Постанова

від 16.06.2021 по справі 320/6063/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6063/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Березанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Березанської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство Житлово-побутове підприємство , про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2020 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Березанської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з Березанської міської ради 1 628 878,14 грн., в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який обліковується за КП Житлово-побутове підприємство .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що иатеріалами справи підтверджується звернення контролюючого органу до Березанської міської ради в порядку передбаченому статтею 96 ПК України. Наголосив, що відповідач не приймав рішень, які була зобов`язана прийняти Березанська міська рада, як засновник КП "Житлово-побутове підприємство". Зауважив, що майно, яке використовує у своїй діяльності КП "Житлово-побутове підприємство" належить територіальній громаді м. Березань та перебуває у користуванні підприємства, відповідно до вимог п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що наданий контролюючим органом розрахунок розміру податкового боргу не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження суми боргу, яка підлягає стягненню. Зазначає, що Березанська міська рада не приймала і не могла прийняти відповідні рішення, оскільки податковим органом не було прийнято всіх законодавчо визначених вичерпних та послідовних заходів щодо скорочення та погашення податкового боргу КП Житлово-побутове підприємство . Вказує, що суд першої інстанції не дослідив докази наявності у боржника внесеного в податкову заставу майна та невжиття заходів по скороченню податкового боргу в порядку ст. 95 ПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що заявлена до стягнення сума податкового боргу перевищувала суму боргу, який обліковувався за КП Житлово-побутове підприємство , у зв`язку із чим ГУДПС у Київській області було подано заяву про зменшення позовних вимог. Підкреслює, що твердження відповідача про те, що контролюючий орган не звертався з поданням про виділення коштів місцевого бюджету, є безпідставним та необгрунтованим. Звертає увагу на те, що майно, яке використовує у своїй діяльності підприємство, належить територіальній громаді, перебуває у тимчасовому користуванні підприємства і відповідно до п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Комунальне підприємство Житлово-побутове підприємство зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05 червня 1998 року, про що міститься запис № 13521200000000109, засновник - Березанська міська рада (т.1 а.с.7-9).

Відповідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні відділу ДВС Березанського міського управління юстиції знаходиться все нерухоме майно КП Житлово-побутове підприємство (т.1 а.с.140).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 810/3162/16 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1357432,09 грн. (т.1 а.с.14-16).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 810/5285/18 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного ГУ ДФС у Київській області податковий борг у сумі 1 062 225,03 грн. (т.1 а.с.17-19).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі винесених судом рішень, контролюючим органом було направлено:

- інкасове доручення від 25 липня 2018 року № 184 на суму 1212904,79 грн. (стягнуто - 458,82 грн.);

- інкасове доручення від 27 серпня 2018 року № 191 на суму 1210685,50 грн. (стягнуто - 218,61 грн.);

- інкасове доручення від 30 травня 2019 року № 306 на суму 1062225,03 грн. (повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів);

- інкасове доручення від 26 листопада 2019 року № 495 на суму 1062035,43 грн. (стягнуто - 1059,81 грн.);

- інкасове доручення від 16 серпня 2019 року № 505 на суму 1062225,03 грн. (повернуто у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника, відповідно до вимог п жовтня 9, 11.11, 12.7, 12.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21 січня 2014 року № 22, про що свідчать відмітки банку) (т.1 а.с.20-25).

При цьому, ГУ ДФС у Київській області зверталося із листами від 13 листопада 2018 року, 25 лютого 2019 року, 27 січня 2020 року до голови виконавчого комітету Березанської міської ради як до державного органу, в управлінні якого перебуває КП Житлово-побутове підприємство щодо розгляду питання : - про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу підприємства-боржника; - про затвердження плану досудової санації підприємства-боржника, який передбачає погашення його податкового боргу; - про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - про порушення справи про банкрутство боржника (т.1 а.с.26, 27).

Вказані листи були отримані відповідачем про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.28).

27 січня 2020 року ГУ ДПС у Київській області повторно звернулося до голови виконавчого комітету Березанської міської ради із листом щодо розгляду питання: - про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу підприємства-боржника; - про затвердження плану досудової санації підприємства-боржника, який передбачає погашення його податкового боргу; - про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - про порушення справи про банкрутство боржника, яке було отримано 17 лютого 2020 року (т.1 а.с.29-30, 31).

Поряд з викладеним суд встановив, що 26 січня 2020 року надаючи відповідь на лист від 27 січня 2020 року відповідач просив розглянути питання щодо можливості розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (т.1 а.с.32).

Враховуючи те, що КП Житлово-побутове підприємство не сплачено податковий боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі встановлених вище обставин та з огляду на те, що позивачем під час розгляду справи підтверджено належними та допустимими доказами вжиття всіх можливих передбачених податковим законодавством заходів для погашення податкового боргу КП Житлово-побутове підприємство у розмірі 1 628 878, 14 грн., які при цьому не призвели до відповідного погашення, суд дійшов висновку необхідність здійснити погашення боргу за рахунок коштів Березанської міської ради, яка є засновником боржника.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.2 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Пунктом 95.7 ПК України визначено порядок продажу майна платника податків на публічних торгах.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. (п.96.1, п.96.2, п.96.3 ст.96 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 810/3162/16 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1357432,09 грн.

Також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 810/5285/18 стягнуто з КП Житлово-побутове підприємство на користь Державного ГУ ДФС у Київській області податковий борг у сумі 1 062 225,03 грн. (т.1 а.с.17-19).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що загальна сума стягнутого податкового боргу по вищевказаним рішенням становить - 2 419 657,12 грн., однак з урахуванням сплачених КП Житлово-побутове підприємство сум позивачем до стягнення заявлено 1 628 878,14 грн. податкового боргу.

Вказана вище сума податкового боргу підтверджується також наявним в матеріалах справи розрахунком та відомостями інтегрованої картки платника податків.

Системний аналіз положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Водночас, п.96.1 ст. 96 Податкового кодексу України передбачається, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: - виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; - затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; - прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п.96.3 ст.96 ПК України).

Як було встановлено раніше, контролюючий орган звертався із листами від 13 листопада 2018 року, 25 лютого 2019 року, 27 січня 2020 року до голови виконавчого комітету Березанської міської ради як до державного органу, в управлінні якого перебуває КП Житлово-побутове підприємство щодо розгляду питання : - про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу підприємства-боржника; - про затвердження плану досудової санації підприємства-боржника, який передбачає погашення його податкового боргу; - про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - про порушення справи про банкрутство боржника

Таким чином, твердження апелянта про те, що позивач не звертався з поданням про виділення коштів місцевого бюджету є безпідставним та необгрунтованим.

При цьому, 26 січня 2020 року надаючи відповідь на лист від 27 січня 2020 року відповідач просив розглянути питання щодо можливості розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Судова колегія наголошує, що зазначена вище відповідь на лист податкового органу, всупереч вимог положень п. 96.3 статті 96 Податкового кодексу України не містить відомостей щодо прийняття Березанською міською радою одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 статті 96 ПК України рішень.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що обов`язок контролюючого органу на звернення до органу місцевого самоврядування з подання в порядку, визначеному ст. 96 ПК України, виникне лише за умови здійснення продажу внесеного у податкову заставку майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.

Пунктом 87.3. ст. 87 ПК України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

87.3.1. майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

87.3.2. майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

87.3.3. майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

87.3.4. кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

87.3.5. майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

87.3.6. майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

87.3.7. майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу";

87.3.8. кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, форма власності КП "Житлово-побутове підприємство" - комунальна, засновником підприємства є - Березанська міська рада Київської області.

Майно, яке використовує у своїй діяльності КП "Житлово-побутове підприємство" належить територіальній громаді м. Березань та перебуває у користуванні підприємства, відповідно до вимог п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Так, згідно п. 4.4 Статуту КП Житлово-побутове підприємство останнє без згоди засновника не має права розпоряджатися (продавати, міняти, передавати в оренду тощо) цілісним майновим комплексом, будівлями, спорудами, земельними ділянками та іншим нерухомим майном, тобто майном, яке перебуває у господарському віданні та підлягає державній реєстрації відповідно до норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Положеннями п. 4.5 Статуту передбачено, що підприємство без згоду органу управління не має права розпоряджатися нематеріальними активами і майном, яке віднесене до четвертої та п`ятої групи основних засобів.

Відповідно до Класифікації груп основних засобів та інших необоротних активів Міністерства доходів і зборів України та п. 138.3.3 ст. 138 ПК України до четвертої групи відносяться машини та обладнання, а до п`ятої - транспортні засоби.

При цьому, в матеріалах справи наявні відомості акту опису майна від 17 листопада 2014 року № 2/25-2014 (т.1 а.с.85-86), аналіз змісту якого свідчить про те, що майно КП Житлово-побутове підприємство не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Про відсутність у третьої особи майна, яке відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, було також зазначено представником ГУ ДПС у м. Києві під час розгляду справи судом апеляційної інстанції та не заперечувалось представником Березанської міської ради.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність податкового боргу комунального підприємства, яке належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, відсутність доказів надання міськрадою відповіді на лист позивача щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 статті 96 ПКУ рішень та підтвердження будь-яких дій спрямованих на погашення боргу, вказує на дотримання податковим органом встановленого Податковим кодексом України підстав, порядку та способу стягнення податкового боргу з міської ради.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2018 року.

При цьому, посилання апелянта правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 821/1295/17 судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки у вказаній справі податковий орган не звертався до міської ради з поданням про прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу, що не відповідає встановленим вище обставинам справи № 320/6063/20.

З урахуванням наведеного та того, що позивачем під час розгляду справи, підтверджено належними та допустимими доказами вжиття всіх можливих передбачених податковим законодавством заходів для погашення податкового боргу КП "Житлово-побутове підприємство" у розмірі 1 628 878, 14 грн., які при цьому не призвели до відповідного погашення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав здійснити погашення боргу за рахунок коштів Березанської міської ради, яка є засновником боржника.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Березанської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 22 червня 2021 року.