Рішення

від 18.01.2021 по справі 911/2372/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2372/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2372/20

за позовом Одеської міської ради , м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства Сільпо Рітейл , м. Вишневе

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради ,

м. Одеса

про стягнення 401 297,27 грн.

представники:

від позивача: Цвігун О.Ю., розпорядження № 421 від 18.05.2020, розпорядження

№ 1202К від 04.09.2020, посадова інструкція;

від відповідача: Залунін К.В., адвокат, ордер серія АА № 1047276 від 09.09.2020;

від третьої особи: Вакаренко І.В., довіреність № 01-36/17 від 17.12.2020, посадова

інструкція

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Одеська міська рада (надалі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Сільпо Рітейл (надалі-відповідач) про стягнення 401 297,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, в зв`язку з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на підставі Договору оренди землі від 24.09.2007, між тим відповідач не сплачує орендну плату, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 353 149,34 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 9 775,55 грн. пені, 23 633,90 грн. інфляційних втрат та 14 738,48 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі № 911/2372/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 05.10.2020; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

17.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.09.2020 (вх. № 19790/20), в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що обов`язок щодо сплати орендної плати за земельну ділянку до переоформлення прав третіх осіб на земельну ділянку покладено на орендаря - МПП Віртус . Крім того, відповідач зазначає про те, що рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI, з 20.09.2011 затверджено нові фіксовані відсотки при визначені орендної плати, зокрема, для підприємств торгівлі - 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та зобов`язано Одеське міське управління земельних ресурсів вжити заходи щодо внесення відповідних змін у договори оренди земельних ділянок, а тому на думку відповідача з 20.09.2011 орендну ставку, визначену умовами п. 4.1 договору, змінено на 5 %.

21.09.2020 через канцелярію суду від Департаменту комунальної власності надійшли письмові пояснення № 01-13/3387 від 09.09.2020 (вх. № 20056/20), в яких останній підтримує позовні вимоги Одеської міської ради в повному обсязі. Так, на думку Департаменту з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54, ПрАТ Сільпо Рітейл одночасно набуло право оренди на земельну ділянку, на якій розміщено таке майно, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - МПП Віртус . Отже ПрАТ Сільпо Рітейл повинно належним чином виконувати обов`язок щодо своєчасної, в повному обсязі сплати орендної плати за користування об`єктом оренди, що визначено Договором оренди від 10.01.2007 № 040850500003. Відтак, третя особа вказує на те, що за період з 14.11.2017 по 31.05.2020 за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 353 149,34 грн.

У зв`язку із перебуванням судді Христенко О.О. на лікарняному, розгляд справи № 911/2372/20, призначений у підготовчому засіданні на 05.10.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 21.10.2020 підготовче засідання у справі № 911/2372/20 призначено на 16.11.2020.

28.10.2020 через канцелярію суду від Департаменту комунальної власності надійшли додаткові пояснення № 01-13/4343 від 23.10.2020 (вх. № 23512/20), в яких останній стверджує про те, що Департаментом було вжито всі можливі заходи щодо сприяння МПП Віртус у внесені змін до Договору оренди землі № 010850500003 від 10.01.2007, в частині встановлення нових фіксованих відсотків при визначенні орендної плати, шляхом направлення на адресу орендаря листів із пропозиціями щодо внесення змін до умов договору. Однак, за відсутності належних відповідей Департамент позбавлений можливості підготувати проект рішення про внесення відповідних змін. Таким чином, за відсутності змін в договорі, відсоток при розрахунку орендної плати - 10 % від нормативної грошової оцінки є дійсним.

09.11.2020 через канцелярію суду від Одеської міської ради надійшла відповідь (вх. № 24619/20) на відзив, в якій остання вказує на те, що при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача на земельну ділянку припиняється автоматично, в силу закону. При цьому, договір оренди не припиняється в цілому, оскільки має місце заміна сторони у зобов`язані. Тобто у всіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти. Отже, зволікання відповідача із зверненням до Одеської МР для переоформлення договору оренди земельної ділянки не є підставою для несплати відповідачем орендної плати.

В судовому засіданні 16.11.2020 представником відповідача надано клопотання б/н від 04.10.2020 про залишення позовної заяви Одеської міської ради без розгляду. В обґрунтування своєї заяви, відповідач вказує на підписання позовної заяви не уповноваженою на такі дії особою.

Ухвалою суду від 16.11.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 14.12.2020.

07.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення б/н, б/д (вх. № 30115/20) на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких позивач вказує на те, що останній є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Відповідно до розпорядження міського голови від 18.05.2020 № 421 Про забезпечення самопредставництва у судах встановлено, що самопредставництво Одеської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеського міського голови в судах усіх інстанцій та спеціалізацій без окремого доручення з усіма правами, наданими учасникам судового процесу, відповідно до ГПК України, в тому числі з правом вчинення таких процесуальних дій: підписання та подання позовної заяви за посадою здійснюється уповноваженими особами-працівниками юридичного департаменту Одеської міської ради, а саме: директором департаменту Одеської міської ради, заступником директора юридичного департаменту Одеської міської ради та начальником управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради. Тобто, позовна заява була підписана уповноваженою посадовою особою юридичного департаменту Одеської міської ради з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства щодо самопредставництва органу місцевого самоврядування.

В судовому засіданні 14.12.2020, суд розглянувши клопотання б/н від 04.10.2020 про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку щодо відмови в його задоволенні.

Ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2375/20, справу призначено до розгляду по суті на 18.01.2021.

В судовому засіданні 18.01.2021 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник третьої особи підтримав позовні вимоги Одеської міської ради та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у письмових поясненнях наданих суду; представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 між Одеською міською радою (орендодавець) та Малим приватним підприємством Віртус (орендар) укладений Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 2564 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 54, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

В оренду передається земельна ділянка, площею 2564 кв.м. для експлуатації та обслуговування ресторану Віртус у т.ч. під капітальною забудовою - 1299 кв.м., під проїздами, проходами, площадками - 1265 кв.м. (п. 2.1 договору).

На земельній ділянці розташована нежила будівля, що належить МПП Віртус , на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 26.04.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., за реєстровим № 1663 (п. 2.2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 623 561,72 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 940/К від 04.07.2006, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах (п. 2.3 договору).

Договір укладено терміном до 25.10.2024, для експлуатації та обслуговування ресторану Віртус (п. 3.1 дговору).

Орендна плата за земельну ділянку, площею 2564 кв.м., розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає - 262 356,17 грн. в рік. (п. 4.1 договору).

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Одеської міської ради № 4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати (п. 4.2 договору).

Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця (п. 4.3 договору).

Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем (п. 4.4 договору).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 9.1.2 договору).

Пунктом 9.4.6 договору визначено, що орендар взяв на себе зобов`язання повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків, споруд (або їх частини), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

У п. 12.5 договору сторонами було визначено, що дія договору припиняється у випадку: закінчення терміну, на якій орендарю було надано у користування земельну ділянку; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (п. 1.1 договору).

Так, на підставі Акту визначення меж земельної ділянки в натурі від 24.09.2007 та Акту прийому-передачі земельної ділянки, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду, на виконання рішення Одеської міської ради № 1316-У від 05.04.2007 земельну ділянку, площею 0,2564 га, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 54, кадастровий номер 5110136900:10:004:0015, терміном до 25.10.2024, для експлуатації та обслуговування ресторану Віртус .

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Одеси, яка впроваджується з 01.01.2017.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 06.10.2017 № 5236 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 2 564,0 кв.м. становить 2 470 055,36 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, починаючи з 14.11.2017 право власності на нежилу будівлю супермаркету з кафе за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54, розташовану на земельній ділянці, загальною площею 2564 кв.м., яка була передана МПП Віртус в оренду, на підставі Договору від 24.09.2007, належить Приватному акціонерному товариству Сільпо Рітейл , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017.

Отже, з 14.12.2017 власником майна (нежилої будівлі) за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54, є ПрАТ Сільпо Рітейл.

Як зазначає позивач, до ПрАТ Сільпо Рітейл з моменту придбання вищевказаних нежилих будівель і споруд (14.12.2017 року) перейшли права та обов`язки, які передбачені Договором оренди землі від 24.09.2007 року.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу ПрАТ Сільпо Рітейл було надіслано претензію № 01-13/5636 від 18.11.2019 про необхідність сплати заборгованості за договором оренди землі.

Натомість, незважаючи на вищевказану претензію, ПрАТ Сільпо Рітейл не виконує обов`язки за договором щодо сплати орендної плати у розмірі, визначеному договором, у зв`язку із чим позивач змушений був звернутись до господарського суду із відповідним позовом.

За змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як було встановлено судом, 24.09.2007 року між Одеською міською радою та Малим приватним підприємством Віртус укладений Договір оренди земельної ділянки, площею 2564 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 54, для експлуатації та обслуговування ресторану Віртус у т.ч. під капітальною забудовою - 1299 кв.м., під проїздами, проходами, площадками - 1265 кв.м.

Поруч з цим, 14.11.2017 було внесено запис про державну реєстрацію права власності за Приватним акціонерним товариством Сільпо Рітейл на нежилу будівлю супермаркету з кафе за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54, розташовану на земельній ділянці, загальною площею 2564 кв.м.

Отже, з 14.11.2017 року власником майна (нежилої будівлі) за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54 є Приватне акціонерне товариство Сільпо Рітейл , а тому обов`язки по сплаті орендної плати за земельну ділянку, на якій розташована нажила будівля, у МПП Віртус існували до дати внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрації права власності за ПрАТ Сільпо Рітейл .

Частиною першою ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з ч. 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Відповідна правова позиція відображена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 922/2469/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18.

Отже, з 14.11.2017 року власником майна (нежилої будівлі) за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54 є Приватне акціонерне товариство Сільпо Рітейл , а тому автоматично відбулась заміна орендаря у договорі оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нежила будівля, з МПП Віртус на ПрАТ Сільпо Рітейл , з моменту набуття відповідачем права власності на нежилу будівлю (зареєстровано право власності на нежилу будівлю за відповідачем 14.11.2017).

Зазначеним спростовується твердження відповідача про те, що право оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нежила будівля, власником якої став відповідач 14.11.2017, виникло у відповідача лише з 25.06.2019, коли відповідачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди зазначеної вище земельної ділянки , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для державної реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем у Державному реєстрі зазначено договір оренди земельної ділянки від 24.09.2007 та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017.

Як зазначає відповідач, в період з 14.11.2017 до 25.06.2019 він на підставі ст. 287 Податкового кодексу України сплачував за вказану вище земельну ділянку земельний податок у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки у сумі 119 591,84 грн. (з 14.11.2017 по 31.12.2017 - 9 674,38 грн., за 2018 рік - 74 101,65 грн., з 01.01.2019 по 24.06.2019 - 35 815,81 грн.).

Зазначене не заперечується позивачем та з метою уникнення подвійного стягнення орендної плати, позивачем від суми орендної плати за земельну ділянку, яку нараховано відповідачу відповідно до умов Договору оренди від 24.09.2007, відмінусовано суму 119 591,84 грн., які відповідач сплатив у період з 14.11.2017 по 25.06.2019 як земельний податок.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як землекористувача заборгованості з орендної плати за договором за період з 14.11.2017 по 31.05.2020, що становить 353 149,34 грн.

Відповідач зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI, з 20.09.2011 затверджено нові фіксовані відсотки при визначені орендної плати, зокрема, для підприємств торгівлі - 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та зобов`язано Одеське міське управління земельних ресурсів вжити заходи щодо внесення відповідних змін у договори оренди земельних ділянок, а тому на думку відповідача з 20.09.2011 орендну ставку, визначену умовами п. 4.1 договору було змінено.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України Про оренду землі вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами ст.ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Як вже було зазначено, орендна плата за земельну ділянку, площею 2564 кв.м., розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає - 262 356,17 грн. в рік. (п. 4.1 договору). Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Одеської міської ради № 4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати (п. 4.2 договору). Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем (п. 4.4 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним Договору оренди землі від 24.09.2007 або його окремих положень, доказів розірвання договору та/або внесення змін до нього.

Відсутність укладених між сторонами додаткових угод до Договору оренди землі від 24.09.2007, в т.ч. в частині внесення змін щодо ставки орендної плати, також не заперечується сторонами.

Таким чином, оскільки до договору не укладалось жодних додаткових угод щодо зміни орендної плати, в тому числі, у зв`язку із прийняттям Одеською міською радою рішення від 20.09.2011 № 1267-VІ, зобов`язання щодо сплати орендної плати, у встановленому у договорі розмірі є чинними.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства Сільпо Рітейл заборгованості з орендної плати за період з 14.11.2017 по 31.05.2020 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 353 149,34 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 775,55 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору оренди землі від 24.09.2007 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Пунктом 16.4.1 вказаного Закону, який втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010, встановлено розмір пені, а саме пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Разом з тим, ч. 6 ст. 231 ГК України визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 ЦУ України виконання зобов`язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Позивачем нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочення, що є необґрунтованим позивачем, оскільки сторонами у договорі оренди землі чітко не визначено розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 9 775,55 грн. пені.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 633,90 грн. інфляційних втрат та 14 738,48 грн. 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наявний в матеріалах справи є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 633,90 грн. інфляційних втрат та 14 738,48 грн. 3 % річних визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Сільпо Рітейл (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 33870708) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) 353 149 (триста п`ятдесят три тисячі сто сорок дев`ять) грн. 34 коп. заборгованості по орендній платі, 23 633 (двадцять три тисячі шістсот тридцять три) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 14 738 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 48 коп. 3 % річних та 5 872 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 83 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В інші частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 08.02.2021.

Суддя О.О. Христенко