Ухвала

від 08.02.2021 по справі 917/86/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" лютого 2021 р. Справа № 917/86/20

Суддя-доповідач Барбашова С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава (вх. № 408 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 у справі № 917/86/20 (суддя Білоусов С.М.; повне рішення складено 01.12.2020 )

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава

до Приватного підприємства Явір-2000 , вул. Степана Кондратенка, 6, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 31175036

про стягнення збитків в сумі 444 541,04 грн

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача - Приватного підприємства Явір-2000 про стягнення збитків, завданих державі, на суму 444541,04 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 у справі № 917/86/20 у позові відмовлено повністю.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 у справі № 917/86/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Також в апеляційній скарзі позивач просить визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування причин пропуску строку позивач зазначив, що повний текст рішення від 19.11.2019 згідно штемпелю на конверті надіслано позивачу 23.12.2020 та отримано останнім 24.12.2020 (вх. РВ №10/08420 від 24.12.2020). Ураховуючи, що підготовка апеляційної скарги Регіональним відділенням передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами Регіонального відділення, крім того з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 частину працівників регіонального відділення було переведено на дистанційну роботу, тому процедура підготовки апеляційної скарги потребувала більш тривалого строку.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Однак скаржником всупереч приписам пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, розмір якого у відповідності до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , становить 10002,18 грн, тобто 150% від суми 6668,12 грн, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.

Водночас, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що на сьогоднішній день фінансування Регіонального відділення носить періодичний характер, у зв`язку з чим останнє позбавлене можливості здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, тому просить відстрочити його сплату до розгляду справи по суті.

Розглянувши вказане клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас слід зазначити, що цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Однак із матеріалів справи не вбачається визначених зазначеною статтею умов, за яких суду надано право відстрочити сплату судового збору в даному випадку. Також скаржником не доведено, що він підпадає під умови, визначені вищезазначеною нормою Закону та належить до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України Про судовий збір щодо можливості надання відстрочення сплати судового збору.

Отже, позивачем не доведено наявність передбачених чинним законодавством умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, на які посилається скаржник, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Слід зауважити, що господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача оформлена з порушенням пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 у справі № 917/86/20 залишити без руху.

2.Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду у цей строк:

-докази сплати судового збору в сумі 10002,18 грн за встановленими реквізитами (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/tax/).

3.Роз`яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач С.В. Барбашова