Рішення

від 05.02.2021 по справі 200/11636/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 р. Справа№200/11636/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №4940 від 30.10.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком; зобов`язання Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року у ТОВ «Типографія» в якості складача на складальних рядковідливних машинах, як пільгового стажу роботи за Списком №2; зобов`язання Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву №4940 від 28.10.2020 року ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року у ТОВ «Типографія» в якості складача на складальних рядковідливних машинах, як пільгового стажу роботи за Списком №2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/11636/20-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 жовтня 2020 року їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з посиланням на відсутність достатнього пільгового стажу.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим, змушена була звернутися до суду.

12 січня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що до пільгового стажу управлінням не зараховано період роботи позивача з 27.07.1984 року по 19.03.1991 року в якості складача на складальних строкоотлівних машинах в ліквідованому ТОВ Типографія з огляду на те, що відповідно до наданої позивачем довідки за період роботи на ліквідованому ТОВ Типографія з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року вбачається, що відсутній кутовий штамп підприємства, номер та дата видачі довідки, а також посада та прізвище відповідальної особи. Також, позивачем порушено вимоги п.11 Постанови №18-1 щодо не надання документів для розгляду на комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 19 квітня 2012 року), та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (№витягу 0015767785), 10.07.1987 року зареєстровано шлюб позивача та ОСОБА_2 , прізвище після державної реєстрації позивача становить - ОСОБА_3 , 11 листопада 1997 року розірвано шлюб (актовий запис №308).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 13 жовтня 2010 року реєстратором Відділу рестрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області здійснено реєстрацію актового запису про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (прізвище після державної реєстрації шлюбу- ОСОБА_5 ), рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2011 року розірвано шлюб.

Як вбачається зі свідоцтва про зміну імені від 14 квітня 2012 року (серія НОМЕР_3 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області14.04.2012 року), ОСОБА_6 змінила ім`я на ОСОБА_1 .

Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477) - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою № 4940 про призначення пенсії за віком (а.с.65).

Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 жовтня 2020 року №4940 (а.с.30-31) відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . В обгрунтування рішення зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року в якості складача на складальних строкоотлівних машинах в ліквідованому ТОВ Типографія , оскільки відповідно до Порядку №18-1 ОСОБА_1 не надано пакет документів для розгляду на комісії. Окрім того, у пільговій довідці за період роботи з 24.07.1984 по 19.03.1991 виданій ТОВ Типографія відсутній кутовий штамп підприємства, номер та дата видачі довідки; відсутні посада та прізвище відповідальної особи.

Як вбачається з розрахунку стажу за датою звернення 28.10.2020 року, спірний період роботи позивача з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року зарахований лише до страхового стажу (а.с.зв.б.64).

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття Управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ( далі- Закон № 1058).

Законом № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 міститься запис №1 про те, що вона за період з 24.07.1984 року (наказ про прийняття від 24.07.1984 року) по 19.03.1991 року (запис №3, наказ від 19.03.1991 року №4) працювала складачем на складальних строкоотлівних машинах 5 розряду у Добропільській типографії (а.с.12).

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацом 1 пункту 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Суд зазначає, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162.

Як вбачається з матеріалів справи (рішення відповідача від 30.10.2020 року №4940), позивачем були надані відповідачу: довідка про пільговий характер роботи б/н та дати, видана ТОВ Типографія , копія архівної довідки про пільговий характер роботи, видана ПП Вінкор , архівна довідка про стаж №13/06-04/371 від 20.10.2020, видана виконавчим комітетом Добропільської міської ради, довідки про заробітну плату №13/06-04/370/1 та №13/06-04/370/2 від 20.10.2020, видані виконавчим комітетом Добропільської міської ради.

До матеріалів справи, позивачем також було надано Акт прийому-передачі від 17 грудня 2009 року, з якого вбачається, що державний ліквідатор ОСОБА_7 передав, а ПП Вінкор прийняв на відповідальне зберігання та подальшу передачу до архіва міста документи належні ТОВ Друкарня , а саме: книги наказів, особові рахунки, відомості по нарахуванню заробітної плати (а.с.19).

Згідно архівної довідки, виданої ПП Вінкор , ОСОБА_3 дійсно працювала повний робочий день в Добропільській типографії та виконувала роботи складача на складальних строкоотлівних машинах у період з 24 липня 1984 року по 19 березня 1991 року. У довідці також міститься інформація про те, що з 27.09.1993 року розпорядженням №787 Добропільського ісполкому перейменовано в ЗАТ Терція , з 27.03.19978 року розпорядженням №134 Добропільського ісполкому перейменовано в ТОВ Друкарня .

Також, додатково повідомлено, що дане підприємство ліквідовано. У зв`язку з ліквідацією підприємства, на підставі Акту прийома-передачі від 17.12.2009 року архівні документи ТОВ Друкарня передані на збереження та подальшу здачу до архивів міста ПП Вінкор (а.с.20).

Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.01.2011 року у справі № 5/165б затверджено звіт ліквідатора (арбітражний керуючий ОСОБА_8 ) та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРУКАРНЯ» , м. Добропілля. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „ДРУКАРНЯ» , м. Добропілля (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Фрунзе, буд. 19; код ЄДР 02470052) (а.с.74-75).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Друкарня (код ЄДРПОУ 02470052) припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням її банкрутом від 25.01.2011 № 5/165б Господарський суд Донецької області (Дата запису: 03.02.2011, Номер запису: 12601170006000407) (а.с.73).

Згідно Довідки про уточнення особливого характеру роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, виданої ТОВ Типографія б/н та дати, ОСОБА_3 повний робочий день працювала в Добропільській міській типографії з 24 липня 1984 року по 19 березня 1991 року у якості складача на складальних строкоотлівних машинах, що передбачено списком №2 (а.с.26).

Як вбачається з архівної довідки виконавчого комітету Добропільської міської ради від 20.10.2020 року №13/06-04/371, гр. ОСОБА_9 працювала набірником на НСМ в ТОВ Типографії) з 24 липня 1984 року по 19 березня 1991 року (а.с.27).

Довідками від 20.10.2020 року №13/06-04/370/1 та №13/06-04/370/2 підтверджується нарахування ОСОБА_9 заробітної плати (а.с.28-29).

Окрім того, в матеріалах справи також є наявною Виписка з Наказу від 3 грудня 1996 року №48 Про підтвердження робочих місць, професій та посад з пільгового пенсійного забезпечення (за списком №2), яким затверджено посаду складача на складальних строкоотлівних машинах за списком №2, Постанови КМУ від 14.05.1994 року №162 (а.с.25).

Суд зазначає, що інформація, викладена в довідках, повністю узгоджується з записами у трудовій книжці позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в розділі XXV Поліграфічне і кінокопіювальні виробництва позицією 2270000а-14807 передбачена посада складачі на складально-строкоотлівних машинах .

Щодо посилання відповідача у відзиві на відсутність кутового штампу підприємства, номеру та дати видачі довідки, а також посади та прізвища відповідальної особи, суд зазначає, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.

Разом з тим, як вбачається з рішення відповідача однією з підстав для не зарахування спірного періоду роботи позивача на ТОВ Друкарня з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року слугувала відсутність пакету документів для підтвердження пільгового стажу комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, на що суд зазначає наступне.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника регулюється Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).

Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Верховним Судом 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформульовано правову позицію: що відповідно до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; трудову книжку, тощо.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (пункт 11 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 13 Порядку № 18-1).

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1).

З урахуванням викладених норм, суд дійшов висновку, що підтвердження пільгового стажу у разі ліквідації підприємства здійснюється у відповідному порядку. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів Пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 28.10.2020 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону Про загальнообов`язкове пенсійне страхування .

Рішенням відповідача від 30.10.2020 року №4940 відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №2. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу спірний період, оскільки позивачем у відповідності до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 не надано пакет документів для розгляду на комісії.

Між тим, суд зазначає, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Відповідно до пункту 3.3 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу III вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.01.2011 року у справі № 5/165б затверджено звіт ліквідатора (арбітражний керуючий ОСОБА_8 ) та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРУКАРНЯ» , м. Добропілля. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „ДРУКАРНЯ» , м. Добропілля (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Фрунзе, буд. 19; код ЄДР 02470052) та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У свою чергу, суд зазначає, що Порядком № 637 та Порядком № 18-1 визначено механізм підтвердження пільгового стажу у випадках коли підприємство є ліквідованим.

Відповідач при вирішенні заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, дав оцінку поданим ним до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, одночасно давши оцінку наявності чи відсутності у ОСОБА_1 відповідного пільгового стажу для її призначення.

Однак, як зазначено вище, питання про зарахування пільгового стажу при умовах, наявних у позивача, повинно прийматися Комісією у відповідності до зазначених Порядків.

Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 28.10.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не розглядалась і жодного рішення за результатами її розгляду прийнято не було.

Саме за результатами розгляду заяви Комісією повинно прийматися рішення про призначення чи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначені рішення є обов`язковими для пенсійних органів.

Судом встановлено, що після прийняття документів від позивача 28.10.2020 року відповідачем в порушення вищезазначених приписів Порядку 21-1 не роз`яснювалось ОСОБА_1 щодо необхідності, відповідно приписів Порядку № 18-1, звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах на ТОВ Типографія з 24.07.1984 року по 19.03.1991 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, не можна вважати таким яке прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів та у відповідності до приписів Порядку 21-1.

За результатами розгляду заяви позивача від 28.10.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідач не надав допомоги позивачу в належному оформленні документів та за відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яке є обов`язковим для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій, відразу рішенням від 30.10.2020 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно та передчасно зроблено висновок щодо відсутності необхідного пільгового стажу у ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вказане питання не було предметом розгляду Комісії.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно перебрав на себе повноваження Комісії щодо підтвердження чи відсутності пільгового стажу, неналежним чином розглянув заяву позивача та передчасно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 22 Основного Закону держави, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Частина 3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що питання підтвердження наявного пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглядалося з дотриманням вимог Порядків №22-1, № 18-1 та відповідачем не забезпечено всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, як того вимагають положення вищезазначених порядків та останній прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак при розгляді заяви позивача та прийнятті відповідачем рішення не були враховані зазначені принципи.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити позовні вимоги щодо зарахування періоду роботи позивача до її пільгового стажу, оскільки питання підтвердження пільгового стажу не було предметом розгляду Комісії.

При цьому, суд зазначає, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (N 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polanda N 30210/96).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В контексті викладеного, суд зазначає, що оскільки при розгляді заяви позивача від 28.10.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не було забезпечено дотримання вимог зазначених вище приписів Закону № 1058-IV, Порядку №22-1 та Порядку № 18-1, тому, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання відповідача повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву позивача від 28.10.2020 року №4940 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. квитанцією від 08.12.2020 року №6066695 за подання до суду адміністративного позову до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 420,40 грн. (50%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 жовтня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 28.10.2020 року №4940 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять гривень) 40 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 05 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова