Постанова

від 13.01.2021 по справі 910/15257/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа№ 910/15257/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.10.2020 (повний текст складено 02.11.2020)

у справі №910/15257/19 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Атаманюка Віктора Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Дистрибуція-Центр та Товариство з обмеженою відповідальністю Таймфіш

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна

про стягнення 317 466 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Атаманюк Віктор Михайлович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістика 317 466 грн збитків, завданих при перевезенні вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено перевезення вантажу на замовлення позивача, проте при прийманні вантажу замовником/вантажоодержувачу/(ТОВ Таймфіш ), яке мало місце 25.10.2018 у пункті розвантаження: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, відповідно до накладної внутрішнього переміщення від 24.10.2018 №391 виявлено нестачу вантажу на суму 317 466 грн, і саме відповідач є особою відповідальною за втрату вантажу (збитки).

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/15257/19 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик на користь Фізичної особи-підприємця Атаманюка Віктора Михайловича 317 466 грн збитків та 4 761 грн 99 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідачем під час перевезення не було збережено ввірений йому вантаж, а позивачем відшкодовано збитки ТОВ Дистрибуція-центр , а останнім відшкодовано збитки ТОВ Таймфіш , відповідач уникає виконання Договору №2410 в частині відповідальності за втрату вантажу, то позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/15257/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15257/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/15257/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2021.

28.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу.

12.01.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшли 2 ідентичні за змістом клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні в Дарницькому районному суді міста Києва. При цьому, вказані клопотання по формі були направлені як скановані копії клопотання з особистим підписом адвоката.

Розглянувши вказані клопотання колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

За змістом ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону під обов`язковим реквізитом електронного документа розуміють обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (за умови додержання встановлених вимог до підпису і сертифікатів).

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону України Про електронний цифровий підпис ).

Приписами статті 6 закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України Про електронні довірчі послуги .

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За змістом частини першої статті 7 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Таким чином, скановане заявником та роздруковане канцелярією суду клопотання без накладення ЕЦП не є підписаним документом в розумінні ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною та достатньою підставою для залишення таких заяв без розгляду на підставі ч. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що навіть з урахуванням змісту вказаних клопотань, особою яка направила клопотання не надано доказів ні участі його в іншому судовому засіданні ні, навіть, номеру справи за яким суд міг би самостійно перевірити відповідну інформацію в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому подані клопотання ні по формі ні по змісту не можуть бути задоволені.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 13.01.2021 не з`явились.

Представник позивача у судове засідання з`явився та надав пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Відповідач вказує, що встановивши оплату позивачем коштів на користь товариства Дистрибуція-центр судом не було встановлено чи дійсно кошти були сплачені належній особі, на підставі дійсного зобов`язання, а що їх обсяг був обґрунтованим.

Відповідач зазначає, що для встановлення дійсних обставин щодо обсягу та вартості втраченого вантажу було б доцільно провести судову експертизу.

А крім того, за твердженням апелянта, судом не надано належної оцінки його доводам.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що відповідач посилаючись на наявність договору страхування, відмовляється визнавати свою вину і обов`язок не визнавати свою вину, фактично, прописаний в договорі страхування, водночас доводи щодо сутні спірних правовідносин не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2021 надав пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про причини неявки належним чином суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача та третіх осіб .

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

01.01.2018 ТОВ Дистрибуція-Центр (виконавець) і ТОВ Таймфіш (замовник) укладено Договір №4т/е, за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з перевезення, транспортно-експедиторські послуги, доставляти ввірений йому відправником (ТОВ Таймфіш ) вантаж до пункту призначення та видавати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а також здійснювати організацію перевезень вантажу замовника, а замовник надає виконавцю вантаж для перевезення та зобов`язується сплатити йому за перевезення вантажу та надані транспортно-експедиторські послуги на умовах Договору №4т/е.

01.01.2018 ТОВ Дистрибуція-Центр (замовник) і Фізичною особою-підприємцем Атаманюком Віктором Михайловичем (виконавець) укладено Договір №2т, за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з перевезення, транспортно-експедиторські послуги, доставляти ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видавати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а також здійснювати організації перевезень вантажу замовника, а замовник надає виконавцю вантаж для перевезення та зобов`язується сплатити йому перевезення вантажу та надані транспортно-експедиторські послуги на умовах Договору №2т.

Пунктом 5.8 Договору №2т передбачено, що виконавець несе відповідальність за заподіяну ним шкоду замовнику при перевезенні вантажу у випадках: пошкодження вантажу - в сумі, на яку зменшилася вартість вантажу; втрати вантажу в повній сумі вартості втраченого вантажу; нестачі або бою вантажу - в розмірі вартості нестачі або бою; нестачі в тарі, яка зовнішньо пошкоджена або порушена і цей факт зазначений в акті приймання-передачі вантажу (від виконавця до уповноваженої на одержання вантажу особі) - в розмірі вартості пошкодженої або порушеної тари.

Товариством з обмеженою відповідальністю Дистрибуція-Центр та Фізичною особою-підприємцем Атаманюком Віктором Михайловичем укладено угоду-замовлення від 24.10.2018 №1, в якій визначено: маршрут Черкаси - Київ; адреса місця завантаження: м. Черкаси вул. Берегова, 20; адреса місця розвантаження: м. Київ, вул. Пухівська, 1А; вага 20т; об`єм 86; дата завантаження 24.10.2018; дата розвантаження 25.10.2018; загальна вартість перевезення 7 500 грн.; автомобіль Renault державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; П.І.Б. водій ОСОБА_1 ; мобільний телефон НОМЕР_3 .

24.10.2018 між Фізичною особою-підприємцем Атаманюком Віктором Михайловичем (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик (перевізник, відповідач у справі) укладено Договір №2410, за умовами якого:

- замовник, що діє за рахунок вантажовідправника (вантажоодержувача або іншої третьої особи), зобов`язується організувати надання, а перевізник бере на себе зобов`язання доставляти автомобільним транспортом надані йому для перевезення замовником вантажі, належні вантажовідправнику, вантажоотримувачу або третій особі, за товарно-транспортною накладною з місця відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувач); замовник зобов`язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату (пункт 1.1 Договору №2410);

- під послугою перевезення сторони розуміють безпосереднє здійснення перевезення, забезпечення перевізником на свій повний ризик транспортного експедирування, безпеки доставки вантажу, що включає збереження кількості, якості вантажу і вартості вантажу від моменту отримання його для перевезення від вантажовідправника (момент підписання представником/працівником/водієм перевізника ТТН або іншого підтверджуючого документа) до передані вантажу вантажоотримувачу (момент підписання представником/працівником або іншою уповноваженою вантажоотримувачем особою ТТН в графі вантаж одержав або іншого підтверджуючого документа) (пункт 1.2 Договору №2410);

- перевізник зобов`язаний забезпечити збереження вантажу у момент його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу та нести повну майнову (матеріальну) відповідальність за його втрату, псування чи пошкодження під час перевезення перед власником вантажу та/або замовником; наявність пломби не звільняє перевізника від відповідальності за невідповідність кількості наявного вантажу до кількості, вказаної у товаросупровідних документах (пункт 4.4 Договору №2410);

- Договір №2410 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 включно (пункт 8.1 Договору №2410);

- при відсутності у сторін іншої письмової домовленості щодо подальшої дії Договору №2410 його дія продовжується на наступний календарний рік автоматично; кількість таких автоматичних пролонгацій не обмежується (пункт 8.3 Договору №2410).

24.10.2018 позивачем та відповідачем оформлено заявку №АВМ-1025 на перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до Договору №2410.

Відповідач надіслав позивачу рахунок на оплату від 25.10.208 №319 та акт надання послуг від 25.10.2018 №319.

Відповідачем було виконано взяте на себе договірне зобов`язання щодо доставки вантажу, вантаж було доставлено замовнику/ вантажоодержувачу/ (ТОВ Таймфіш ) зазначеним у заявці транспортним засобом та за вказаною у ній адресою.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Як зазначає позивач, при прийманні вантажу замовником/ вантажоодержувачу/ (ТОВ Таймфіш ), яке мало місце 25.10.2018 у пункті розвантаження: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, відповідно до накладної внутрішнього переміщення від 24.10.2018 №391 виявлено нестачу вантажу на суму 317 466 грн.

На підставі викладеного сторонами було складено акти приймання товару від 25.10.2018 №100 та 101, в яких вказано найменування, одиниці, кількість згідно з накладною та кількість недостачі; в даних актах залишена примітка зі слів водія, що недостача сталася через крадіжку із машини вантажу; акти підписані уповноваженими особами без зауважень.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 24.10.2018 №1709 вантаж було доставлено замовнику/вантажоодержувачу (ТОВ Таймфіш ) перевізником Товариством до пункту розвантаження відповідно до накладної внутрішнього переміщення від 24.10.2018 №391 із зазначенням товару - рибні консерви в асортименті.

Вказана накладна підписана відповідальною особою вантажовідправником ОСОБА_2 (здав) (прийняв) (ТОВ Таймфіш ), водієм експедитора (прийняв) (здав) ОСОБА_3 , а також здійснено позначку, що товар прийнято з недостачею згідно з актами приймання товару від 25.10.2018 №100 та №101.

Крім того, товарно-транспортна накладна від 24.10.2018 №1709 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень.

У товарно-транспортній накладній зазначено, що найменування вантажу - рибні консерви в асортиментів, один. виміру - шт., кількість місць - 2 868, вид пакування - короба, документи з вантажем - накладна №391, маса брутто, т - 17,836.

Так, відповідно до накладної №391 Товариство перевозило такий товар: Икра трески АКВА ключ 185гр/24шт , код ТМЦ аа990814, кількість 50.000; Мясо криля нат. АКВА ключ 100гр/24шт. , код ТМЦ ац077614, кількість 100.000; Паштет шпротный РЗ 240гр/24шт код ТМЦ пе038404, кількість 70.000; Печень трески нат. АКВА 115гр/12шт , код ТМЦ иа327623, кількість 100.000; Салака копч.в/м РЗ 160гр/36шт. ,код ТМЦ ие026105, кількість 18.000; Печень трески нат. РЗ с/б 85гр/15шт , код ТМЦ пе327719, кількість 40.000; Тунец в/м РЗ с/б 85гр/15шт , кількість 40.000; Шпроты в/м РЗ с/б 100гр/15 шт , код ТМЦ пе016629, кількість 30.000; Шпроты в/м АКВА 150гр./36шт. , код ТМЦ аа016515, кількість 450.000; Шпроты в/м РЗ ключ 100гр/18шт , код ТМЦ пэ016607, кількість 70.000; Шпроты в/м РЗ ключ 160гр/36шт, код ТМЦ пэ016105, кількість 100.000; Шпроты в/м АКВА рижские ключ 190гр/10шт , код ТМЦ пп016802, кількість 100.000; Шпроты в/м РЗ ключ 190гр/10шт , код ТМЦ пэ016802, кількість 100.000; Шпроты в/м РЗ 160гр/36шт , код ТМЦ пе016105, кількість 700.000; Филе скумбрии в/м РЗ 190гр/10шт , код ТМЦ пэ066802, кількість 50.000; Сардины нат.д/м ИРФ 230гр./24шт. , код ТМЦ уг042314, кількість 850.000.

Відповідач зазначив про те, що водій Товариства не мав повноважень на підписання актів приймання товару від 25.10.2018 №100 та №101, оскільки позивач не надав водію довіреності щодо їх підписання.

Разом з тим, водій відповідача є особою, якій було ввірено перевезення товару ТОВ Таймфіш , наявність будь-яких інших осіб уповноважених супроводжувати товар та підписувати будь-які юридично значимі документи відповідач не забезпечив, а тому суд першої інстанції правомірно визнав водія особою яка представляла інтереси відповідача та засвідчила факт недостачі товару.

Також відповідач зазначив, що при складанні актів від 25.10.2018 №100 та №101 не було викликано представників сторін тв ТОВ Дистрибуція-Центр , проте ні Договір №4т/е, ані Договори №2т і №2410 не містять приписів щодо необхідності виклику сторін для складання таких актів.

ТОВ Таймфіш як безпосередній замовник/ вантажовідправник/ вантажоодержувач відповідно до Договору №4т/е надіслав ТОВ Дистрибуція-Центр (виконавець) претензію від 26.10.2018 №49/1, в якій просив виконавця відшкодувати завдану замовнику шкоду у сумі 317 466 грн протягом 10 банківських днів з дня підписання актів приймання товару від 25.10.2018 №100 та №101.

ТОВ Дистрибуція-центр як замовник згідно з Договором №2т надіслало Підприємцю (виконавиць) вимогу від 26.10.2018 №65, в якій просило сплатити 317 466 грн збитків у зв`язку із втратою товару Фізичною особою-підприємцем Атаманюком Віктором Михайловичем.

У свою чергу, позивач на виконання умов Договору №2т оплатив Товариству з обмеженою відповідальністю Дистрибуція-центр збитки у сумі 317 466 грн, а ТОВ Дистрибуція-центр на виконання умов Договору №4т/е оплатило Товариству з обмеженою відповідальністю Таймфіш збитки у сумі 317 466 грн.

Позивач як замовник послуг за Договором №2410 надіслав відповідачу претензію щодо сплати 317 466 грн збитків, завданих при перевезенні вантажу, яку відповідач отримав 05.11.2018, проте відповіді не надав; збитки у сумі 317 466 грн. не сплатив.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначає, що надані позивачем банківські виписки з призначенням платежу Компенсація збитків згідно вимоги від 26.10.2018 року та договору 2 від 01.01.2018 р. не є належним доказом відшкодування збитків, оскільки містять посилання на інший договір, а позивачем подано Договір №2т.

Разом з тим, з матеріалів справи та наявних в ній доказів вбачається, що оплата компенсації збитків відбулась саме на виконання Договору №2т від 01.01.2018.

Також відповідач зазначив про те, що 12.01.2018 відповідачем і Страховою компанією (третьою особою-3) було укладено договір добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника №12/1306929/1002/18 (далі - Договір страхування), згідно з підпунктом 16.6.2 пункту 1.6 якого страховик зобов`язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування потерпілій третій особі; про настання страхового випадку Товариством було повідомлено Страхову компанію, яка зареєструвала заяву №2300245239 про настання страхової події; підпунктом 13.1.12 пункту 13.1 Договору страхування передбачено, що на страхування покладено обов`язок без письмової згоди страховика не робити заяв та не брати на себе зобов`язань про добровільне відшкодування збитків третім особам, не визнавати повністю чи частково свою відповідальність і не підписувати будь-які документи, що встановлюють розміри збитку на вимоги, висунуті до нього у зв`язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку; відповідно до підпункту 16.6.1 Договору страхування порушення підпункту 13.1.12 пункту 13.1 Договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування; тобто відповідач був позбавлений можливості вирішити спір у досудовому порядку.

Страхова компанія у своїх поясненнях вказала, що зможе прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування тільки після закриття кримінального провадження, зупинення досудового розслідування або винесення вироку суду за кримінальним провадженням відкритим щодо водія ОСОБА_3 .

Проте умови Договору №2410 не містять положень щодо відшкодування відповідачем збитків у зв`язку з втратою вантажу лише після отримання страхового відшкодування, натомість пунктом 4.4 Договору №2410 на відповідача покладено обов`язок нести відповідальність за втрату вантажу під час перевезення перед власником вантажу та/або замовником, таким чином строк виконання зобов`язання є таким що настав на момент звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, а саме протиправна поведінка (незабезпечення збереження ввіреного для перевезення вантажу), розмір збитків (кількість вантажу який було втрачено не оспорюється, а вартість зазначена в наданих позивачем документах не спростована), а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, наявність порушеного права, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови Договору №2410 від 24.10.2018.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегією суддів перевірено доводи апелянта та встановлено, що чотирма суб`єктами господарювання було укладено договори перевезення, таким чином, що надані відповідачем послуги, фактично отримувались Товариством з обмеженою відповідальністю Таймфіш , при цьому саме цьому підприємству було завдано збитків в результаті незабезпечення збереження вантажу відповідачем.

Водночас, вказані збитки були компенсовані Товариством з обмеженою відповідальністю Дистрибуція-Центр , яке в свою чергу в порядку регресу вимагало та отримало відшкодування збитків у позивача у справі, в результаті чого позивач отримав право на відшкодування власних збитків за рахунок відповідача.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо доцільності призначення у справі судової експертизи для встановлення дійсної вартості втраченого вантажу з огляду на те, що самого клопотання про призначення у справі судової експертизи відповідачем так і не було заявлено, водночас чинне законодавство передбачає право сторони самостійно замовити проведення експертизи та надати її суду, однак таких дій відповідачем вчинено не було, водночас, жодних обґрунтованих заперечень щодо вартості втраченого вантажу матеріали справи не містять.

Враховуючи, що факт втрати вантажу підтверджено належними та допустимими доказами, в тому числі водієм відповідача, колегія суддів вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність підстав для задоволення позову, в свою чергу, відповідні доводи позивача та висновки суду першої інстанції відповідачем ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не спростовано.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/15257/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/15257/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/15257/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/15257/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Агротранс Логістик .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді Разіної Т.І. з відпустки: 08.02.2021.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова