Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2021 р. Справа№200/10528/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради (далі УСЗН, відповідач-1), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати перерахувати разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 по справі № 1-247/2018 (3393/18) і здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року з урахуванням раніше виплаченої суми.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправні дії відповідача, які полягають у не нарахуванні і невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. При цьому, позивач посилається рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020.
Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані у відповідача докази.
Ухвалою суду від 16.11.2020 провадження у справі зупинене.
Ухвалою суду від 18.01.2021 поновлено провадження у справі. Залучено Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі Департамент, відповідач-2) як співвідповідача.
Ухвалою суду від 09.02.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.
Відповідач-2 надав відзив на адміністративний позов. Зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 18.03.2020 до департаменту за № 362 були надані списки ветеранів війни, в тому числі бойових дій, для виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, у яких позивач був зазначений з розміром разової допомоги 1390,00 грн. Зазначає, що рішення і дії департаменту щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році в сумі 1390,00 грн є правомірними і відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України. Посилається на те, що до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює спірні правовідносини зміни на виконання рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі № 3-р/2020 не внесено. Крім того, зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Просить залишити без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропущеним позивачем строку звернення до суду.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 9 лютого 2006 року.
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданого 15.06.2017.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:" Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових п`ять мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"», пунктом першим якої передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2020 році позивач набув право на грошову допомогу до 5 травня в редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги п`ять мінімальних пенсій за віком.
Крім того, у рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 Верховний Суд зазначив, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги в розмірі, передбаченому частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2020 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8190,00 грн. Сума недоплаченої допомоги становить 6800,00 грн.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Судовий збір за подання позову позивачем не сплачувався.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код: 25968793, 87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Чукаріна В.І., буд. 17), Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код: 41336065; 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради перерахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Повне рішення суду складене 9 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2021 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 94728669 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Куденков К.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні