Рішення

від 26.01.2021 по справі 910/3844/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2021Справа № 910/3844/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь

до 1) Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів

2) Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі

3) Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

про визнання права та відновлення становища, яке існувало до порушення права

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Ніколенко А.В., Цвєткова К.В., Трохимець О.П.;

від відповідача 1: Юхименко М.П., Буберенко І.Г., Жарінова І.Ю.;

від відповідача 2: Півень Д.О.;

від відповідача 3: Федоренко В.С.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів (надалі - відповідач-1) 2) Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі (надалі - відповідач-2), 3) Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (надалі - відповідач-3) в якому, з урахуванням заяви про уточнення від 17.11.2020, просить суд:

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь на доступ до системи розподілу та на отримання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії сонячній електростанції, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь та знаходиться за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310-А, від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі через технологічні електричні мережі Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , з потужністю ліній не менше 5, 0 кВт;

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь на отримання послуг з розподілу (передачі, відпуску) згенерованої сонячною електростанцією Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь електричної енергії через технологічні електричні мережі Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , з потужністю ліній не менше 9 900, 0 кВт;

- відновити становище, яке існувало до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , а саме зобов`язати Акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів підключити сонячну електростанцію Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , яка знаходиться за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310-А, до технологічних електричних мереж Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , з потужністю ліній не менше 9 900, 0 кВт для генерації та відпуску електричної енергії та 5, 0 кВт для споживання на власні потреби;

- відновити становище, яке існувало до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , а саме зобов`язати Акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів забезпечити технічну можливість постачання (передачі, розподілу) електричної енергії власними технологічними електричними мережами з потужністю ліній не менше 5, 0 кВт у точки приєднання сонячної електростанції Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , яка знаходиться за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310-А, від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі ;

- відновити становище, яке існувало до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , а саме зобов`язати Акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів забезпечити технічну можливість передачі (відпуску) власними технологічними електричними мережами з потужністю ліній не менше 9 900, 00 кВт згенерованої сонячною електростанцією Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь , яка знаходиться за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310-А, електричної енергії.

Позовні вимоги, з посиланням на положення Кодексу системи розподілу, Кодексу систем передачі та Правил роздрібного ринку електричної енергії, обґрунтовані тим, що позивач є виробником альтернативної енергії з альтернативних джерел, а саме здійснює діяльність із виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (сонячна електростанція). При цьому, отримує та передає електроенергію в мережу через точку приєднання - підстанцію, яка належить відповідачу-1. Так позивач вказує, що 02.03.2020 відповідачем-1 йому було неправомірно припинено електропостачання та відключено СЕС, а відповідачем-2, як оператором системи розподілу не повідомлено про припинення електропостачання СЕС, що призвело до повного зупинення господарської діяльності позивача. Крім того, зазначає, що оскільки позивачу не надаються послуги з постачання електричної енергії , а розподіл енергії не здійснюється, зазначене свідчить про невиконання відповідачем-3 своїх обов`язків, як оператора системи розподілу та фактичну незгоду відповідача-3 з наявністю в позивача права доступу до системи розподілу та на отримання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2020.

10.04.2020 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з поширенням коронавірусу COVID-19.

16.04.2020 від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що чинне законодавство України та умови договору передбачають можливість обмеження та припинення електричної енергії по технологічним електричним мережам, зокрема, у випадках припису державних органів та проведення планових ремонтних робіт в електроустановках. Крім того, зазначає, що позивачу надано доступ до резервної лінії, яка продовжує забезпечувати технічну можливість передачі оператору системи розподілу електричної енергії в обсягах визначених відповідно до договору з постачальником електричної енергії, про що свідчить акт підписаний представниками відповідача-1 та представником позивача.

24.04.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій останній зазначає, що у відповідача-1 не було підстав для обмеження або припинення електропостачання мереж відповідно до припису № 01/12-79-5-ПР Інспекції Держенергонагляду у Дніпровському регіоні від 18.12.2015, а також вважає необхідність проведення ремонтних робіт в електроустановках власника мереж документально не доведена відповідачем.

Засідання призначене на 15.04.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 підготовче засідання призначено на 16.06.2020.

07.05.2020 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо порушень на ринку електричної енергії під час відключення позивача.

05.06.2020 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній заперечує проти обставин викладених у відповіді на відзив та наполягає на тому, що він належним чином виконує зобов`язання за договором технічного забезпечення №1802188 від 19.04.2020, що підтверджується актом від 30.03.2020, фактичним споживанням СЕС в квітні 2020 року електричної енергії та сплатою позивачем такої спожитої електроенергії.

12.06.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

15.06.2020 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій письмових документів.

16.06.2020 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому останній заперечував проти позову в повному обсязі. Просив виключити відповідача-2 із складу відповідачів, як неналежного відповідача, не закриваючи провадження в справі та залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовче засідання 16.06.2020 з`явилися представники відповідача 1 та 2, представники позивача та відповідача-3 в засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь на підставі частини 11 статті 176 ГПК України було залишено без руху.

30.06.2020 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Так, у поданій заяві позивач просить прийняти до розгляду подану ним до заяви про усунення недоліків позовну заяву, в якій останнім, заявлено дві додаткові вимоги до ПрАТ НЕК Укренерго (пункти 8, 9).

02.07.2020 від представника позивача надійшла заява в якій останній зазначає, що викладені в пунктах 8, 9 додаткові вимоги заявлені позивачем помилково та просить не брати їх до уваги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 підготовче засідання призначено на 12.08.2020.

03.07.2020 від відповідача-3 надійшли заперечення проти заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви.

05.08.2020 від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову в повному обсязі та зазначає, що ним не порушувалося і не заперечувалося жодних прав на позивача та позивачем безпідставно і необґрунтовано залучено його до участі в справі, як відповідача-3.

07.08.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, у якій останній заперечує проти обставини викладених у ній посилаючись на їх необґрунтованість. Також просив поновити процесуальний строк для подання відповіді на відзив відповідача-2.

12.08.2020 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення сторонам копії клопотання від 15.06.2020.

12.08.2020 у підготовче засідання з`явились представники позивача, відповідача 1 та 2. Відповідач-3 в засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неотриманням відзиву на позовну заяву. Суд, розглянувши вказане клопотання, протокольно задовольнив його та відклав підготовче засідання на 15.09.2020.

Засідання призначене на 15.09.2020 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

09.11.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 23.10.2020 №9581.

17.11.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення та заява про уточнення позовних вимог, у якій остання змінила предмет позову, а саме в частині конкретизації технічних умов щодо потужності ліній.

18.11.2020 від представника відповідача-2 надішли заперечення на відповідь на відзив відповідача-3, з клопотанням про поновлення строку для їх подання.

18.11.2020 від представника відповідача-1 надійшли заперечення щодо клопотання позивача про долучення висновку експерта до матеріалів справи.

У підготовче засідання 18.11.2020 з`явились представники учасників справи. Судом долучено до матеріалів справи висновок експерта поданий позивачем, письмові пояснення по висновку експерта та заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив відповідача-3. Судом відкладено підготовче засідання на 16.12.2020.

19.11.2020 від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що на момент подання позову позивачем ним не було допущено жодного порушення договірних зобов`язань стосовно позивача та відповідачів, а отже у позивача відсутні підстави вимагати відновлення становища, яке, нібито, існувало до цього.

07.12.2020 від представника позивача на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення

Також 07.12.2020 від представника позивача надійшли додаткові пояснення та відповідь на відзив відповідача-3.

08.12.2020 від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

14.12.2020 від представника відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній заперечує проти обставин викладених у відповіді позивача на відзив посилаючись на їх необґрунтованість.

16.12.2020 від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відмовився від подальшої пролонгації договору №1802188 від 19.04.2018 укладеного з позивачем та договір припиняє свою дію 31.12.2020.

16.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії листа відповідача-1 від 16.11.2020 за №2020.11.16./32-4005, копії довіреності головного енергетика відповідача-1 Семенова О.П. від 16.10.2020 №60-4016 та опису вкладення у цінний лист від 17.11.2020. Також просить суд визнати поважними причини неподання цих доказів у встановлений судом строк та встановити додатковий строк для їх подання.

У підготовче засідання 16.12.2020 з`явились представники сторін. Судом протокольною ухвалою прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка розцінюється судом, як заява про зміну предмета позову також долучено до матеріалів справи докази подані позивачем 16.12.2020 та залишено без розгляду відповідь на відзив відповідача-3, у зв`язку з пропуском строку для її подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.01.2021.

22.12.2020 від представника відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

11.01.2021 від представника позивача надійшла письмова заява, з викладенням письмово вступного слова.

У судове засідання 13.01.2021 з`явилися представники учасників справи та надали пояснення по суті спору, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 26.01.2021.

26.01.2021 від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідачів судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і підготовкою висновку в розмірі 73 800, 00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні 26.01.2021 надали пояснення по суті позовних вимог, позов просили задовольнити, представники відповідачів 1, 2, 3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.01.2021 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2018 між позивачем (споживач) та відповідачем-1 (власник мереж) укладено договір №1802188 про технічне забезпечення електропостачання споживача (надалі договір - №1802188) відповідно до п.1.1. якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього договору.

Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку 1 Однолінійна схема . Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії. Приєднана потужність електроустановок споживача 9900, 00 кВт (кВА), дозволена потужність електроустановок споживача 5, 0 кВт (п.п. 1.2., 1.3. договору №1802188).

Пунктом 6.1. договору №1802188 передбачено, що передача електричної енергії споживачу може бути припинена або обмежена власником мереж:

6.1.1. Без попередження, з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ, у разі:

- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії:

- споживання електроенергії споживачем після закінчення строку дії цього договору;

- приєднання споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж власника мереж поза розрахунковими засобами обліку;

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.

6.1.2. З повідомленням споживача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення споживачем граничної величини споживання електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин.

6.1.3 . З повідомленням споживача не пізніше ніж за 3 робочих дні у разі:

- не призначення споживачем персоналу для обслуговування електроустановок або відсутності договору на обслуговування електроустановок;

- зниження показників якості електроенергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок власника мереж та/або інших суб`єктів господарської діяльності;

- недопущення споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії.

- несплати за перетікання реактивної електроенергії та/або за технічне обслуговування електричних установок споживача у терміни, передбачені цим договором.

- коли Електропостачальною організацією постачання електроенергії власнику мереж у спільних зі Споживачем точках продажу здійснюється не за ціною 1-го класу.

6.4.1. За обґрунтованою вимогою Електропостачальної організації припиняти передачу або обмежувати обсяг передачі електричної енергії споживачу (припинення або обмеження споживання електричної енергії має здійснюватися за дорученням постачальника електричної енергії).

6.1.5. У разі незадовільного стану електроустановок споживача, що загрожує виникненню аварії, пожежі, створює загрозу життю, а також у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках споживача, а також за приписом (поданням) представників органів виконавчої влади, на які покладені відповідні обов`язки згідно з законодавством України.

6.1.6. З повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках власника мереж або для приєднання нових споживачів, у разі відсутності резервного живлення споживача.

Договір укладається на строк до 31.12.2018 набирає чинності з дня його підписання та вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяці до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначену законодавством України (п. 10.6. договору №1802188).

23.12.2019 відповідачем-1 направлено на адресу позивача лист за №2019.12.23/ 53-6601, яким повідомлено, що з листопада 2019 року відповідач-1 у зв`язку із зниженням обсягів виробництва та запланованим значним зниженням в 2020 році споживання електричної енергії, істотно знизило навантаження на ПС 150/10 кВ НЗФ-5, до якої приєднана сонячна електростанція заявника. Це призвело до технічних проблем з роботою обладнання ПС НЗФ-5 AT НЗФ та з обліком електричної енергії, згенерованої сонячною електростанцією позивача. Відповідач-1 планує вивести на початку 2020 року підстанцію НЗФ-5 в ремонт для проведення технічного переоснащення обладнання секцій 10 кВ та ремонту ліній ЛГВ-11 та ЛГВ-12 напругою 154 кВ від НЗФ-5 до ПС "Феросплавна-330", на виконання припису Держенергонагляду № 01/12-79-5-ПР від 18.12.2015, що призведе до неможливості відпуску СЕС електричної енергії та живлення її власних потреб на тривалий термін.

27.12.2019 за №27/12 та 03.01.2020 за №03/01 позивач звертався до відповідача-1 щодо обговорення питання відключення СЕС від підстанції НЗФ-5.

Листом за № 2020.01.23/14-6602 від 23.01.2020 відповідач-1 повідомив позивача про прийняте рішення щодо відключення підстанції НЗФ-5, у зв`язку з чим планує вивести в березні 2020 року підстанцію НЗФ-5 з роботи для ремонту ліній ЛГВ-11 та ЛГВ-12 напругою 154 кВ.

28.01.2020 за №28/01 позивач повідомив відповідача-1 про те, що на даний час розглядає варіанти альтернативного приєднання до електромережі з оператором системи розподілу електроенергії - відповідачем-2, а тому просить не відключати підстанцію НЗФ-5 до того часу, поки СЕС не буде приєднана до електромережі у інший спосіб.

Листом за № 2020.02.04/19-6601 від 04.02.2020 відповідач-1 повідомив позивача про те, що згідно з рішенням про відключення підстанції "НЗФ-5" в березні 2020 року для ремонту ліній ЛГВ-11 та ЛГВ-12 напругою 154 кВ (листи № 23.12.2019/53-6601 та № 2020.01.23/14-6602), позивача буде відключено 02.03.2020 підстанцію "НЗФ-5" та переведено на резервну схему живлення споживачів від підстанції 154/10 кВ "НЗФ-1". Електропостачання CEC позивача буде обмежено до рівня 5 кВт. Термін проведення ремонту - 10 місяців. З 02.03.2020 відповідно до п. 2.1. договору № 1802188 від 19.04.2018 відповідач-1, як власник мереж забезпечить технічну можливість для передачі СЕС позивача, як споживача електричної потужності в межах 5,0 кВт дозволеної потужності на II класі напруги (ступінь 10 кВ) шляхом формування резервної електричної схеми.

02.03.2020 відповідачем-1 було відключено лінії 150 кВ ЛГВ-11 та ЛГВ-12 від підстанцій НЗФ НЗФ-5.

Відповідно до акту від 30.03.2020 складеного відповідачем-1 комісією в складі, в тому числі представника СЕС - Сидора В.С., відповідачем-1 була надана позивачу лінія 0, 4 кВ для власних потреб СЕС, яка є працюючою і готова до експлуатації згідно договору №1802188 від 19.04.2018 про технічне забезпечення електропостачання позивача.

16.11.2020 відповідач листом за №2020.11.16/32-4005 за підписом головного енергетика О.П.Семенова та директора з юридичних та корпоративних питань Є.І.Бовкун, керуючись пунктом 10.6. договору №1802188 повідомив позивача про те, що не має намірів продовжувати дію договору після 31.12.2020, а отже заявляє про відмову від договору та про припинення його дії після 31.12.2020 (т.4, а.с.274-275).

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) на час укладення сторонами договорів були врегульовані Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Водночас, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії, які є нормативно- правовим актом, що регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Норми правил, що регулюють перехід споживачів, з якими укладено договори відповідно до Правил користування електричною енергією в попередніх редакціях, на умови визначені новими Правилами та передбачають наступне.

Відповідно до пункту 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (із змінами) визнано такою, що втратила чинність.

Таким чином, Правила користування електричною енергією, якими сторони зобов`язались керуватися при укладенні договору, зокрема №1802188 про технічне забезпечення електропостачання споживача, втратили чинність.

Разом з тим, відповідно до умов вищевказаного договору сторони зобов`язались керуватися саме Правилами користування електричною енергією.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (пункт 2 постанови від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії").

Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, зокрема, передбачено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Одночасно доказів переходу сторін, з якими укладалися договори відповідно до Правил користування електричною енергією в попередній редакції, на умови, визначені новими Правилами роздрібного ринку електричної енергії, матеріали справи не містять.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні в частині зобов`язання відповідача-1 підключити СЕС до технологічних мереж відповідача-1 на умовах договору №1802188 про технічне забезпечення електропостачанння споживача, укладеного відповідно до Правил користування електричною енергією (чинними на момент укладення договору) суперечить положенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено наступні терміни:

власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії;

основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Отже у даному випадку за договором №1802188 про технічне забезпечення електропостачання споживача: відповідач-1 є основним споживачем (власник мереж), позивач є субспоживачем, який приєднаний до електромереж відповідача-1.

Відповідно до пункту 1.2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі використання оператором системи технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи відносини між власником цих мереж та оператором системи, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил).

Згідно з пунктом 2.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії для забезпечення розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи електричними мережами, що не належать оператору системи, між оператором системи та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи (у тому числі виробником, резервне живлення якого забезпечується від електричних мереж цього оператора системи, споживачем (основним споживачем), електроустановки якого приєднані до електричних мереж такого виробника, та їх субспоживачами), укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил).

Відповідно до п.2.5.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії основний споживач не має права відмовити оператору системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого розташовані його мережі, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) зобов`язаний належно утримувати технологічні електричні мережі та не обмежувати право оператора системи вимагати від власника технологічних електричних мереж відшкодування нанесених оператору системи збитків.

У матеріалах справи наявний договір про спільне використання технологічних електричних мереж №903455/163/1/09-СВ (надалі - договір №903455/163/1/09-СВ) укладений 20.07.2009 між відповідачем-1 (власник мережі) та відповідачем-2 (користувач) відповідно до п.1.1. якого власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами користувача або іншим суб`єктам господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, в межах величин дозволених постачальником електричної енергії до використання, а користувач своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. договору №903455/163/1/09-СВ визначено, що передача електричної енергії забезпечується відповідно до наданого власником мереж додатку 1 однолінійна схема , з обов`язковим зазначенням у повному обсязі необхідних вихідних даних для визначення в передбаченому ПКЕЕ порядку величини втрат електричної енергії, що пов`язані з передачею (транзитом) електричної енергії користувачу або іншим суб`єктам господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а саме: місць встановлення, типів, марки обладнання, довжина лінії, які задіяні в передачі електричної енергії, тощо.

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін .

Відповідно до пункту 9.4. договір № 903455/163/1/09-СВ набирає чинності з 01.07.2010 та укладається на строк до 31.12.2010.

Додатковою угодою №1/18СВ/18000873 від 07.02.2018 до договору № 903455/163/1/09-СВ внесено зміни до першого речення першого абзацу пункту 9.1. та викладеного його в наступній редакції: Цей договір укладається на строк до 31.12.2011, набирає чинності з 01.07.2010 та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією сторін про відмову від цього договору або його перегляд .

Згідно додатку № 1 до договору № 903455/163/1/09-СВ однолінійної схеми електропостачання субспоживач -ТОВ Екотехнік Нікополь (позивач) відсутній.

Доказів переходу сторін, з якими укладався зазначений договір на підставі Правил користування електричною енергією в попередній редакції, на умовах, визначених новими Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а саме: у відповідності до Типового договору затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 2.1.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку (субспоживачів або операторів системи), додатками до нього визначаються такі умови:

1) відомості про приєднані електроустановки інших учасників та їх власників та паспорти точок розподілу/передачі цих учасників роздрібного ринку;

2) обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку;

3) порядок припинення, обмеження електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;

4) порядок розрахунку витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку;

5) порядок розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача).

Проте, наявний договір № 903455/163/1/09-СВ про спільне використання технологічних електричних мереж не містить вищенаведених вимог передбачених пунктом 2.1.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії стосовно позивача/субспоживача.

Отже враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що Однолінійну схему , акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , приєднану потужність та дозволену потужність електроустановок позивача (СЕС), що є істотними умовами договору в даному випадку було погоджено та передбачено саме договором №1802188 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 19.04.2018 (приєднана потужність електроустановок споживача 9900, 00 кВт (кВА), дозволена потужність електроустановок споживача 5, 0 кВт п.п. 1.2., 1.3.).

За змістом положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даній справі, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права на доступ до системи розподілу та на отримання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії СЕС від відповідача-2 через технологічні електричні мережі відповідача-1, на отримання послуг з розподілу (передачі, відпуску) згенерованої сонячною електростанцією позивача електричної енергії через технологічні електричні мережі відповідача-1 та відновлення становища, яке існувало до порушення права, а саме шляхом зобов`язання відповідачів вчинити дії (надати послуги) щодо електропостачання та роботи СЕС, що було погоджено окремими договорами.

Разом з тим, як установлено вище, договір №1802188 щодо технічного забезпечення електропостачання СЕС, яким було погоджено Однолінійну схему , приєднану потужність 9900, 00 кВт та дозволену потужність електроустановок споживача 5, 0 кВт електроустановок позивача, припинив свою дію 31.12.2020, а новий договір у відповідності до вимог діючих Правил роздрібного ринку електричної енергії укладений не був. У зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення позивача щодо відсутності права у представника відповідача-1 - головного енергетика Семенова О.П. на відмову від продовження договору №1802188 на підставі пункту 10.6., оскільки лист про відмову за №2020.11.16/32-4005 скріплений двома підписами, в тому числі і директора з юридичних та корпоративних питань Є.І.Бовкун, а також на підтвердження повноважень Семенова О.П., який також заключав договір №1802188, надано копію довіреності від 16.10.2020 №60-4016 виданою Головою правління, генеральними директором заводу В.С.Куціним, відповідно до якої Семенову О.П. надано право зокрема підписувати, подавати та отримувати документи, пов`язані з виконанням зобов`язань за укладеними договорами (правочинами).

Крім цього суд зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачем-1 договірних відносин за договором №1802188 починаючи з 02.03.2020, оскільки відповідно до акту від 30.03.2020 складеного відповідачем-1 комісією в складі, в тому числі представника СЕС - Сидора В.С., що відповідачем-1 була надана позивачу лінія 0, 4 кВ для власних потреб СЕС, яка є працюючою і готова до експлуатації згідно договору №1802188 від 19.04.2018 про технічне забезпечення електропостачання позивача.

При цьому суд визнає необґрунтованими посилання позивача на те, що ОСОБА_1 , який є працівником ТОВ Еліос Стратегія , яке відповідно до договору №01-18/28.02.2018 про надання послуг по експлуатації і технічному обслуговуванню сонячної електростанції 10, 5 МВТ-ПИК, що знаходиться в м. Нікополь Дніпропетровської області, укладеного з позивачем здійснює технічне обслуговування СЕС, не мав повноважень на підписання такого акту та з 30.03.2020 перебував у щорічній відпустці.

Так, відповідно до копії наказу ТОВ Еліос Стратегія за №01/03/18 від 01.03.2018 відповідальним за технічний стан сонячної електростанції Екотехнік Нікополь призначено директора станції - Сидора В.С. Будь-яких обмежень щодо підпису Сидором В.С. документів пов`язаних з роботою СЕС, в тому числі актів, вказаний наказ не містить.

Отже, суд приходить до висновку, що Сидор В.С. мав право на підписання акту 30.03.2020 щодо стану та роботи СЕС, а посилання позивача на те, що вказана особа перебувала у відпустці не спростовують факту підписання останнім зазначеного документу. Доказів протилежного матеріали справи не містять та позивачем в порядку, передбаченому ГПК України таких доказів не надано.

Окрім цього, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем-1 не доведено необхідності проведення ремонту ліній на виконання припису Держенергонагляду № 01/12-79-5-ПР від 18.12.2015 та такий ремонт не проводився, оскільки на підтвердження таких обставин позивачем не надано суду достовірних та вірогідних доказів. Висновок експерта від 23.10.2020 за №9581, наданий позивачем, не підтверджує таких обґрунтувань позивача, оскільки дослідження щодо необхідності проведення ремонту ліній та чи проводився ремонт відповідачем-1 починаючи з 02.03.2020 судовим експертом не проводилися.

Разом з тим, як убачається з листа Нікопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області від 11.03.2020 за №25-22-02, останнє зазначає про необхідність виконання вимог припису №01/12-79-5-ПР з залученням спеціалізованих організацій.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, саме на позивача, покладається обов`язок доведення відсутності необхідності проведення ремонту ліній та щодо підтвердження фактичної можливості підключення СЕС до електромереж відповідача-1, проте позивачем суду відповідних доказів надано не було, з клопотаннями та заявами щодо витребовування доказів та/або щодо проведення судової експертизи для підтвердження таких обставин суду також не надано.

Суд звертає увагу, що листом за №28/01 від 28.01.2020 позивач повідомляв відповідача-1 про те, що розглядає варіанти альтернативного приєднання до електромережі з оператором системи розподілу електроенергії - відповідачем-2, що свідчить про те, що позивач, враховуючи свободу договору, не позбавлений можливості вибрати іншого контрагента/ власника електромереж.

У задоволенні решти позовних вимог слід також відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про зобов`язання відповідача-1 підключити СЕС до власних технологічних електромереж.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнік Нікополь .

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 08.02.2021.

Суддя Я.А.Карабань