Ухвала

від 08.02.2021 по справі 910/11720/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11720/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2020 року (головуючий - Андрієнко В. В., судді: Буравльов С.І., Пашкіна С.А.)

у справі № 910/11720/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Войцих Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача- ОСОБА_1 ,

про розірвання договору та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Войцих Агро" (далі - ТОВ "Войцих Агро") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" (далі - ТОВ "Агрон") про розірвання укладеного сторонами договору поставки від 9 серпня 2018 року № 30/08/18-2,; стягнення з ТОВ "Агрон" заборгованості за договором поставки від 9 серпня 2018 року № 30/08/18-2 у розмірі 143088,00 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 11 червня 2020 року у задоволенні позову відмовив повністю.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17 грудня 2020 року рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2020 року скасував; прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю; розірвав договір поставки від 9 серпня 2018 року № 30/08/18-2, укладений між ТОВ "Агрон" та ТОВ "Войцих Агро"; стягнув з ТОВ "Агрон" на користь ТОВ "Войцих Агро" заборгованість у розмірі 143088,00 грн.

4 січня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "Агрон", звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2020 року, в якій просить скасувати її та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2020 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Агрон" наводить обставини справи а також викладає доводи, відповідно до яких при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Оскільки скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України; пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не обґрунтував чи є такі неправильне застосування та/ або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "Агрон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2020 року у справі № 910/11720/19 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, заява про зупинення виконання оскарженого рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2020 року у справі № 910/11720/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрон", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду С. В. Бакуліна