Рішення

від 25.02.2021 по справі 320/6063/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року № 320/6063/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.

представника позивача Фесенко О.Б.

представника відповідача Олексійчук Л.В.

представника третьої особи Грибкова М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Березанської міської ради

третя особа КП Житлово-побутове підприємство

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Березанської міської ради, в якому просить суд (з урахуванням зменшення позовних вимог):

- стягнути з Березанської міської ради (код ЄДРПОУ 38065504) - 1 628 878, 14 грн., в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який обліковується за КП Житлово-побутове підприємство (код ЄДРПОУ 03562810).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за Комунальним підприємством Житлово-побутове підприємство (далі також - КП Житлово-побутове підприємство ) рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 628 878, 14 грн., який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань. Позивач вказує, що стаття 96 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) визначає, що позивач зобов`язаний звернутись до суду для стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває боржник. Засновником КП Житлово-побутове підприємство , є Березанська міська рада і в силу вищенаведених приписів ПК України, саме остання зобов`язана погасити податковий борг КП Житлово-побутове підприємство .

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій щодо стягнення з КП Житлово-побутове підприємство податкового боргу.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 21.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27.08.2020.

27.08.2020 у судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП Житлово-побутове підприємство ; у судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку із витребуванням доказів до 21.09.2020.

17.09.2020 до суду від представника третьої особи надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

21.09.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника третьої особи на 12.10.2020.

12.10.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

12.10.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача на 29.10.2020.

16.10.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

29.10.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

29.10.2020 2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача та відповідача на 12.11.2020.

10.11.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

12.11.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

12.11.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача та відповідача на 07.12.2020.

Судове засідання призначене на 07.12.2020 знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 29.12.2020.

29.12.2020 у судове засідання прибув представник відповідача; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.01.2020.

25.01.2020 у судове засідання прибув представник відповідача; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство Житлово-побутове підприємство зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05.06.1998, про що міститься запис № 13521200000000109, засновник - Березанська міська рада (а.с.7-9).

Відповідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні відділу ДВС Березанського міського управління юстиції знаходиться все нерухоме майно КП Житлово-побутове підприємство (а.с.140).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі №810/3162/16 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1357432,09 грн. (а.с.14-16).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №810/5285/18 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного ГУ ДФС у Київській області податковий борг у сумі 1 062 225,03 грн. (а.с.17-19).

На підставі винесених судом рішень, контролюючим органом було направлено:

- інкасове доручення від 25.07.2018 №184 на суму 1212904,79 грн. (стягнуто - 458,82 грн.);

- інкасове доручення від 27.08.2018 №191 на суму 1210685,50 грн. (стягнуто - 218,61 грн.);

- інкасове доручення від 30.05.2019 №306 на суму 1062225,03 грн. (повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів);

- інкасове доручення від 26.11.2019 №495 на суму 1062035,43 грн. (стягнуто - 1059,81 грн.);

- інкасове доручення від 16.08.2019 №505 на суму 1062225,03 грн. (повернуто у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника, відповідно до вимог п.10.9, 11.11, 12.7, 12.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.2014 №22, про що свідчать відмітки банку) (а.с.20-25).

ГУ ДФС у Київській області зверталося із листами від 13.11.2018, 25.02.2019, 27.01.2020 до голови виконавчого комітету Березанської міської ради як до державного органу, в управлінні якого перебуває КП Житлово-побутове підприємство щодо розгляду питання : - про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу підприємства-боржника; - про затвердження плану досудової санації підприємства-боржника, який передбачає погашення його податкового боргу; - про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - про порушення справи про банкрутство боржника (а.с.26, 27).

Вказані листи були отримані відповідачем про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

27.01.2020 ГУ ДПС у Київській області повторно звернулося до голови виконавчого комітету Березанської міської ради із листом щодо розгляду питання: - про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу підприємства-боржника; - про затвердження плану досудової санації підприємства-боржника, який передбачає погашення його податкового боргу; - про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - про порушення справи про банкрутство боржника, яке було отримано 17.02.2020 (а.с.29-30, 31).

26.01.2020 надаючи відповідь на лист від 27.01.2020 відповідач просив розглянути питання щодо можливості розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (а.с.32).

Враховуючи те, що КП Житлово-побутове підприємство не сплачено податковий боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V.Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.2 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Пунктом 95.7 ПК України визначено порядок продажу майна платника податків на публічних торгах.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. (п.96.1, п.96.2, п.96.3 ст.96 ПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

На підставі п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

До повноважень виконавчого комітету міської ради не відноситься утворення юридичної особи.

VI. Оцінка суду

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі №810/3162/16 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1357432,09 грн.

Також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №810/5285/18 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного ГУ ДФС у Київській області податковий борг у сумі 1 062 225,03 грн. (а.с.17-19).

Зазначені судові рішення набрали законної сили, відтак обставини, встановлені ними, не підлягають доведенню під час розгляду цієї судової справи.

Системний аналіз положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Водночас, п.96.1 ст. 96 Податкового кодексу України передбачається, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: - виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; - затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; - прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п.96.3 ст.96 ПК України).

Матеріалами справи підтверджується звернення контролюючого органу до Березанської міської ради в порядку передбаченому статтею 96 ПК України.

Втім, будь-які докази, що підтверджують прийняття відповідачем одного із наведених рішень, які була зобов`язана прийняти Березанська міська рада, як засновник КП Житлово-побутове підприємство , в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про ухилення відповідача від вчинення дій, передбачених п.96.1 ст.96 ПК України.

Щодо посилання відповідача про обов`язок контролюючого органу на звернення до органу місцевого самоврядування з подання в порядку, визначеному ст. 96 ПК України, виникне лише за умови здійснення продажу внесеного у податкову заставку майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, суд зазначає таке.

Пунктом 87.3. ст. 87 ПК України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

87.3.1. майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

87.3.2. майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

87.3.3. майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

87.3.4. кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

87.3.5. майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

87.3.6. майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

87.3.7. майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу";

87.3.8. кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що форма власності КП Житлово-побутове підприємство - комунальна, засновником підприємства є - Березанська міська рада Київської області.

Майно, яке використовує у своїй діяльності КП Житлово-побутове підприємство належить територіальній громаді м. Березань та перебуває у користуванні підприємства, відповідно до вимог п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем.

Суд наголошує, що наявність податкового боргу комунального підприємства, яке належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, відсутність доказів надання міськрадою відповіді на лист позивача щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 статті 96 ПКУ рішень та підтвердження будь-яких дій спрямованих на погашення боргу, вказує на дотримання податковим органом встановленого Податковим кодексом України підстав, порядку та способу стягнення податкового боргу з міської ради.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом від 27.04.2018 (справа № 814/12/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з огляду на те, що позивачем під час розгляду справи, підтверджено належними та допустимими доказами вжиття всіх можливих передбачених податковим законодавством заходів для погашення податкового боргу КП Житлово-побутове підприємство у розмірі 1 628 878, 14 грн., які при цьому не призвели до відповідного погашення, суд дійшов висновку необхідність здійснити погашення боргу за рахунок коштів Березанської міської ради, яка є засновником боржника.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

ІX. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Березанської міської ради (код ЄДРПОУ 38065504) - 1 628 878, (один мільйон шістсот двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім грн.) 14 коп., в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який обліковується за КП Житлово-побутове підприємство (код ЄДРПОУ 03562810).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 05 лютого 2021 р.