Рішення

від 30.12.2020 по справі 540/1010/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1010/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.03.2020 року № 171309,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" (далі - позивач, ТОВ " ВТК "Агроконтинент""), від імені якого діє адвокат Бібік Артем Віталійович (далі - представник позивача) звернулося до суду з позовом до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), у якому просить скасувати постанову № 171309 від 24.03.2020 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, а також заяві від 01.07.2020 р., які полягають у тому, що відповідачем протиправно застосовано до ТОВ "ВТК "Агроконтинент"" адміністративно - господарський штраф в сумі 17 000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки справу про порушення законодавства на автомобільному транспорті було розглянуто 24.03.2020 року без участі представника позивача. Крім того, транспортний засіб марки ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 з полупричепом-самоскидом СДСі реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 та належить на праві власності позивачу, був навантажений сипучим вантажем, у зв`язку з чим він не міг бути розподілений рівномірно, не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу. При цьому, законодавчо не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Також, представник позивача вказує, що під час здійснення габаритно - вагового контролю посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки порушено Порядок № 879, а саме не з`ясовано у водія причини перевантаження на другу вісь, не видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, не запропоновано водієві привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, подальший рух транспортного засобу не заборонено. Габаритно-ваговий контроль здійснювався засобом вимірювальної техніки автомобільні тензометричні ваги повісного зважування, які не зареєстровані у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки та не сертифіковані.

17.07.2020 р. представником відповідача надано відзив на позов, яким заперечує проти його задоволенням, оскільки доводи позивача, які покладені в основу позовних вимог є безпідставним. Так, 01.03.2020р. посадовими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку від 27.02.2020р. № 001340 було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ДАФ д.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт від 01.03.2020р. №217659, в якому зафіксовано порушення, а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм на 16,81%, водій з актом перевірки ознайомився, письмових пояснень не надав, акт підписав. За результатами розгляду вказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у розмірі 17 000,00 грн.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 28.05.2020 р.

Ухвалою суду від 28.05.2020 р. відкладено судове засідання на 02.07.2020 р. за клопотанням представника відповідача.

02.07.2020 р. та 17.07.2020 р. судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено судові засідання, призначено на 31.07.2020 р.

Ухвалою суду від 24.07.2020 р. зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчені докази щодо засобу вимірювальної техніки, який використовуйся під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу ТОВ "ВТК" "Агроконтинент"", а також докази внесення відповідного засобу вимірювальної техніки до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки та його сертифікацію.

Ухвалою суду від 14.08.2020 р. вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

На момент відкриття провадження у справі, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 р. № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 р., доповнено пунктом 3, згідно якому під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи.

17.07.2020 року набув чинності ЗУ № 731-IX від 18.06.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", п. 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020 року.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 р. № 956 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі-COVID-19), строк карантину на території України продовжено до 31.12.2020 року.

Враховуючи, що на дату розгляду справи від сторін не надходили заяви про продовження такого строку суд вважає за можливе провести розгляд справ на підставі наявних документів.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

01 березня 2020 року головними спеціалістами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зоріним А.В. та Кравець О.В. на автомобільній дорозі М14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 203 км" було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів транспортним засобом марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з полупричепом - самоскидом СДСі реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_3 . Власником даного транспортного засобу є ТОВ "Агроконтинент", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником полупричіпа - самоскида є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №217659 від 01.03.2020 р., яким зафіксовано наступні порушення: водій здійснював перевезення вантажу (шрот соняшниковий) з порушенням вагових обмежень на одиничну вісь, чим порушив п. 22.5 ПДР; виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами України в разі перевищення вагових обмежень та не оформлена.

У ході проведення перевірки було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з полупричепом-самоскидом СДСі реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого встановлено навантаження на осі транспортного засобу 7,400 т, 12,850 т, 6,100 т, 6 2500 т, 6 300 повна маса транспортного засобу 38 900 т., про що складено довідку № 025856 від 01.03.2020 р.

На підставі вказаної довідки головним спеціалістом Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зоріним А.В. складено акт № 040906 від 01.03.2020 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого фактична маса транспортного засобу, що перевіряється, становить 38,900 т., нормативно допустима 40,000 т.; фактичні осьові навантаження 7,400 т., 12,850 т., 6,100 т, 6,250 т, 6,300 т при нормативно допустимому навантаженні 11 т. на кожну вісь.

24.03.2020 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171309 та накладено штраф у розмірі 17 000 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 15 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з даною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 ( далі - Закон №2344-III), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, який передбачає, зокрема,

- перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. ( стаття 1);

- законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. ( стаття 2);

- реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.( стаття 6 );

- з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. ( частина 2 ст. 29 );

- рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 33 );

- автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. ( частина 1 ст. 48 Закону);

- у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків ( частина 4 ст. 48 Закону);

- за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( абз. 15 частини 1 статті 60).

Згідно ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. № 3353-XII до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

В пп.12 - 15 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п.15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2, 17 п.5 Положення № 103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879), яким передбачено, зокрема, -

- терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306;( пункт 2 Порядку № 879)

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. ( пункт 3 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.12.2013 року № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 тн.) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

VI Оцінка суду

Наведеними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. При цьому участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Як встановлено судом, спірність питання у даній справі полягає у правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 15 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому з наявних у справі документів, судом встановлено, а представником позивача не заперечується, що під час проведення рейдової перевірки та за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 з полупричепом - самоскидом СДСі реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки встановлено порушення п.22.5 ПДР "перевезення вантажів з перевищенням вагових норм на одиночну вісь" при дозволених 11,0 т фактично 12,85 т., що передбачає відповідальність за абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідно дозволу, про що посадовими особами відповідача було складені

- довідку № 025856 від 01.03.2020 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю,

- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №040906 від 01.03.2020 р.,

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2020 р. № 217659.

За результатами розгляду вказаних матеріалів перевірки уповноваженою особою прийнято оскаржувану постанову № 171309 від 24.03.2020 року.

Разом з тим, представник позивача вважає, що під час здійснення габаритно - вагового контролю посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки порушено Порядок № 879 в частині того, що останніми не було не з`ясовано у водія причини перевантаження на другу вісь, не видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, не запропоновано водієві привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, подальший рух транспортного засобу не заборонено.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника на предмет їх обґрунтованості, то суд вказує про таке.

Щодо не видання довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, то матеріали справи містять довідку № 025856 від 01.03.2020 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю, чим спростовується вказаний довід позивача.

Щодо недотримання відповідачем вимог Порядку № 879 в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру, то суд зазначає, що така бездіяльність відповідача не оскаржується позивачем та не впливає на правомірність винесеної постанови.

Окрім того слід зазначити, що відповідно до Порядку № 879, права вжиття заходів із затримання транспортного засобу покладене на відповідні підрозділи МВС, які також присутні при габаритно-ваговому контролі.

Вказана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленим у постанові від 09 серпня 2019 року справа №819/586/16, адміністративне провадження № К/9901/29786/18.

Щодо доводу представника позивача, що вказаний транспортний засіб був навантажений сипучим вантажем, у зв`язку з чим він не міг бути розподілений рівномірно, не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу.

Згідно п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. (далі - Правила №30)

Зі змісту вищенаведених положень п. 22.5 Правил дорожнього руху вбачається, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з п. 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Водночас, згідно з п. 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Пунктом 12.5 наведених Правил встановлено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Отже, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

За таких, посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження, суд також не приймає до уваги.

Щодо доводу представника позивача про те, що законодавчо не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, то суд зазначає, що, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Крім того, скаржником не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року, справа №817/1051/16, адміністративне провадження №К/9901/30157/18

Отже, посилання позивача на відсутність відповідної Методики зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з порушенням вагових параметрів, судом не прийнято до уваги, оскільки відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Щодо доводу представника позивача про те, що габаритно-ваговий контроль здійснювався засобом вимірювальної техніки автомобільні тензометричні ваги повісного зважування, які не зареєстровані у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки та не сертифіковані.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до вимог пунктів 12, 13,14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженихнаказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016р. № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1)позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Як встановлено судом, ваговий контроль під час перевірки контролюючим органом проводився засобом вимірювальної техніки - приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі САВПВ-20 № 0001.

На підтвердження обставин утримання зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю у робочому стані відповідач надав копію свідоцтва Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 908/М, виданого 03.07.2019 та чинного до 03.07.2020 на ваги автомобільні тензометричні поосьового зважування САВПВ-20 зав. №0001, виробник ПП ОСОБА_5 , за результатами повірки яких встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2007.

Зазначені документи, на переконання суду, підтверджують той факт, що зважування транспорту проводилось Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрасбезпеки належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, а тому підстави для сумніву у достовірності результатів зважування, за відсутності будь-яких інших даних про зважування з боку позивача, відсутні.

Зважування проводилось на 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016р.

Отже, суд вважає, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 з полупричепом-самоскидом СДСі реєстраційний номер НОМЕР_2 під час проведення рейдової перевірки, здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку, має відповідне свідоцтво та є придатним до застосування.

За таких обставин, доводи позивача про те, що посадові особи відповідача протиправно застосовували ваги автомобільні тензометричні поосьового зважування САВПВ-20", заводський номер приладу 0001, для зважування транспортного засобу позивача, судом не прийнято до уваги.

Щодо посилання позивача на неналежне його повідомлення відповідачем про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає про таке.

Згідно пунктів 26, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, за своєю правовою природою, розгляд справи суб`єктом владних повноважень, передбачає ніщо інше, як прийняття ним відповідного рішення, що прямо передбачене Порядку №1567.

Судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи 24.03.2020 р. згідно акту №217659 від 01.03.2020р. надіслано на адресу ТОВ "Агроконтинент" рекомендованим листом 12.03.2020 р. та отримано представником позивача 16.03.2020 р.

Таким чином, суд відхиляє аргумент позивача про неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Втім, позивачем не надано суду доказів на спростування встановлених в довідці № 025856 від 01.03.2020 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №040906 від 01.03.2020 р., акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2020 р. № 217659 порушень, які не було враховано відповідачем при розгляді справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

VII. Висновок суду

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( частина 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача взагалі не спростовують факт перевищення ним нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу, тоді як оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171309 від 24.03.2020 р. є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому відсутні підстави для її скасування.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" (місцезнаходження 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Промислова, 2-д, код ЄДРПОУ 32989699) до Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 46) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.03.2020 року № 171309 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 113070200