Рішення

від 15.01.2021 по справі 179/1462/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1462/20

2/179/56/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю:

представника відповідача Ушакова Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРИДНІПРОВСЬКЕ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРИДНІПРОВСЬКЕ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позивач в позові посилається на те, що 18.06.2019 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське був укладений договір оренди землі площею 5.770 га з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, розташованої на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.Вказаний Договір оренди укладено строком на 7 (сім) років, який був зареєстрований державним реєстратором Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Шмідт (індексний номер 47513148 від 26.06.2019 року).

На адресу товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське надійшов лист від товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове , яким було повідомлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове та ОСОБА_2 вже укладений договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку від 12 грудня 2010 року, який укладено строком на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії держаного підприємства Центр державного земельного кадастру . Договір оренди був зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 24.01.2012 р. № 122230004000905 Реєстратором відділу Держкомзему у Магдалинівському районі, тобто термін дії договору визначено до 24.01.2022 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2015 року, зареєстровано в реєстрі № 208 спадкоємцем вищевказаної земельної ділянки, є ОСОБА_1 .

Однак, станом на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору оренди землі та підписали його особисто. Про існування будь-яких інших укладених договорів оренди спірної земельної ділянки позивача вона не повідомляла.

13.09.2019 року за підписання вищезазначеного договору ОСОБА_1 отримала мотиваційну плату в розмірі 5 000 грн. 04.06.2020 року ОСОБА_1 отримала від товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське орендну плату в розмірі 19 903 грн.

Позивач вважає, що договір оренди землі укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове ОСОБА_2 , зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 24.01.2012 р. № 122230004000905 Реєстратором відділу Держкомзему у Магдалинівському районі є недійсний, у зв`язку із чим звертається до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що відповідачем та ТОВ Агрофірма Личкове у 2010 році був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у 2012 році та термін його дії становить до 24.01.2022 року. Вказаний договір є чинним, позивач отримує орендну плату за вказаним договором. Крім того, представником відповідача зазначено, що договір оренди земельної ділянки з позивачем був укладений під впливом обману, оскільки працівники підприємства завірили відповідача про те, що договір, який укладено з ТОВ Агрофірма Личкове у 2010 році не діючий.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки площею 5.770 га з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322 від 12 грудня 2010 року, який укладено строком на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії держаного підприємства Центр державного земельного кадастру . Договір оренди зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 24.01.2012 р. № 122230004000905 (а. с. 40-46).

18.06.2019 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське укладений договір оренди землі площею 5.770 га з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, розташованої на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.Вказаний Договір оренди укладено строком на 7 (сім) років, який був зареєстрований державним реєстратором Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Шмідт (номер запису про інше речове право 32149654 від 26.06.2019 року) (а. с. 6-10).

Виходячи зі змісту позовних вимог та матеріалів справи, позивач звертається до суду із вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове та ОСОБА_2 , оскільки вважає себе особою, якій належить право оренди вказаною земельною ділянкою.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог, у відповідності до пунктів 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Таким чином, у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Виходячи з вимог процесуального законодавства вбачається, що у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, і позивач не заявляє клопотання про її заміну, суд не вправі з власної ініціативи залучати до участі в справі іншу особу як належного відповідача (співвідповідача).

При розгляді справи судом було з`ясовано, що позивачем заявлено вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Личкове , як сторони оспорюваного договору оренди, однак суд без відповідного клопотання позивача не вправі включати відповідну особу, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред`явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Судом встановлено, що позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки пред`явлено до відповідача ОСОБА_1 , клопотання позивача про залучення співвідповідача до суду не надходило, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРИДНІПРОВСЬКЕ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 січня 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук