ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 березня 2021 року справа №200/11636/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року у справі № 200/11636/20-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла окремо від справи надійшла апеляційна скарга Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн.
З апеляційної скарги вбачається, що позивачем були заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 840,80грн.(2102грн.*0,4). Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 1261,20 грн.(2102грн.*0,4*150%).
До апеляційної скарги апелянт додав заяву про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на цю мету та тим, що несплата судового збору не є підставою для відмови і ненаданні судового захисту.
Проте, вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно ч.1 статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За приписами ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Стосовно доводів апелянта про неконституційність норм Закону України Про судовий збір апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України Про судовий збір цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Тобто, вказаний закон є спеціальним законом який визначає правові засади щодо справляння судового збору. На час звернення апелянта з апеляційною скаргою Закон України Про судовий збір не визнавався неконституційним та є діючим.
Також необхідно зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Враховуючи вищенаведені норми, суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника стосовно звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати до Першого апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (IBAN) - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака - 81 Апеляційні адміністративні суди.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України Про судовий збір та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи те, що справа № 200/11636/20-а не знаходиться на зберіганні в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про необхідність витребувати дану справу у Донецького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволені клопотання Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року у справі № 200/11636/20-а - залишити без руху.
Апелянту надати до Першого апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.
Витребувати у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/11636/20-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 16.03.2021 |
Номер документу | 95506968 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні