (далі -Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо забезпечення охорони та перепускного режиму на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9. (а.с. 9-10).
Згідно з п. 2.1 Договору охорона об`єкта здійснюється силами виконавця у кількості одного цілодобового посту (вахтовим методом).
Оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 13 500,00 грн без ПДВ за один місяць охорони (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору замовник оплачує послуги виконавця авансом відповідно до п. 3.2. даного договору не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунку.
За несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов`язків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов`язань (пункт 6.8 Договору).
При простроченні проведення розрахунків за договором (розділу 4) з вини замовника, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодились, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов`язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625, ЦКУ) (п. 6.12 Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами термін дії Договору: з 01.02.2019 по 31.12.2019 (п. 7.1 Договору)
Дія цього Договору закінчується у разі: закінчення строку, на який його було укладено (п. 7.2 Договору).
Цей Договір може бути достроково розірваний: за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода; з ініціативи однієї із сторін, якщо друга сторони заявила про настання форс-мажорних обставин і немає можливості установити дату припинення дії обставин непереборної сили; за рішенням суду; за бажанням однією із сторін при умові, що така сторона повідомить про розірвання договору другу сторону за 30 діб (п. 7.3 Договору).
Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводяться протягом 10 банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього Договору.
01.02.2019 між замовником та виконавцем підписано акт прийому-передачі об`єкта під охорону, в якому сторони зафіксували, що замовник передав, а виконавець прийняв об`єкт під охорону підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму на ньому. (а.с. 11).
Додатковою угодою № 1 від 25.02.2019 до Договору сторонами погоджено внести зміни до п. 3.2 Договору, та викласти його у наступній редакції: 3.2 оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 20 236,00 грн без ПДВ за один місяць охорони. . Умови, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 01 березня 2019 року (пункт 1.3. додаткової угоди). (а.с. 12).
Згідно Актів наданих послуг: від 28.02.2019 №1100000008 на суму 13 500,00 грн, від 31.03.2019 №1100000020 на суму 20 236,00 грн; від 30.04.2019 №1100000036 на суму 20 236,00 грн; від 31.05.2019 № 1100000046 на суму 20 236,00 грн; від 30.06.2019 № 1100000057 на суму 20 236,00 грн; від 31.07.2019 № 1100000066 на суму 20 236,00 грн позивачем за період з лютого по липень 2019 року надано відповідачу послуги охорони на загальну суму 114 680,00 грн. (а.с. 20-26).
За отримані послуги охороні послуги відповідачем здійснено часткову оплату, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 84 444,00 грн, а саме: №2061 від 29.03.2019 на суму 13 500,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за лютий 2019 р., зг. р.ф. № 110000010 від 01.02.2019 ; № 2108 від 26.04.2019 на суму 10 236,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за квітень 2019 р., зг. р.ф. № 110000037 від 01.04.2019 ; № 2090 від 19.04.2019 на суму 5 236,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за березень 2019 р., зг. р.ф. № 110000022 від 01.03.2019 ; № 2089 від 18.04.2019 на суму 15 000,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за березень 2019 р., зг. р.ф. № 110000022 від 01.03.2019 ; № 2134 від 22.05.2019 на суму 10 000,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за квітень 2019 р., зг. р.ф. № 110000037 від 01.04.2019 ; № 2152 від 29.05.2019 на суму 10 236,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за травень 2019 р., зг. р.ф. № 110000047 від 01.05.2019 ; № 2157 від 03.06.2019 на суму 10 000,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за травень 2019 р., зг. р.ф. № 110000047 від 01.05.2019 ; № 2201 від 27.06.2019 на суму 10 236,00 грн, призначення платежу за послуги охорони за червень 2019 р., зг. р.ф. № 110000058 від 01.06.2019 . (а.с.13-19).
06.08.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 30/09/2019-1 від 01.08.2019 в порядку п. 6.10 Договору про дострокове розірвання договору та погашення облікової заборгованості за Договором. На доказ відправлення листа матеріали справи містять копії поштового опису вкладення від 06.08.2019, накладної №0207201584764, фіскального чеку від 06.08.2019. (а.с. 27, 28).
13.09.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 13/09/2019-1 від 13.09.2019, в якому вимагав від відповідача погасити існуючу заборгованість. На доказ відправлення листа матеріали справи містять копії поштового опису вкладення від 13.09.2019, накладної, фіскального чеку від 13.09.2019. (а.с. 29, 30).
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).
Крім того, статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем відповідачу з лютого по липень 2019 року надавались послуги охорони та перепускного режиму на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9, на підставі актів наданих послуг: від 28.02.2019 №1100000008, від 31.03.2019 №1100000020; від 30.04.2019 №1100000036; від 31.05.2019 № 1100000046; від 30.06.2019 № 1100000057; від 31.07.2019 № 1100000066, на загальну суму 114 680,00 грн.
В свою чергу відповідач за вказані послуги сплатив частково на суму 84 444,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2061 від 29.03.2019; № 2108 від 26.04.2019; № 2090 від 19.04.2019; № 2089 від 18.04.2019; № 2134 від 22.05.2019; № 2152 від 29.05.2019; № 2157 від 03.06.2019; № 2201 від 27.06.2019.
Отже, відповідачем частково оплачені послуги за червень 2019 на суму 10 000, грн та залишається неоплаченими надані послуги за липень 2019.
На обґрунтування своїх заперечень відповідач стверджує, що 26.06.2019 ним складено акт про те, що співробітники ПП Охорона-011 залишили пост - місце несення служби охоронника, розташоване біля основного входу на об`єкті. (а.с. 60).
Оскільки 28.06.2019, як вказує відповідач, співробітники ПП Охорона-011 були відсутні на посту, відповідач уклав інший договір щодо здійснення пропускного режиму та охорони об`єкту з іншим виконавцем.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.11 Договору передбачено, що замовник зобов`язується письмово повідомляти керівництво виконавця про порушення службової дисципліни та недоліки у несенні служби працівниками виконавця, що негативно впливають на стан виконавця функцій, передбачених умовами цього договору.
Доказів звернення відповідача до керівництва відповідача щодо залишення посту співробітниками ПП Охорона-011 матеріали справи не містять.
Порядок припинення Договору або його розірвання міститься у розділі 7 Договору.
Матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів припинення договірних відносин між сторонами з 28.06.2019.
Натомість матеріали справи №911/653/20 містять підписані акти надання послуг за червень та липень 2019, скріплені відтисками печаток сторін.
Відповідач в порушення приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України не навів та не довів суду належними та допустимими доказами не надання охоронних послуг позивачем з 26.06.2019 та доказів дострокового припинення Договору з 26.06.2019 в порядку визначеному п.7.3 Договору, тоді як згідно ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно Нормативів і нормативних строків, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, пересилання поштових відправлень нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
З урахуванням приписів ст. 907 ЦК України, п.п. 7.3.4 п.7.3 Договору, надісланого позивачем відповідачу листа №30/09/2019-1 від 01.08.2019 (надісланий відповідачу 06.08.2019 (а.с. 28)) про розірвання Договору, Нормативів і нормативних строків, вказаний Договір є розірваним з 10.09.2019.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічну правову позицію викладно у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 вказала, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що вартість грошей з індексом інфляції за попередній період є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, касаційний суд вважає за доцільне роз`яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці А на певну суму (до прикладу 100 грн.), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду Х , помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу і-1 ), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: Х * і-1 - 100 грн. = ЗБ , де Х - залишок боргу на початок розрахункового періоду, і-1 - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а ЗБ - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ( ЗБ відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ( ЗБ ) перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.
Вказані порядок розрахунку також був визначений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Апеляційним господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення суми основного боргу та часткового задоволення пені, інфляційних втрат та 3% річних, розрахованих судом першої інстанції з урахуванням вищенаведених норм матеріального права та договірними умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно п.1 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
У відзиві на позов, наданому в суді першої інстанції відповідачем зазначено, що долучені до позовної заяви акти уповноваженим представником Комунального підприємства Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій не підписувалися, тоді як відповідач, всупереч ч. 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, не надав суду першої інстанції належні та допустимі докази згідно ст.ст. 76,77 ГПК України, а саме з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань щодо уповноваженого представника Комунального підприємства Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій на підписання актів наданих послуг у заявлені до стягнення періоди.
Надані апелянтом суду апеляційної інстанції до апеляційної скарги лист відповідача №68 від 25.08.2020 до Прокуратури Київської області, а також додані до відповіді на відзив позивача та до письмових пояснень докази щодо керівника відповідача у червні та липні 2019 не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду, оскільки згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тоді як відповідачем не надано суду апеляційної інстанції докази неможливості подання до суду першої інстанції доказів щодо керівника відповідача у червні та липні 2019 з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Питання щодо достовірності підпису чи підроблення печатки, які містяться на спірних актах наданих послуг за червень та липень 2019, шляхом призначення судової експертизи, у суді першої інстанції також не заявлялось відповідачем.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Апелянт в обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції свого листа №68 від 25.08.2020 до Прокуратури Київської області посилається на труднощі у роботі, що спричинені заходами карантину, який запроваджений задля запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції Covid-19. Проте відповідач не вказав, в чому саме полягають труднощі роботи, що спричинені заходами карантину, який запроваджений задля запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції Covid-19. Більше того, у зв`язку із запровадженням карантину, через розповсюдження коронавірусної інфекції Covid-19 були внесенні численні зміни до чинного законодавства щодо дистанційного виконання сторонами своїх прав та обов`язків.
Згідно Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора від 06.08.2020 №363 письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до органу прокуратури особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог законодавства, а також може бути надіслане ним з використанням мережі Інтернет , засобів електронного зв`язку (електронне звернення). В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Для ідентифікації автора електронного звернення може використовуватися електронний підпис. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу шляхом заповнення та надсилання електронної форми, яка розміщується на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, регіональної (обласної) прокуратури. Електронне звернення без електронного підпису надсилається у вигляді скан- або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Адвокатські запити розглядаються в порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , кримінальним процесуальним законодавством. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані прияти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Таким чином, лист відповідача №68 від 25.08.2020 до Прокуратури Київської області щодо надання інформації судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.
Крім того, в силу приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, лише вирок суду у кримінальному провадженні має обов`язковий характер для суду.
Надані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу докази також не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду, оскільки згідно ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тоді як позивачем не надано суду апеляційної інстанції докази неможливості подання до суду першої інстанції доказів доданих до відзиву на апеляційну скаргу з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій - без задоволення.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Комунальне підприємство Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій .
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі № 911/653/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство Київської обласної ради Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма Обрій .
4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/653/20.
5. Матеріали справи №911/653/20 повернути до Господарського суду Київської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.02.2021.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2021 |
Оприлюднено | 05.02.2021 |
Номер документу | 94655212 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Владимиренко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні