Постанова

від 08.09.2021 по справі 902/1004/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Справа № 902/1004/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року (повний текст складено 08.02.2021) у справі № 902/1004/20 (суддя Міліціанов Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України

про стягнення 241 450,35 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 1, 2 статті 271, частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі № 902/1004/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" до Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України про стягнення 241 450,35 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" 229 413,34 грн - основного боргу за Договором № 1146 від 11.03.2020 на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі, 2 764,24 грн - 3% річних нарахованих за період з 16.05.2020 по 09.10.2020, 3 482,67 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" в частині вимог про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України 12 037,01 грн пені нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 139,09 грн залишено за позивачем.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Квартирно- експлуатаційний відділ м. Вінниця Міністерства оборони України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Альтеренерго" задоволити частково та стягнути на користь позивача борг в сумі 100 257,07 грн., а в решті позовних вимог - відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 серпня 2021 року у справі №902/1004/20 поновлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця Міністерства оборони України строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі №902/1004/20. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення копії даної ухвали. Зупинено виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі №902/1004/20. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також беручи до уваги категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи, колегія суддів визнає її малозначною та з огляду на оскарження рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення 129 156, 27 грн основного боргу, 2 764,24 грн 3% річних, а загалом 131 920,51 грн вирішує розглядати справу №902/1004/20 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" (постачальник/позивач) та Квартирно експлуатаційним відділом м.Вінниця (замовник/відповідач) був укладений договір №1146 на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі (далі - договір, а.с. 19-23), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язувався надавати вчасно та відповідної якості теплову енергію вироблену па власних альтернативних джерелах для постачання військовій частині НОМЕР_1 м. Гайсин (ДК021:2015 - 09320000-8-Пара, гаряча вода пов`язана продукція), а замовник приймати та оплачувати таку теплову енергію відповідно до умов цього договору.

Орієнтовний обсяг теплової енергії, то постачається за цим договором становить 2 099,02 Гкал (п.1.2 договору)

Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно віл реального фінансування видатків (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1 вартість договору, відповідно до умов пропозиції переговорної процедури та фактичних потреб, становить 3 902 199,00 грн в т.ч. ПДВ 650 366,50 грн.

Ціна/тариф за теплову енергію встановлюється в національній валюті України (п.2.2 договору).

Ціна за 1 Гкал теплової енергії складає 1 859,05 грн в т.ч. ІІДВ 309,84 грн (п.2.3 договору).

Порядок, умови та строки зміни ціни 1 Гкал теплової енергії, що відпускається Замовнику передбачені Законом України "Про теплопостачання" (п.2.4 договору).

Облік теплової енергії, що відпускається замовнику, проводиться приладами обліку постачальника (п.2.6 договору).

Відповідно п.2.7 договору,щомісячно, в період з 25 по останній день місяця, представника постачальника та замовника складають два акти прийому-передачі послуг спожитої замовником теплової енергії, в яких зазначається кількість поставленої та прийнятої теплової енергії в Гкал відповідно до показників приладу обліку теплової енергії, зазначеного в п. 2.6, ціна за 1 Гкал з ПДВ, сума до сплати замовнику за прийняту теплову енергію з ПДВ.

Зазначені акти приймання-передачі спожитої замовником теплової енергії разом з рахунком на оплату, встановленої форми, до 5-го числа наступного місяця підписується уповноваженими представниками замовника та постачальника, один акт залишається у постачальника, а другий передається на оплату замовнику (п.2.8 договору).

При виконанні цього договору сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 та вимогами Закону України "Про теплопостачання" від 02 червня 2005 року № 2633-IV (п.3.1 договору).

За змістом п.3.2 договору постачальник зобов`язується забезпечувати замовника теплопостачанням цілодобово протягом опалювального сезону.

Постачання теплової енергії для опалення приміщень військового містечка № НОМЕР_2 , розташованого на території військової частини НОМЕР_1 м. Гайсин здійснюється з дотриманням технічних умов, вказаних у цьому договорі та додатках до договору (п.3.5 договору).

Кількість теплової енергії, яка подається постачальником замовнику визначається згідно з даними приладу обліку теплової енергії (п.3.6 договору).

Згідно п.5.2.2 договору замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за спожиту теплову енергію, а у разі несвоєчасного внесення плати за теплову енергію нести відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

За умовами п.6.1.1 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлену теплову енергію.

Замовник несе відповідальність за прострочення оплати за надану теплову енергію шляхом сплати постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення незалежно від терміну прострочення (п.7.1.1 договору).

Сплата штрафів та пені не звільняє сторони від виконання відповідного зобов`язання в натурі (п. 7.4 (6.4) договору).

Договір укладається строком до 31.12.2020, а в частині зобов`язань - до повного виконання. Сторони узгодили відповідно до ст.631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, що склалися між сторонами 07.01.2020.

На виконання умов договору між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю теплової енергії № 1146 від 11.03.2020 (далі - Додаткова угода, а.с.24), згідно пункту 1 якої сторонами погоджено, що в зв`язку з надходженням кошторисних призначень, сторони погодились зменшити ціну договору на суму 1 874 754,26 грн викласти п. 1.2. та п.2.1. даного договору в наступній редакції:

"п. 1.2 Орієнтовний обсяг теплової енергії, що поставляється за цим договору становить 1090,58 Гкал, у тому числі по місяцях: січень - 249,852, лютий - 495,00, березень - 280,00, квітень 65,728, травень - , червень - , липень - , серпень - , вересень - , жовтень - , листопад - , грудень - ".

"п. 2.1 Вартість договору, відповідно до умов пропозиції переговорної процедури та фактичних потреб, становить: 2 027 444,74 грн з ПДВ.

- в тому числі фінансування загального і спеціального фондів:

- загальний фонд державного бюджету 1 727 444,74 грн;

- спеціальний фонд державного бюджету, в т.ч. кошти отримані від орендарів та платних споживачів (відновлення понесених видатків) 300 000, 00 грн".

Відповідно п.2 Додаткової угоди сторони погодилися п.2.3. викласти в наступній редакції: "Ціна 1 Гкал теплової енергії з 20.02.2020 року становить 1830,41 грн, в т.ч. ПДВ 305,07 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради від 19.02.2020 року №10".

Інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п.3 Додаткової угоди).

Як встановлено судами обох інстанцій, ТОВ "Альтеренерго", як постачальником, на виконання умов договору було надано, а КЕВ м. Вінниця, як замовником, було спожито теплову енергію на загальну суму 2 221 858,08 грн, що підтверджується актами прийому-передачі послуг спожитої теплової енергії №2-2020 від 12.03.2020, №3-2020 від 25.03.2020, №4-2020 від 27.05.2020 та №5-2020 від 10.06.2020.

Згідно Акту фіксування показників лічильників теплової енергії від 08.04.2020, показники лічильників теплової енергії SUPERCAL531 станом на 09:00, 08.04.2020 року складають 33419,449 ГДж (а.с.25). Даний акт підписаний сторонами без будь-яких заперечень/зауважень.

Відповідно до п.2.10 договору, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється замовником у національній валюті Україні - гривнях шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за реквізитами щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця в безготівковій формі по факту постачання відповідно до акту прийому-передачі спожитої замовником теплової енергії та рахунку на оплату

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково на загальну суму 1 992 444,74 грн, неоплаченим залишився рахунок №5 від 10.06.2020 року на суму 229 413,39 грн.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 229 413,39 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2020-25.06.2020 (а.с.26).

03.08.2020 ТОВ "Альтеренерго" звернулось до КЕВ м. Вінниця з претензією №121/20 з вимогою сплати заборгованості за використану теплову енергію (а.с. 27-30).

04.09.2020 у відповіді №3016 на претензію КЕВ м. Вінниця повідомив, що не визнає заборгованість, що рахується за даним бухгалтерського обліку ТОВ "Альтеренерго" в розмірі 229 413,34 грн, оскільки обчислена без урахування переплати КЕВ м. Вінниця, в розмірі 141 546,79 грн. Включення у тариф на теплову енергію, що виробляється ТОВ "АЛЬТЕНЕРГО" витрат на постачання теплової енергії є неправомірним, оскільки є відсутнім процес надання вказаних послуг та витрат на постачання (а.с. 31-32).

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 229 413,34 грн обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655, 692 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності стягнення з останнього 2 764,24 грн відсотків річних, згідно поданого позивачем розрахунку.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 12 037,01 грн пені нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.7.1.1. договору, замовник несе відповідальність за прострочення оплати за надану теплову енергію шляхом сплати постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення незалежно від терміну прострочення.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з усіма подальшими змінами) на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до пп. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Поняття комунальних послуг, яке має єдиний зміст як для фізичних, так і юридичних осіб наведено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Тому, поняття житлово-комунальної послугами охоплює діяльність, спрямовану на забезпечення теплопостачання нежитлових приміщень, котрі використовуються юридичними особами.

Зі змісту п.п. 1.1., 3.2., 3.5. договору про закупівлю теплової енергії №1146 від 11.03.2020 вбачається, що постачання теплової енергії здійснювалось протягом опалювального сезону з метою опалення приміщень військового містечка № НОМЕР_2 , розташованого на території військової частини НОМЕР_1 у м. Гайсин, Вінницької області.

Тобто, послуги за договором використовувались для забезпечення належних умов проживання та перебування у військовій частині військовослужбовців.

Оскільки визначені заборони відносно нарахування пені підпадають під дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правовоих підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 12 037,01 грн, нарахованої за період з 16.05.2020 по 09.10.2020 (час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19)

При цьому, посилання скаржника на те, що розрахунок суми заборгованості проведено позивачем за завищеним тарифом, а також те, що до тарифу на теплову енергію безпідставно включено вартість теплопостачання, колегією суддів до уваги не беруться з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки Центрального територіального управління внутрішнього аудиту вартості спожитої теплової енергії за 2018 - 2020 роки, оплаченої за тарифами ТОВ "Альтеренерго" та ТОВ "Енергозбереження Рівне" із регульованою вартістю встановлено завищення вартості теплової енергії.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що тариф на теплову енергію визначено ТОВ "Альтенерго" на підставі Рішення Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області №10 від 19.02.2020 (а.с.142), що відповідає вимогам ст.20 Закону України "Про теплопостачання" та Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №679 від 06.09.2017.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування не переглядалося та не скасовано у визначеному законом порядку.

Також суд наголошує на тому, що ціна 1 Гкал теплової енергії самостійно визначена відповідачем при організації процедури закупівлі теплової енергії, за результатами якої і було підписано Договір №1146 від 11.03.2020 (а.с. 19-23).

Проти зазначеної ціни теплової енергії ТОВ "Альтеренерго" не висловлено заперечень протягом терміну дії договору, а також погоджено (схвалено) вказану вартість шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 11.03.2020 (а.с. 24), проведення часткових розрахунків, що зазначено у підписаному акті звіряння станом на 25.06.2020 (а.с.26), підписання актів прийому - передачі спожитої теплової енергії за встановленим тарифом (а.с. 127-130).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі №902/1004/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

4. Справу №902/1004/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.