Постанова

від 27.01.2021 по справі 914/2019/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа №914/2019/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» б/н від 09.11.2020 (вх.ЗАГС №01-05/3207/20, від 09.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 (повний текст складено 07.10.2020, суддя Кидисюк Р.А.)

у справі №914/2019/20

за позовом: Приватного підприємства «Алєкс Фемелі» , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» , м.Львів

про стягнення 262071,68 грн заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2018 №01-115-2018-11-01-С

за участю представників :

від позивача: Перунов В.В. - адвокат

від відповідача: Блажевський П.І. - адвокат

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі №914/2019/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» на користь Приватного підприємства «Алєкс Фемелі» 262071,68 грн. заборгованості за Договором суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018, а також 3931,10 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі №914/2019/20, скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 справу №914/2019/20 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Примавера-Люкс» та призначено судове засідання на 09.12.2020, встановлено позивачу строк до 04.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 розгляд справи відкладено на 27.01.2021.

27.01.2020 позивач подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 27.01.2020 представник позивача просив поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та звяти до уваги поданий відзив у зв`язку з тим, що позивач змінив своє місцезнаходження та не отримав апеляційної скарги та повідомлення про відкриття апеляційного провадження, а зі змістом апеляційної скарги ознайомився лише 20.01.2021, про що свідчить відмітка, проставлена на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник апелянта заперечив проти поновлення строку на подання відзиву, звернув увагу, що позивач не вказує коли саме він здійснив зміну місцезнаходження юридичної особи.

Колегія суддів ухвалила відмовити у поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки із наданої позивачем видруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої за безкоштовним запитом на сайті Міністерства юстиції України, не вбачається дати внесення змін до реєстру щодо місцезнаходження юридичної особи - ПП Алєкс Фемелі . Також колегія суддів звертає увагу на відсутність у відзиві, поданому через канцелярію суду, підпису представника ПП Алєкс Фемелі - Перунова В.В.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційній скарзі, зазначив, що додані до апеляційної скарги докази не було подано відповідачем до суду першої інстанції внаслідок того, що юридичною адресою ТзОВ Примавера-Люкс є адреса орендованого приміщення, вказане приміщення було повернуто орендодавцю до відкриття провадження у справі, тому відповідач дізнався про існування спору лише після отримання оскарженого рішення та ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції.

Представник апелянта надав суду пояснення щодо фактичних обставин спору, наголосив на існуванні в спірний період форс-мажору, а саме введення урядом карантинних обмежень, що спричинило неможливість здійснення відповідачем господарської діяльності та виконання зобов`язань з оплати оренди приміщення. Звернув увагу, що акт звірки взаємних розрахунків датований січнем 2019 року та імовірно був підписаний директором ТзОВ Примавера-Люкс ще до внесення в нього відомостей про заборгованість. Просив оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, зазначив, що відповідач не виконав умов договору щодо повідомлення орендодавця про існування форс-мажорних обставин та не довів в апеляційній скарзі, що карантинні обмеження перешкоджали використанню орендованого приміщення. Щодо дати та підпису директора відповідача на акті звірки взаємних розрахунків зазначив, що така ж сума заборгованості зазначена сторонами в акті повернення орендованого приміщення, який сторони підписали після розірвання договору суборенди. Просив оскаржене рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

ПП Алєкс Фемелі звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Примавера-Люкс про стягнення 262071,38 грн. заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2018 №01-115-2018-11-01-С.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Місцевий господарський суд в оскарженому рішенні дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 262 071,68 грн.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що оскаржене рішення постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виставлення рахунків на адресу відповідача, відповідач не мав інформації про суми, котрі підлягають до сплати, банківських реквізитів для оплати, тому без отримання рахунків у відповідача не виник обовязок по сплаті, момент оплати не настав в силу неможливості правильної сплати відповідачем. Окрім того, акт звірки взаєморозрахунків датований 01.01.2019, хоча містить відомості за період до 30.06.2020, його було підписано відповідачем під впливом страху перед штрафними санкціями, відтак акт звірки не відображає волю відповідача та не є належним доказом у справі.

Також апелянт покликається на існування у спірний період форс-мажорних обставин - введення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на території України карантинних заходів. Оскільки діяльністю суборендаря є діяльність туристичних операторів, відповідач під час дії карантинних заходів не здійснював господарської діяльності та звернувся до позивача з повідомленням про дію форс-мажору, а згодом отримав сертифікат №4600-20-1065 про форс-мажорні обставини, виданий Львівською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено те, що на дію Договору суборенди нежитлового приміщення за №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018 впливають форс-мажорні обставини, які унеможливили його виконання.

До апеляційної скарги додано копію акту повернення-приймання приміщення від 30.06.2020, копію повідомлення ТзОВ Примавера-Люкс №2847/18 від 31.03.2020, адресованого ПП Алєкс-Фемелі , з копіями доказів надсилання (поштової накладної, фіскального чека та опису вкладення в цінний лист), копію сертифікату Львівської торгово-промислової палати №4600-20-1065 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Взявши до уваги пояснення апелянта щодо об`єктивної неможливості подання доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, усно надані представником в судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе надати оцінку доданим до апеляційної скарги доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2018 року між ПП Алєкс Фемелі , як орендарем, та ТзОВ Примавера-Люкс , як суборендарем, укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С з наступними змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передав Орендарю, а Орендар прийняв у Орендодавця в строкове платне користування нежитлове приміщення чи його частину, надалі по тексту Приміщення , яке знаходиться за адресою: вул. Городоцька, 225, м. Львів, 79041, номер, поверх розташування, загальна площа і відновна вартість якого, вказані в п.п. F, G, H Додатку №1 до цього Договору.

Факт передачі об`єкту оренди підтверджується підписаним сторонами Актом передачі-приймання від 01.11.2018.

Додатком №1 до Договору суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018, зокрема, визначено термін оренди - до 31 грудня 2019 року включно.

Відповідно до Додатку №1-03 від 12.12.2019 до Договору суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018 термін оренди було пролонговано до 31 грудня 2020 року включно.

У пункті 4.1. договору сторони погодилися, що за користування приміщенням орендар платитиме орендодавцю орендну плату - платіж, який обчислюється з розрахунку погодженої сторонами ціни за оренду 1 кв.м. приміщення, помножену на загальну площу орендованого приміщення - з помісячним нарахуванням та сплатою. Розмір орендної плати та ставки за 1 кв.м. за один місяць погоджується сторонами в Додатку №1, п.І, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.І. Додатку №1-03 від 12.12.2019 до Договору суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018 орендна плата за 1 (один) місяць (ставка орендної плати за 1 м 2 Приміщення) становить 53 512,20 грн без ПДВ (217,00 грн за 1 м 2 без ПДВ), з 1 липня 2019 року орендна плата становить 57457,80 грн без ПДВ (233,00 грн за 1 м 2 без ПДВ), з 01 січня 2020 року орендна плата становить 63097,54 грн без ПДВ (255,87 грн за 1 м 2 без ПДВ), з 01 червня 2020 року орендна плата становить 68833,46 грн без ПДВ (279,13 грн за 1 м 2 без ПДВ).

Порядок розрахунків сторони узгодили в розділі 6 договору. Зокрема, сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем до 10 числа розрахункового місяця на підставі наданого рахунку, рахунки надаються до 5 числа розрахункового місяця (п.6.5.). Рахунки вручаються орендодавцем представнику (працівнику) орендаря в приміщенні під розпис або направляються орендарю кур`єром або рекомендованим поштовим відправленням (п.6.8.). У випадку відсутності рахунків в орендаря, останній зобов`язаний звернутись до орендодавця для отримання відповідних рахунків не пізніше дати останнього дня строку, встановленого цим договором для здійснення відповідної оплати. Також орендар може здійснити всі фіксовані та погоджені сторонами в цьому договорі чи його додатках оплати самостійно без рахунку відповідно до договору, з подальшим отриманням оригіналу такого рахунку для бухгалтерії. Неотримання рахунку орендарем не звільняє його від сплати відповідних платежів та не є підставою для продовження строків проведення розрахунків. (п.8.9. договору).

Частиною 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018, а також у додатку №1-03 від 12.12.2019 до договору, в якому сторони погодили розмір щомісячної оплати на 2020 рік, зазначено усі необхідні реквізити орендаря - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер розрахункового рахунку, код (МФО) банку.

Відтак безпідставними є доводи апелянта про те, що обов`язок оплати за оренду приміщення виникає лише після отримання рахунку, а також про те, що орендар не знав реквізитів та розміру плати за місяць для здійснення її проведення.

В акті звірки взаєморозрахунків від 01.01.2019 (за період із 01.01.2019 по 30.06.2020) зазначено, що загальний розмір заборгованості за березень-червень 2020 року становить 262 071,68 грн.

Вказаний акт звірки містить підписи представників сторін, скріплені печатками, однак, без розшифрування прізвищ та ініціалів представників.

Колегія суддів бере до уваги зауваження апелянта про те, що дата акту звірки взаєморозрахунків не відповідає даті його фактичного підписання, водночас звертає увагу, що факт скріплення підпису печаткою юридичної особи вірогідно свідчить про те, що документ підписано від імені юридичної особи її представником.

Доводи про підписання акту звірки директором відповідача під впливом страху чи помилки, на переконання колегії, є необґрунтованими припущеннями апелянта, оскільки такі не підтверджено жодними доказами. Разом з цим, акт взаємозвірки не може слугувати самостійно належним доказом існування заборгованості у розмірі, що заявлений позивачем до стягнення, без додаткового підтвердження первинними документами чи сукупністю інших доказів у справі.

Слід звернути увагу, що в апеляційній скарзі не наведено заперечень щодо заявленого позивачем розміру заборгованості чи вказного у позові періоду, за який орендну плату за користування приміщенням не сплачено відповідачем.

Відповідно до п.6.4. договору всі передбачені договором оренди оплати нараховуються до дати підписання орендарем акта повернення-приймання приміщення.

30 червня 2020 року сторони підписали акт повернення-приймання нежитлового приміщення до договору суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018. Цей акт належним чином підписаний представниками сторін, підписи скріплені печатками юридичних осіб.

У п.4 акту від 30.06.2020 сторони погодили, що заборгованість по сплаті орендної плати становить 262 071,68 грн.

За математичним підрахунком щомісячної орендної оплати, передбаченої сторонами у додатку №1-03 від 12.12.2019 до договору, загальний розмір заборгованості за березень - червень 2020 року становить 262 071,68 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що матеріалами справи пітверджено наявність заборгованості в заявленому до стягнення розмірі та погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість є обґрунтованою, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо доводів апелянта про існування форс мажорних обставин слід зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року, згодом постановами Кабінету Міністрів України режим карантину неодноразово продовжувався, зокрема, строгий режим карантину був чинний до 22.06.2020.

31 березня 2020 року відповідач повідомив позивача про те, що оскільки ТзОВ Примавера Люкс є компанією, що здійснює діяльність туристичних операторів, надання інших індивідуальних послуг, допоміжну діяльність у сфері страхування, надання послуг з бронювання та пов`язану з цим діяльність, тому діяльність компанії в період карантину є забороненою (повідомлення №2847/18 від 31.03.2020). У вказаному повідомленні відповідач також вказує, що не відмовляється від виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018, проте просить переглянути виконання його умов на період карантину, оскільки вони є форс-мажорними для товариства, просив відтермінувати орендну плату за березень 2020 року до закінчення карантину, а орендну плату за наступні місяці карантину не нараховувати. Зазначене повідомлення надіслано листом з описом вкладення на адресу позивача 01.04.2020, що підтверджується поштовою накладною, поштовою квитанцією та описом вкладення в цінний лист.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.6 ст.672 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 (в редакції від 16.06.2020) доповнено Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 14 наступного змісту:

Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді .

Також, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 було внесено зміни до частини другої статті 14 -1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні та віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України до форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.14 -1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідач отримав Сертифікат Львівської торгово-промислової палати №4600-20-1065 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Цим сертифікатом засвідчено Товариству з обмеженою відповідальністю Примавера-Люкс існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - карантину, призупинення на час карантину у місті Львові діяльності закладів сфери послуг, заборони до 20 травня 2020 року роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання) за Договором суборенди нежитлового приміщення №01-115-2018-11-01-С від 01.11.2018, укладеним з Приватним підприєсмтвом Алєкс Фемелі . Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 16 березня 2020 року, дата закінчення - 20 травня 2020 року.

В договорі суборенди нежитлового приміщення №01-1115-2018-11-01-С від 01.11.2018 сторони врегулювали між собою звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов цього договору у випадку, якщо таке невиконання (неналежне виконання) є наслідком настання обставин форс-мажору, що обгрунтовано не залежать від сторін і унеможливоюють виконання Сторонами відповідних умов цього договору.

Відповідно до п.14.2. договору під непереборною силою розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій своїй турботливості та обачності, відвернути (уникнути). В переліку таких обставин сторони зазначили масові епідемії.

Відповідно до п.14.3 договору постраждала від форс-мажору сторона впродовж трьох календарних днів з дня, коли їй стало відомо про форс-мажор, повинна повідомити іншу сторону в письмовій формі про початок та достовірно відомий або прогнозований час припинення дії форс-мажору, повну інформацію про характер впливу форс-мажору на виконання цього договору, а також протягом трьох календарних днів з дня, коли їй стало відомо про припинення форс-мажору, повинна повідомити іншу сторону в письмовій формі про таке припинення. Якщо будь-яке із зазначених повідомлень не було направлено у вказаний строк, сторона, яка повинна була його направити, несе відповідальність за збитки іншої сторони, які стали результатом того, що таке повідомлення не було направлене.

Відповідно до п.14.4. договору звільнення від відповідальності за цим договором внаслідок форс-мажору буде мати місце лише в разі надання стороною, яка постраждала від форс-мажору, впродовж сорока календарних днів з дня, коли їй стало відомо про форс-мажор, іншій стороні документів, виданих компетентними органами (особами), які відповідно до законодавства України є належними і допустимими доказами підтвердження наявності форс-мажору та його наслідків для виконання цього договору.

Відповідно до п.14.5. договору у випадку виникнення форс-мажору строк виконання зобовязань за цим договором, яких він стосується, продовжується на строк, протягом якого діє форс-мажор. Якщо форс-мажор діє або достовірно відомо, що буде діяти, впродовж строку, який перевищує три місяці, будь-яка зі сторін має право припинити дію цього договору (відмовитися від цього договору), попередивши про це іншу сторону не пізніше, ніж за 15 календарних днів до дати припинення. При цьому сторони здійснюють взаємні розрахунки щодо виконаної частини цього договору.

Як вбачається, з матеріалів, наданих апелянтом, датою настання форс-мажорних обставин є 16.03.2020, ТзОВ Примавера-Люкс повідомило ПП Алєкс-Фемелі про наявність форс-мажорних обставин 01.04.2020 (дата відправлення повідомлення №2847/18 від 31.03.2020), сертифікат торгово-промислової палати про форс мажорні обставини відповідач отримав 18.06.2020 за зверненням від 15.06.2020, доказів надсилання сертифіката позивачу матеріали справи не містять, датою закінчення дії форс-мажорних обставин є 20.05.2020.

Таким чином, орендар не виконав узгоджених в договорі умов щодо попередження орендодавця про існування форс-мажорних обставин протягом трьох календарних днів з дня, коли стало відомо про форс-мажор, повідомлення орендодавця протягом трьох календарних днів з дня, коли стало відомо про припинення форс-мажору, а також надання протягом сорока днів документів, виданих компетентними органами (особами), які відповідно до законодавства України є належними і допустимими доказами підтвердження наявності форс-мажору.

Окрім того, слід зазначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Як вбачається із матеріалів справи, основною діяльністю ТзОВ Примавера-Люкс є діяльність туристичних операторів, надання інших індивідуальних послуг, інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення, надання послуг із бронювання та пов`язана із цим діяльність. Проте, відповідач не довів, що не використовував приміщення у своїй діяльності внаслідок дії карантинних обмежень, сертифікат Львівської торгово-промислової палати №4600-201065 свідчить про неможливість виконання зобов`язань за договором суборенди лише в термін дії карантинних обмежень - з 16.03.2020 по 20.05.2020, матеріали справи не містять доказів надання такого сертифікату орендарю у встановленому в договорі порядку.

Натомість матеріали справи, а саме акт передачі-приймання від 01.11.2018, відповідно до якого ТзОВ Примавера-Люкс прийняло приміщення, яке є об`єктом договору оренди, і знаходиться за адресою вул. Городоцька, 225, м.Львів, 79041, та акт повернення приймання від 30.06.2020, відповідно до якого орендар передав орендодавцеві, а орендар прийняв в орендаря приміщення, яке є об`єктом договору оренди і знаходиться за адресою вул. Городоцька, 225, м.Львів, 79041, свідчать про фактичне використання нежитлового приміщення відповідачем з листопада 2018 року по червень 2020 року.

Також слід звернути увагу, що позивач заявив до стягнення основну заборгованість зі сплати орендної плати за період з лютого 2020 року по червень 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» б/н від 09.11.2020 (вх.ЗАГС №01-05/3207/20, від 09.11.2020) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі №914/2019/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.02.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.