Рішення

від 19.01.2021 по справі 925/1398/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1398/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Черкаського обласного центру зайнятості, м. Черкаси, вул. Ложешнікова, 56

до відповідача:

Корсунь-Шевченківська районна державна адміністрація, м. Корсунь-

Шевченківський, вул. Героїв Майдану, 9;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Відділ культури Корсунь-Шевченківської районної державної

адміністрації, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Академіка О. Захарченка, 1;

- гр. ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

про стягнення 60611,03 грн,

за участю повноважених представників сторін:

від позивача: Клименко А.І. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брали;

від третіх осіб: участі не брали.

Черкаський обласний центр зайнятості звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації та до Відділу культури Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, в якому просить суд стягнути з Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації заборгованість в сумі 60611,03 грн виплаченого забезпечення і вартості наданих соціальних послуг безробітному, та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Провадження у справі відкрито 03.11.2020, призначено підготовче засідання на 09.12.2020.

Підготовче засідання відкладено на 18.12.2020.

16.12.2020 Позивач подав клопотання про заміну належного відповідача та залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Належним відповідачем у справі вважає Корсунь-Шевченківську районну державну адміністрацію; Відділ культури Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач (РДА) подав клопотання про розгляд справи без участі представника. Подано відзив на позов, вимоги заперечує повністю.

Другий відповідач на позовні вимоги не відреагував.

Суд за власною ініціативою залучив гр. ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 ) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - на стороні відповідача (ухвала суду від 18.12.2020).

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Інших доказів не подано.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Підготовче засідання закрито 18.12.2020 і розгляд справи по суті призначено на 10:00 год 19.01.2021 в судовому засіданні.

У судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав повністю. Подав оригінали документів. Подав підтвердження виплат гр. ОСОБА_1 за період безробіття.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Третя особа гр. ОСОБА_1 звернулась в центр зайнятості 16.08.2018 з заявою про надання їй статусу безробітної у зв`язку з відсутністю роботи та її звільненням за місцем роботи в відділі культури Корсунь-Шевченківської РДА.

Наказом від 22.08.2018 №НТ180822 по центру зайнятості гр. ОСОБА_1 надано статус безробітної особи.

Наказом від 23.08.2018 №НТ180823 по центру зайнятості гр. ОСОБА_1 призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу.

З 27.08.2019 виплати допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 припинені по закінченню строку, на який вони були призначені за законом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2340/3477/18 від 16.07.2020 гр. ОСОБА_1 поновлена на посаді завідувача сектору взаємозв`язків з громадськістю відділу культури Корсунь-Шевченківської РДА (наказ по РДА №31-к від 23.07.2020).

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 ЗУ Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Позивачем направлена вимога до РДА на відшкодування коштів за вих. №01-20/1301 від 02.09.2020. Сума проведених виплат та відповідного відшкодування становить 60611,03 грн.

Відповідач вказану вимогу не виконав, грошові кошти не відшкодував, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Відповідач вимоги заперечив письмово. Позов не визнав.

Інші учасники своїх заперечень не висловили.

Оцінюючи пояснення учасника та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про відшкодування йому 60611,03 грн. виплат по безробіттю у зв`язку з поновленням працівника на роботі за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами позивача, що правовідносини виникли з дій відповідача та судового рішення стосовно третьої особи, що має певні правові наслідки, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Діяльність позивача регламентована приписами Конституції України як державної установи, ЗУ Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття , ЗУ Про зайнятість населення , постанов КМУ №198 від 20.03.2013, іншими підзаконними нормативними документами.

Суд враховує статус відповідача - орган виконавчої влади, державна установа, діяльність якого регламентована приписами Конституції України, ЗУ Про місцеві державні адміністрації , іншими нормативними документами. Орган влади може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст. 19 Конституції України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку правомірність своїх дій як органу влади має доводити відповідач, що ним зроблено не було.

Заперечення відповідача проти позовних вимог мотивовані тим, що райдержадміністрація не є належним відповідачем у справі, відсутністю у кошторисі відповідача на поточний рік витрат на відшкодування вартості послуг, наданих безробітному.

Оцінка взаємовідносинам сторін вже дана у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №2340/3477/18, тому повторно суд не перевіряє взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Законом визначена відповідальність роботодавця перед Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою ВС у справі №911/4249/16.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України №4909/04 від 10.02.2010, рішення Трофімчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України №4994/04 від 09.09.2011).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom"), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Позивач використав належний спосіб захисту порушеного права, що відповідає приписам ст.ст. 15-16 ЦК України.

Позовні вимоги підлягають до задоволення. Належить стягнути з Корсунь-Шевченківської РДА на користь Черкаського обласного центру зайнятості 60611,03 грн грошової допомоги по безробіттю, що була виплачена гр. ОСОБА_1 .

Внесення плати чи перерахування коштів позивачеві в період судового розгляду та неподання доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при примусовому виконанні судового рішення.

Відповідно до приписів ст.ст. 129-130 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача повністю. Належить стягнути на користь позивача 2102,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Корсунь-Шевченківської районної державної

адміністрації, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Героїв Майдану, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04061234, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Черкаського обласного центру зайнятості, м. Черкаси, вул. Ложешнікова, 56, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02771598, номер рахунку в банку невідомий

60611,03 грн виплаченого забезпечення і вартості наданих соціальних послуг безробітному та 2102,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 29.01.2021.

Суддя Г.М. Скиба