Рішення

від 09.02.2021 по справі 340/3378/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3378/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вефіль" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "Вефіль" звернулось до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 06.08.2020 року №00000061902 та №00000071902.

В обґрунтування заявленого позову представник товариства вказав, що не погоджується з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 06.08.2020 року №00000061902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на 23182,81 грн. (18546,25 грн. за податковим зобов`язанням та 4636,56 грн. за штрафними санкціями); та від 06.08.2020 року №00000071902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 4636,56 грн. (за податковими зобов`язаннями 3709,25 грн., штрафними санкціями 927,31 грн.), які прийняті за актом №0010/20/7.5-19/38802648 від 17.07.2020 року. Позивач стверджує, що 27.02.2019 року за митною за митною декларацією № UA901010/2019/003375 здійснив митне оформлення належного йому транспортного засобу - сідельного тягача DAF модель FТ ХР105 номер шасі - НОМЕР_1 , 2010 року виготовлення, торгівельна марка DАF, виробник DАF Тrucks N.V., країна виробництва та походження - Королівство Нідерланди, код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - 8701209000. Зазначає, що даний транспортний засіб позивач придбав за зовнішньоекономічним контрактом у підприємства "VOVTRANS Sp.z.o.o.", Республіка Польща. На даний транспортний засіб, іноземний контрагент надав позивачу крім інших документів, сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.10.2018 №PL/MF/AР 0061922. Видачею даного сертифікату митні органи країни експорту (Польща) визнали товар - сідельний тягач DAF модель FТ ХР105 таким, що походить з Європейського Союзу і задовольняє іншим умовам Протоколу №1 до Угоди. Відтак позивач про митному оформлені товару застосував преференційну ставку мита Митного тарифу України, в розмірі 0%. Водночас, відповідь митних органів країни експорту (Польща), якою не спростовано, але й не підтверджено сумніви відповідача щодо країни походження заявленого товару по митній декларації від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375 не є безумовною підставою для проведення перевірки позивача та винесення спірних рішень, оскільки у відповідності до частини 1 статті 45 Митного кодексу України, відповідач міг звернутись до компетентного органу країни, зазначеної як країна походження товару (Королівство Нідерланди), із запитом про проведення перевірки цих документів про проходження товару чи надання додаткових відомостей. Таким чином, позивач, наголошуючи як на незаконності проведеної перевірки, так і на недостовірності її висновків та прийнятих рішень, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

10.11.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.57-63). В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що документальною перевіркою встановлено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.10.2018 №PL/MF/AР 0061922 не містить достовірних відомостей щодо преференційного походження товару, який задекларовано ТОВ "Вефіль" за митною декларацією типу "ІМ 40 ДЕ" від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375. З огляду на зазначене товар, оформлений за наведеною митною декларацією, не може розглядатися як товар преференційного походження та повинен оподатковуватися ввізним митом за ставкою Митного тарифу України в розмірі 10 відсотків, у зв`язку з чим митним органом й винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Таким чином, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, оскільки податкові повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №00000061902 та №00000071902 винесенні Дніпровською митницею Держмитслужби відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав суду відповідь на відзив відповідача (а.с.92-94). Так, представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що відповідач в порушення статті 351 Митного кодексу України провів документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині правомірності застосування преференційного режиму за митною декларацією від 27.02.2019 року № UA901010/2019/003375 протиправно, оскільки підстав для проведення цієї перевірки, визначених пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, у відповідача не було, більш того позивач не був належним чином повідомлений про проведення у відношенні нього саме цієї перевірки. Також в обґрунтування протиправності винесення спірних рішень представник позивача вказав, що відповідач не може посилатись на норми Податкового кодексу України, як на підставу проведення перевірки, оскільки відповідач не поклав Податковий кодекс України в основу наказу від 30.06.2020 року №166 та акта від 17.02.2020 року №0010/20/7.5-19/38802648. Таким чином, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2020 року №00000061902 та №00000071902 винесенні Дніпровською митницею Держмитслужби.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.52).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року судом витребувані додаткові докази (а.с.104-105).

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені позивачем у заяві по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (далі - Митний кодекс України), наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 30.06.2020 № 166 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Вефіль" (код ЄДРПОУ 38802648) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правомірності застосування преференційного режиму за митною декларацією від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375 (а.с.74).

За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт від 17.07.2020 №0010/20/7.5-19/38802648 (далі - акт перевірки), згідно висновків якого, встановлено наступні порушення:

1) пункту 2 частини 3 статті 75, частини 1, пункту 6 частини 8 статті 257, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 5 статті 280 Митного кодексу України, в результаті чого, занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375 на загальну суму 18546,25 грн.;

2) пункту 2 частини 3 статті 75, частини 1, пункту 6 частини 8 статті 257, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375 на загальну суму 3 709,25 грн. (а.с.64-69).

На підставі акту перевірки Дніпровською митницею Держмитслужби винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 06.08.2020 № 00000061902 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (вид 020) на суму 23182,81 грн.: 18546,25 грн. - за податковим зобов`язанням, 4636,56 грн. за штрафними санкціями (а.с.78, 79);

- від 06.08.2020 № 00000071902 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7 %) (вид 028) на суму 4 636,56 грн.: 3 709,25 грн. - за податковим зобов`язанням, 927,31 грн. - за штрафними санкціями (а.с.80, 81).

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.08.2020 року №00000061902 та №00000071902 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

До переліку міжнародних договорів України, згідно з якими до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження входить, зокрема Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".

Статтею 26 Угоди встановлено, що положення Глави 1 розд. IV Угоди застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Для цілей Глави 1 розд. IV Угоди "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Згідно частин 1, 2 статті 37 Угоди (Спеціальні положення щодо адміністративного співробітництва), сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Стаття 38 Угоди (виправлення адміністративних помилок) визначає, що у разі помилки з боку компетентних органів під час належного менеджменту преференційної системи експорту і, зокрема, під час застосування положень Протоколу до цієї Угоди "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва", коли така помилка призводить до наслідків для ввізного мита, Сторона, яка стикається з такими наслідками, може звернутися із запитом до Комітету з питань торгівлі стосовно розгляду можливості прийняття будь-яких відповідних заходів для вирішення ситуації.

Відповідно до статті 81 Угоди (взаємна адміністративна допомога в митних справах) незважаючи на статтю 80 цієї Угоди, адміністративні органи Сторін надають взаємну адміністративну допомогу з митних питань відповідно до положень, закріплених у Протоколі II до цієї Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах.

Відповідно до статті 13 Протоколу I "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі за текстом - Протокол І):

1. Преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

2. Підтвердження виконання умов, наведених у пункті 1, мають бути надані митним органам країни імпорту у вигляді:

(a) єдиного транспортного документа, який регламентує перевезення товарів із країни експорту через країну транзиту; або

(b) сертифіката, виданого митними органами країни транзиту:

(i) з повним описом транспортованих товарів;

(ii) з позначенням дат розвантаження та перевантаження товарів і, за необхідності, назв суден або інших використаних транспортних засобів; і

(iii) з підтвердженням умов перебування цих товарів у країні транзиту; або

(c) за відсутності цих документів - будь-яких документальних свідчень.

Статтею 17 Протоколу І (Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1) встановлено наступне:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

2. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

3. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

4. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

5. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

6. Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

7. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Згідно статті 29 Протоколу І (Зберігання підтвердження походження й супровідної документації) експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Експортер, що складає декларацію інвойс, повинен зберігати примірник цієї декларації інвойс, а також документи, зазначені в статті 22(3) даного Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Митні органи країни експорту, які видають сертифікат з перевезення товару EUR.1, повинні зберігати бланк заяви, зазначений у статті 17(2) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Митні органи країни імпорту повинні зберігати подані до них сертифікати з перевезення товару EUR.1 і декларації інвойс протягом щонайменше трьох років.

Відповідно до частини 2 статті 32 Протоколу І (Взаємна допомога) з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно частин 4, 5, 6 статті 33 Протоколу І (Перевірка підтверджень походження) якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що для пільгового розмитнення товару повинно бути дві істотні умови: сертифікат з перевезення товару EUR.1 та підтвердження преференційного походження товару. Виключення будь-якої складової, як на думку суду, виключає право на митну пільгу.

Суд убачає, що проведеною документальною перевіркою встановлено, що згідно графи 36 митної декларації від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375 ТОВ "Вефіль" при митному оформленні товару було застосовано пільгу зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання за кодом 410 Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A "Тарифний графік України" до глави 1 розділу IV "Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею" (скасування мит)…]" відповідно до Угоди (а.с.99).

ТОВ "Вефіль" для підтвердження заявленого преференційного режиму при митному оформленні товару за вищезазначеною митною декларацією у відповідності до статті 16 Протоколу І до Угоди про асоціацію надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.10.2018 № PL/MF/AР 0061922, який видано уповноваженими органами Республіки Польща (далі - Сертифікат EUR.1) (а.с.101, 102зв - 103).

Частиною 1 статті 44 Митного кодексу України встановлено, що для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

Відтак, на виконання вказаної норми Кіровоградською митницею ДФС з метою перевірки автентичності Сертифікату EUR.1 та встановлення статусу походження товарів в системі преференцій Угоди відповідно до правил, встановлених Протоколом 1 до Угоди про асоціацію, направлено запит до Державної фіскальної служби України для подальшого направлення уповноваженим органам Республіки Польща (лист Кіровоградської митниці ДФС від 26.03.2019 №456/8/11-70-/19) щодо перевірки автентичності Сертифікату EUR.1 та встановлення статусу походження товару в рамках Угоди.

Державною митною службою України листом від 03.04.2020 № 16-3/16-01-01/7.5/689 повідомлено Дніпровську митницю Держмитслужби про не підтвердження уповноваженими органами Республіки Польща преференційного походження товару, зазначеного у Сертифікаті EUR.1, та надано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 19.12.2019 року № 1001-ІОС.4331.30.2019.3.КТ (вх. № 6512/11 від 20.02.2020) про результати перевірки даного Сертифікату EUR.1, а саме: уповноважені органи Республіки Польща підтвердили видачу Сертифікату EUR.1 та водночас повідомили, що не можуть підтвердити преференційне походження товару з Нідерландів (ЄС), оскільки експортер товару "VOVTRANS" Sp.z.o.o. (Республіка Польща) не надав необхідні документи (а.с.70, 100, 102).

Лист Нідерландів від 29.01.2020 року, що наданий відповідачу Державною митною службою України разом з листом від 03.04.2020 № 16-3/16-01-01/7.5/689, стосується оформлення зовсім іншого підприємства, а саме ТОВ "Торговий Дім "Агрохолод-Логістика та склад" про що відповідачем суду надано відповідні письмові пояснення підтверджені належними доказами (а.с.109-118).

Таким чином, судом встановлено, що офіційна відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 19.12.2019 року №1001-ІОС.4331.30.2019.3.КТ (вх. № 6512/11 від 20.02.2020) не містить достатньої інформації для визначення справжнього походження товару, ввезеного ТОВ "Вефіль".

Отже, документальною перевіркою вірно встановлено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.10.2018 № PL/MF/AР 0061922 не містить достовірних відомостей щодо преференційного походження товару, який задекларовано ТОВ "Вефіль" за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 27.02.2019 № UA901010/2019/003375.

З огляду на зазначене товар, оформлений за наведеною митною декларацією, не може розглядатися як товар преференційного походження та повинен оподатковуватися ввізним митом за ставкою Митного тарифу України в розмірі 10 відсотків.

Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації зазначеній у листі уповноваженого органу Республіки Польща, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України, під час перевірки підстав для звільнення від оподаткування відповідач дійшов вірних висновків про встановлення неправомірності застосування ТОВ "Вефіль" преференційного режиму для товару, ввезеного за митною декларацією від 27.02.2019 №UA901010/2019/003375.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність винесення Дніпровською митницею Держмитслужби спірних податкових повідомлень-рішень від 06.08.2020 року:

- №00000061902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на 23182,81 грн. (18546,25 грн. за податковим зобов`язанням та 4636,56 грн. за штрафними санкціями);

- №00000071902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 4636,56 грн. (за податковими зобов`язаннями 3709,25 грн., штрафними санкціями 927,31 грн.), які прийняті за актом №0010/20/7.5-19/38802648 від 17.07.2020 року.

Доводи позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки суд до уваги не бере, оскільки правомірність винесення наказу, на підставі якого відповідачем проведено перевірку ТОВ "Вефіль", не є предметом спору у цій справі, так як наказ Дніпровської митниці Держмитслужби від 30.06.2020 № 166 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вефіль" в даній справі не оскаржується.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позовних вимог сума сплаченого позивачем судового збору та відповідно судові витрати на оплату професійної правничої допомоги поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вефіль" (вул. Степняка - Кравчинського, буд.2, кім.18, м. Кропивницький, 25014; код в ЄДРПОУ 38802648; адреса для направлення поштової кореспонденції: вул. Шевченка, буд.71, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038; код в ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук