Постанова

від 04.02.2021 по справі 366/18/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/1761/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 366/18/20

04 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Гоін В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Ткаченка Ю.В., про закриття провадження у справі за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

09 січня 2020 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 10 березня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 10 квітня 2020 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року скасовано ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 10 квітня 2020 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

06 жовтня 2020 року до суду першої інстанції від сина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надійшло повідомлення про смерть його матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого було надано копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ). У вказаному повідомленні посилався також на необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог до його матерік.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року провадження у цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння, в частині позовних вимог щодо витребування на користь держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства з незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок площею 1,4837га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які розташовані в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, закрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснено позивачу, що закриття провадження у цій справі не позбавляє його права на подання позову про той самий предмет з тих саме підстав до інших осіб (спадкоємців), в порядку ст.1281 ЦК України.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 21 жовтня 2020 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначив, що даний позов було отримано судом першої інстанції 09 січня 2020 року, тоді як відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.01.2020 року, виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, на момент пред`явлення прокурором даного позову відповідачка ОСОБА_1 була жива.

Звертає увагу на те, що провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_1 закрито не на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку зі смертю відповідача, а на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, судом першої інстанції розглянуто клопотання про закриття провадження у справі, подане ОСОБА_7 , який не є учасником справи та питання про його права та обов`язки судом не вирішувалося. Судом першої інстанції не з`ясовано чи має ОСОБА_7 будь-які родинні стосунки з відповідачкою ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа: ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скарг без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 07 жовтня 2020 року- без змін, так як вона постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 січня 2020 року у справ № 473/1433/18. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , так як на момент відкриття провадження у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка ОСОБА_1 померла. Доводи апеляційної скарги правильність вказаних висновків суду не спростовують.

У судовому засіданні прокурор Івашин Олександр Євгенович підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат Цибульський Володимир Володимирович проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області та треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у якому просив суд:

визнати поважними причини пропуску строків позовної давності за даним позовом;

визнати недійсними рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області:

- № 24-10-76 від 07.04.2004 Про затвердження технічної документації зі складанням державного акта в частині затвердження технічної документації зі складанням державного акта на ім`я ОСОБА_2 ;

- № Y-29-261 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та передано безкоштовно у власність громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 земельних ділянок;

- № Y-29-262 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано безкоштовно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку;

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 13.09.2009 ТОВ Прогрес-Буд , серії ЯЗ № 439227 щодо земельної ділянки площею 1,4837 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та серії ЯЗ № 439226 щодо земельної ділянки площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020994500001 та № 020994500003 від 13.10.2009 року, про що 14.08.2012 року управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки та на державних актах ТОВ Прогрес-Буд зроблені відповідні відмітки про перехід права власності ОСОБА_10 ;

Витребувати на користь держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства з незаконного володіння ОСОБА_10 земельні ділянки площею 1,4837 га, з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057, та площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які розташовані в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області;

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог щодо витребування на користь держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства з незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок площею 1,4837га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які розташовані в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачка ОСОБА_1 померла, про що стало відомо суду після відкриття провадження у справі, тому є законні підстави для закриття провадження у справі як у такій, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду 07.04.2020 року у справі № 473/1433/18.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам процесуального права з наступних підстав.

Вказаний позов подано заступником керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області 09 січня 2020 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.01.2020 року, виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, після подачі даного позову, проте до відкриття провадження у даній справі.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто, після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

У ст.26 ЦК України визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи.

У ст.46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.

У ч.1 ст.47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК України та ч.2 ст.48 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду та на момент відкриття провадження у справі відповідач має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Норма ст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1 - 8 ч.1 ст.255 ЦПК України (пп.1-7 ст.205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів ( Diya 97 v. Ukraine , №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Отже, якщо позов пред`явлено до особи, яка померла до відкриття провадження у справі, то, відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, що містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 року у справі №185/998/16, в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №127/328/17.

З огляду на те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час відкриття провадження у справі померла та правоздатність якої, відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 обґрунтовано закрито судом першої інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент пред`явлення прокурором даного позову відповідачка ОСОБА_1 була жива, вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки на вирішення питання про наявність підстав для закриття провадження у справі впливає не так факт подачі позову до смерті відповідача, як факт відкриття провадження у справі до чи після смерті відповідача, оскільки ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у зв`язку зі смертю учасника процесу після відкриття провадження у справі.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції помилково закрито провадження у справі в частині позовних вимог не на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку зі смертю відповідача, а на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України закривається у разі смерті відповідача після відкриття провадження у справі. В разі якщо особа померла до відкриття провадження у справі провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду.

Доводи скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто клопотання ОСОБА_7 про закриття провадження у справі, який не є учасником справи, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом першої інстанції закрито провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_1 не в результаті задоволення клопотання ОСОБА_7 , а з огляду на отримання свідоцтва про смерть відповідачки ОСОБА_1 та в силу вимог чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Іванківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області залишити без задоволення.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2021 року.

Головуючий: Судді: