Постанова

від 03.02.2021 по справі 193/1262/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1925/21 Справа № 193/1262/19 Суддя у 1-й інстанції - Шумська О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м.Кривий Ріг

Справа № 193/1262/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гончарово",

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гончарово" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року, яке ухвалене суддею Шумською О.В.. в селищі Софіївці Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гончарово (надалі - СТОВ Гончарово ) про розірвання договору оренди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №540064, належить земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0026, площею 5,8217 га,. та земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:003:0025, площею 2,4974 га, що розташовані на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Також, батьку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на землю ІІІ-ДП № 005028, належала земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0025, площею 8,3169 га., що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Перехід права власності до ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та витягом по реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18 серпня 2018 року, № витягу 48814461.

Таким чином, на момент звернення до суду у ОСОБА_1 наявні три договори оренди:

договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Гончарово , (додаткова угода укладена 29 серпня 2011 року);

договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , (додаткова угода укладена 25 серпня 2011 року);

договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , (додаткова угода укладена 25 серпня 2011 року).

Згідно з даними договорами, ОСОБА_1 передала, а ТОВ Гончарово прийняло у строкове платне користування земельні ділянки, площами 5,8217 га., 2,4974 га., 8,3169 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать їй на праві приватної власності та знаходяться в межах території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Строк дії договорів додатковими угодами подовжено до 31 грудня 2021 року.

Відповідно зазначених договорів та змін, внесених додатковими угодами, за користування об`єктом оренди відповідач мав сплачувати позивачці ОСОБА_1 орендну плату в розмірі не менше 5% від нормативної грошової оцінки землі. Окрім того, у грошовому виразі орендна плати визначена тільки у договорі з батьком позивачки ОСОБА_1 і, станом на 29 серпня 2011 року, становила 4870,08 грн.

Станом на день звернення з позовною заявою, ОСОБА_1 орендна плата сплачена не в повному обсязі.

ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на землю серії III № 005002, належить земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0003, площею 8,3169 га, розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

На момент звернення до суду з даним позовом, між ОСОБА_2 та СТОВ Гончарово укладено договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року (договір про внесення змін до договору оренди укладений 01 серпня 2012 року). Згідно з даним договором, ОСОБА_2 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 8,3169 га., з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на праві приватної власності та знаходиться в межах території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Строк дії договору подовжено до 31 грудня 2022 року.

Відповідно договору та змін до нього, за користування об`єктом оренди Відповідач мав сплачувати ОСОБА_2 орендну плату в розмірі не менше 5% від нормативної грошової оцінки землі. Окрім того, у грошовому виразі орендна плати визначена у розмірі 8551,86 грн..

Станом на день звернення з позовною заявою, СТОВ Гончарово орендна плата сплачена ОСОБА_2 не в повному обсязі.

Позивачами було направлено відповідачу листа з повідомленням про намір розірвати договір оренди та запитом щодо надання підтвердження фактичного здійснення орендної плати, проте, даний лист залишено без відповіді.

В усіх договорах, які є предметами спору в даній справі, пункт 10 визначає Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції . За наведених умов у договорі нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору в письмовій формі (постанови ВСУ від 03.12.2013 р. у справі №3-34гс13, від 20.08.2013 р. у справі №3-21гс13).

Таким чином, на переконання позивачів, відповідачем самостійно мала нараховуватись індексація щодо орендної плати. Про проведення індексації позивачі не повідомлялись, відповідно орендна плата з урахуванням зазначеної індексації не сплачувалась.

Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд:

розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0025;

розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:003:0025;

розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 12252828500:01:002:0026;

розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0003.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений ОСОБА_3 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0025.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:003:0025.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 12252828500:01:002:0026.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладений ОСОБА_2 та СТОВ Гончарово , кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0003.

Стягнуто з СТОВ ГОНЧАРОВО на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі по 768 гривень 40 копійок на кожного.

В апеляційній скарзі відповідач СТОВ Гончарово просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду взагалі не містить відомостей про те, в якій сумі та за який період СТОВ Гончарово недоплачена сума орендної плати, належної до виплати позивачам, не наведено розрахунків, які здійснені судом та які дають підставу вважати встановленим факт систематичної несплати/недоплати відповідачем сум орендної плати. Також, не містить відповідних розрахунків й позовна заява, що свідчить про недоведеність заявлених позовних вимог та їх безпідставність. Крім того, відповідач зазначає, що ним надавалися до суду докази щодо виплати орендної плати у повному обсязі, які безпідставно було проігноровано судом першої інстанції та взято до уваги ці докази лише вибірково, у зв`язку з чим останній надає ці ж самі докази й до суду апеляційної інстанції й просить надати їм належну оцінку.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача СТОВ Гончарово - адвоката Іванова В.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Остапенка О.М., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №540064, належить земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0026, площею 5,8217 га., та земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:003:0025, площею 2,4974 га. . , що розташовані на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с. 58,59).

Згідно витягів із технічної документації, станом на 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 2,4974 га., складає 72697,19 грн., площею 5,8217 га.-169464,73 грн. (а.с. 50, 66).

ОСОБА_3 , батьку позивачки ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на землю ІІІ-ДП № 005028, належала земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0025, площею 8,3169 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Згідно витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 8,3169 га., складає 242097,87 грн. (а.с. 22).

Перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225282500:01:002:0025, площею 8,3169 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 підтверджується Свідоцтвом на спадщину за заповітом та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18 серпня 2017 року, № витягу 48814461 (а.с. 12,13).

Між ОСОБА_3 та СТОВ Гончарово укладений Договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, з кадастровим номером 1225282500:01:003:0025 (додаткова угода укладена 29 серпня 2011 року), зі строком дії договору до 31 грудня 2021 року. В пункті 3 Додаткової угоди зазначено, що За користування об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у грошовому виразі 4870,08 грн., що становить 5% від нормативної грошової земельної ділянки кожного року . Додаткова угода зареєстрована відділом Держкомзему Софіївського району 23 листопада 2011 року за №122528254000369 (а.с.16-20, 32).

Між ОСОБА_1 та СТОВ Гончарово укладено Договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, площею 8,3191 га. (додаткова угода укладена 25 серпня 2011 року), строк дії цього договору -до 31 грудня 2021 року (а.с. 34-38, 49), а також Договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, площею 2,4974 га. (додаткова угода укладена 25 серпня 2011 року), строк дії цього договору -до 31 грудня 2021 року (а.с.51-55, 65).

Згідно з даними договорами ОСОБА_1 передала, а СТОВ Гончарово прийняв у строкове платне користування земельні ділянки, площею 5,8217 га, 2,4974 га, 8,3169 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать їй на праві приватної власності та знаходяться в межах території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей виплати орендної пласти та видаткових касових ордерів ОСОБА_4 ,. в рахунок орендної плати за 2017 рік, отримала 10333,89 грн. та 12400,67 грн., за 2019 рік - 10333,89 грн. та 12400,67 грн. (а.с. 107-110).

Відповідно зазначених договорів та змін внесених додатковими угодами, за користування об`єктом оренди СТОВ Гончарово мав сплачувати ОСОБА_1 орендну плату в розмірі не менше 5% від нормативної грошової оцінки землі.

Окрім того, у грошовому виразі орендна плати визначена тільки у договорі з ОСОБА_3 , яка, станом на 29 серпня 2011 року, становила 4870,08 грн.

Додатковими угодами передбачено, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі та розмірі не менше 5 % від грошової оцінки земельної ділянки. За погодженням із орендодавцем, може сплачуватись у натуральній та відробітковій формі, яка узгоджується та оформлюється додатком до договору.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору, але не пізніше, як у строк з 01 вересня до 15 грудня щороку.

ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на землю серії III № 005002, належить земельна ділянка з кадастровим номером 1225282500:01:002:0003, площею 8,3169 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

01 вересня 2004 року, між ОСОБА_2 та СТОВ Гончарово , укладено Договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року (Договір про внесення змін до договору оренди укладений 01 серпня 2012 року), згідно якого зазначено, що за користування об`єктом оренди орендар мав сплачувати орендодавцю орендну плату у грошовому виразі 8551, 86 грн. що становить 5% від нормативної грошової оцінки землі кожного року. Строк дії договору - до 31 грудня 2022 року. Додаткова угода зареєстрована відділом Держкомзему Софіївського району 21 вересня 2012 року за №122528254002071 (а.с. 73).

Відповідно із технічної документації нормативна грошова оцінка за земельну ділянку, площею 8,3169 грн.. складає 242 097,87 грн. (а.с. 74).

Згідно відомостей орендної плати за 2017 рік, позивач ОСОБА_2 отримав в рахунок орендної плати 14541,02 грн., та 1 тону пшениці, 2 тони соломи; за 2019 рік - 3401,02 грн. орендної плати та за 2018 рік - 2 тони пшениці на суму 7600,00 грн. (а.с. 111, 112).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, станом на день звернення з позовною заявою, відповідачем орендна плата сплачена позивачам не в повному обсязі, що свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договорами оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Враховуючи, що основною підставою для розірвання договорів оренди, на яку посилалися позивачі, є істотне порушення відповідачем договорів оренди землі, а саме - систематична несплата в повному обсязі (недоплата) орендної плати відповідачем, яку на даний час позивачі не отримала, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено договори оренди землі, що є підставою для їх розірвання у судовому порядку.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня

2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо) .

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України , виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернувшись до суду з позовними вимогами про розірвання договорів оренди земельних ділянок з підстав систематичної недоплати орендарем СТОВ Гончарово орендної плати, з урахуванням індексації, посилались на те, що орендар СТОВ Гончарово мав самостійно нараховувати індексацію щодо орендної плати та, оскільки орендар не повідомляв позивачів про проведення такої індексації, орендна плата з урахуванням зазначеної індексації не сплачувалася (а.с. 88).

Оскільки, умови вищезазначених Договорів, з урахуванням наступних змін, не містять положення щодо обов`язку орендаря СТОВ Гончарово повідомляти власників земельних ділянок про проведення індексації та зміни розміру орендної плати, колегія суддів дійшла висновку, що порушенням умов договору може вважатися виключно несплата СТОВ Гончарово орендної плати або сплата орендної плати не в повному обсязі, й повідомлення або ж неповідомлення позивачів про проведення такої індексації правового значення для вирішення даного спору немає.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, в оспорюваних Договорах оренди земельних ділянок від 01 вересня 2004 року, укладених між СТОВ Гончарово та позивачкою ОСОБА_1 , з урахуванням внесених у 2011 році змін, сторонами погоджено, що: За користування об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у грошовому виразі, що становить 5% від нормативної грошової земельної ділянки кожного року. До розміру орендної плати включена сума податку, яка дорівнює податку на доходи Орендодавця, який він повинен сплатити до бюджету згідно з чинним законодавством. Вказана сума прибуткового податку не виплачується Орендодавцеві, а перераховується Орендарем до відповідного бюджету, згідно з чинним законодавством. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій формі та може оплачуватися в натуральній та відробітковій формі, яка узгоджується і оформлюється між сторонами у вигляді додатку до договору (а.с. 49, 65).

Відповідно до статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, яка проведена з урахуванням відповідної індексації та до її складових входить розрахунок індексу інфляції.

Таким чином, належним виконання умов вищенаведених Договорів буде сплата орендарем СТОВ Гончарово орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової земельної ділянки кожного року.

Згідно витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 2,4974 га., кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:003:0025, складає 72697,19 грн. (а.с. 50), тобто 5% від нормативної грошової земельної ділянки становитиме 3 634,86 грн.

Згідно витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 5,8217 га., кадастровий номер земельної ділянки 12252828500:01:002:0026, складає 169464,73 грн. (а.с. 66), тобто 5% від нормативної грошової земельної ділянки становитиме 8 473,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 , у період з 2017 року по 2019 рік, отримала орендну плату у наступних розмірах: 12 4000,67 грн., згідно відомості виплати паїв №8117 від 14.09.2017 року (а.с. 219), 12 400,67 грн., згідно відомості виплати паїв №10113 від 27.03.2019 року (а.с. 219 - зворот), 12 400,68 грн., згідно видаткового касового ордеру від 01.11.2019 року (а.с. 220), що свідчить про належне виконання орендарем взятих на себе зобов`язань перед позивачкою ОСОБА_1 .

В Договорі оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладеному між СТОВ Гончарово та ОСОБА_3 , спадкоємицею якого є позивачка ОСОБА_1 , з урахуванням внесених у 2011 році змін, сторонами погоджено, що: За користування об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у грошовому виразі 4 870,08, що становить 5% від нормативної грошової земельної ділянки кожного року. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій формі та може оплачуватися в натуральній та відробітковій формі, яка узгоджується і оформлюється між сторонами у вигляді додатку до договору (а.с. 32), тобто питання щодо нарахування та виплати податку на доходи Орендодавця, який він повинен сплатити до бюджету згідно з чинним законодавством, цим Договором не врегульовано.

Разом з тим, орендна плата за здані громадянами в оренду земельні ділянки та земельні паї є доходом та відповідно оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО).

Відповідно до п.п. 170.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

ПДФО з доходу у вигляді орендної плати утримується за ставкою 18 % Крім того, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються і доходи у вигляді орендної плати, згідно з п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ є об`єктом обкладення військовим збором (за ставкою 1,5 %).

Згідно витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 8,3169 га., кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0025, складає 242 097,87 грн. (а.с. 33), тобто 5% від нормативної грошової земельної ділянки становитиме 12 104,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 , у період з 2017 року по 2019 рік, отримала орендну плату у наступних розмірах: 10 333,89 грн., згідно відомості на виплату грошей №8210 від 04.10.2017 року (а.с. 217), 10 333,89 грн., згідно відомості на виплату паю №10165 від 23.03.2019 року (а.с. 218), 10 333,89 грн., що свідчить про належне виконання орендарем взятих на себе зобов`язань перед позивачкою ОСОБА_1 , й доказів протилежного суду не надано.

В Договорі оренди земельної ділянки від 01 вересня 2004 року, укладеному між СТОВ Гончарово та ОСОБА_2 , з урахуванням внесених у 2011 році змін, сторонами погоджено, що: За користування об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у грошовому виразі у розмірі 8 551,86 грн., що становить 5% від нормативної грошової земельної ділянки кожного року. До розміру орендної плати включена сума податку, яка дорівнює податку на доходи Орендодавця, який він повинен сплатити до бюджету згідно з чинним законодавством. Вказана сума прибуткового податку не виплачується Орендодавцеві, а перераховується Орендарем до відповідного бюджету, згідно з чинним законодавством. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій формі та може оплачуватися в натуральній та відробітковій формі, яка узгоджується і оформлюється між сторонами у вигляді додатку до договору (а.с. 73).

Відповідно із технічної документації нормативна грошова оцінка за земельну ділянку, площею 8,3169 грн., кадастровий номер земельної ділянки 1225282500:01:002:0003, складає 242 097,87 грн. (а.с. 74), тобто 5% від нормативної грошової земельної ділянки становитиме 12 104,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , у період з 2017 року по 2019 рік, отримав орендну плату у наступних розмірах: грошовими коштами 14 541,02 грн., згідно відомості №8174 від 18.09.2017 року, грошовими коштами 3 401,02 грн., згідно відомості 10116 від 01.03.2019 року, грошовими коштами 12 400.00 грн., згідно РКО від 24.10.2019 року, натуральною виплатою 3 560,00 грн., згідно відомості №2а від 25.07.2017 року, натуральної формою 500.00 грн.. згідно відомості №9501 від 14.07.2017 року, натуральною формою 7 600,00 грн., згідно відомості №2 від 24.07.2018 року (а.с. 220 -223), що свідчить про належне виконання орендарем взятих на себе зобов`язань перед позивачкою ОСОБА_1 .

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, колегія суддів, в тому числі, керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29; справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачами не було доведено сукупності вказаних обставин та не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ними вимоги, а саме, що СТОВ Гончарово порушені умови ст.15 Закону України Про оренду землі стосовно орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її невиплату,

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СТОВ "Гончарово" підлягають стягненню судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, з кожного по 1 152, 60 грн.

Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гончарово" - задовольнити..

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року- скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гончарово" про розірвання договору оренди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гончарово" судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, з кожного по 1 152 (одній тисячі сто п`ятдесят дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року

Головуючий:

Судді: