Рішення
від 08.02.2021 по справі 473/2010/20
ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2010/20

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

"08" лютого 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроном-2005» про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.01.2021 року, ухваленим по обумовленій цивільній справі, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

25.01.2021 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Вуїв О.В. надійшла заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

30.01.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній заперечував проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що його звернення до суду було зумовлене порушенням відповідачем його прав у частині вірного нарахування та виплати орендної плати, що виключає можливість стягнення з нього обумовлених витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважав можливим розглянути вищевказану заяву без виклику в судове засідання сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, згідно ч.ч.1,2 вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПУ України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Обумовлене правило застосовується також до справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, де судові дебати не проводяться (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року, справа № 755/9215/15-ц).

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стороною відповідача до закінчення з`ясування обставин справи заявлено про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно наданих документів представником позивача були надані наступні послуги: аналіз наявних документів, формування правової позиції, аналіз діючого законодавства, судової практики, складання процесуальних документів, аналіз інших поданих позивачем заяв, участь в судових засіданнях. Загальна вартість наданих послуг складає 5 000 грн. 00 коп.

На підтвердження обумовлених витрат представником відповідача наданий договір про надання правової допомоги від 20.07.2020 року; відповідний розрахунок на загальну суму 5 000 грн. 00 коп. з детальним описом виконаних робіт, їх вартості, витраченого часу; рахунок № 19-2/10/20 від 19.10.2020 року (на суму 3 500 грн. 00 коп.), платіжне доручення № 205 від 30.10.2020 року (на суму 3 500 грн. 00 коп.), рахунок № 25-1/01/21 від 25.01.2021 року.

За такого, враховуючи вищевикладене, надані представником відповідача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, їх документальне підтвердження (дійсність обумовлених судових витрат), з позивача на користь відповідача належать до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України (58 %), а саме 2 030 грн. 00 коп. (3 500 грн. 00 коп. (в іншій частині - 1 500 грн. 00 коп. не надано доказів їх оплати відповідачем) х 58 %).

При цьому, посилання позивача стосовно безпідставності заявлених до стягнення з нього судових витрат з огляду на доводи, викладені ним у заяві від 30.01.2021 року, не заслуговують на увагу, оскільки порядок їх розподілу передбачений п .3 ч.2 ст. 141 ЦПК України. Заперечень щодо неспівмірності судових витрат останнім подано не було.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь приватного підприємства Агроном-2005 , місцезнаходження: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця 228-ої стрілецької дивізії, 1/3,витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан

СудВознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення08.02.2021
Оприлюднено09.02.2021
Номер документу94716059
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —473/2010/20

Рішення від 08.02.2021

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

Рішення від 18.01.2021

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

Рішення від 18.01.2021

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

Ухвала від 06.10.2020

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

Ухвала від 06.10.2020

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

Ухвала від 30.06.2020

Цивільне

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Лузан Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні