Рішення

від 03.02.2021 по справі 540/3054/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3054/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - Харченка Д.М.,

відповідача - Слободенюк М.В. ,

представника третіх осіб ОСОБА_4., ОСОБА_2 - Харченка Д.М.,

представників третьої особи Борозенської сільської ради - Кузьміна Г.Л. , Банчукова Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В.,

треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , КТ НФВ "Нові технології", Борозенська сільська рада Великоолександрівського району Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач - 1), Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500673332020 від 26.06.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Відділ у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, які розташовані за адресою: Херсонська обл., Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада за заявами КТ науково-впроваджувальна фірма Нові Технології ( ОСОБА_3 від 10.07.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9706535592020) та від 26.06.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9705882382020).

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500673332020 від 26.06.2020 та № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не містять в собі законних підстав для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру погодженого та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам фермерського господарства ОСОБА_3 ОСОБА_3 площею 10,4900 га, ОСОБА_4 площею 10,4900 га та ОСОБА_2 площею 10,4900 га в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, отриманою ОСОБА_3 на праві оренди відповідно до договору з Борозенською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області від 18.04.2019, загальною площею 31,8000га, для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 6520983700:02:001:0090, яка розташована біля с. Новосибірське на території Борозенської сільської ради. Позивач вважає, що у нього були усі правові підстави для замовлення та розроблення даного проекту землеустрою, 17.09.2019 він та інші члени фермерського господарства скористались правом на безоплатну приватизацію раніше наданої у користування земельної ділянки, звертались до Борозенської сільської ради із відповідними заявами на розроблення проекту землеустрою, тому вважає, що замовлений ним відповідний проект у КТ Науково-впроваджувальної фірми Нові технології є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, усі необхідні зауваження Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокуадастру у Херсонській області були усунуті, зазначені у спірних рішеннях Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокуадастру у Херсонській області щодо невідповідності поданих документів чинному законодавству та зазначені в них рекомендації є неправомірними та необґрунтованими, оскільки в проекті землеустрою міститься необхідна для реєстратора нотаріально посвідчена згода землекористувача (орендаря) на вилучення земельної ділянки для передавання її у власність, щодо зазначеної помилки 50 елемент 'Address': Відсутні дочірні елементи, таке твердження ґрунтується на припущеннях, що не може бути підставою для відмови у внесені запрошуваних відомостей, зазначає про наявність позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц на підставі якої вважає, що з часу оформлення ним фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме фермерське господарство, а не він, якому була надана спірна земельна ділянка у користування на праві оренди, що виключає приведення проекту землеустрою у відповідність до п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України. Також, позивач зауважив, що членами фермерського господарства розроблявся проект землеустрою відповідно до ст. 50 Закону України Про землеустрій , згідно з якою проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, тому відсутні підстави для приведення останнього у відповідність п. є) ст. 56 даного Закону, а також відсутні підстави для приведення документів проекту землеустрою у відповідність вимог п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , оскільки вони мають якісні копії, заповнені розбірливим почерком та не містять жодних виправлень чи арифметичних помилок. ОСОБА_3 також вважає надуманими посилання відповідача на не відповідність проекту землеустрою абз. 4 ст. 25 Закону України Про землеустрій та Наказу від 03.12.2004 № 391 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до яких кожен аркуш документів в паперовому вигляді повинен бути засвідчений підписом та особистою печаткою СІЗ, який відповідає за якість робіт із землеустрою. Позивач наполягає на тому, що відповідачі по справі діяли з порушенням Закону України Про Державний земельний кадастр , постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, Закону України Про фермерське господарство , Земельного кодексу України та Закону України Про землеустрій , просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

19.10.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 02.11.2020 о 09:30 год.

02.11.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою позивача на 16.11.2020 о 10:30 год.

16.11.2020 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, замінено відповідача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на належного - Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В..

Ухвалою суду від 16.11.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Борозенську сільську раду Великоолександрівського району Херсонської області. Призначено розгляд справи на 03.12.2020 о 10:30 год.

02.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюка М.В. (далі-відповідач - 2, реєстратор), в якому просить відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості позовних вимог та зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 5 та ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Внесення відомостей здійснює державний кадастровий реєстратор центрального органу виконавчої влади, має доступ до всіх відомостей даного кадастру та самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей та про відмову у здійсненні таких дій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2012 № 1051 (далі-Порядок № 1051), якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, передбачає в собі процедуру та вимоги щодо ведення даного кадастру, яких у своїй роботі має дотримуватись відповідач -2, зокрема, відповідно до п. 111 Порядку № 1051 кадастровий реєстратор протягом 14 календарних днів з дня реєстрації заяви, поданої відповідно до п. 1101 Порядку № 1051 перевіряє подані заявниками документи, що також визначено п. 5 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр на відповідність вимогам та нормам діючого законодавства. Відповідач-2 зазначив, що на отримані 24.06.2020 документи від КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно погодженого та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам фермерського господарства ОСОБА_3 ОСОБА_3 площею 10,4900 га, ОСОБА_4 площею 10,4900 га та ОСОБА_2 площею 10,4900 га в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, 26.06.2020 було прийнято перше спірне рішення № РВ-6500673332020, а також, після отримання відповідних документів 10.07.2020, 27.07.2020 було прийнято друге спірне рішення № РВ-6500681522020. Зазначені недоліки у спірних рішеннях відповідач-2 вважає обґрунтованими та законними, рекомендації надані КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології є вмотивованими та зазначає, що у зв`язку із невідповідністю поданих документів вимогам ч. 4 ст. 25, п. 5 абз. 3 ст. 50, п. є) ст. 56 Закону України Про землеустрій , наказу № 391 від 03.12.2004 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, Порядку № 1051, п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , реєстратором було правомірно відмовлено у вчинені реєстраційних дії до Державного земельного кадастру. Реєстратор також зауважив, що при розробці проекту землеустрою заявниками було застосовано мовчазну згоду , що в наслідок з`ясування усіх обставин розроблення зазначеного проекту, є перешкодою у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо затвердженого проекту КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології по земельній ділянці 6520983700:02:001:0090 площею 31,80 га, яка є комунальною власністю Борозенської сільської ради, дані обставини були відомі виконавцю робіт, але рекомендації реєстратора щодо усунення порушень чинного законодавства з даного приводу та з інших встановлених порушень не були виконані. Відповідач-2 вважає спірні рішення законними, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та щодо вимоги позивача про зобов`язання внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки зазначає про втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

30.11.2020 до суду надійшли пояснення від представника третьої особи Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області за підписом голови сільської ради Кузьміної Г.Л. (далі - третя особа, Борозенська сільська рада), в яких зазначено про необґрунтованість позовних вимог, в задоволенні яких просить суд відмовити та зазначає, що Борозенська сільська рада діяла відповідно до ст. 19 Конституції України, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, зокрема з дотриманням ст. 14 Конституції України, ст.ст. 26, 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та зауважує, що земельна ділянка з цільовим призначенням 01.02 (для ведення фермерського господарства) загальною площею 31,80 га (кадастровий номер 6520983700:02:001:0090) згідно рішення 21 сесії 7 скликання №694 від 28.02.2019 про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди, в т.ч. і на земельну ділянку площею 31,80 га, згідно протоколу земельних торгів 04/04/19 переможцем було визнано громадянина ОСОБА_3 , який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою, що становить 199093,71 грн., а саме 24,0799% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та відповідно з ним, 18.04.2019 було оформлено договір оренди, за яким земельна ділянка надавалась в оренду на 10 (десять) років без зміни цільового призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не для створення фермерського господарства. Третя особа вважає, що послідуюче створення ОСОБА_3 фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович не можуть свідчити про добросовісність намірів землекористувача, оскільки її площа перевищувала встановлені норми безоплатної приватизації для однієї особи, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не мають досвіду та освіти для роботи в сільському (фермерському) господарстві, відповідно вони не могли б отримати спірну земельну ділянку для створення фермерського господарства згідно конкурсу. Третя особа зауважила в поясненнях щодо надходження 17.09.2019 до сільської ради заяв від голови та двох членів зазначеного фермерського господарства про надання дозволу на виготовлення та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки на території Борозенської сільської ради та передачу земельних ділянок у власність, як членам фермерського господарства ОСОБА_3 із земельної ділянки загальною площею 31,80 га кадастровий номер 65209783700:02:001:0090, надану в оренду громадянину ОСОБА_3 , 08.10.2019 надійшли також заяви від ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про долучення до заяв документів, а саме копій трудових книжок, витягу з ЄДР та заяв - згоди землекористувача, а також звертає увагу суду на те, що жодним рішенням сільської ради спірна земельна ділянка не була надана фермерському господарству ОСОБА_3 , як і згода на її безоплатну приватизацію. Відповідно, рішенням 29 сесії 7 скликання було прийнято рішення від 18.10.2019 № 1016 про відмову голові та членам фермерського господарства Йосипенко І.В. щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з підстави наявності договору оренди з фізичною особою громадянином ОСОБА_3 до 18.04.2029. 26.11.2019 сільська рада в письмовому вигляді повідомила КП НВФ Нові технології та заявників про те, що договір на виконання робіт третя особа вважає недійсним, оскільки була відмова сільської ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вважає, що позивач та члени фермерського господарства за принципом мовчазної згоди , здійснили незаконне виготовлення проекту землеустрою та безпідставно звернулись до Держгеокадастру для вчинення реєстратором відповідних дій для внесення незаконних відомостей до Державного земельного кадастру. Третя особа вважає, що у позивача відсутні законні підстави для задоволення позову, спірні рішення по справі є такими, що відповідають чинному законодавству, просить врахувати думку органу місцевого самоврядування та відмовити в задоволенні позову.

02.12.2020 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюка М.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.12.2020 ухвалою суду вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та КТ НВФ Нові технології . Призначено підготовче засідання на 16.12.2020 о 10:00 год.

16.12.2020 до суду надійшли пояснення представника третьої особи КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології за підписом директора ОСОБА_5 (далі - третя особа, КТ НВФ Нові технології ), в яких останній зазначив про те, що 14.11.2019 уклало договір з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки у даних громадян виникало право замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без надання дозволу органу місцевого самоврядування. В ході проведення дій по виготовленню та розробці замовленого проекту із землестрою, третьою особою з пояснень замовників було встановлено, що про рішення Борозенської сільської ради від 18.10.2019 № 1016 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, стало відомо вже після укладення договору з КТ НВФ Нові технології та додали, що така відмова не містить у собі причин відмови, які зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Отримавши дане рішення сільської ради, третьою особою було встановлено, що зміст даного рішення № 1016 не містить в собі жодних нормативно-правових документів, землевпорядної та містобудівної документації за якими може вбачатись невідповідність місця розташування земельної ділянки загальною площею 31,8000 га кадастровий номер 6520983700:02:001:0090. КТ НВФ Нові технології зазначає, що заявники мали повне право на замовлення проекту землеустрою, відмова органу Борозенської сільської ради, викладена у рішенні від 18.10.2019 № 1016 є незаконною та немотивованою, яка не обґрунтована підставами зазначеними в абз 1 ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, що підтверджується позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/5288/18 від 29.08.2019, згідно якої незаконна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за ст. 118 ЗКУ України не оскаржується, бо не перешкоджає заявнику у розробці такого проекту. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений та погоджений відповідно та у порядку зазначеному в ст. 1861 Земельного кодексу України, після чого матеріали були направлені на реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 24.06.2020. Спірні рішення від 26.06.2020 № РВ-6500673332020 та від 27.07.2020 № РВ-6500681522020 вважає незаконними, такими, що не містять обґрунтованих підстав для усунення виявлених порушень реєстратором щодо невідповідності поданих документів вимогам ч. 4 ст. 25, п. 5 абз. 3 ст. 50, п. є) ст. 56 Закону України Про землеустрій , наказу № 391 від 03.12.2004 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, Порядку № 1051, п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр . Зокрема, зауважив, що процедура погодження проекту землеустрою та проведення державної експерти землевпорядної документації є різними за своєю суттю процедурами, погодження проекту врегульовано ст. 1861 Земельного кодексу України, а проведення державної експерти землевпорядної документації врегульовано Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації , зокрема зазначив про те, що згідно ст. 9 зазначеного Закону документація не підлягає обов`язковій експертизі землевпорядної документації, тому вимоги щодо посвідчення кожної сторінки відсутні. Також, третя особа зазначила про перевищення повноважень відповідачем-2 у зв`язку із проведенням останнім, за наявності погодження, перевірки змісту землевпорядної документації, фактично відповідач-2 вчиняв дії в порушення частин 7-8 статті 1861 Земельного кодексу України, відповідно до яких забороняється вимагати додаткові дії або документи не зазначені в ст. 50 Закону України Про землеустрій , а також забороняється надавати нові зауваження або побажання, які не були викладені в попередньому висновку про погодження. Висновки щодо виявлених порушень реєстратором, зазначені в поясненнях третьої особи є аналогічними у зазначених аргументах позивача, викладених у позовній заяві. КТ НВФ Нові технології вважає безпідставною відмову державного кадастрового реєстратора, викладену у спірних рішеннях та просить задовільнити позовні вимоги позивача.

16.12.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено. Призначено підготовче судове засідання на 14.01.2021 о 10:00 год.

14.01.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021 о 10:30 год.

В судовому засіданні 03.02.2021 представник позивача та третіх осіб ОСОБА_4. та ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову, відповідач-2 державний кадастровий реєстратор Слободенюк М.В. просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав необґрунтованості їх заявлення, представники третьої особи Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області просили суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку із відсутністю законних обґрунтувань заявлених позовних вимог. В судове засідання не прибув представник відповідача-1, заперечення проти позовних вимог в письмовому вигляді до суду не надійшли. Представник третьої особи КТ НВФ Нові технології в судове засідання не прибув, причина неявки суду не відома. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача - 1 та третьої особи КТ НВФ Нові технології до суду не надходило.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши в судовому засіданні сторін та їх представників, з`ясувавши фактичні обставини справи та позиції учасників по справі, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Спірні відносини між сторонами виникли внаслідок прийняття Державним кадастровим реєстратором Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. рішень:

- від 26.06.2020 № РВ-6500673332020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в якому зазначено про те, що Державним кадастровим реєстратором Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. було розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.06.2020 (реєстраційний номер ЗВ-970588238220) разом з доданими до неї документами та прийнято зазначене рішення з підстав невідповідності поданих документів законодавству, а саме відсутня нотаріально посвідчена письмова згода землевласника на поділ земельної ділянки 6520983700:02:001:0090 (п. 5 абзац 3 ст. 50 ЗУ Про землеустрій , структура електронного документа містить помилку 50 Елемент 'Address': Відсутні дочірні елементи та рекомендовано Привести структуру ел.документа у відповідності до постанови КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051, ПЗ привести у відповідність до п. 5 абзац 3 ст. 50 ЗУ Про землеустрій . ;

- від 27.07.2020 № РВ-6500681522020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в якому зазначено про те, що Державним кадастровим реєстратором Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. було розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 10.07.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9706535592020) разом з доданими до неї документами та прийнято зазначене рішення з підстав невідповідність поданих документів законодавству, а саме Земельному кодексу України, ЗУ Про ДЗК , ЗУ Про землеустрій .. та рекомендовано ПЗ потрібно привести у відповідність до п. 1 ст. 32 ЗК України так як згідно наданих документів на проведення державної реєстрації, - земельна ділянка 6520983700:02:001:0090 площею 31,80 га є комунальною власністю та надана у користування на правах оренди лише громадянину ОСОБА_3 . 2. Зважаючи на застосування мовчазної згоди при розробці ПЗ та враховуючи, що ПЗ передбачає поділ земельної ділянки 6520983700:02:001:0090 площею 31,80 га, яка є комунальною власністю Борозенської сільської ради, - привести ПЗ у відповідність до п. є) ст. 56 ЗУ Про землеустрій . 3. Подані документи не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а саме: нумерація сторінок в поданих документах, сторінка договору на виконання з/впорядних робіт (з підписами), стор. 2, 3 трудової книжки ОСОБА_3 , ідн. н. та трудова книжка ОСОБА_4 - привести у відповідність до п. 1 ст. 22 ЗУ Про ДЗК . 4. ПЗ не відповідає абз. 4 ст. 25 ЗУ Про землеустрій та наказу від 03.12.2004 № 391 кожен аркуш документів в паперовому вигляді повинен бути засвідчений підписом та особистою печаткою СІЗ, який відповідає за якість робіт із землеустрою. . Зазначені рішення є предметом розгляду у даній справі.

Слугувало винесенню даних спірних рішень поданий до Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виготовлений та затверджений КТ Науково-впроваджувальною фірмою Нові технології проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства ОСОБА_3 ОСОБА_3 площею 10,4900 га, ОСОБА_4 площею 10,4900 га та ОСОБА_2 площею 10,4900 га в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, наданих в оренду ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства розташованих за межами населених пунктів на території Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. Кадастровий номер: 6520983700:02:001:0090.

Суд враховує позицію позивача та його представника, який також виступив у справі в якості представників третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо дотримання останніми вимог Земельного кодексу України, Закону України Про фермерське господарство для отримання дозволу на розробку проектів із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер: 6520983700:02:001:0090, мотивуючи тим, що право останніх виникло у наслідок наявності мовчазної згоди Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області на подані заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 17.09.2019 та 01.10.2019 не отриманні вмотивованого рішення зазначеної сільської ради про відмову у наданні дозволу на розробку проектів із землеустрою щодо спірної земельної ділянки відповідно до положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим було подано заявки до розробника проекту КТ НВФ Нові технології та 14.11.2019 повідомлено сільського голову Борозенської сільської ради про набуття права на замовлення розроблення документації із землеустрою, представник наполягає на незаконності прийнятих спірних рішень. Аналогічну позицію враховано від третьої особи КТ НВФ Нові технології , яка вважає, що у заявників проекту із землеустрою було право на розроблення такого проекту у зв`язку із відсутністю вмотивованої відмови Борозенської сільської ради. Прийнята до уваги суду також позиція відповідача-2 по справі Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюка М.В. , щодо не дотримання позивачами вимог чинного законодавства під час розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, зокрема, не приведення документів у відповідність нормам діючого законодавства у зв`язку із наявністю рішення Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 18.10.2019 № 1016, яким відмовлено позивачу, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та пояснення представників третьої особи Борозенської сільської ради щодо відсутності мовчазної згоди та відповідно права у позивача та членів фермерського господарства ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка була надана на праві оренди ОСОБА_3 ..

Таким чином, у даній справі є неурегульованим питання щодо наявності чи відсутності мовчазної згоди Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області за наслідками поданих заяв голови фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович ОСОБА_3 та членів даного фермерського господарства ОСОБА_4 , ОСОБА_2 від 17.09.2019 та 01.10.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 6520983700:02:001:0090, загальною площею 31,80 га, яка знаходиться біля с. Новосибірське на території Борозенської сільської ради та була надана в оренду громадянину ОСОБА_3 18.04.2019 згідно договору оренди землі для ведення фермерського господарства, строком на 10 років.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункти 2 та 4 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України).

Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, підставою для набуття права власності та права користування із земель державної або комунальної власності є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, прийняте в межах наданих повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 9 зазначеної статті Закону відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно, суд вважає необхідним зазначити, що ухвалення рішення про надання земельної ділянки у власність є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Дана процедура безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою даний проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 1861 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Таким чином, визначена законом процедура є способом дій зацікавленої особи у отриманні права власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності та дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян, чи суб`єктів господарювання щодо отримання права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі отримання відмови органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вбачається, що фактично орган місцевого самоврядування створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому така відмова може бути предметом судового оскарження, відповідно до ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 КАС України, у випадку звернення особи з відповідним позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР, в редакції від 01.05.2019, на момент винесення рішення про відмову у наданні дозволу), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної або комунальної власності встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Зокрема, п. 34 ч.1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії відповідної ради.

В даному випадку, судом встановлено, що рішенням 29 сесії 7 скликання № 1016 Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 18.10.2019 прийнято рішення … Відмовити голові та членам фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю) як членам фермерського господарства в зв`язку з тим, що земельна ділянка площею 31,8000 га (кадастровий номер (6520983700:02:001:0090) згідно протоколу земельних торгів від 18.04.2019 року №04\04\19 з продажу права оренди знаходиться в користуванні. На сьогоднішній день 10.05.2019 року за номером запису про інше речове право № 31384862 офіційно зареєстрований згідно діючого законодавства договір оренди з громадянином ОСОБА_3 до 18.04.2019 року. …. вважається прийнятим у передбаченій законом формі (належним чином оформленим) та органом, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання.

Щодо наявності даного рішення органу місцевого самоврядування від 18.10.2019 сторони не заперечують, але позивач наполягає на тому, що про дане рішення йому стало відомо в листопаді 2019 року, коли він повідомив Борозенську сільську раду про набуття права на розроблення документації із землеустрою з підстави зазначеної у поданій заяві від 14.11.2019 … Борозенською сільською радою, станом на 14.11.2019 року, не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою або вмотивовану відмову у його наданні , застосувавши як наслідок принцип мовчазної згоди та замовив у КТ НВФ Нові технології розроблення документації із землеустрою.

Суд зазначає, що щодо розгляду клопотання відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено місячний строк на розгляд останнього та зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць, у зв`язку з чим, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом порядок та черговість проведення сесій рад, а саме не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок, зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України вбачаються підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі, відповідно, місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є чітко визначеним та присічним, не здійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права. Та, використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення, якщо дана зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Необхідно зазначити, що строк розгляду клопотання є визначений законодавством строк виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції), відповідно даний строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Оскільки недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, необхідно здійснювати оцінку недотримання строку в межах причин і умов, які призвели до цього. В даній справі позивач та його представник вважають, що Борозенською сільською радою пропущено місячний строк для винесення рішення від 18.10.2019 № 1016, у зв`язку з чим було правомірно, на їх думку, застосування принципу мовчазної згоди . Та в даній ситуації необхідно врахувати пояснення третіх осіб представників Борозенської сільської ради щодо строку проведення відповідної сесії, наявності рішення № 06 від 10.11.2020 першої сесії 8 скликання яким затверджено Регламент Борозенської сільської ради відповідно до пп. 1 . 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР, обставини сповіщення заявників із рішенням № 1016 від 18.10.2019. Суд зазначає, що недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі, зазначеного рішення від 18.10.2019 № 1016, яке було покладено в основу спірних рішень реєстратора Слободенюк М.В. , які є предметом розгляду у цій справі. Пропуск цього строку сам по собі не свідчить про протиправність ухваленого рішення, але в даній справі надати належну оцінку зазначеному рішенню сільської ради суд не може, відповідно встановити законність виникнення у позивача ОСОБА_3 права на самостійне замовлення розробки проекту із землеустрою.

Таким чином, суд не може здійснити оцінку щодо законності та вмотивованості рішення Борозенської сільської ради від 18.10.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою, згідно поданих 17.09.2019 та 01.10.2019 заяв позивачем та членами фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у розрізі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, встановити наявність чи відсутність застосованого позивачем ОСОБА_3 принципу мовчазної згоди в даному спорі, оскільки у даній справі відсутній як предмет спору зазначене рішення Борозенської сільської ради, не було заявлено відповідних позовних вимог, у визначений процесуальним законодавством строк.

Суд звертає увагу позивача на те, що в даній справі саме Борозенська сільська рада Великоолександрівського району Херсонської області, як орган місцевого самоврядування, наділений відповідними повноваженнями та має право на прийняття рішення про відмову або щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також відповідно має право надавати дозвіл щодо приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим, без досягнення поетапної процедури задля оформлення належним чином приватизації земельної ділянки, без урегулювання безпосередньо спірних питань із зазначеною сільською радою, позивач не зможе оформити приватизацію належним чином із дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п.1 ч. 2 ст. 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).

В даному випадку, суд не може вийти за межі позовних вимог позивача, оскільки доводи позивача та його представника, викладені в позовній заяві та надані в судовому засіданні не підтверджуються обставинами справи та наявними в матеріалах справи документами, позивачем не надано суду доказів адміністративного урегулювання спору з Борозенською сільською радою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою за поданими заявами 17.09.2019 та 01.10.2019 зазначених осіб по справі та не надано доказів судового урегулювання спірних відносин із зазначеною сільською радою щодо законності винесеного останньою рішення від 18.10.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проектів із землеустрою. Також, суд зазначає, що позивачем не були заявлені позовні вимоги у даній справі про визнання неправомірним та незаконним рішення Борозенської сільської ради від 18.10.2019 № 1016, відповідно, відсутні у справі допустимі докази з боку позивача у розумінні ст.74 КАС України щодо обставин справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування та ст. 76 КАС України, як достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність заявлених позивачем обставин справи, які входять до предмета доказування щодо обставин наявності мовчазної згоди . Суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду із позовними вимогами про визнання незаконним рішення Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 18.10.2019 № 1016 задля належного захисту порушених прав та дотримання процедури передачі земельної ділянки державної та комунальної власності у власність позивача та членів фермерського господарства ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. В даному випадку, позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позиції щодо наявності принципу мовчазної згоди з боку третьої особи сільської ради для подальшого оформлення проекту із землеустрою.

Таким чином, у зв`язку із встановленими по справі обставинами, суд відмовляє позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. № РВ6500673332020 від 26.06.2020 та № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 та про зобов`язання Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснити державну реєстрацію земельних ділянок.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. Позивачем в даному випадку не доведено суду наявності принципу мовчазної згоди та не надано доказів урегулювання спору з Борозенською сільською радою Великоолександрівсього району щодо питання надання дозволу на розробку проекту із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 6520983700:02:001:0090.

Виходячи з вище встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір у сумі 2522,40 грн. не підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 5 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08 лютого 2021 р.

Суддя І.І. Войтович

кат. 109020100