Ухвала

від 08.02.2021 по справі 903/795/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

08 лютого 2021 року Справа № 903/795/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ессел Аліни Ігорівни

та за присутності прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Волинської обласної прокуратури Гудкова М.В. (службове посвідчення №059376 від 25.01.2021р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7", м. Хмельницький

про скасування заходів забезпечення позову

у справі

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідачів: Приватного підприємства "Торгінвестбуд-Луцьк", м. Київ

Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7", м. Хмельницький

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 333 379,00 грн.

Встановив: 29 січня 2021 року шляхом направлення відповідних матеріалів поштовим зв`язком Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою від 29.01.2021р. (вх. №01-60/4/21 від 02.02.2021р.) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали суду від 02.11.2018р.

В обґрунтування відповідного клопотання заявник засвідчував на тому, що рішення Господарського суду Волинської області від 04.03.2019р. у справі №903/795/18 (наказ від 06.06.2019р. №903/795/18-1) в частині стягнення з ОК "ЖБК "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00 грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька відповідачем було виконане (платіжне доручення про списання коштів в сумі 333 379,00 грн. від 08.11.2019р. №57634773) в процесі виконавчого провадження, відтак, підстави для заявлених вимог стосовно накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника в банківських установах відсутні.

В правове обґрунтування клопотання заявник здійснював посилання на положення статті 145 ГПК України, частиною 1 котрої визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою суду від 02.02.2021р. заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" від 29.01.2021р. про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 08.02.2021 р. на 12:00 год., запропоновано Луцькій місцевій прокуратурі, Луцькій міській раді та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" надати суду письмові пояснення по суті обставин, викладених у заяві ОК "ЖБК "Затишок 7", явку представників сторін/учасників судового процесу в судове засідання визначено не обов`язковою.

Як це підтверджується наявним в матеріалах справи списком розсилки поштової кореспонденції, відповідну ухвалу суду 02 лютого 2021 року для відома та виконання було направлено сторонам/учасникам судового процесу на їх електронні адреси, а Приватному підприємству "Торгінвестбуд-Луцьк" на адресу місцезнаходження підприємства: м. Київ, вул. Машинобудівна, 44.

Присутній в судовому засіданні 08.02.2021р. прокурор заперечив стосовно заяви ОК "ЖБК "Затишок 7" про скасування заходів забезпечення позову з огляду на те, що, на його думку, вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2018р. у справі №903/795/18 заходи забезпечення позову діяли до моменту винесення Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтояровим А.М. постанови про закінчення виконавчого провадження №59431062 та на час розгляду вказаної заяви в суді припинили свою дію в силу положення ч. 8 ст. 145 ГПК України.

У визначений ухвалою суду день та час сторони в судове засідання 08.02.2021р. своїх уповноважених представників не направили, своїм процесуальним правом на подання суду пояснень/заперечень не скористались, пояснень/заперечень суду не подали.

При цьому судом приймається до уваги позиція заявника стосовно розгляду клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" в судовому засіданні без участі представника кооперативу, висвітлена останнім у заяві від 29.01.2021р. про скасування заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" про скасування заходів забезпечення позову та документи в її обґрунтування, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність заявленого клопотання.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до господарського суду з позовом від 29.10.2018р. №33-3744 вих-18 про визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради №44/7 від 25.07.2018р. "Про зменшення розміру пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПП "Торгінвестбуд-Луцьк", про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.08.2018р. до договору №05 від 30.01.2018р. про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, укладеного між Луцькою міською радою та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" та стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Поруч з цим 31 жовтня 2018 року на адресу суду від Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури надійшла заява від 29.10.2018р. №33-3745 вих18 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 333 379,00 грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7".

Ухвалою суду від 02.11.2018р. відповідну заяву Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури було задоволено та накладено арешт на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Подільська, 58, код ЄДРПОУ 39637966) в сумі 333 379,00 грн., які знаходяться на рахунках Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7", відкритих в банківських установах: ПАТ "Креді Агріколь Банк" рахунок - НОМЕР_1 ; ПАТ "Креді Агріколь Банк" рахунок - НОМЕР_2 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_3 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_4 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_5 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_6 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_7 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_8 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_9 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_10 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_11 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_12 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_13 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_14 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_15 ; АБ "Укргазбанк" рахунок - НОМЕР_16 .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року, яке набрало законної сили 23 травня 2019 року, позовні вимоги Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Приватного підприємства "Торгінвестбуд-Луцьк", Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" було задоволено частково, визнано недійсною додаткову угоду №2 від 01.08.2018р. до договору №05 від 30.01.2018р. про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, укладену між Луцькою міською радою та Приватним підприємством "Торгінвестбуд-Луцьк", ухвалено стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька кошти в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька, в позові в частині визнання незаконним та скасування рішення Луцької міської ради від 25.07.2018р. №44/7 "Про зменшення розміру пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" відмовлено, а також вирішено стягнути з Приватного підприємства "Торгінвестбуд-Луцьк" на користь Прокуратури Волинської області 3 381,34 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду позовної заяви та 440,50грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь Прокуратури Волинської області 3 381,34 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду позовної заяви та 440,50грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Поруч з цим, 06 червня 2019 року Господарським судом Волинської області на примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 04 березня 2019 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р. у справі № 903/795/18 були видані накази №903/795/18-1 про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька кошти в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька на розрахунковий рахунок Луцької міської ради №31513921003002, банк отримувача ДКСУ, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38009628, отримувач УК у м. Луцьку /м. Луцьк/ 24170000; №903/795/18-2 про стягнення з Приватного підприємства "Торгінвестбуд-Луцьк" на користь Прокуратури Волинської області 3 381,34 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду позовної заяви та 440,50грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову; №903/795/18-3 про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь Прокуратури Волинської області 3 381,34 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду позовної заяви та 440,50грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Як вбачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 02.07.2019р. Першим відділом державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №903/795/18-1 від 06.06.2019р. про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька.

З долученого заявником до матеріалів справи платіжного доручення №57634773 від 08.11.2019р. на суму платежу 333 379,00грн. вбачається здійснення Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" оплати на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька з призначенням платежу: "Списання коштів згідно п/в№57634773 від 25.10.19р. згідно ухвали №903/795/18 від 02.11.18р.".

Як це вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 11 листопада 2019 року Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтояровим А.М. на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59431062 з виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/795/18-1 від 06.06.2019р., у зв`язку з погашенням боржником боргу в повному обсязі, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

У поданій заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали суду від 02.11.2018р., боржник- Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" засвідчує, що рішення Господарського суду Волинської області від 04.03.2019р. у справі №903/795/18 (наказ від 06.06.2019р. №903/795/18-1) в частині стягнення з ОК "ЖБК "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00 грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька відповідачем було виконане (платіжне доручення про списання коштів в сумі 333 379,00 грн. від 08.11.2019р. №57634773) в процесі виконавчого провадження, відтак, підстави для заявлених вимог стосовно накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника в банківських установах відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Аналогічні положення містить ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.327 ГПК України).

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004р. заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р.).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011р. у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005р.) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд констатує, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст.2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Водночас, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 2 ст. 39 цього Закону постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Водночас, статтею 40 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

В той же час, статтею 145 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішення Господарського суду Волинської області від 04.03.2019р. у справі №903/795/18 набрало законної сили 24.05.2019р., відтак заходи забезпечення позову, в силу положень ч. 7 ст. 145 ГПК України, продовжували діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, тобто до 21.08.2019 року включно.

Водночас, впродовж вказаного строку, а саме 02.07.2019р. Першим відділом державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №903/795/18-1 від 06.06.2019р. про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька кошти в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька.

З долученого до матеріалів справи платіжного доручення №57634773 від 08.11.2019р. на суму платежу 333 379,00грн. вбачається оплата Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька з призначенням платежу: "Списання коштів згідно п/в№57634773 від 25.10.19р. згідно ухвали №903/795/18 від 02.11.18р.".

11 листопада 2019 року Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтояровим А.М. на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59431062 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/795/18-1 від 06.06.2019р., у зв`язку з погашенням боржником боргу в повному обсязі, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відтак, в силу положень ч. 8 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 02.11.2018р. у справі №903/795/18, діяли до моменту винесення Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтояровим А.М. постанови про закінчення виконавчого провадження №59431062, тобто до 11.11.2019р.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що строк дії заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 02.11.2018р. у справі №903/795/18, сплинув в момент повного виконання судового рішення та винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з погашенням боргу в повному обсязі (11.11.2019 р.), заходи забезпечення позову на теперішній час припинили свою дію в силу приписів ч. 8 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 р. в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, тобто за наслідками ухвалення (прийняття) акту правосуддя має здійснюватися відновлення порушених прав, за захистом яких звертається сторона до суду.

Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (правова позиція ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/21911/14 ).

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

В аспекті викладеного, суд засвідчує, що приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду скасовувати заходи забезпечення позову, які припинили свою дію. Відтак, з огляду на те, що вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2018р. у справі №903/795/18 заходи забезпечення позову діяли до моменту винесення Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтояровим А.М. постанови про закінчення виконавчого провадження №59431062 - 11.11.2019р. та припинили свою дію в силу положення ч. 8 ст. 145 ГПК України 12.11.2019р., на думку та переконання суду, підстави для задоволення клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" про скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Відтак, за визначених обставин, заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7" про скасування заходів забезпечення позову по справі №903/795/18, відмовити.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 09.02.2021р.

Суддя В. А. Войціховський