Рішення

від 02.02.2021 по справі 923/1178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року Справа № 923/1178/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс", м. Ізюм, Харківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРИ АГРО", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 27 921,66 грн.

представники сторін не з`явились

Товариство з обмеженою відповідальністю Константа-Транс (код ЄДРПОУ 40911564) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРИ АГРО (код ЄДРПОУ 42745497) про стягнення заборгованості за виконані роботи відповідно до Договору-заявки №25/06 перевезення вантажів від 03.07.2020 в розмірі 27921,66 грн., з яких основного боргу - 26000 грн., 3% річних - 270,66 грн., пеня за кожен день прострочення - 1651,00 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

10.12.2020 до суду від відповідача надійшов лист, відповідно до якого просить провадження по справі зупинити, дати можливість ознайомитися з матеріалами, залучити до справи юриста та направити матеріали справи на електронну адресу відповідача.

Ухвалою суду від 17.12.2020 суд постановив перейти до розгляду справи № 923/1178/20 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання по справі на 28 грудня 2020 року об 11:30.

Ухвалою суду від 13.01.2021 продовжено строк розгляду справи № 923/1178/20, призначено засідання у справі на 02 лютого 2021 року об 11:00.

28.12.2020 за вх. № 9908/20 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У зв`язку з тим, що в супереч положень ст. 165 ГПК України до відзиву відповідачем не додано доказів надсилання копії відзиву позивачу, а також не додано клопотання відповідно до ст. 119 ГПК України про поновлення процесуального строку на подання відзиву (судом було встановлено строк до 11.12.2020), суд залишає відзив без розгляду.

05.01.2021 за вх. № 63/21 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, що містить в собі також додаткові пояснення з приводу того, що завірених оригіналів документів від відповідача не надходило.

28.01.2021 за вх. № 631/21 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання 02.02.2021 року представники сторін не з`явились до суду, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Суд зазначає, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

До матеріалів справи долучено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

24.06.2020 між ТОВ Фри агро в особі директора Кряжева Ігоря Юрійовича (далі за текстом рішення - Замовник, Відповідач) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю Константа-Транс в особі директора Константинової Марини Миколаївни (далі за текстом рішення - Виконавець, Позивач) укладено Договір №1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні (далі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору, Виконавець зобов`язується власним автотранспортом (при цьому Виконавець виступає, як Перевізник) або організовує перевезення вантажів із залученням третьої сторони (при цьому Виконавець виступає, як Експедитор) надати Замовнику послуги з виконання та/або організації перевезень автомобільним вантажним транспортом товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ ) у міжнародному сполученні за маршрутом, вказаним Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити виконані роботи (надані послуги) на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору, конкретні види послуг, кількість та інші характеристики вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоодержувачі, умови перевезення, графік подачі транспорту, суми фрахту та інша інформація, необхідна Виконавцю для виконання передбачених цим Договором зобов`язань, обумовлюються додатково перед кожним перевезенням або групою перевезень разовими заявками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 7.3. Договору, розмір винагороди (плати) Виконавцю за надані послуги вказуються в разових Заявках, які є невід`ємною частиною цього Договору, і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 7.4. Договору, розрахунки за послуги здійснюються Замовником по факту виконаних робіт згідно акту, який складається і підписується Сторонами за підсумками наданих послуг. До кожного Акту виконаних робіт надасться рахунок, підтверджена заявка, ЦМР і довідка про транспортні витрати.

Відповідно до п. 7.5. Договору, оплата проводиться Замовником шляхом переказу коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10-ти банківських днів після узгодження і підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 8.9 Договору, у випадку прострочення сплати платежу за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідності до п. 12.8 Договору, факсимільна та/або електронна копія даного Договору, завірена печатками Сторін, прирівнюється до оригіналу, з наступним підтвердженням оригіналом протягом 30 днів з моменту підписання копії.

03.07.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір-заявку №25/06 на перевезення вантажів.

Згідно Договору-заявки №25/06 від 03.07.2020р. на перевезення вантажу (гранула поліетиленова в мішках) за маршрутом: м. Харків, Харківська обл. (Україна) - Ростовська область, Кагальницький р-н, с-ца Кировская, вул. Полевая, 10, Виконавцем визначено ТОВ Константа-Транс , а Замовником ТОВ ФРИ АГРО , вартість перевезення складала 26000,00 грн. Згідно вказаної заявки, перевезення повинно було здійснюватись автомобілем ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водієм є ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що на підставі ст.8 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність від 1 липня 2004 року № 1955-ІV із змінами та доповненнями, Позивачем для здійснення перевезення за заявкою №25/06 від 03.07.2020р. було залучено перевізника МПП АТП- 2 (ЄДРПОУ 20179024) з яким укладено Заявку № б/н від 24.06.2020р. на суму 23000 грн. для перевезення вантажу за маршрутом: м. Харків, Харківська обл. (Україна) - м. Ростов-на-Дону, Ростовська обл. (РФ) автомобілем ДАФ держ. номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водієм ОСОБА_1 .

Позивачем було отримано від МПП АТП-2 акт виконаних робіт №149 від 10.07.2020 року, міжнародну товарно-транспорту накладну А №085138 та рахунок на оплату транспортних послуг №149 від 10.07.2020р. на суму 23000 грн., який було оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 671 від 10.07.2020р. на суму 19000 грн. та № 688 від 21.07.2020р. на суму 4000 грн.

ТОВ Константа-Транс було складено акт виконаних робіт № 1 від 10.07.2020р. на суму 26000 грн., який, як зазначає позивач, було надіслано за допомогою Нової Пошти на ім`я директора ТОВ ФРИ АГРО Кряжева І.Ю. , в підтвердження чого надав експерес-накладну № 59000537129501.

У зв`язку із ненадходженням від відповідача оплати за послуги, ТОВ Константа-Транс було складено претензію за №1 від 03.08.2020р. та надіслано за юридичною адресою Відповідача, а саме: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, с.м.т. Комишани, Острівське шосе, 1, (на дату звернення позивача із позовом, відповідно до витягу зробленим судом, зазначена адреса відповідача є дійсною).

Як зазначає позивач, відповідь на зазначену претензію було отримано від ТОВ ФРИ АГРО у вигляді Гарантійного Листа.

Відповідно до Гарантійного листа відповідача, зазначено, що погашення грошового боргу за договором-заявкою № 25/06 від 03.07.2020р. по сплаті за надані послуги, а саме перевезення вантажу за маршрутом м. Харків (Україна) до м. Ростов-на-дату, Ростовська обл. (РФ) на суму 26000, 00 грн. буде здійснено до 30.10.2020р.

Позивач зазначає, що станом на 13.11.2020 р. оплата в сумі 26000 грн від ТОВ ФРИ АГРО не отримана.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду про стягнення основного боргу - 26000 грн., 3% річних у розмірі 270,66 грн. та пені за кожен день прострочення у розмірі 1651,00 грн. на підставі п. 8.9 Договору.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Константа-Транс підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, визнається господарським зобов`язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов`язання є майново-господарські зобов`язання.

Зокрема, відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.

Наявність укладеного між сторонами справи договору № 1 від 24.06.2020 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а за своєю правовою природою договір є договором міжнародного перевезення вантажів, з елементами договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1 ст.203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умова звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законної не допускається (ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу, який укладається у письмовій формі, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Судом встановлено, що Позивач належним чином виконав зобов`язання встановлені для нього законом (ст.ст.909, 929 Цивільного кодексу України) та умовами договору, як для експедитора щодо організації від свого імені та за рахунок відповідача виконання транспортно-експедиторських послуг за заявкою відповідача.

Суд констатує, що міжнародна товарно-транспортна накладна підписана з боку вантажоодержувача без будь-яких зауважень та застережень щодо надання транспортних послуг (стану вантажу або ін.) до перевізника або експедитора.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача, що виступав вантажовідправником (замовником перевезень), будь-яких зауважень та застережень щодо надання транспортних послуг (стану вантажу або ін.) до перевізника або експедитора.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг на суму 26000,00 грн. згідно домовленостей між ними (за Договором та Договором-заявкою № 25/06 на перевезення вантажів від 03.07.2020).

Наявність в матеріалах справи гарантійного листа, що скріплений печаткою та підписом відповідача, свідчить про те, що відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 26 000,00 грн. за надані позивачем послуги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищенаведених положень чинного законодавства, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 26 000, 00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивач нарахував 3 % річних у розмірі 270, 66 грн. за період з 10.07.2020 по 13.11.2020.

Суд зазначає, що зважаючи на те, що відповідачем не підписано акт наданих послуг № 1 від 10.07.2020, положення п.п. 7.5. Договору щодо встановлення початку виникнення у відповідача грошового зобов`язання (протягом 10-ти банківських днів після підписання акту надання послуг) неможливо застосувати в даних правовідносинах за Договором-заявкою № 25/06 на перевезення вантажів від 03.07.2020.

Відтак, підлягає застосування положення ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на наявність в матеріалах справи пред`явленої відповідачу претензії від 03.08.2020, обов`язок по сплаті грошового зобов`язання у відповідача виник - 12.08.2020 року. Суд наводить власний розрахунок 3 % річних:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки 12.08.2020 13.11.2020 94 26 000.00 3 200.33 Всього: 94 200.33 Таким чином, належна до стягнення з відповідача сума 3 % річних за період з 12.08.2020 року по 13.11.2020 року складає 200,33 грн. В частині стягнення з відповідача 70,33 грн. - 3 % річних слід відмовити.

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення суми пені у розмірі 1651,00 грн., суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частинах 2 та 3 статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частин 2), а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3). Водночас, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… .

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Сторони передбачили в п. 8.9 Договору, що у випадку прострочення сплати платежу за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені. Враховуючи встановлений судом початок виникнення у відповідача обов`язку по сплаті грошового зобов`язання - 12.08.2020, суд наводить власний розрахунок пені.

Процентна ставка пені: розмір пені у відсотках на день

Розраховується за формулою:

[Пеня] = [Сума боргу] [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоток пені - 0.05% на деньПеня 12.08.2020 13.11.2020 94 26 000.00 0,05 1 222.00 Всього: 1 222.00 Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказаний період (з 12.08.2020 по 13.11.2020) складає 1222, 00 грн. та підлягає стягненню з відповідача. В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 429,00 слід відмовити.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на позивача та на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФРИ АГРО (код ЄДРПОУ 42745497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Транс (код ЄДРПОУ 40911564) суму основного боргу у розмірі 26000,00 грн., 3% річних у розмірі 200,33 грн., пеню у розмірі 1222,00 грн., судовий збір у розмірі 2064, 40 грн.

4. В решті вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 08.02.2021.

Суддя В.П.Ярошенко