Рішення

від 28.01.2021 по справі 926/1351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

28 січня 2021 року Справа № 926/1351/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області

до Приватного підприємства "Автошанс", с. Магала Новоселицького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 74089,63 грн,

представники:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Магальська сільська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства "Автошанс", в якому (з урахуванням збільшених позовних вимог) просила стягнути заборгованість за договором оренди землі від 10.02.2010 в сумі 53441,88 грн, що виникла за період з 2017 року по 01 серпня 2020 року, та 12115,74 грн пені, що нарахована за період з січня 2020 по 30 червня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач всупереч умовам зазначеного договору оренди землі неналежно виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю, внаслідок чого заборгував позивачеві суму позову.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, участь свого представника у розгляді справи не забезпечив.

ІІ. Рух справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2020 року вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 23 червня 2020 року суд залишив без руху позовну заяву Магальської сільської ради через її не відповідність вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду 17 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 07.09.2020 та запропоновано сторонам подати заяви по суті справи.

06 серпня 2020 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 53441,88 грн заборгованості з орендної плати за землю та 12115,74 грн пені.

До початку підготовчого засідання 07.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача разом з новою редакцією позовної заяви, в якій він просить стягнути з відповідача 55289,36 грн заборгованості по орендній платі за землю та 12115,74 грн пені, розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.02.2010 за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7323083600:05:001:0093, площею 0,6958 га, розташованої по вул. Залізнична, 7 в с. Прут, Магальської сільської ради, відповідно до якого 03.02.2012 за №№ 7323083640012 зареєстроване право оренди земельної ділянки, а також зобов`язати відповідача повернути вказану земельну ділянку позивачу.

Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відмовлено у прийнятті до розгляду позовної заяви (нової редакції) Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23.09.2020.

Ухвалою від 23.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 07.10.2020.

Судове засідання 07.10.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання. Надалі суддя перебував у відпустці.

Ухвалою від 02.11.2020 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.11.2020.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 19.11.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.12.2020.

Ухвалою суду від 03.12.2020 відкладено розгляд справи на 22.12.2020.

Судове засідання 22.12.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2021 призначено розгляд справи по суті на 28.01.2021.

У судове засідання 28.01.2021 року позивач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2021 не з`явився, відзиву на позов не подав.

При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу Приватному підприємству "Автошанс", на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДРПОУ) - 60313. с. Магала, Новоселицький район, Чернівецька область, та на адресу місцезнаходження орендованої земельної ділянки - 60300, вул. Залізнична, 7, с. Прут, Новоселицький район, Чернівецька область, проте повернулись до суду неврученими у зв`язку із відсутністю адресата та закінченням строків зберігання відповідно, що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв`язку.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідача.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

10 лютого 2010 року між Магальською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Автошанс" (орендар) підписано договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1-3 Договору орендодавець відповідно до рішення 19-ої сесії 5 скликання Магальської сільської ради від 16.10.2008 року №50 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6958 га, кадастровий номер 7323083600:05:001:0093, під розміщення комплексу дорожнього сервісу з ПТО автомобілів вулканізацією, автомийкою, магазинами по продажу змішаних товарів та будівельних товарів автозапчастин, міні-баром, майстернями по наданню побутових послуг, офісними приміщеннями та кімнатами для приїжджих по вул. Залізнична, 7, с. Прут Магальської сільської ради. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час будівництва становить 80156,48 грн.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Магальської сільської ради в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік за об`єкт оренди та переглядається після прийняття об`єкта в експлуатацію (10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки після прийняття об`єкта в експлуатацію).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції щорічно (п. 10 Договору).

У пункті 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа поточного місяця.

Пунктом 12 договору оренди землі передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі відсотка інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках, передбачених законом.

Разом з тим, сторони Договору узгодили, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 13 Договору).

Відповідно до пункту 8 Договір укладено на 25 років.

03 червня 2013 року між Магальською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Автошанс" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 лютого 2010 року, якою внесено наступні зміни та доповнення:

1) пункт 5 договору викладено в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0.6958 га під розміщення комплексу дорожнього сервісу з ПТО автомобілів, вулканізацією, автомийкою, магазинами по продажу змішаних товарів та будівельних товарів, автозапчастин, міні-баром, майстернями по наданню побутових послуг, офісними приміщеннями та кімнатами для приїжджих по вул. вул. Залізнична, 7 в с. Прут становить 233710,31 грн (витяг № 222 від 04.03.2013 року);

2) пункт 9... Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Магальської сільської ради р/р 33216812700170 КЕКД 13050200, МФО 856135, ОКПО 04417636 ГУДКУ у Чернівецькій області в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік за об`єкт оренди до прийняття об`єкта в експлуатацію. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції щорічно.

ІV. Позиція суду по суті позовних вимог.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору оренди землі комунальної власності в частині сплати орендної плати.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши зміст договору оренди землі, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється по проекту відведення. (пункт 18 договору оренди землі).

Договір оренди земельної ділянки від 10 лютого 2010 року зареєстровано у відділі Держкомзему Новоселицького району 03.02.2012 року, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис за номером 732308364000129.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2018 року №141030885 земельна ділянка площею 0,6958 га кадастровий номер 7323083600:05:001:0093, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: Черінвецька обл., Новоселицький район, с. Прут, вул. Залізнична, 7, перебуває в оренді Приватного підприємства Автошанс на підставі договору оренди землі від 10.02.2010 року, орендодавець - територіальна громада села Магала в особі Магальської сільської ради.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України: Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази розірвання або визнання договору оренди землі недійсним.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У силу частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частин першої та другої статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої-третьої статті 21 названого Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України: Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності із п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За наслідками розгляду даного спору судом установлено, що відповідач не повністю сплачував орендну плату, чим порушив вимоги вищезазначеного законодавства України та умови договору.

Будь-які докази на підтвердження повідомлення позивача щодо отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, накопичення на депозитному рахунку нотаріуса (стаття 537 ЦК України), відкриття банківського рахунку на вимогу чи виконання в інший спосіб своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати відповідачем орендної плати за вказаним Договором, суду не надано.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач намагався вчасно та у повному обсязі виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати.

Дослідивши доданий позивачем до позову розрахунок позовних вимог, суд встановив, що за даними позивача відповідач заборгував йому станом на 01.08.2020 53441,88 грн орендної плати за землю, у тому числі за 2017 рік - 6169,84 грн, за 2018 рік - 12169,84 грн, за 2019 рік - 22169,84 грн, за 2020 рік - 12932,36 грн (з урахуванням збільшених позовних вимог).

Так, при розрахунку заборгованості з орендної плати позивач керувався розміром нормативної грошової оцінки на 2013 рік згідно додаткової угоди до договору, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 233710,31 грн, та даними про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 2017, 2018 та 2019 роки. Так, позивачем визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2017 рік з урахуванням коефіцієнту індексації земельної ділянки становить 443396,61 грн та не змінювалася протягом 2018-2019 років.

У той же час, сторонами договору оренди землі погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0.6958 га по вул. вул. Залізнична, 7 в с. Прут станом на 22.05.2013 року становить 233710,31 грн (пункт 1 додаткової угоди).

Таким чином, відповідно до умов договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, від якої здійснюється нарахування орендної плати, станом на 22.05.2013 не змінилась та становила 233710,31 грн.

Отже, зазначена у розрахунку заборгованості по орендній платі за землю позивачем нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 443396,61 грн суперечить нормативній грошовій оцінці, яка вказана у договорі оренди землі.

Як вже встановлено судом, пунктом 12 договору оренди землі передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі відсотка інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках, передбачених законом.

У світлі зазначеного суд констатує, що позивач не надав, а у матеріалах справи відсутні докази збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за яку стягується орендна плата, у порядку, передбаченому договором оренди землі.

Більше того, суд звертає увагу позивача, що у випадку прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження середньої (базової) вартості земель населеного пункту такий орган місцевого самоврядування вправі вимагати від орендаря внесення відповідних змін до договору оренди землі у позасудовому або судовому порядку. Проте у даній справі позивачем суду не надано доказів прийняття Магальською сільською радою відповідного рішення про затвердження середньої (базової) вартості земель ради, укладення між сторонами додаткової угоди про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та/або орендної плати, або рішення суду про внесення відповідних змін до договору оренди землі.

Поряд з цим, сторонами договору оренди землі погоджено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції щорічно (п. 2 1 додаткової угоди), а не з урахуванням індексу інфляції на землю (індексації земельної ділянки, коефіцієнти якої містяться на офіційному сайті Держгеокадастру), як здійснено позивачем у розрахунку заборгованості по орендній платі.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Таким чином суд вважає за належне при розрахунку орендної плати брати до уваги розмір нормативної грошової оцінки, що передбачений договором оренди землі, та здійснити розрахунок орендної плати з урахуванням індексів інфляції щорічно.

Відповідно, враховуючи положення пунктів 9, 10, 11 договору оренду землі, змін та доповнень, внесених до договору оренди землі додатковою угодою, судом самостійно розраховано, що річна сума орендної плати за договором оренди землі становить:

1) у 2013 році 11685,53 грн (5% від нормативної грошової оцінки станом на 22.05.2013);

2) у 2014 році 11743,95 грн (11685,53 грн * 100,5 - індекс інфляції за 2013 рік :100);

3) у 2015 році 14668,19 грн (11743,95 грн * 124,9 - індекс інфляції за 2014 рік :100);

4) у 2016 році 21019,52 грн (14668,19 грн * 143,3 - індекс інфляції за 2015 рік :100);

5) у 2017 році 23625,94 грн (21019,52 грн * 112,4 - індекс інфляції за 2016 рік :100);

6) у 2018 році 26862,69 грн (23625,94 грн * 113,7 - індекс інфляції за 2017 рік :100);

7) у 2019 році 29495,23 грн (26862,69 грн * 109,8 - індекс інфляції за 2018 рік :100);

8) у 2020 році 30704,53 грн (29495,23 грн * 104,1 - індекс інфляції за 2019 рік :100).

За таких обставин розмір орендної плати за 1 місяць 2020 становить 2558,71 грн (30704,53 грн (розмір орендної плати за 2020 з урахуванням індексу інфляції : 12 місяців 2020 року).

Як убачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по орендній платі, наданого позивачем до позовної заяви, Приватним підприємством "Автошанс" сплачено оренду плату за 2017 рік 16000 грн та за 2018 рік 10000 грн.

Отже, заборгованість зі сплати орендної плати (з урахуванням сплачених сум) становить 71894,84 грн , з яких:

1) за 2017 рік - 7625,94 грн;

2) за 2018 рік - 16862,69 грн;

3) за 2019 рік - 29495,23 грн;

4) за 7 міс (згідно збільшених позовних вимог) - 17910,98 грн.

Разом з тим, позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 10.02.2010 за період з 2017 року по 01 серпня 2020 року в сумі 53441,88 грн .

За умовами статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 53441,88 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 13 договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати орендної плати, позивачем здійснено нарахування пені (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог) за період з січня 2020 року по 30 червня 2020 року за 182 дні в сумі 12115,74 грн у межах заявлених вимог.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29 травня 2013 року N 12: Господарським судам слід мати на увазі, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов`язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України. .

Згідно статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. .

Частиною 2 статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджету застосовується до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Разом з тим, судом перевірено нарахування пені, вказаної у договорі, та встановлено, що її розмір перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня.

Оскільки позивач неправильно визначив суму пені, суд самостійно розрахував (на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня), що з відповідача на користь позивача за період з січня по червень 2020 підлягає стягненню 2172,16 грн, а в решті вимог у цій частині належить відмовити.

V. Висновки суду.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконував зобов`язання за договором оренди землі комунальної власності. Позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача на користь з позивача 53441,88 грн заборгованості з орендної плати та 2172,16 грн пені.

У решті позовних вимог щодо стягнення 9943,58 грн пені слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автошанс" (с. Магала, Новоселицький район Чернівецька область) на користь Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (вул. Нандриша, 61, с. Магала, Новоселицький район, Чернівецька область, код 04417636, р/рах UA818201720344210007000043428 в УДКСУ у Новоселицькому районі) заборгованість за договором оренди землі від 10 лютого 2010 року в розмірі 53441,88 грн, 2172,16 грн пені та 1783,13 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2021 року.

Суддя І.В. Марущак