Рішення

від 26.01.2021 по справі 910/8933/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2021Справа № 910/8933/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Аскед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест"

про стягнення 559 419, 88 грн

за участю представників:

від позивача: Сулімов О.П.

від відповідача: Глова Н.Ю.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Аскед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" про стягнення 559 419, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №18/54 від 22.10.2018 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

13.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.07.2020 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8933/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

11.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позов відповідач, обґрунтовуючи заперечення на позов, вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки між Приватним підприємством "Аскед", Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" укладено договір про відступлення прав вимоги №0305-19 від 03.05.2019, за яким позивач втратив право грошової вимоги за договором поставки №18/54 від 22.10.2018.

Враховуючи викладені у відзиві обґрунтування в заперечення на позов, з огляду на викладені у позові обставини справи, Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.09.2020 постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 13.10.2020, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест", а також зобов`язав сторін надати суду оригінал договору №0305-19 від 03.05.2019 про відступлення прав вимоги для огляду у судовому засіданні.

12.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивачем було поставлено товар відповідачу на суму 1 009 419,88 грн. Оскільки відповідачем частково сплачено за поставку товару у сумі 450 000,00 грн, заборгованість відповідача складає 559 419,88 грн.

12.10.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення до відзиву та письмові пояснення до позовної заяви , в яких третя особа заперечує проти позовних вимог позивача та вважає, що належним позивачем у справі є ТОВ "Глінкор Інвест", оскільки набув статусу нового кредитора за договором поставки №18/54 від 22.10.2018.

У підготовчому засіданні 13.10.2020 суд задовольнив клопотання відповідача про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні для ознайомлення з документами, що надійшли через канцелярію суду та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 27.10.2020.

27.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 27.10.2020 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 10.11.2020.

У підготовчому засіданні 10.11.2020 судом оглянуто оригінали договору про відступлення прав вимоги №0305-19 від 03.05.2019, який наданий представником третьої особи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2020 та у зв`язку з неявкою представників позивача та відповідача оголосив про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2020.

07.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить провести підготовче засідання без участі представника позивача та не заперечує проти закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті.

08.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Так, згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Статтею 129 Конституції України, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні одного з представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, відповідач скористався наданими йому процесуальними правами, надавши суду відзив на позовну заяву.

За таких обставин, у даному випадку задоволення клопотання відповідача могло б призвести до безпідставного затягування строків розгляду справи та до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням неодноразового відкладення підготовчого засідання, наявність матеріалів справи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 08.12.2020 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8933/20 до судового розгляду по суті на 22.12.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

10.12.2020 через відділ діловодства суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи без участі представника третьої особи.

22.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 22.12.2020 суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 26.01.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 26.01.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.01.2021 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання 26.01.2021 не з`явився, проте від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 26.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року між Приватним підприємством "Аскед" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №18/54 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити й передати у власність покупця макуху соняшникову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олія соєва та соняшникова, соя полножировая (виробництва Україна), іменовані надалі "товар", а покупець прийняти поставлений товар у порядку та на умовах, визначених даним договором.

Найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обмовляється в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару (п. 1.2. договору).

Згідно із п.3.1. договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FСА cклад покупця, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС-2010 чи інших умов, визначених у Специфікаціях. Дата та умови поставки, найменування та кількість кожної окремої партії товару визначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

За змістом пункту 4.2. договору, оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, визначених у Специфікації до даного договору.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31 грудня 2018 року (п. 8.1. договору)

Специфікацією №1 від 22 жовтня 2018 року до договору поставки №18/54 позивачем та відповідачем погоджено поставку партії товару, зокрема: найменування товару: макуха соєва, кількість товару: 80 (вісімдесят) тон +/- 10%, ціна товару становить 10 500,00 гривень за 1 тонну, у тому числі ПДВ 20% - 1 750,00 грн, сума поставки по специфікації становить 840 000,00 , у томі числі ПДВ 20% -140 000,00 грн, порядок оплати: покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 дня з моменту поставки товару, на підставі виставленого рахунку, але після реєстрації податкових накладних, строк поставки: до 28.10.2018, поставка здійснюється на умовах CPT (ІНКОТЕРМС 2010): Житомирська область, Житомирський район, с. Піски, вулиця Польова, З

Специфікацією №2 від 22 жовтня 2018 року до договору поставки №18/54 позивачем та відповідачем погоджено поставку партії товару, зокрема: найменування товару: макуха соєва, кількість товару: 40 (сорок) тон +/- 10%, ціна товару становить 20 500,00 гривень за 1 тонну, у тому числі ПДВ 20% - 3 416,67 грн, сума поставки по специфікації становить 820 000,00 , у томі числі ПДВ 20% - 136 666,67 грн, порядок оплати: покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 банківського дня з моменту поставки товару, на підставі виставленого рахунку, але після реєстрації податкових накладних, строк поставки: до 28.10.2018, поставка здійснюється на умовах СРТ (ІНКОТЕРМС 2010): Житомирська область, Житомирський район, с. Піски, вулиця Польова, 3.

Згідно із видатковими накладними №26 від 26.10.2018 на суму 387 450,00 грн, №30 від 01.11.2018 на суму 621 969,88 грн позивачем було передано відповідачу товар у загальному розмірі 1 009 419,88 грн.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань здійснив часткову оплату у розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 559 419,88 грн (1 009 419,88 грн - 450 000,00 грн).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними №26 від 26.10.2018, №30 від 01.11.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 009 419,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено частково оплату поставленого товару у розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, у зв`язку із чим розмір не оплаченого відповідачем товару становить 559 419,88 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що 03.05.2019 між Приватним підприємством "Аскед", Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" укладено договір про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019.

Так, дослідивши договір про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019, який укладений між Приватним підприємством "Аскед" як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" як новим кредитором, судом встановлено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги виконання боржником грошових зобов`язань, що виникли на підставі договору поставки №18/54 від 22.10.2018, укладеного між первісним кредитором та боржником (надалі - основний договір) в сумі 559 420,00 грн. (надалі - відступлене право вимоги) (п. 2 договору №0305-19 від 03.05.2019).

У пункті 1 договору №0305-19 від 03.05.2019 сторонами визначено, що на момент укладення цього договору, вимога первісного кредитора до боржника, згідно договору поставки №18/54 від 22.10.18 року, укладеного між первісним кредитором та боржником за поставлену продукцію становить 559 420,00 грн, у т.ч ПДВ 93236,67 грн.

Пунктом 3 договору №0305-19 від 03.05.2019 сторони погодили, що за цим договором новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань, а саме сплати боржником грошових коштів в розмірі, вказаному в п. 1 даного договору шляхом перерахування на поточний рахунок нового кредитора протягом 30 робочих днів з дня підписання даного договору.

Відповідно до п. 5 договору №0305-19 від 03.05.2019 сторони домовились, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання даного договору, та, не, вимагає додаткового підписання акту приймання-передачі відступленого права.

Згідно змісту п. 6 договору №0305-19 від 03.05.2019 з моменту підписання даного договору первісний кредитор втрачає право грошової вимоги за основним договором, що існували на момент відступлення (передачі) відступлених прав і, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника у обсязі відступлених прав вимоги.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов`язань (п. 10 договору №0305-19 від 03.05.2019).

Отже, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" (боржник) зі сплати заборгованості у розмірі 559 419,88 грн за договором поставки №18/54 від 22.10.2018, позивач відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" відповідно до договору про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019.

Пунктом 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як передбачено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю правовою суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну сторін у певному існуючому зобов`язанні, після чого первісний кредитор вибуває з такого зобов`язання.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Суд зазначає, що за змістом ст.ст. 509 та 510 ЦК України зобов`язання породжує права та обов`язки для сторін зобов`язання, яким є кредитор та боржник.

Так, стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У розумінні наведених приписів цивільного законодавства, боржником у зобов`язанні є особа, яка має обов`язок виконати на користь кредитора певну дію або утриматися від виконання певної дії, тобто є зобов`язаною стороною.

В свою чергу кредитором є сторона зобов`язання, яка має право вимагати вчинення на свою користь певної дії або утриматися від її вчинення.

З урахуванням наведених приписів Цивільного кодексу України, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019, відбулася заміна первісного кредитора Приватного підприємства "Аскед" на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" (третій особі) у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки №18/54 від 22.10.2018.

З огляду на викладене, позивач вибув із зобов`язання зі сплати заборгованості за договором поставки №18/54 від 22.10.2018, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки №18/54 від 22.10.2018, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" стало зобов`язаною стороною перед третьою особою з виконання вказаного грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність договору про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок позивача довести обставини, на які він посилається, визначений у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене вище, враховуючи встановлені судом обставини щодо втрати позивачем права грошової вимоги до відповідача за договором поставки №18/54 від 22.10.2018 у розмірі 559 419,88 грн відповідно до договору про відступлення права вимоги №0305-19 від 03.05.2019, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог Приватного підприємства "Аскед" про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №18/54 від 22.10.2018.

Щодо вимоги третьої особи, яка викладена в письмових поясненнях до відзиву , про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки №18/54 від 22.10.2018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест", суд зазначає наступне.

Норми ст. ст. 49, 180 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Наведеними нормами процесуального закону визначено, що третя особа не позбавлений права на подання зустрічного позову з вимогою про стягнення заборгованості на її користь, яка підлягала б розгляду спільно з первісним позовом.

З урахуванням наведеного, викладена у поясненнях до відзиву вимога третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №18/54 від 22.10.2018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" не підлягає розгляду судом у межах даного спору та може бути предметом окремого спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вище наведеного, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Аскед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-комбікорм" про стягнення 559 419, 88 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.02.2021.

Суддя О.В. Гулевець