Постанова

від 03.02.2021 по справі 369/5705/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 369/5705/18

провадження № 61-16080св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І., від 24 вересня 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ (далі - ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ ), про скасування рішення сільської ради та зобов`язання розглянути заяву.

Позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що рішення № 12 від 21 грудня 2017 року ХХІІІ сесії VІІ скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Про надання дозволу на поновлення договору оренди ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ є незаконним, оскільки до порядку денного сесії не виносилось питання оренди спірної земельної ділянки та питання розгляду листа-повідмолення ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ від 26 жовтня 2017 року № 26, і взагалі до порядку денного не були включені будь-які земельні питання юридичних осіб, а відтак не могли бути проголосовані. Вказувала, що при прийнятті оскаржуваного рішення депутатами було порушено вимоги Закону України Про оренду землі та Земельного кодексу України щодо проведення аукціону стосовно оренди землі. Так, адміністрацією відповідача на розгляд сесії направлено лише заяву товариства, а її заяву на розгляд сесії не було винесено одночасно.

Також позивач стверджувала, що необхідного пакету документів не було додано ані на земельній комісії, ані на сесії ради, та не розглядалось питання належного виконання орендарем ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ умов договору.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважала, що порушено її право на оренду спірної земельної ділянки, гарантоване Конституцією України, Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, оскільки вона, так само, як і третя особа, має право на оренду земельної ділянки, бажала скористатись своїм правом, проте подана нею заява не була розглянута, не було проведено конкурсну процедуру торгів у формі аукціону щодо встановлення орендаря земельної ділянки.

Із урахуванням викладеного, позивач просила позов задовольнити, визнати протиправним і скасувати повністю рішення № 12 від 21 грудня 2017 року ХХІІІ сесії VІІ скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Про надання дозволу на поновлення договору оренди ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ . Зобов`язати Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на найближчій сесії Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області заяву ОСОБА_1 , подану 21 листопада 2017 року за вхідним № 1137 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про надання ОСОБА_1 в користування (оренду) земельної ділянки площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 та прийняти рішення про проведення й провести прилюдні торги у формі аукціону, виступивши їх організатором, щодо укладення договору оренди (надання в оренду) земельної ділянки площею 1,537 га кадастровий номер (3222486601:01:005:0375), для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Ковальчук Л. М., від 27 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення 23 сесії сьомого скликання

Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21 грудня 2017 року № 12 Про надання дозволу на поновлення договору оренди ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ .

Зобов`язано Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на найближчій сесії Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області заяву ОСОБА_1

№ 1137 від 21 листопада 2017 року до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про надання позивачу

в користування (оренду) земельної ділянки площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області під час прийняття оскаржуваного рішення, всупереч вимогам статті 19 Конституції України, частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , не було дотримано вимог законодавства та інтересів територіальної громади села Тарасівка, не перевірено наявності обставин, які є підставою для поновлення договору оренди землі, не було здійснено аналіз всіх пропозицій, неправомірно залишено заяву позивача про надання їй спірної земельної ділянки в оренду без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційні скарги ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ , Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 27 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ , про скасування рішення сільської ради та зобов`язання розглянути заяву відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги, не звернув уваги та не з`ясував чи порушені права позивача оспорюваним рішенням, з огляду на те, що позивач будь-яких прав на спірну земельну ділянку не мала і не набула їх на підставі правочину, чи в інший спосіб, чого вона не заперечувала, що унеможливлює в свою чергу задоволення її позову, оскільки фактично між сторонами у справі майнові, приватноправові відносини не виникли, а відтак відсутнє порушене право, яке підлягає захисту в рамках цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

01 листопада 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду

від 24 вересня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального

і процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17, а також Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо

питання застосування норм права у подібних правовідносинах

(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних

у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник стверджує, що сільська рада, маючи дві пропозиції щодо оренди однієї земельної ділянки, її пропозицію безпідставно не допустила до розгляду на сесії сільської ради, а пропозиції третьої особи було надано пріоритет за відсутності для того підстав, внаслідок чого було порушено її право на оренду спірної земельної ділянки. При цьому суди не дослідили обставин, які надають право на поновлення договору оренди землі, залишили поза увагою, що будівництво на земельній ділянці не здійснювалось. Також ОСОБА_1 вважає, що органом місцевого самоврядування було порушено порядок розгляду питання на сесії та його прийняття, у відносинах сторін має місце прихована суборенда.

Позивач наголошує на тому, що якщо у результаті прийняття рішення суб`єктом владних повноважень особа набула речове право на земельну ділянку, вимога про визнання незаконним такого рішення та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача. Таким чином, на спірні правовідносини поширюється юрисдикція саме цивільного судочинства. Вважає, що орган місцевого самоврядування перешкоджає здійсненню її права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ , про скасування рішення сільської ради та зобов`язання розглянути заяву призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ посилається на те, що на момент прийняття оспорюваного рішення сільською радою позивач не набула жодних прав щодо спірної земельної ділянки, які могли б бути порушенні, невизнані чи оспорені. Вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильної по суті постанови апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 грудня 2007 року між Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І. за реєстровим № 3079 та зареєстрований управлінням земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області (запис від 28 січня 2008 року № 630 у книзі записів державної реєстрації договорів).

Рішенням Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської областівід 24 січня 2008 року було надано згоду на укладення договору суборенди спірної земельної ділянки між третьою особою та ТОВ Житлоекономія .

Між ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ та ТОВ Житлоекономія було укладено 24 лютого 2011 року договір суборенди земельної ділянки площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 1138 та зареєстрований у Держкомземі у Києво-Святошинському районі 09 червня 2011 року.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору суборенди строк дії договору визначено до 13 грудня 2017 року.

За актом приймання-передачі від 24 лютого 2011 року спірна земельна ділянка була передана у володіння та користування ТОВ Житлоекономія .

На підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Київській області 08 серпня 2011 року за № КС08311025753, на спірній земельній ділянці та земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:005:0129 ТОВ Житлоекономія розпочато будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , на підставі договорів оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року ВЕІ № 639476 та від 13 грудня 2007 року ВЕР № 579421, а також договорів суборенди земельної ділянки від 27 квітня 2007 року ВЕІ № 639968 та від 24 лютого 2011 року ВЕР № 570421.

Сертифікатом серії ІV № 163172231200 від 11 серпня 2017 року ДАБІ України було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 жовтня 2017 року за ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ зареєстровано право власності на трансформаторну підстанцію № 3 по вул. Чмілів Братів, б/н у с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області , на підставі сертифікату, виданого ДАБІ України № ІV-163172231200 від 11 серпня 2017 року.

ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ 27 жовтня 2017 року подало до Тарасівської сільської ради лист-повідомлення про поновлення вищевказаного договору оренди, в якому було зазначено, що на орендованій земельній ділянці продовжується будівництво багатоквартирних житлових будинків та розташовано декілька об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за товариством, і що товариство належно виконує свої обов`язки за договором оренди, має намір продовжувати користуватись земельною ділянкою та скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди.

З огляду на викладене, ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ просило Тарасівську сільську раду прийняти рішення про поновлення строком на 10 років дії договору оренди земельної ділянки площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , посвідченого 13 грудня 2007 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І. за реєстровим № 3079 та зареєстрованого управлінням земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, про що було зроблено запис від 28 січня 2008 року № 630 у книзі записів державної реєстрації договорів, а також укласти з товариством додаткову угоду про поновлення договору.

ОСОБА_1 21 листопада 2017 року звернулась до Тарасівської сільської ради із заявою - публічною пропозицією надати їй в оренду земельну ділянку площею 1,537 га, кадастровий номер 3222486601:01:005:0375, для будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , та укласти з нею договір оренди. У пропозиції було запропоновано:

10 років - строк оренди землі;

мета оренди - будівництво та введення в експлуатацію багатоповерхових житлових будинків;

укладення орендарем договору на пайову участь та сплата коштів відповідно до нього;

вчасна сплата орендарем орендної плати, а також передача орендарем у власність відповідача чи безпосередньо конкретним особам відповідно до рішення відповідача з метою забезпечення житлом учасників АТО 10 (десяти) однокімнатних квартир в збудованій на земельній ділянці багатоповерховій житловій забудові або в житловому будинку, що будується по АДРЕСА_2 , в строк до 31 грудня 2018 року;

укладення договору сервітуту з третьою особою на трансформаторну підстанцію, що розміщена на спірній земельній ділянці;

інші умови - аналогічні тим, що зафіксовані у договорі оренди, укладеному 13 грудня 2007 року між відповідачем та третьою особою.

Згідно з витягом з протоколу земельної комісії Тарасівської сільської ради № 34 від 28 листопада 2017 року комісією було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання в оренду спірної земельної ділянки і вирішено не виносити на розгляд сесії це питання, оскільки земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ і не може передаватись іншим особам.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правові висновки щодо юрисдикції судів викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 червня 2018 року у справі № 583/2715/16-ц (провадження № 14-174цс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18). І ці висновки враховані судами при вирішенні спору. Спір за предметним і суб`єктним критеріями має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, оскільки пов`язаний із захистом цивільного інтересу позивача щодо оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі ОСОБА_1 фактично оспорює право оренди ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ , заперечує право товариства на поновлення договору оренди земельної ділянки від 13 грудня 2007 року, стверджує про порушення її інтересів.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Судам при вирішенні спорів слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

У пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження 14-28цс 20) зазначено, що договірні правовідносини виникають з моменту укладення сторонами договору оренди. Цей момент не пов`язується з моментом видання наказу про передання в оренду земельної ділянки. Отже, такий наказ не є правовстановлюючим документом, а вимога про визнання його незаконним не відповідає належному способу захисту.

Згідно правової позиції, викладеної у пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження 14-28цс 20), позивач , який претендує на одержанняспірної земельної ділянки воренду, вправі вимагатипроведення земельних торгів щодоукладення договору оренди спірноїземельної ділянки державноївласності, але наявністьдержавної реєстрації праваоренди іншої особи створюєперешкоди позивачу вреалізації його законногоінтересу.

В той же час при вирішенні цього спору має бути враховане переважне право ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ на поновлення договору оренди землі, передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі .

У випадку застосування процедури поновлення договору оренди земліземельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (частина друга статті 134 ЗК України).

ОСОБА_1 заявила позовні вимоги лише до органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про надання дозволу на поновлення договору оренди ТОВ ЕЛІТЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ . Вказане товариство, у користуванні якого на праві оренди перебуває земельна ділянка, не було визначено відповідачем у справі, додаткову угоду від 26 лютого 2018 року до договору оренди позивач не оспорювала, а саме рішення органу місцевого самоврядування не може вважатись у цьому випадку правовстановлюючим документом.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог .

Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах суду касаційної інстанції, є необґрунтованими, при цьому фактичні обставини, встановлені судами у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17, а також постанови Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, та у справі, яка переглядається, не можуть вважатись тотожними.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 , 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович