Постанова

від 08.02.2021 по справі 904/5011/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5011/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від відповідача: Сухоставський В.М., паспорт серії МК №317267 від 12.12.1996 р., директор;

від відповідача: Примаков К.О., ордер серії АЕ1054615 від 05.02.2021 р., адвокат;

представник позивача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року (суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/5011/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" із позовом про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 849 885, 18 грн, з яких: 790 026, 99 грн - сума основного боргу, 24 899, 24 грн - інфляційні втрати, 33 089, 21 грн - 3% річних та 1 869, 74 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року у справі № 904/5011/20 позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" основний борг у розмірі 790 026, 99 грн, пеню в розмірі 1 822, 57 грн, 3% річних у розмірі 32 943, 77 грн, інфляційні втрати в розмірі 24 899, 24 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 745,39 грн.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 47, 17 грн та 3% річних у розмірі 145, 44 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року по справі 904/5011/20 та ухвалити нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Промспецбуд» - відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не з`ясовано всі умови щодо постачання будівельних матеріалів позивачем, хоча такі обставини могли і мали бути з`ясовані при наданні відповідачу передбаченого законом часу для участі у справі і захисту своїх інтересів, відповідачу не надано можливість надати докази зі своєї сторони; висновки суду першої інстанції про наявність заборгованості відповідача не відповідають обставинам справи, оскільки згідно фактичних обставин справи будівельні матеріали поставлялись для цілей виконання робіт за договорами субпідряду і фактично використані, прийняті самим позивачем у складі виконаних робіт.

Апелянт вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: не застосовано ст. 317, 318 ГК України, згідно яких договором підряду (субпідряду) може бути встановлено, що матеріальне забезпечення будівництва покладається на замовника (генпідрядника), а поставка будівельних матеріалів для цілей будівництва може виконуватись в порядку поставки - отже договір поставки будівельних матеріалів для будівництва, що здійснюється з матеріалів генпідрядника (замовника) не породжує зобов`язань субпідрядника по оплаті поставлених матеріалів; не застосовано ст. 235 ЦК України щодо наслідків удаваного правочину, а саме: укладення договору поставки на вимогу замовника (генпідрядника) було здійснено при наявності справжніх намірів виконувати матеріально-технічне забезпечення будівництва зі сторони генпідрядника (замовника), як це було передбачено договорами субпідряду.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року у справі № 904/5011/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань № 207 на 08.02.2020 року на 09:30 год.

В судовому засіданні 08.02.2021 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача в судове засідання не з`явився, у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти її доводів, просив рішення суду залишити без змін.

08.02.2021 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" (покупець) 01.03.2018 було укладено договір поставки № 742 ( договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати на підставі заявки покупця належний йому товар у його власність, а покупець зобов`язується належним чином прийняти товар і оплатити його вартість (ціну) на умовах цього договору. Товаром за цим договором є товар, визначений у видаткових накладних постачальника.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціни на товар з урахуванням ПДВ вказуються по кожній окремій поставці товару відповідно до заявки покупця у видатковій накладній. Ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в видаткових накладних.

Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару у відповідності з п. 2.1 даного договору (п. 2.2 договору).

Загальна вартість договору визначається виходячи з цін, асортименту та загальної кількості (по всіх партіях) товару зазначених у відповідних видаткових накладних до даного договору по кожній окремій поставці товару відповідно до поданих заявок покупця. Загальна вартість товарів, що постачаються за цим договором складається із вартості усіх товарів отриманих по видатковим накладним (п. 3.1 договору).

Розділом 4 договору визначені умови щодо якості товару. Так, за умовами пункту 4.1 договору, при відсутності претензій покупця протягом строків для приймання, встановлених інструкціями П-6 та П-7, продукція вважається прийнятою покупцем без зауважень.

Згідно з пунктом 5.1 договору поставка товару здійснюється протягом 40-ка робочих днів з моменту подачі заявки за умов, якщо заявлений товар:

- не являється замовною позицією та знаходиться на території України;

- не потребує індивідуального виготовлення;

- на момент подачі заявки ціна та кількість товару має бути узгоджена з Генеральним замовника.

Заявка має бути подана до 10-го числа поточного місяця на наступний місяць, але не пізніше ніж за 30 робочих днів до моменту виконання робіт. Покупець у замовленні (заявці) зазначає кількість, асортимент, характеристики якості, додає креслення та ескізи.

Пунктом 5.2 договору передбачені наступні умови поставки: базисом постачання товару за даним договором є - EXW (склад постачальника за адресою: вул. Рудна, буд. 47/35) відповідно до "Інкотермс-2010", якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 5.3 договору передача товару здійснюється за видатковою накладною, в яких вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару, що поставляється.

У разі підписання представником покупця видаткової накладної, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього немає претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості, крім виявлення покупцем прихованих недоліків товару. У цьому випадку покупцем складається акт з переліком таких недоліків товару. Питання повернення, заміни неякісного, некомплектного товару вирішується згідно законодавства України.

Сторони домовились, що право власності на продукцію зберігається у постачальника до моменту передачі продукції покупцю. Моментом переходу права власності на продукцію до покупця (датою поставки) є дата видаткової накладної. Дійсність видаткової накладної підтверджується підписами представників сторін.

Передача постачальником продукції здійснюється лише уповноваженій особі покупця на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, яка підписана керівником або уповноваженою особою та завірена печаткою покупця. Покупець відповідає за наявність повноважень у особи, яка підписує видаткову накладну та інші документи від імені покупця.

Після відвантаження продукції постачальник зобов`язаний видати наступні документи:

- рахунок-фактура (оригінал);

- видаткова накладна (оригінал);

- сертифікат якості або сертифікат відповідності на товари, які підлягають обов`язковій сертифікації;

- паспорт якості на продукцію (за наявності).

За умовами пункту 6.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів після отримання товару.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний (банківський) рахунок постачальника (п. 6.2 договору).

Пунктом 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.01.2019 до договору) даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року, а в частині оплати отриманої продукції - до повного виконання зобов`язань.

Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію даного договору, він автоматично продовжує свою дію на кожен наступний рік з подальшою автоматичною пролонгацією.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 849 885, 18 грн, з яких: 790 026, 99 грн - сума основного боргу, 24 899, 24 грн - інфляційні втрати, 33 089, 21 грн - 3% річних та 1 869, 74 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" посилався на

неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 742 від 01.03.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав умови договору, поставивши товар відповідачу, який за нього не розрахувався, а тому сума боргу за договором поставки підлягає стягненню з відповідача.

Разом з цим, суд першої інстанції, здійснивши перевірку розрахунку сум пені, інфляційних та 3% річних, зазначив про помилку у розрахунку, та частково задовольнив ці вимоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач у період з листопада 2018 року по вересень 2019 року поставив відповідачу товар та надав послуги машин та механізмів на загальну суму 803 038, 37 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень видатковими накладними та актам приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг):

- № 1174 від 29.11.2018 на суму 31 472, 58 грн;

- № 1179 від 29.11.2018 на суму 40 484, 42 грн;

- № 1186 від 30.11.2018 на суму 58 221,47 грн;

- № 1254 від 17.12.2018 на суму 1 725 грн;

- № 1295 від 27.12.2018 на суму 61 872, 60 грн;

- № 1302 від 28.12.2018 на суму 24 026, 59 грн;

- № 7 від 28.01.2019 на суму 44 040 грн;

- № 22 від 31.01.2019 на суму 1 602, 43 грн;

- № 84 від 15.02.2019 на суму 137, 16 грн;

- № 99 від 26.02.2019 на суму 2 840 грн;

- № 179 від 15.03.2019 на суму 21 847, 31 грн;

- № 181 від 15.03.2019 на суму 6 588 грн;

- № 190 від 19.03.2019 на суму 21437, 40 грн;

- № 191 від 19.03.2019 на суму 10 590, 20 грн;

- № 207 від 25.03.2019 на суму 7 443, 95 грн;

- № 208 від 25.03.219 на суму 32 353, 61 грн;

- № 224 від 28.03.2019 на суму 74 916, 30 грн;

- № 225 від 28.03.2019 на суму 58 839, 38 грн;

- № 226 від 29.03.2019 на суму 59 098, 03 грн;

- № 237 від 29.03.2019 на суму 947, 16 грн;

- № 240 від 29.03.2019 на суму 20 220 грн;

- № 256 від 30.03.2019 на суму 1 027, 98 грн;

- № 247 від 31.03.2019 на суму 608, 70 грн;

- № 248 від 31.03.2019 на суму 3 877, 57 грн;

- № 253 від 31.03.2019 на суму 192 грн;

- № 257 від 31.03.2019 на суму 450 грн;

- № 319 від 15.04.2019 на суму 28 186, 60 грн;

- № 321 від 15.04.2019 на суму 5 040 грн;

- № 326 від 16.04.2019 на суму 5 255, 71 грн;

- № 332 від 18.04.2019 на суму 1 200 грн;

- № 336 від 18.04.2019 на суму 40 551, 18 грн;

- № 343 від 22.04.2019 на суму 46 815, 66 грн;

- № 345 від 22.04.2019 на суму 6 588 грн;

- № 350 від 23.04.2019 на суму 2423, 21 грн;

- № 352 від 23.04.2019 на суму 2 046, 60 грн;

- № 364 від 24.04.2019 на суму 2 137, 63 грн;

- № 371 від 26.04.2019 на суму 6446, 57 грн;

- № 372 від 26.04.2019 на суму 5 040 грн;

- № 492 від 31.05.2019 на суму 6 631, 06 грн;

- № 574 від 30.06.2019 на суму 5 277,29 грн;

- № 678 від 30.07.2019 на суму 4 752 грн;

- № 695 від 31.07.2019 на суму 616 грн;

- № 697 від 31.07.2019 на суму 1309 грн;

- № 812 від 30.08.2019 на суму 13 211, 75 грн;

- № 898 від 24.09.2019 на суму 9 323, 40 грн;

- № 900 від 24.09.2019 на суму 4 093, 20 грн;

- № 902 від 25.09.2019 на суму 6 995, 58 грн;

- № 906 від 25.09.2019 на суму 391 ,80 грн;

- № 939 від 30.09.2019 на суму 6 027, 12 грн;

- № 950 від 30.09.2019 на суму 5 819, 17 грн (а. с. 21-167).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару та послуг на загальну суму 803 038, 37 грн підтверджується матеріалами справи. Втім, позивач у позові помилково зазначив, що загальною сумою поставленого товару та наданих послуг є 809 742, 72 грн, а також допустив помилку у визначенні суми поставки за видатковими накладними № 1174 та № 1179 від 29.11.2018, вказавши 58 945, 62 грн замість 71 957 грн.

Відповідач повинен був оплатити вартість отриманого від позивача товару за первинними документами від 29.11.2018 в строк до 14.12.2018 включно; від 30.11.2018 - до 17.12.2018 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (15.12.2018) - вихідний день); від 17.12.2018 - до 02.01.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є 01.01.2019 - офіційний вихідний день); від 27.12.2018 - до 11.01.2019; від 28.12.2018 - до 14.01.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (12.01.2019) - вихідний день); від 28.01.2019 - до 12.02.2019; від 31.01.2019 - до 15.02.2019; від 15.02.2019 - до 04.03.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (02.03.2019) - вихідний день); від 26.02.2019 - до 13.03.2019; від 15.03.2019 - до 01.04.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (30.03.2019) - вихідний день); від 19.03.2019 - до 03.04.2019; від 25.03.2019 - до 09.04.2019; від 28.03.2019 - до 12.04.2019; від 29.03.2019 - до 15.04.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.04.2019) - вихідний день); від 30.03.2019 - до 15.04.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (14.04.2019) - вихідний день); від 31.03.2019 - до 15.04.2019; від 15.04.2019 - до 02.05.2019 (оскільки останній день строку оплати 30.04.2019 та наступний за ним день 01.05.2019 є офіційними вихідними днями); від 16.04.2019 - до 02.05.2019 (оскільки останній день строку оплати 01.05.2019 є офіційним вихідним днем); від 18.04.2019 - до 03.05.2019; від 22.04.2019 - до 07.05.2019; від 23.04.2019 - до 08.05.2019; від 24.04.2019 - до 10.05.2019 (оскільки останній день строку оплати 09.05.2019 є офіційним вихідним днем); від 26.04.2019 - до 11.05.2019; від 31.05.2019 - до 18.06.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (16.06.2019) - вихідний день і за нею слідують ще два вихідних дні); від 30.06.2019 - до 15.07.2019; від 30.07.2019 - до 14.08.2019; від 31.07.2019 - до 15.08.2019; від 30.08.2019 - до 16.09.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (14.09.2019) - вихідний день); від 24.09.2019 - до 09.10.2019; від 25.09.2019 - до 10.10.2019; від 30.09.2019 - до 15.10.2019.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язань по оплаті за договором є таким, що настав.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за договором поставки в частині оплати поставленого товару, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача вартості поставленого товару у сумі 790 026, 99 грн.

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі несвоєчасної оплати покупцем продукції в строки, погоджені сторонами, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожний день порушення строків платежу.

Оскільки відповідач не оплатив своєчасно вартість поставленого товару, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача пені за період з 17.09.2019 по 13.03.2020 у сумі 1 822, 57 грн., а не 1 869, 74 грн., як просив позивач, який неправильно визначив дату початку розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням правильних початкових дат нарахування, обґрунтовано стягнув на користь позивача 3% річних у сумі 32 943, 77 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр".

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, якщо з 16 по 31 день місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Дослідженням здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд першої інстанції встановив помилку у визначенні періодів нарахування цих втрат, проте, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову задоволені у повному обсязі в розмірі 24 899, 24 грн.

Доводи апелянта про те, що будівельні матеріали за договором поставки поставлялись для цілей виконання робіт за договорами субпідряду і фактично використані, прийняті самим позивачем у складі виконаних робіт, а тому не підлягають оплаті за договором поставки, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, апелянт посилається на те, що між сторонами був укладений договір № 20-17СП підряду з капітального будівництва будинків та споруд від 11.05.2017 року та договір субпідряду № 29-18 СП з капітального будівництва об`єкту від 06.04.2018 року, умови яких передбачали, що роботи виконуються з матеріалів Генпідрядника та засобами Субпідрядника. При передачі Генпідрядником матеріалів Субпідряднику, сторони оформлюють накладну форми М-11 або Акт на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 ГК України, господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Частиною 5 статті 318 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Як вбачається з умов укладених договорів підряду та субпідряду, ними не передбачено, що матеріально-технічне забезпечення робіт здійснюється на підставі договору поставки, а накладні на переміщення, надані відповідачем до апеляційної скарги, містять посилання не на договір поставки, а на договір підряду.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов договору поставки в частині оплати поставленого товару.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж".

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року у справі № 904/5011/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.02.2021року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/5011/20 поштою не надсилаються. Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Товариству з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецелектромонтаж", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.