Постанова

від 08.02.2021 по справі 923/377/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/377/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від прокуратури - Немашкало Р.М., посвідчення № 058015, від 12.11.20;

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агрофірма „Гаван»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020

по справі №923/377/20

за позовом В.о. керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

- Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області;

- Каховської районної ради Херсонської області

до Приватного підприємства „Агрофірма „Гаван»

про стягнення 223 020,58 грн.

(суддя місцевого господарського суду: Нікітенко С.В.; місце прийняття рішення: Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)

21 квітня 2020 року В.о. керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: Костогризівської сільської ради Каховського району та Каховської районної ради Херсонської області про стягнення з Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" (ПП Агрофірма Гаван ) суми заборгованості у розмірі 223020,58 грн., нарахованої на підставі договору оренди №03 від 01.04.2014 частини майнового комплексу внутрішньогосподарських меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2014 між Костогризівською сільською радою Каховського району і Приватним підприємством "Агрофірма "Гаван" укладений договір оренди №03 частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, яка перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району. Проте, в порушення умов договору відповідачем не сплачується орендна палата за користування орендованим майном, що призводить до фінансових втрат та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді ненадходження належних сум орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 позов задоволено повністю, стягнуто з ПП "Агрофірма "Гаван" на користь Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області суму основного боргу у розмірі 138817,54 грн., суму пені у розмірі 3355,80 грн. та суму штрафу у розмірі 13881,75 грн. (Заборгованість за договором оренди комунального майна №03 від 01.04.2014, із змінами внесеними додатковою угодою №1 від 16.04.2017), стягнуто з ПП "Агрофірма Гаван на користь Каховської районної ради суму основного боргу у розмірі 59492,36 грн., суму пені у розмірі 1523,89 грн. та суму штрафу у розмірі 5949,24 грн. (Заборгованість за договором оренди комунального майна №03 від 01.04.2014, із змінами внесеними додатковою угодою №1 від 16.04.2017), стягнуто з ПП "Агрофірма Гаван на користь Херсонської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3345,31 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що, оскільки відповідач прийняв у користування майно, проте, в порушення умов пунктів 5.2. та 3.5. Договору не здійснив оплату за його користування, вимога позивачів про стягнення з відповідача 198309,90 грн. заборгованості по орендній платі, з яких - до сільського бюджету 138817,54 грн. та 59492,36 грн. - до районного бюджету є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до умов укладеного договору та приписів чинного законодавства, судом першої інстанції перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені, штрафу та встановлено, що вони є вірними, у зв`язку з чим задоволено судом.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП Агрофірма Гаван звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішеня Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по даній справі скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що посилання позивача на те, що договір оренди після 15.03.2019 є продовженим - безпідставні, адже сторони договору, відповідно до приписів п.10.4 договору оренди, не уклали додаткової угоди про його пролонгацію на новий термін.

Також апелянт звертає увагу, що позивачем у поданій позовній заяві зазначається звернення Костогризівської сільської ради до ПП Агрофірма ГАВАН з питання сплати заборгованості за договором оренди лише 30.08.2019 - через шість місяців після дати закінчення договору.

Крім того, ПП Агрофірма Гаван зазначає, що фактичне користування об`єктом оренди в період з 15.03.2019 по 14.04.2019 відповідачем не здійснювалось, у зв`язку з чим, позивачем не можуть застосовуватись положення ст.ст. 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, ст.17. Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Апелянт вказує, що з 16.03.2019 зобов`язання між позивачем та відповідачем за договором оренди припинені, ПП Агрофірма Гаван свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2019 (з 01.01.2019 - 15.03.2019) виконало в повному обсязі, що підтверджується і самим листом позивача вих. №102 від 06.02.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження по справі №923/377/20 за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Агрофірма „Гаван» на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 .

07.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від В.о. керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП „Агрофірма „Гаван» на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по справі №923/377/20, в якому прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

14.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області надійшли письмові пояснення по суті апеляційної скарги ПП Агрофірма Гаван .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 призначено розгляд апеляційної скарги ПП „Агрофірма „Гаван» на: 08.02.2021 року о 10-30 год.

В судове засідання 08.02.2020 з`явився прокурор, який підтримував доводи та вимоги, викладені письмово, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скару - без задоволення.

Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2014 року між Костогризівською сільською радою Каховського району Херсонської області (орендодавець) і ПП "Агрофірма "Гаван" (орендар) укладено договір оренди №03 частини майнового комплексу внутрішньгосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (Договір).

Відповідно до умов Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської меліоративної системи Каховського району, а саме: Насосна станція №12Р-1 - господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-5, ПТ-6, ПТ-7, ПТ-8, ПТ-9, ПТ-10. Насосна станція №11 Р-1 - польовий трубопровід ПТ-2, ПТ-4, ПТ-6, ПТ-8. Насосна станція № 6Р-1-1-господарський трубопровід ГТ-1-1, частина господарського трубопроводу ГТ-1 (дольова частка-82%), польовий трубопровід ПТ-14, ПТ-13, ПТ-12. Насосна станція №4Р-1-1 господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-1, ПТ-3, ПТ-5(7) у відповідності до технічної документації, актів прийому передачі (надалі - Майно). (п. 1.1. Договору).

Сторонами Договору погоджено, що Майно передається в оренду з метою організації зрошення сільськогосподарських земель.

Предметом Договору є передача орендарю в строкове платне користування частини меліоративної системи, об`єкт оренди визначено умовами Договору для організації зрошення сільськогосподарських земель.

Сторонами Договору досягнуто згоди з його істотних умов, визначено його предмет, об`єкт оренди, строк дії, розмір орендної плати, умови передачі орендованого майна та інші умови.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та незалежно від державної реєстрації діє на період з 01 квітня 2014 по 15 березня 2017 включно. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором (угодою), який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 10.4 Договору).

Надалі, сторонами договору було укладено Додаткову угоду №1 від 16.04.2017 до Договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди та на підставі п.10 підпункту 10.6. Договору оренди сторони домовились продовжити дію Договору на два роки на тих самих умовах, які були передбачені Договором №03 від 01.04.2014.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди решта умов Договору залишається незмінною і обов`язковою до виконання сторонами.

Учасниками договору визначено, що вказана додаткова угода набирає чинності з 16.03.2017 і діє по 15.03.2019.

Додатками до Договору, які є його невід`ємними частинами є: Додаток № 1 до договору оренди від 01.04.2014, Акт приймання-передачі основних засобів та інших необоротних активів в оренду, Звіт про оцінку Майна, Додаток №№ 2, 3, 4, 5 розрахунок вартості частини майнового комплексу внутрішньогосподарських меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району, інших додатків не надано (витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію Договору, доручення або рішення на право оформлення договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Сторонами договору погоджено, що оренда плата визначається на підставі Порядку передачі в оренду майна спільної власності територіальної громади району, затвердженою рішенням ХVІІ сесії V скликання районної ради від 24.10.2007 №207.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності Орендаря.

Згідно з п. 3.3. Договору загальна площа зрошуваних земель, що знаходиться в користуванні 1689,55 та, визначається відповідно до акту обстеження за підписом Орендодавця та Орендаря, чи іншого документа (в т.ч. договору оренди земельної ділянки).

Сторонами договору визначено, що орендна плата нараховується з розрахунку 5% вартості Майна, що обслуговує 1га запроектованої зрошуваної площі помножено на загальну кількість фактично зрошуваних земель, що становить 91002,67 грн. на рік (п.3.4. Договору).

Умовами Договору визначено наступні строки внесення орендарем плати за користування орендованим майном та встановлено порядок оплати. Так, Орендна плата сплачується щомісяця до 20 числа слідуючого за звітним місяцем в розмірі 1/12 частини від загальної орендної плати за рік, з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції щодо суми орендної плати у звітному місяці та індексації балансової вартості Майна, переданого в оренду (в разі її проведення) (п. 3.5. Договору).

Орендна плата перераховується до районного бюджету (власнику) та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70% від загальної суми орендної плати (п. 3.7. Договору).

Згідно з пунктом 3.6. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з виплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

Поряд з цим, згідно з п.3.8 Договору якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше 3 місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п.5.2. Договору орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, на виконанням умов Договору №03 від 01.04.2014 позивачем-1 за Актом приймання-передачі основних засобів та інших необоротних активів передано відповідачу визначене майно, яке останнім прийнято у платне користування.

До матеріалів справи додано акт приймання-передачі від 01.04.2014 визначеного майна, зазначений акт підписаний уповноваженими представниками сторін. (а.с.28)

За розрахунками Костогризівської сільської ради, заборгованість відповідача за Договором оренди за період 16.03.2019 по 31.12.2019, станом на 01.01.2020 складала 198309,90 грн., з яких: до сільського бюджету 138817,54 грн. та 59492,36 грн.. до районного бюджету.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язання по внесенню орендної плати, позивачем-1 на підставі п. 3.6. та п.3.8. Договору нараховано пеню у розмірі 4879,69 грн., з яких на користь сільського бюджету - 3355,80 грн. та 1523,89 грн. до районного бюджету.

Також Костогризівською сільською радою нараховано відповідачу штраф за несвоєчасну сплату орендної плати за Договором за період з 16.03.2019 по 31.12.2019 на користь сільського бюджету у розмірі 13881,75 грн. та на користь районного бюджету у розмірі 5949,24 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №03 від 01.04.2014, що виразилось у безоплатному користуванні майном державної форми власності, значене недоотримання територіальною громадою, місцевим бюджетом значної суми коштів, а також бездіяльності органу, уповноваженого на виконання функцій у спірних правовідносинах, що виражається у не здійсненні належним чином контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території, стали підставою для звернення до суду з даним позовом В.о. керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області та Каховської районної ради.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що укладений між Костогризівською сільською радою Каховського району Херсонської області і Приватним підприємством "Агрофірма "Гаван" договір №03 від 01.04.2014 року за своїм змістом та правовою природою є договором оренди майна.

Правовідносини щодо передачі комунального майна в оренду урегульовані як Господарським та Цивільним кодексами України, так і Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлені істотні умови договору оренди комунального майна, а саме: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов`язань, забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди, відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим) та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Матеріалами справи підтверджено, що за Актом приймання-передачі основних засобів та інших необоротних активів від 01.04.2014 Костогризівська сільська рада Каховського району Херсонської області передала, а ПП "Агрофірма "Гаван" прийняло в платне користування об`єкти оренди, визначені умовами договору №03 від 01.04.2014.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди та на підставі п.10 підпункту 10.6. Договору оренди сторони домовились продовжити дію Договору на два роки на тих самих умовах, які були передбачені Договором №03 від 01.04.2014.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди решта умов Договору залишається незмінною і обов`язковою до виконання сторонами.

Учасниками договору визначено, що вказана додаткова угода набирає чинності з 16.03.2017 і діє по 15.03.2019.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені за цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором (угодою), який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.10.6 Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його укладено; відчуження орендованого майна орендодавцем; повної чи часткової загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або рішенням суду про банкрутство орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведені умови укладеного між сторонами договору, а також відсутність укладеної між сторонами по справі додаткової угоди про продовження строку дії договору, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта в частині того, що спірний договір припинив свою дію з 16.03.2019, а висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.

Разом з тим, п.3.10 Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що сторонами договору визначено, що Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі, обов`язок, щодо складання вказаного Акту покладено на сторону яка передає Майно іншій стороні. В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем орендованого майна.

Розрахунок вартості орендної плати частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, які передані відповідачу в оренду проведено відповідно до "Методики розрахунку і порядку використання тати за оренду об`єктів комунальної власності територіальних громад району", Порядку передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням XVI сесії 5 скликання Каховської районної ради від 24.10.2007 №207, відповідно до експертних оцінок вказані розрахунки додано до матеріалів справи (а.с 29-36).

За розрахунками Костогризівської сільської ради заборгованість за Договором оренди станом на 01.01.2020 за період 16.03.2019 по 31.12.2019 року складала відповідно 198309,90 грн., із них до сільського бюджету 138817,54 грн. та 59492,36 грн. до районного бюджету.

Відповідно до п.5.2. Договору орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Пунктами 3.5. та 3.7. Договору визначено, що Орендна плата сплачується щомісяця до 20 числа слідуючого за звітним місяцем в розмірі 1/12 частини від загальної орендної плати за рік, з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції щодо суми орендної плати у звітному місяці та індексації балансової вартості Майна, переданого в оренду (в разі її проведення). Орендна плата перераховується до районного бюджету (власнику) та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70% від загальної суми орендної плати.

Як зазначалось вище, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

В свою чергу, зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в ст. 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов`язання, як закінчення строку дії Договору.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Таким чином, припинення строку дії Договору та припинення зобов`язань сторін за Договором не ототожнюються.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

З урахуванням викладеного сторони не позбавлені передбачити в договорі оренди положення щодо обов`язку орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки буде передбачати продовження обов`язку внесення плати за користування майном.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-який рівнозначний пункт щодо обов`язку сплати орендних платежів після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна є обумовленим договором відступом сторін від загального правила та свідчить про продовження існування зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати на користь орендодавця, яке буде припинено в момент фактичного повернення майна.

В даному випадку, положеннями Договору сторонами було встановлено, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі.(п.3.10)

Пунктом 10.10 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе відповідаьність за ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п.10.11 Договору майно вважається воверненним орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок та відповідальність щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Отже, основне зобов`язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припиняється, оскільки його припинення у розумінні умов спірного договору пов`язано з моментом повернення орендованого майна, а не з фактом закінченням строку дії договору, що відповідає приписам ст.ст. 6, 653, 762 Цивільного кодексу України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що передане спірне майно, належним чином повернуто не було, що відповідачем не спростовано, відповідно, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про те, що в силу наведених положень чинного законодавства України та приписів спірного договору у останнього виник обов`язок по оплаті орендної плати за фактичний час користування таким майном.

При цьому, судовою колегією відхиляються доводи апелянта стосовно того, що ним фактично не використоувалося орендоване майно, оскільки в будь-якому випадку він був зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі майна відповідно до умов укладеного між сторонами Договору.

З огляду на вщевикладене, враховуючи, що доказів сплати, заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 198309,90 грн. відповідачем суду не надано, в порушення умов пунктів 5.2. та 3.5. Договору позивач не здійснив оплату за його користування, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 198309,90 грн. заборгованості по орендній платі, із них до сільського бюджету 138817,54 грн. та 59492,36 грн. до районного бюджету є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення,.

За таких обставин судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно відсутності обов`язку сплатити орендну плату за користування майном після припинення договору оренди.

Разом з тим, у зв`язку з тим, що Договір оренди, укладений між сторонами по справі припинив свою дію 15.03.2019 та не продовжувався сторонами, у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафу та пені відповідно до умов договору.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що висновок місцевого господарського суду про стягнення пені та штрафу з ПП Агрофірма Гаван є помилковим, у зв`язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача - ПП "Агрофірма Гаван пені та штрафу на користь Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області та Каховської районної ради, в іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по справі №923/377/20 слід залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агрофірма „Гаван» на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по справі №923/377/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по справі №923/377/20 скасувати частково.

Викласти резолютивну рішення Господарського суду Херсонської області від 02.10.2020 по справі №923/377/20 в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" (код ЄДРПОУ 31913943) на користь Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26348410) суму основного боргу у розмірі 138817,54 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" (код ЄДРПОУ 31913943) на користь Каховської районної ради (код ЄДРПОУ 24123109) суму основного боргу у розмірі 59492,36 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" (код ЄДРПОУ 31913943) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2974,64 грн.

Стягнути з Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120) на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" (код ЄДРПОУ 31913943) 556,99 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2021 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош