Ухвала

від 08.02.2021 по справі 920/364/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 920/364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сумської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "М. Лушпи 22"

до Сумської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Фізичної особи-підприємця Морозова Євгена Вікторовича,

2) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сумитехнобудсервіс",

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та видалення реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 касаційну скаргу Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 залишено без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржником не було надано належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, а також обґрунтування того, у чому саме полягає неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами з відповідним обґрунтуванням передбачених статтею 287 ГПК України підстав, на яких подається касаційна скарга; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 09.10.2020, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2020 повернуто касаційну скаргу Сумської міської ради з підстав не усунення недоліків, зазначених в ухвалі Суду від 24.09.2020 в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення у встановлений строк.

20.11.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Сумська міська рада повторно звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 у справі Господарського суду Сумської області разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження.

Ухвалу суду від 24.12.2020 скаржником отримано 04.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк касаційного оскарження, мотивуючи тим, що вперше касаційна скарга була подана 31.08.2020; ухвала про залишення касаційної скарги без руху та надання строку на усунення недоліків була винесена 24.09.2020 та отримана скаржником 29.09.2020 і останнім днем її виконання було 09.10.2020, проте працівник, який здійснював у суді представництво інтересів Сумської міської ради по цій справі в цей період перебував на лікарняному, а саме з 16.09.2020 по 07.10.2010 (копії листків непрацездатності додані до заяви).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку по-винна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 28.07.2020 (повний текст складено 03.08.2020), а тому строк на її оскарження закінчився 25.08.2020 (з урахуванням вихідних днів), проте вперше касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 31.08.2020, тобто, з пропуском строку встановленого процесуального строку.

Видані на ім`я Ромась І. М. листки непрацездатності, що підтверджує перебування представника Сумської міської ради на лікарняному з 16.09.2020 по 07.10.2010, не свідчить про неможливість звернення в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою, оскільки у скаржника було достатньо часу для її подання без урахування періоду перебування представника міськради на лікарняному.

Наведені у заяві обставини стосуються причин щодо виконання представником професійних обов`язків, однак вони не вказують на поважність причин пропуску процесуального строку Сумською міською радою як учасником господарської справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, запроваджено для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам у використанні наявних засобів (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проте скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 було роз`яснено Сумській міській раді про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №920/364/19 за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №920/364/19 за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

В.Ю. Уркевич