Рішення

від 27.01.2021 по справі 902/1004/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2021 р. м. ВінницяCправа № 902/1004/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО", вул. Київська, 81 Б, м. Житомир, 10001, код - 35679452

до: Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України, вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21001, код - 08320218

про стягнення 241 450,35 грн

В С Т А Н О В И В :

13.10.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" до Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України про стягнення 241 450,35 грн заборгованості з яких, 229 413,34 грн основного боргу, 12 037,01 грн пені, 2 764,24 грн 3% річних за договором № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі, в частині оплати наданої електричної енергії, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 164 ГПК України.

29.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшов лист (вих. № 160/20 від 28.10.2020 року), щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1004/20 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 24.11.2020 року.

18.11.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 17.11.2020 року), в якому останній просить суд об`єднати в одне провадження справу № 902/1004/20 зі справами № 902/1002/20, 902/1003/20, в зв`язку з ідентичністю договорів та підставами виникнення заборгованості.

19.11.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 17.11.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. В якості додатків до відзиву додано ряд документів.

В судовому засіданні 24.11.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.12.2020 року, про що постановлено протокольну ухвалу.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 08.12.2020 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 24.11.2020 року.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

07.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.канц. 01-34/11031/20 від 07.12.2020 року), в якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими.

В судовому засіданні 08.12.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.01.2021 року, про що постановлено протокольну ухвалу.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 12.01.2021 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 08.12.2020 року.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

06.01.2021 року на адресу суду від представника відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну (вх.канц. №01-34/96/21 від 06.01.2020 року).

В судовому засіданні 12.01.2021 року судом постановилено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.01.2021 року, про що постановлено протокольну ухвалу.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 28.01.2021 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 12.01.2021 року.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

16.01.2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/361/21 від 16.01.2021 року) про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 28.01.2021 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

27.01.2021 року на засобами електронного зв`язку на адресу суду від представника позивача надійшов акт прийому-передачі спожитої замовником теплової енергії.

28.01.2021 року в судовому засіданні в межах дня оголошувалась перерва. Після закінчення перерви представники сторін не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" та Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України договору № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі, в частині оплати наданої електричної енергії утворилась заборгованість.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" звернулось з позовом до суду про стягнення з Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України 229 413,34 грн основного боргу, 12 037,01 грн пені, 2 764,24 грн 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає що заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, вказуючи наступне.

Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця є структурною одиницею Збройних сил України та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

В зв`язку із зменшенням кошторисних призначень, Квартирно експлуатаційний відділ м. Вінниця був змушений укласти Додаткову угоду до Договору № 1146 від 11.03.2020 року на зменшення суми договору, в якій чітко зазначено, що фінансування здійснюється з загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету, в тому числі кошти отримані від орендарів та плати споживачів.

За твердженнями відповідача, до квітня місяця, Квартирно експлуатаційний відділ м. Вінниця сумлінно виконував умови договору, але, нажаль, кошторисні призначення до загального фонду не надходили, орендарі, у зв`язку із короновірусом, не працювали, а споживачі не розраховувались вчасно, що і стало причиною заборгованості.

За результатами перевірки Центрального територіального управління внутрішнього аудиту вартості спожитої теплової енергії за 2018 року - 2020 року, оплаченої за тарифами ТОВ "АЛЬТЕНЕРГО" та ТОВ "Енергозбереження Рівне" із регульованою вартістю встановлено завищення вартості теплової енергії.

Крім того, як зазначає відповідач дана заборгованість обчислена без урахування переплати КЕВ м. Вінниця в розмірі 141 546,79 грн.

Враховуючи недостатнє фінансування Міністерства оборони України з державного бюджету та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.74-76, т.1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та вважає пояснення відповідача викладені у відзиві безпідставними на необґрунтованими, зазначаючи про те що свої зобов`язання по виробництву, постачанню та транспортуванню теплової енергії були надані в межах повноважень.

Тариф на теплову енергію затверджено органами місцевого самоврядування відповідно з додержанням норм чинного законодавства, затверджені тарифи були оголошені відповідачу, з якими він погодився. При цьому відповідач забезпечений можливістю проведення моніторингу цін на ринку і зобов`язаний, згідно законодавств України, перевіряти зазначені ціни та тарифи на обґрунтованість.

Відповідач абсолютно безпідставно та необґрунтовано намагається зменшити суму заборгованості, посилаючись на недостатнє фінансування і заборгованість третіх осіб перед відповідачем (а.с. 96-98, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 11.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" (Постачальник) та Квартирно експлуатаційним відділом м. Вінниця (Замовник) укладено договір № 1146 на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі (а.с. 19-23, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується надавати вчасно та відповідної якості теплову енергію вироблену па власних альтернативних джерелах для постачання військовій частині НОМЕР_1 м. Гайсин (ДК021:2015 - 09320000-8-Пара, гаряча вода пов`язана продукція), а Замовник приймати та оплачувати таку з силову енергію відповідно до умов цього договору.

Орієнтовний обсяг теплової енергії, то постачається за цим договором становить 2 099,02 Гкал (п. 1.2 Договору)

Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно віл реального фінансування видатків (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 вартість договору, відповідно до умов пропозиції переговорної процедури та фактичних потреб, становить 3 902 199,00 грн в т.ч. ПДВ 650 366,50 грн.

Ціна/тариф за теплову енергію встановлюється в національній валюті України (п. 2.2 Договору).

Ціна за 1 Гкал теплової енергії складає 1 859,05 грн в т.ч. ІІДВ 309,84 грн (п. 2.3 Договору).

Порядок, умови та строки зміни ціни 1 Гкал теплової енергії, що відпускається Замовнику передбачені Законом України "Про теплопостачання" (п.2.4 Договору).

Облік теплової енергії, що відпускається Замовнику, проводиться приладами обліку Постачальника (п. 2.6 Договору).

Відповідно п. 2.7 Договору щомісячно, в період з 25 по останній день місяця, представника Постачальника та Замовника складають два акти прийому-передачі послуг спожитої Замовником теплової енергії в яких зазначається кількість поставленої та прийнятої теплової енергії в Гкал відповідно до показників приладу обліку теплової енергії, зазначеного в п. 2.6, ціна за 1 Гкал з ПДВ, сума до сплати Замовнику за прийняту теплову енергію з ПДВ.

Зазначені акти приймання-передачі спожитої Замовником теплової енергії разом з рахунком на оплату, встановленої форми, до 5-го числа наступного місяця підписується уповноваженими представниками Замовника та Постачальника, один акт залишається у Постачальника, а другий передається на оплату Замовнику (п. 2.8 Договору).

При виконанні цього договору сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 та вимогами Закону України "Про теплопостачання" від 02 червня 2005 року № 2633-IV (п. 3.1 Договору).

За змістом п. 3.2 Договору Постачальник зобов`язується забезпечувати Замовника теплопостачанням цілодобово протягом опалювального сезону.

Постачання теплової енергії для опалення приміщень військового містечка № 100. розташованого на території військової частини НОМЕР_1 м. Гайсин здійснюється з дотриманням технічних умов, вказаних у цьому договорі та додатках до договору (п. 3.5 Договору).

Кількість теплової енергії, яка подається Постачальником Замовнику визначається згідно з даними приладу обліку теплової енергії (п. 3.6 Договору).

Згідно п. 5.2.2 Договору Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за спожиту теплову енергію, а у разі у разі несвоєчасного внесення плати за теплову енергію нести відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

За умовами п. 6.1.1 Договору Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлену теплову енергію.

Замовник несе відповідальність за прострочення оплати за надану теплову енергію шляхом сплати Постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення незалежно від терміну прострочення (п. 7.1.1 Договору).

Сплата штрафів та пені не звільняє Сторони від виконання відповідного зобов`язання в натурі (п. 7.4 (6.4) Договору).

Договір укладається строком до 31.12.2020 року, а в частині зобов`язань - до повного виконання. Сторони узгодили відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, що склалися між сторонами 07.01.2020 року.

На виконання умов договору між сторонами підписано Додатку угоду № 1 до Договору про закупівлю теплової енергії № 1146 від 11.03.2020 року (а.с. 24, т. 1).

За умовами п. 1 якої сторонами погоджено, що в зв`язку з надходженням кошторисних призначень, сторони погодились зменшити ціну договору на суму 1 874 754,26 грн викласти п. 1.2. та п.2.1. даного договору в наступній редакції:

"п. 1.2 Орієнтовний обсяг теплової енергії, що поставляється за цим договору становить 1090,58 Гкал, у тому числі по місяцях: січень - 249,852, лютий - 495,00, березень - 280,00, квітень 65,728, травень - , червень - , липень - , серпень - , вересень - , жовтень - , листопад - , грудень - ".

"п. 2.1 Вартість договору, відповідно до умов пропозиції переговорної процедури та фактичних потреб, становить: 2 027 444,74 грн з ПДВ.

-в тому числі фінансування загального і спеціального фондів:

-загальний фонд державного бюджету 1 727 444,74 грн;

-спеціальний фонд державного бюджету, в т.ч. кошти отримані від орендарів та платних споживачів (відновлення понесених видатків) 300 000, 00 грн".

Відповідно п. 2 Додаткової угоди сторони погодилися п. 2.3. викласти в наступній редакції: "Ціна 1 Гкал теплової енергії з 20.02.2020 року становить 1830,41 грн, в т.ч. ПДВ 305,07 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради від 19.02.2020 року № 10".

Інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п. 3 Додаткової угоди).

За твердженнями позивача, Замовником (відповідачем) були прийняті акти прийому-передачі послуг спожитої теплової енергії та оплачені рахунки, за винятком останнього № 5-2020 від 10.06.2020 року на суму 229 413,39 грн, хоча представниками сторін підписаний Акти фіксування показників лічильника теплової енергії.

На підставі Акту фіксування показників лічильників теплової енергії від 08.04.2020 року, показники лічильників теплової енергії SUPERCAL531 станом на 09:00, 08.04.2020 року складають 33419,449 ГДж (а.с. 25, т. 1).

03.08.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 121/20 з вимогою сплати заборгованості за використану теплову енергію (а.с. 27-30, т. 1).

04.09.2020 року у відповіді № 3016 на претензію відповідач повідомив що не визнає заборгованість, що рахується за даним бухгалтерського обліку ТОВ "Альтеренерго" в розмірі 229 413,34 грн, оскільки обчислена без урахування переплати КЕВ м. Вінниця, в розмірі 141 546,79 грн. Включення у тариф на теплову енергію, що виробляється ТОВ "АЛЬТЕНЕРГО" витрат на постачання теплової енергії є неправомірним, оскільки є відсутнім процес надання вказаних послуг та витрат на постачання (а.с. 31-32, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами Наказом № 13 від 06.04.2020 р. про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років припинення опалення приміщень визначалося 08 квітнем 2020 року.

08.04.2020 сторонами обопільно підписано Акт фіксування показників лічильника теплової енергії, згідно якого показники лічильників теплової енергії SUPERCAL531 станом на 09:00, 08.04.2020 року складають 33419,449 ГДж (а.с. 25, т. 1).

Проте, відповідачем в порушення умов договору не здійснено оплату за спожиту теплову енергію, в результаті чого в останнього утворився борг у розмірі 229 413,34 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, позивач належними та допустимими засобами доказування не спростовано позовних вимог.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача відносно розрахунку суми заборгованості за завищеним тарифом та протиправного включення до тарифу на теплову енергію вартості теплопостачання, враховуючи наступне.

Дійсно, за результатами перевірки Центрального територіального управління внутрішнього аудиту вартості спожитої теплової енергії за 2018 року - 2020 року, оплаченої за тарифами ТОВ "АЛЬТЕНЕРГО" та ТОВ "Енергозбереження Рівне" із регульованою вартістю встановлено завищення вартості теплової енергії.

Як зазначає відповідач дана заборгованість обчислена без урахування переплати КЕВ м. Вінниця в розмірі 141 546,79 грн.

Однак, тариф на теплову енергію визначено ТОВ "Альтенерго" на підставі Рішення Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області №10 від 19.02.2020 року (а.с. 142), що відповідає вимогам ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" та Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №679 від 06.09.2017 року.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування не переглядалося та не скасовано у визначеному законом порядку.

Також суд наголошує. що ціна 1 Гкал теплової енергії самостійно визначена відповідачем при організації процедури закупівлі теплової енергії, в результаті чого підписано Договір №1146 від 11.03.2020 року (а.с. 19-23).

Проти зазначеної ціни теплової енергії ТОВ "АЛЬТЕНЕРГО" не висловлено заперечень протягом терміну дії договору, а також погоджено вказану вартість шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 11.03.2020 року (а.с. 24), проведення часткових розрахунків, що зазначено у підписаному акті звіряння станом на 25.06.2020 року (а.с. 26), підписанням актів прийому - передачі спожитої теплової енергії за встановленим тарифом (а.с. 127-130).

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17).

Отже, відповідачем схвалено відповідні умови договору, якими встановлено тариф теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Тому, відповідач протиправно посилається на неможливість застосування відповідного тарифу.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, посилаючись на невідповідність положень договору нормам чинного законодавства, представником відповідача не заявлено клопотання про призначення експертизи (ст. ст. 98-101 ГПК України), не використано права на пред`явлення зустрічного позову з вимогами щодо недійсності договору або окремих його положень оренди (ст. 180 ГПК України).

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тому, відповідачем у належний спосіб не спростовано правомірності та чинності встановленого п. 2.3. Договору №1146 від 11.03.2020 року тарифу теплової енергії.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

За відсутності відповідної позовної вимоги суд позбавлений можливості самостійно визнати недійсним господарський договір або окремі його положення, який є предметом судового розгляду.

Надані сторонами докази враховуються судом лише у випадку їх віднесення до предмету спору (ч. 1 ст. 73, ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Тому, захист прав відповідача щодо перегляду тарифу на теплову енергію слід здійснювати в рамках окремого позовного провадження.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся до суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 229 413,34 грн основного боргу за договором № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі правомірною та обґрунтованою.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 764,24 грн 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку 3 % річних, судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно.

Тому, вимоги позову в частині стягнення 2 764,24 грн 3% річних нарахованих за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 рр. суд задовольняє у повному обсязі.

Крім того, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 12 037,01 грн пені нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 рр. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розділом 7 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Пунктом 7.1.1 Замовник несе відповідальність за прострочення оплати за надану теплову енергію шляхом сплати Постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення незалежно від терміну прострочення.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що відповідне нарахування здійснено за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 року.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заявленої до стягнення пені з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з усіма подальшими змінами, з 12 березня 2020 до 28 лютого 2021 р. на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до пп. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Поняття комунальних послуг, яке має єдиний зміст як для фізичних, так і юридичних осіб наведено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Тому, поняття житлово-комунальної послугами охоплює діяльність, спрямовану на забезпечення теплопостачання нежитлових приміщень, котрі використовуються юридичними особами.

Зі змісту п. п. 1.1., 3.2., 3.5. Договору про закупівлю теплової енергії №1146 від 11.03.2020 року, вбачається, що постачання теплової енергії здійснювалось протягом опалювального сезону з метою опалення приміщень військового містечка № НОМЕР_2 , розташованого на території військової частини НОМЕР_1 у м. Гайсин, Вінницької області.

Тобто, послуги за договором використовувались для забезпечення належних умов проживання та перебування у військовій частині військовослужбовців.

Таким чином, суд доходить висновку, що визначені заборони відносно нарахування пені підпадають під дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, позовні вимоги в частині стягненні пені в сумі 12 037,01 грн, нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 року (час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19) є безпідставними, тому не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕНЕРГО" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягненні пені.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21001, код - 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" (вул. Київська, 81 Б, м. Житомир, 10001, код - 35679452) 229 413,34 грн - основного боргу за Договором № 1146 від 11.03.2020 року на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі, 2 764,24 грн - 3% річних нарахованих за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 рр., 3 482,67 грн судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" (вул. Київська, 81 Б, м. Житомир, 10001, код - 35679452) в частині вимог про стягнення з Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21001, код - 08320218) 12 037,01 грн пені нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 рр.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 139,09 грн залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

6. Роз`яснити сторонам про можливість отримання копії судового рішення в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 3 поверх).

7. Копію судового рішення направити сторонам засобами електронного зв`язку за наступними адресами: info@alterenergo.com.ua, kevvinniicha@i.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи