Рішення

від 02.02.2021 по справі 367/6383/17

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6383/17

Провадження №2/367/506/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Шестопалова Я.В.,

при секретарі Будинкевич Ю.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Бучанський міський відділ Державної виконавчої служби Головного Територіального Управління Юстиції у Київській області про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому вказала, що вона, є власницею нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29.06.2010 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.07.2010 року.

Дана квартира була придбана позивачем - ОСОБА_1 у відповідача-1 - ОСОБА_2 , згідно договору купівлі- продажу квартири від 29 червня 2010р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою 1.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1011.

Зазначений договір купівлі-продажу квартири ніким не оспорювався і не оспорюється, не визнаний судом не дійсним, а отже, є чинним на даний час.

Також зазначає, що згідно із вимогами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначені вимоги закону сторонами при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були виконані повністю, позивач -- ОСОБА_1 , як покупець повністю сплатила продавцю вартість квартири визначену п.З договору, а відповідач-1, як продавець - ОСОБА_2 передала позивачу у власність дану квартиру. Після цього позивач протягом 7 років безперешкодно володіла та користувалась даною квартирою, повністю сплачуючи комунальні платежі пов`язані з утриманням належного їй житла. Однак, нещодавно, в липні 2017р. випадково дізналась про те, що не може належним чином та в повній мірі розпорядитись придбаною нею квартирою, оскільки на зазначений об`єкт належного їй нерухомого майна накладено обтяження.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2017р. на квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачу, накладені наступні обтяження: - номер запису про обтяження 1 1823353 (спеціальний розділ) від 30.10.2015 року; підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 753/5741/15- ц, виданий 27.10.2015 року, видавник: Дарницький районний суд м. Києва, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25708726 від 30.10.2015 року, ОСОБА_4 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Дарницький районний суд м. Києва суддя Домарєв Олександр Вікторович, код ЄДРПОУ: 02896704. - номер запису про обтяження 11859781 (спеціальний розділ) від 02.11.2015 року; підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49179612, виданий 02.11.2015 року, видавник: відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25779869 від 02.11.2015, Охріменко Вадим Вікторович, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35879461, адреса: 08292, Київська область, м.Буча, вул. Чкалова, 21.

Отже, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про накладення обтяжень (арештів) квартири АДРЕСА_1 були вчинені державними реєстраторами 30 жовтня 2015 року та 02 листопада 2015 року, тобто тоді, коли єдиним законним власником вищезазначеного об`єкту нерухомості була позивач.

В інформаційній довідці також зазначена інформація про ОСОБА_2 (відповідач-1), як особу, майно/права якої обтяжуються та ОСОБА_3 (відповідач-2), як особу, в інтересах якої встановлено обтяження. Накладення арешту на майно з метою забезпечення позову можливе лише на майно, яке перебуває у власності особи до якої пред`явлено позов. Позивач не має жодного відношення до попереднього власника квартири та справи в межах якої в порядку забезпечення позову накладено арешт на її приватну власність.

Зазначила, що з метою захисту своїх прав щодо нерухомого майна, позивач звернулась до Дарницького районного суду м.Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 753/5741/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 06.09.2017р. заяву було повернуто позивачу, оскільки вона не була стороною спору, а звертатись до суду з такою заявою мають право лише учасники судового процесу.

Позивач вказала, що на даний час позивач є законним володільцем квартири АДРЕСА_1 , яку набула на законних підставах, згідно договору купівлі-продажу. Накладення арешту на квартиру не дає можливості позивачу реалізувати своє право власності на квартиру, тобто право розпоряджатися своїм майном.

В зв`язку з вище викладеним просила суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,4кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасувати обтяження (арешти) з квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,4кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : - номер запису про обтяження 11823353 (спеціальний розділ) від 30.10.2015 року; підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 753/5741/15- ц, виданий 27.10.2015 року, видавник: Дарницький районний суд м. Києва, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25708726 від 30.10.2015 року, ОСОБА_4 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Дарницький районний суд м. Києва суддя Домарєв Олександр Вікторович, код ЄДРПОУ: 02896704. - номер запису про обтяження 1 1859781 (спеціальний розділ) від 02.11.2015 року; підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49179612, виданий 02.11.2015 року, видавник: відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25779869 від 02.11.2015, Охріменко Вадим Вікторович, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35879461, адреса: 08292, Київська область, м.Буча, вул. Чкалова, 21. Виконання рішення доручити: Реєстраційній службі Бучанського міського управління юстиції (адреса місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12, тел. (04579) 4-00-20) та Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області (адреса місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 1-А, тел. (04597) 2-67-51). Судові витрати стягнути з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 скористалась своїм правом подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що в Дарницькому районному суді м. Києва розглядалась цивільна справа № 753/3741/15-ц, за рішенням якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було присуджено стягнення грошових коштів в розмірі один мільйон чотириста сімнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 37 копійок. В межах забезпечення позовних вимог 27.10.2015 року ухвалою було накладено арешт на майно ОСОБА_2 відповідно до Інформаціної довідки № 46230132 від 23.10.2015р. сформованої за запитом ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також зазначила, що відповідно до офіційних джерел, за відповідальність яких не несе відповідач ОСОБА_3 арешт був накладений на майно, власником якого зазначена ОСОБА_2 , тому позовні вимоги повинні бути пред`явлені до володільця баз даних Державного реєстру речових прав, а не до ОСОБА_3 , яка є неналежним відповідачем, та позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Просила визнати ОСОБА_3 неналежним відповідачем.

Позивачем ОСОБА_1 20.02.2018 року було подано відповідь на відзив, де зазначила, що твердження відповідача-2 ОСОБА_3 , що вона є неналежним відповідачем у даній справі, а отже, позовні вимоги повинні бути пред`явлені до іншого органу чи особи, вважає таке твердження, на думку позивача, помилковим. Також зазначила, що Пунктами 1-2, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна`у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Арешт на майно позивача був накладений під час розгляду цивільної справи № 753/5741/15-ц за ухвалою суду, яка скасована у судовому порядку не була. Крім того, позивачем при поданні позовної заяви було надано безспірні докази того, що ОСОБА_1 використала право на можливість самостійно вступити до участі у справі №753/5741/15-ц із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яка була їй повернута. В інформаційній довідці від 20.07.2017р., яка також долучена до позовної заяви, зазначена інформація про ОСОБА_2 (відповідач-1), як особу, майно/права якої обтяжуються та ОСОБА_3 (відповідач-2), як особу, в інтересах якої встановлено обтяження. Позивач пред`являючи позов до відповідача-1 та відповідача-2 керувалась роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Позивач зазначила, що частково погоджується з твердження відповідача-2 про те, що вона не несе відповідальності за інформацію, одержану нею з офіційних джерел. Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2015р., долученої відповідачем-2 до відзиву, єдиною підставою накладення арешту на майно позивача у цивільній справі № 753/5741/15-ц стали відомості (дані), отримані ОСОБА_3 в результаті пошуку через веб-сайт. Користуючись інформацією з Державного реєстру прав, чи ознайомлювалась відповідач-2 з Правилами пошуку інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , чи чітко дотримувалась вимог Закону та Порядку надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при здійсненні пошукових дій, чи вірно проаналізувала одержану за пошуковими ідентифікаторами інформацію, всі ці доводи залишилися поза увагою у її відзиві. Позивач зазначила, що вважає, що відповідач-2 не позбавлена можливості звернутися в Міністерство юстиції України за роз`ясненнями з приводу невідповідності даних, що містяться в її інформаційній довідці з Державного реєстру прав. Очевидно, що звертатися за роз`ясненнями повинна особа, за запитом якої таку довідку сформовано. Просила суд, врахувати обставини, зазначені у відповіді на відзив при розгляді справи по суті. В постановленні Ухвали, якою визнати ОСОБА_3 неналежним відповідачем - відмовити. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач -1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суд не повідомила.

Відповідач-2 ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи Бучанського міського відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального Управління Юстиції у Київській області в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.06.2010 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.07.2010 року позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що ухвалою судді Домарєва О.В. Дарницького районного суду Київської області 27.10.2015 року по справі № 753/5741/15-ц було накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2017р. на квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачу, накладені наступні обтяження: - номер запису про обтяження 11823353 (спеціальний розділ) від 30.10.2015 року; підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 753/5741/15- ц, виданий 27.10.2015 року, видавник: Дарницький районний суд м. Києва, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25708726 від 30.10.2015 року, ОСОБА_4 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Дарницький районний суд м. Києва суддя Домарєв Олександр Вікторович, код ЄДРПОУ: 02896704. - номер запису про обтяження 11859781 (спеціальний розділ) від 02.11.2015 року; підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49179612, виданий 02.11.2015 року, видавник: відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25779869 від 02.11.2015, Охріменко Вадим Вікторович, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35879461, адреса: 08292, Київська область, м.Буча, вул. Чкалова, 21.

Також судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.09.2017року позивачу ОСОБА_1 було повернуто заяву про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 753/5741/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, та роз`яснено право звернення до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав щодо вказаного нерухомого майна, оскільки згідно ст. 154 ЦПК України вона не є стороною по даній справі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із вимогами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В судовому засіданні встановлено, що квартира розташована за адресою : АДРЕСА_1 , була придбана позивачем - ОСОБА_1 у відповідача-1 - ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2010р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою 1.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1011.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,4кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки право власності та договір купівлі-продажу квартири від 29 червня 2010р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою 1.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1011, відповідачі в судовому порядку не оскаржували

Також, відповідачем ОСОБА_3 по справі до суду подано заяву про визнання її неналежним відповідачем. Дана заява не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Пунктами 1-2, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна`у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Враховуючи, викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 є належним відповідачем по даній справі.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями З 16-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наявність арешту на належне позивачу нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає останній в реалізації нею своїх прав власника щодо вказаного майна.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не викликались, відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення було складено, в межах строків, визначених ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова