Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/6018/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/6018/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична нафтогазова компанія"

про стягнення заборгованості в розмірі 13 598 266,96 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 19.08.2020,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична нафтогазова компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 13 598 266,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів у порядку, встановленому Кодексом ГТС.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкрито провадження в справі № 910/6018/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 04.06.2020 та визначено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

03.06.2020 до канцелярії суду надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

За наслідками підготовчого засідання 04.06.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 24.06.2020, визначено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

24.06.2020 перед початком судового засідання представник відповідача подала клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі у зв`язку з неотриманням копії позовної заяви.

24.06.2020 суд ухвалив продовжити підготовче провадження у справі № 910/6018/20 на 30 днів до 12.08.2020 (включно), запропонувати позивачу повторно направити або вручити нарочно відповідачу копію позовної заяви з додатками та відкласти підготовче засідання у справі на 16.07.2020.

За наслідками судового засідання 16.07.2020 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.08.2020.

У призначеному судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.

Представник відповідача у свою чергу заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на викладені у відзиві обставини.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Товариство, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична нафтогазова компанія" (далі - Компанія, замовник) укладено договір № 1512000761 транспортування природного газу (далі - Договір), за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6

Договору).

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу

та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом

погоджених термінів (п. 2.7 Договору).

Пункт 9.1 Договору передбачає, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування.

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовника на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок- фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п. 9.4 Договору).

Згідно з п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього Договору.

Із матеріалів справи слідує, що у Компанії виникли наступні обсяги негативних небалансів природного газу внаслідок відборів природного газу споживачами Компанії, перелік яких наведений у деталізації по споживачах ЗПТ ТОВ Енергетична нафтогазова компанія на точках виходу, а саме: за листопад 2017 року в обсязі 1135,975 тис.куб.м, у грудні 2017 року в обсязі 852,213 тис. куб.м.

Наведені обсяги небалансів підтверджуються алокаціями та звітами AT Вінницягаз, АТ Волиньгаз , AT Івано- Франківськгаз , AT Київгаз , AT Миколаївгаз , АТ Одесагаз , АТ Полтавагаз , АТ Уманьгаз , AT Херсонгаз , АТ Черкасигаз , звітами по точках входу/виходу за листопад - грудень 2017 року, а також деталізацією по споживачах ЗПТ Компанії на точках входу/виходу за листопад - грудень 2017 року.

Оскільки Компанія заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказаний період в порядку, встановленому Кодексом ГТС, не здійснила, Товариством були надані відповідні послуги балансування для врегулювання небалансів за вказаний період на загальну суму 21 290 939,70 грн, що оформлено односторонніми актами від 30.11.2017 № 11-17-1512000761-БАЛАНС на суму 11885081,18 грн та від 31.12.2017 № 12-17-1512000761-БАЛАНС на суму 9405858,52 грн.

Зазначені акти надання послуг балансування обсягів природного газу разом із відповідними рахунками, повідомленнями про обсяги транспортування, розрахунками вартості послуг балансування, звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, деталізаціями по споживачах направлялися Компанії цінними листами 22.12.2017 та 16.01.2018 відповідно.

Разом із цим, Компанія здійснила оплату наданих послуг з балансування лише частково, сплативши заборгованість у розмірі 9937500,00 грн, внаслідок чого залишок боргу Компанії перед Товариством становить 11353439,70 грн.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Компанія у відзиві зазначає, що укладений між сторонами Договір в силу вимого закону не може передбачати оплату інших послуг, ніж за транспортування замовленого обсягу природного газу. При цьому, визначення в пункті 2.3 Договору умов щодо надання послуг балансування не відповідає вимогам закону та є недійсним, а самі послуги Товариством не надаються, оскільки не відносяться до послуг транспортування. Окрім того, Компанія вважає неналежними доказами надання послуг з балансування складені Товариством односторонні акти приймання-передачі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 32 і частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовникові послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора ГТС, пов`язаних зі здійсненням балансування.

За змістом пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором ГТС і окремим замовником послуг транспортування.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (у редакції, чинній з 28.04.2017) алокація - це віднесення оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з ГТС по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників, а згідно із зазначеними положеннями Кодексу ГТС у чинній редакції алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором ГТС в точках входу/виходу до/з ГТС по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

З огляду на зміст визначення алокації, наведеного у відповідних редакціях Кодексу ГТС, обсяг природного газу по замовниках послуг транспортування визначається у тому числі стосовно їх контрагентів (споживачів).

Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор ГТС надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС у разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок таких заходів, зокрема при негативному місячному небалансі: за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу (підпункт 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у редакції, чинній з 28.04.2017).

За змістом пунктів 3, 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС у редакції, чинній з 28.04.2017, підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3 - 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів із дня отримання ним зазначених документів.

Як слідує з пунктів 9.1, 9.4, 11.4 укладеного між сторонами Договору, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС у строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування; негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС; оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру; замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів; послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, не врегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору.

Отже, згідно з положеннями чинного законодавства та за умовами Договору підставою для оплати виставленого оператором рахунка щодо вартості послуг балансування передбачено сукупність фактичних обставин з виникнення негативного місячного небалансу, неврегулювання замовником послуг транспортування цього самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу та надання розрахунку вартості послуг балансування, рахунку-фактури.

Матеріалами справи підтверджується, що обсяг негативного місячного небалансу Компанії за листопад 2017 року складав 1 135,975 тис.куб.м. та за грудень 2017 року - 852,213 тис.куб.м, у зв`язку з чим Товариством були складені односторонні акти від 30.11.2017 № 11-17-1512000761-БАЛАНС на суму 11885081,18 грн та від 31.12.2017 № 12-17-1512000761-БАЛАНС на суму 9405858,52 грн.

Судом встановлено, що відповідні акти надання послуг балансування обсягів природного газу за листопад та грудень 2017 року з доданими до них повідомленнями про обсяги транспортування, розрахунками вартості послуг балансування, звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, деталізаціями по споживачах направлялися Товариством цінними листами з описами вкладення на адресу Компанії.

Поряд із цим, Товариством застосовано коефіцієнт компенсації 1,2, виходячи з умов пункту 9.2 Договору, за яким при розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Для визначення коефіцієнта компенсації (за визначеною в пункті 9.2 Договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Водночас, у спірному періоді розмір небалансу від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, становив більше визначеного в пункті 9.2 розміру процентів згідно зі звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування та деталізаціям по споживачах, а тому застосування Товариством коефіцієнту компенсації 1,2 відповідає фактичним обставинами справи.

Крім того, судом визнаються необґрунтованими посилання Компанії на невідповідність вимогам закону та недійсність пункту 2.3 Договору щодо включення послуг балансування обсягів природного газу до переліку послуг за Договором.

Так, матеріали справи не містять доказів визнання вказаного Договору, зокрема пункту 2.3, недійсними у встановленому законом порядку.

Водночас, положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, чого Компанією у даній справі не спростовано.

З огляду на те, що Компанія здійснила оплату послуг балансування обсягів природного газу лише частково, залишок суми заборгованості в розмірі 11353439,70 грн підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, і Компанія на момент прийняття рішення не надала документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

За прострочення оплати послуг з балансування обсягів природного газу Товариством нараховані 775444,31 грн трьох процентів річних та 1469382,95 грн інфляційних втрат.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат і трьох процентів річних та дійшов висновку про покладення на Компанію обов`язку сплати на користь Товариства 775444,31 грн трьох процентів річних та 1469382,95 грн інфляційних втрат.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги Товариства про стягнення з Компанії заборгованості в розмірі 13 598 266,96 грн підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична нафтогазова компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 13 598 266,96 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична нафтогазова компанія" (61072, Харківська обл., місто Харків, пр.Науки, будинок 56; ідентифікаційний код 3734004) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 11 353 439,70 грн (одинадцять мільйонів триста п`ятдесят три тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 70 копійок) заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 775 444,31 грн (сімсот сімдесят п`ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 31 копійка) три проценти річних, 1 469 382,95 грн (один мільйон чотириста шістдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят дві гривні 95 копіойк) інфляційних втрат та 203 974,00 грн (двісті три тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.11.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ