Постанова

від 02.02.2021 по справі 160/11062/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/11062/20 Суддя І інстанції - Серьогіна О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №160/11062/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні страхових виплат у разі втрати годувальника ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 страхові виплати у разі втрати годувальника.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №160/11062/20 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення від 03.09.2020 року №30.4-26/2599, прийняте Тернівським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у формі листа.

Визнано протиправними дії Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо неприйняття рішення щодо заяви ОСОБА_1 від 21.08.2020 року.

Зобов`язати Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй страхових виплат у разі втрати годувальника та прийняти рішення у формі Постанови з урахування висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення, в якому в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач під час звернення до Тернівського відділення не надала з переліку визначених документів для призначення такої виплати довідку житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідку виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду, тому у відповіді від 03.09.2020 року №30.4-23/2599 на заяву позивача, Тернівське відділення повідомило не про відмову у призначенні такої виплати, а про необхідність надання документу, який чітко визначено Законом №1105 та відповідно спеціальним нормативним актом - постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 Про затвердження порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечувала проти її задоволення та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник позивача заперечувала проти її задоволення та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 21.07.1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті професійного захворювання помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 28.08.2019 року.

За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Тернівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та отримував соціальну допомогу у відповідності до Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування , у зв`язку із втратою працездатності в умовах шкідливого виробництва вугільної промисловості, про що свідчать Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 27.11.2014 року та довідка Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 21.10.2019 року №30.3-04/3603..

28.05.2020 року Обласною МСЕК №3 м. Дніпро видана Довідка №0000217, якою встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням встановлено причинний зв`язок між смертю ОСОБА_2 та професійним захворюванням.

21.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату їй страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 відповідно до п.2 ч.2 ст.41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки вона не працює та досягла пенсійного віку.

Листом від 03.09.2020 року за №30.4-23/2599 Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність інформації про перебування позивача на утриманні померлого чоловіка, що підтверджується довідкою №1320 від 10.06.2020 року виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради, а акт (довідка) про фактичне проживанняя та ведення спільного господарства подружжям виданий головою ОСББ Гірник №2 не документом, який визначений в статті 43 Закону 1105 та Постанови правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 на підставі якого можна призначити страхові виплати у разі втрати годувальника.

Позивач, не погодившись з такою відповіддю, звернулася до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV від 23.09.1999 року (далі по тексту - Закон України №1105-XIV) страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України №1105-XIV передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Закону України №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 36 Закону України №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

У статті 41 Закону України №1105-XIV визначені особи, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.

Відповідно до частини 1 цієї статті у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є, зокрема, особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють (п.2 ч.2 ст.41 Закону України №1105-XIV).

Частиною 3 статті 41 Закону України №1105-XIV передбачено, що право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України №1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:

1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;

2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника:

1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;

2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім`ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку;

4) довідки навчального закладу про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу (ч.2, 3, 4 ст.43 Закону України №1105-XIV).

Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

Якщо застрахований або члени його сім`ї за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Статтею 44 Закону України №1105-XIV передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Фонд може затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.07.2018 року №11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (надалі по тексту - Порядок №11).

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Порядку №11 у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:

1) допомогу по тимчасовій непрацездатності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата);

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов`язаних з цим ритуальних послуг.

Особам, які в установленому законом порядку добровільно застрахувалися від нещасного випадку (далі - добровільно застраховані особи), у разі настання страхового випадку страхові виплати призначаються управлінням (відділенням) Фонду.

Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Копія постанови на вимогу надається потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.

Управління (відділення) Фонду можуть затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Судом встановлено, що 21.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату їй страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 відповідно до ч.2 Закону України №1105-XIV, оскільки вона не працює та досягла пенсійного віку. До заяви надала документи, передбачені частиною 2 статті 43 Закону України №1105-XIV, а саме:

1) копія паспорту та РНОКПП заявника;

2) копія Акту за формою П-4 від 27.11.2014 року;

3) копія свідоцтва про шлюб від 21.07.1979 року;

4) копія висновку МСЕК від 28.05.2020 року, що підтверджує зв`язок між смертю потерпілого та професійним захворюванням;

5) копія трудової книжки потерпілого;

6) довідка виконавчого комітету Тернівської міської ради від 10.06.2020 року, що підтверджує спільне проживання подружжя з 1986 року по день його смерті;

7) акт про фактичне проживання та ведення спільного господарства подружжям від 09.06.2020 року;

8) заява з банку про відкриття рахунку;

9) копія довідки з ПФУ про наявний страховий стаж від 12.09.2019 року;

10) копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

З наданих документів вбачається, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою проживав її чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до довідки від 10.06.2020 року №1320, виданої Виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до дня його смерті, а саме 24.08.2019 року постійно проживали разом за адресою АДРЕСА_1 .

На день смерті чоловіка ОСОБА_1 не працювала, що підтверджується довідкою за формою ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування та довідкою про відсутність індивідуальних відомостей про особу.

Аналізуючи ч.1 та ч.2 ст.41 Закону України №1105-XIV, суд доходить до висновку, що право на одержання щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого мають, зокрема, особи, які є непрацездатними, перебували на утриманні померлого та досягли необхідного пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , його дружині - ОСОБА_1 на момент смерті чоловіка виповнилось 59 років.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України №1105-XIV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №75/03222.24 від 12.09.2019 року ОСОБА_1 станом на 03.09.2019 року має страховий стаж 17 років 8 місяців 04 дні.

При цьому, посилання скаржника на те, що акт (довідка) про фактичне проживання та ведення спільного господарства подружжям виданий головою ОСББ Гірник №2 не є документом, який визначений в статті 43 Закону 1105 та Постанови правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 на підставі якого можна призначити страхові виплати у разі втрати годувальника є недостатнім для відмови у призначенні такої виплати, оскільки довідка житлово-експлуатаційної організації, або довідка виконавчого органу ради закріплює інформацію про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, а тому отримавши таку інформацію з інших джерел, зокрема із акту про фактичне проживання та ведення спільного господарства подружжям виданий головою ОСББ Гірник №2 , посилання на форму закріплення такої інформації є формалізмом та створенням додаткових перешкод для реалізації права особи на соціальний захист.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на момент смерті свого чоловіка досягла пенсійного віку, не працювала та перебувала на його утриманні, що відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України №1105-XIV дає їй право на одержання щомісячних страхових виплат.

Також позивач разом із заявою від 21.08.2020 року надала відповідачу всі необхідні документи для призначення щомісячних страхових виплат, які передбачені ст. 43 Закону України №1105-XIV та Порядку №11.

Водночас, враховуючи те, що Лист Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 03.09.2020 року №30.4-23/2599 не є рішенням передбаченим ст. 44 Закону України №1105-XIV та п. 1.4 Порядку №11, яке повинно бути оформлене у формі Постанови, то висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй страхових виплат у разі втрати годувальника та прийняти рішення у формі Постанови з урахування висновків суду є вірним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №160/11062/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 04 лютого 2021 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова