Постанова

від 18.05.2021 по справі 540/3054/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3054/20 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шляхтицького О.І.

суддів: Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В.

секретар - П`ятіна В.В.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1 ,

представників Борозенської сільської ради - Кузьміної Г.Л., Бальчукової Г.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі № 540/3054/20 за позовом ОСОБА_2 до Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк Максима Володимировича, за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, Командитного товариства Науково-впроваджувальної фірми Нові Технології про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500673332020 від 26.06.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Відділ у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, які розташовані за адресою: Херсонська обл., Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада за заявами КТ науково-впроваджувальна фірма Нові Технології ( ОСОБА_2 від 10.07.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9706535592020) та від 26.06.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9705882382020).

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № РВ-6500673332020 від 26.06.2020 та № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не містять в собі законних підстав для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру погодженого та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам фермерського господарства " ОСОБА_2 " ОСОБА_2 площею 10,4900 га, ОСОБА_3 площею 10,4900 га та ОСОБА_4 площею 10,4900 га в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, отриманою ОСОБА_2 на праві оренди відповідно до договору з Борозенською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області від 18.04.2019, загальною площею 31,8000 га, для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 6520983700:02:001:0090, яка розташована біля с. Новосибірське на території Борозенської сільської ради.

Позивач вважає, що у нього були усі правові підстави для замовлення та розроблення даного проекту землеустрою, 17.09.2019 він та інші члени фермерського господарства скористались правом на безоплатну приватизацію раніше наданої у користування земельної ділянки, звертались до Борозенської сільської ради із відповідними заявами на розроблення проекту землеустрою, тому вважає, що замовлений ним відповідний проект у КТ Науково-впроваджувальної фірми Нові технології є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, усі необхідні зауваження Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області були усунуті, зазначені у спірних рішеннях Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо невідповідності поданих документів чинному законодавству та зазначені в них рекомендації є неправомірними та необґрунтованими, оскільки в проекті землеустрою міститься необхідна для реєстратора нотаріально посвідчена згода землекористувача (орендаря) на вилучення земельної ділянки для передавання її у власність.

Щодо зазначеної помилки 50 елемент ' ІНФОРМАЦІЯ_1 ': Відсутні дочірні елементи, таке твердження ґрунтується на припущеннях, що не може бути підставою для відмови у внесені запрошуваних відомостей, зазначає про наявність позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц на підставі якої вважає, що з часу оформлення ним фермерського господарства ОСОБА_2 обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме фермерське господарство, а не він, якому була надана спірна земельна ділянка у користування на праві оренди, що виключає приведення проекту землеустрою у відповідність до п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України. Також, позивач зауважив, що членами фермерського господарства розроблявся проект землеустрою відповідно до ст. 50 Закону України Про землеустрій , згідно з якою проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, тому відсутні підстави для приведення останнього у відповідність п. є) ст. 56 даного Закону, а також відсутні підстави для приведення документів проекту землеустрою у відповідність вимог п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , оскільки вони мають якісні копії, заповнені розбірливим почерком та не містять жодних виправлень чи арифметичних помилок. ОСОБА_2 також вважає надуманими посилання відповідача на не відповідність проекту землеустрою абз. 4 ст. 25 Закону України Про землеустрій та Наказу від 03.12.2004 № 391 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до яких кожен аркуш документів в паперовому вигляді повинен бути засвідчений підписом та особистою печаткою СІЗ, який відповідає за якість робіт із землеустрою. Позивач наполягає на тому, що відповідачі по справі діяли з порушенням Закону України Про Державний земельний кадастр , постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, Закону України Про фермерське господарство , Земельного кодексу України та Закону України Про землеустрій .

Відповідач, державний кадастровий реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 5 та ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Внесення відомостей здійснює державний кадастровий реєстратор центрального органу виконавчої влади, який має доступ до всіх відомостей даного кадастру та самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей та про відмову у здійсненні таких дій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2012 № 1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, передбачає в собі процедуру та вимоги щодо ведення даного кадастру, зокрема, відповідно до п. 111 Порядку № 1051 кадастровий реєстратор протягом 14 календарних днів з дня реєстрації заяви, поданої відповідно до п. 1101 Порядку № 1051 перевіряє подані заявниками документи, що також визначено п. 5 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр на відповідність вимогам та нормам діючого законодавства.

Відповідач зазначив, що на отримані 24.06.2020 документи від КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно погодженого та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам фермерського господарства ОСОБА_2 ОСОБА_2 площею 10,4900 га, ОСОБА_3 площею 10,4900 га та ОСОБА_4 площею 10,4900 в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, 26.06.2020 було прийнято перше спірне рішення № РВ-6500673332020, а також, після отримання відповідних документів 10.07.2020, 27.07.2020 було прийнято друге спірне рішення № РВ-6500681522020.

Зазначені недоліки у спірних рішеннях відповідач вважає обґрунтованими та законними, рекомендації надані КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології є вмотивованими та зазначає, що у зв`язку із невідповідністю поданих документів вимогам ч. 4 ст. 25, п. 5 абз. 3 ст. 50, п. є) ст. 56 Закону України Про землеустрій , наказу № 391 від 03.12.2004 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, Порядку № 1051, п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , реєстратором було правомірно відмовлено у вчинені реєстраційних дії до Державного земельного кадастру. Реєстратор також зауважив, що при розробці проекту землеустрою заявниками було застосовано мовчазну згоду , що в наслідок з`ясування усіх обставин розроблення зазначеного проекту, є перешкодою у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо затвердженого проекту КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології по земельній ділянці 6520983700:02:001:0090 площею 31,80 га, яка є комунальною власністю Борозенської сільської ради, дані обставини були відомі виконавцю робіт, але рекомендації реєстратора щодо усунення порушень чинного законодавства з даного приводу та з інших встановлених порушень не були виконані.

Представник третьої особи Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області проти задоволення позову також заперечував, надав до суду першої інстанції пояснення, у яких пояснив, що Борозенська сільська рада діяла відповідно до ст. 19 Конституції України, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, зокрема з дотриманням ст. 14 Конституції України, ст.ст. 26, 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та зауважує, що земельна ділянка з цільовим призначенням 01.02 (для ведення фермерського господарства) загальною площею 31,80 га (кадастровий номер 6520983700:02:001:0090) згідно рішення 21 сесії 7 скликання №694 від 28.02.2019 про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди, в т.ч. і на земельну ділянку площею 31,80 га, згідно протоколу земельних торгів 04/04/19 переможцем було визнано громадянина ОСОБА_2 , який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою, що становить 199 093,71 грн., а саме 24,0799 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та відповідно з ним, 18.04.2019 було оформлено договір оренди, за яким земельна ділянка надавалась в оренду на 10 (десять) років без зміни цільового призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не для створення фермерського господарства.

Третя особа вважала, що послідуюче створення ОСОБА_2 фермерського господарства ОСОБА_2 не можуть свідчити про добросовісність намірів землекористувача, оскільки її площа перевищувала встановлені норми безоплатної приватизації для однієї особи, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не мають досвіду та освіти для роботи в сільському (фермерському) господарстві, відповідно вони не могли б отримати спірну земельну ділянку для створення фермерського господарства згідно конкурсу. Третя особа зауважила в поясненнях щодо надходження 17.09.2019 до сільської ради заяв від голови та двох членів зазначеного фермерського господарства про надання дозволу на виготовлення та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки на території Борозенської сільської ради та передачу земельних ділянок у власність, як членам фермерського господарства ОСОБА_2 із земельної ділянки загальною площею 31,80 га кадастровий номер 65209783700:02:001:0090, надану в оренду громадянину ОСОБА_2 , 08.10.2019 надійшли також заяви від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про долучення до заяв документів, а саме копій трудових книжок, витягу з ЄДР та заяв - згоди землекористувача, а також звертала увагу на те, що жодним рішенням сільської ради спірна земельна ділянка не була надана фермерському господарству ОСОБА_2 , як і згода на її безоплатну приватизацію. Відповідно, рішенням 29 сесії 7 скликання було прийнято рішення від 18.10.2019 № 1016 про відмову голові та членам фермерського господарства ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з підстави наявності договору оренди з фізичною особою громадянином ОСОБА_2 до 18.04.2029.

26.11.2019 сільська рада в письмовому вигляді повідомила КП НВФ Нові технології та заявників про те, що договір на виконання робіт третя особа вважає недійсним, оскільки була відмова сільської ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вважає, що позивач та члени фермерського господарства за принципом мовчазної згоди , здійснили незаконне виготовлення проекту землеустрою та безпідставно звернулись до Держгеокадастру для вчинення реєстратором відповідних дій для внесення незаконних відомостей до Державного земельного кадастру.

Представник третьої особи КТ науково-впроваджувальної фірми Нові технології також надав пояснення до суду першої інстанції, в яких зазначив про те, що 14.11.2019 було укладено договір з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки у даних громадян виникало право замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без надання дозволу органу місцевого самоврядування. В ході проведення дій по виготовленню та розробці замовленого проекту із землеустрою, третьою особою з пояснень замовників було встановлено, що про рішення Борозенської сільської ради від 18.10.2019 № 1016 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, стало відомо вже після укладення договору з КТ НВФ Нові технології та додали, що така відмова не містить у собі причин відмови, які зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Отримавши дане рішення сільської ради, третьою особою було встановлено, що зміст даного рішення № 1016 не містить в собі жодних нормативно-правових документів, землевпорядної та містобудівної документації за якими може вбачатись невідповідність місця розташування земельної ділянки загальною площею 31,8000 га кадастровий номер 6520983700:02:001:0090. КТ НВФ Нові технології зазначає, що заявники мали повне право на замовлення проекту землеустрою, відмова органу Борозенської сільської ради, викладена у рішенні від 18.10.2019 № 1016 є незаконною та немотивованою, яка не обґрунтована підставами зазначеними в абз 1 ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, що підтверджується позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/5288/18 від 29.08.2019, згідно якої незаконна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за ст. 118 ЗКУ України не оскаржується, бо не перешкоджає заявнику у розробці такого проекту.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений та погоджений відповідно та у порядку зазначеному в ст. 186-1 Земельного кодексу України, після чого матеріали були направлені на реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 24.06.2020. Спірні рішення від 26.06.2020 № РВ-6500673332020 та від 27.07.2020 № РВ-6500681522020 вважає незаконними, такими, що не містять обґрунтованих підстав для усунення виявлених порушень реєстратором щодо невідповідності поданих документів вимогам ч. 4 ст. 25, п. 5 абз. 3 ст. 50, п. є) ст. 56 Закону України Про землеустрій , наказу № 391 від 03.12.2004 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, Порядку № 1051, п. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 03 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що в оскаржуваних рішеннях Державного кадастрового реєстратора № РВ-6500673332020 від 26.06.2020 та № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 нічого не сказано про наявність або відсутність мовчазної згоди , як підстави для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- суд першої інстанції не звернув увагу, що норма, яка вказана відповідачем, як підстава для відмови у внесені відомостей до Державного земельного кадастру (абз. 5 п. З ст. 50 Закону України Про земелеустрій ) в даному випадку не застосовується;

- суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2020 року по справі № 0640/4696/18, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року по справі № 348/992/16- ц.

Обставини справи.

Колегією суддів встановлено наступне.

18.04.2019 між Борозенською сільською радою та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, з кадастровим номером загальною площею 31,800 га з цільовим призначенням 01.02 для ведення фермерського господарства, з кадастровим номером 6520983700:02:001:0090, яка розташована біля с. Новосибірське на території Борозенської сільської ради на 10 років (а.с.151-152, т.1).

03.06.2019 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснили державну реєстрацію Фермерського господарства Йосипенко Ігор Васильович , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 .

17.09.2019 до Борозенської сільської ради надійшли заяви від голови та двох членів ФГ " ОСОБА_2 " про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності та передачі земельної ділянки у власність членам фермерського господарства ОСОБА_2 .

08.10.2019 в сільську раду також надійшли заяви від членів ФГ " ОСОБА_2 " про долучення до попередніх заяв наступних документів, а саме копії трудових книжок членів ФГ, копії витягу з Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб та заява - згода землекористувача, а саме ОСОБА_2 на вилучення із земельної ділянки загальною площею 31,80 га земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) для передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як членам фермерського господарства.

18.10.2019 Рішенням 29 сесії 7 скликання № 1016 Борозенською сільською радою було прийнято рішення Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), як членам фермерського господарства ОСОБА_2 на території Борозенської (Новокубанської) сільської ради" в зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в користування згідно договору оренди строком до 18.04.2029 року".

Не отримавши Рішення № 1016 від 18.10.2019, 14.11.2019 було укладено договір з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з КТ НВФ Нові технології .

В період з 17 листопада 2019 року по 16 червня 2020 року, на замовлення позивача КТ НВФ Нові технології розробило та погодило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

26.11.2019 сільською радою були надіслані листи в НВФ Нові технології ОСОБА_5 та голові та членам ФГ ОСОБА_2 про те, що договір на виконання робіт сільська рада вважає недійсним в зв`язку з тим, що була відмова в наданні дозволу (а.с. 162-165, т.1).

24.06.2020 НВФ Нові технології в інтересах ОСОБА_2 надало заяву щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно погодженого та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам фермерського господарства ОСОБА_2 ОСОБА_2 площею 10,4900 га, ОСОБА_3 площею 10,4900 га та ОСОБА_4 площею 10,4900 в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення.

26.06.2020 рішенням № РВ-6500673332020, а також, після отримання відповідних документів 10.07.2020, 27.07.2020 рішенням № РВ-6500681522020 було відмовлено у задоволенні відповідних заяв.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі саме Борозенська сільська рада Великоолександрівського району Херсонської області, як орган місцевого самоврядування, наділений відповідними повноваженнями та має право на прийняття рішення про відмову або щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також відповідно має право надавати дозвіл щодо приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим, без досягнення поетапної процедури задля оформлення належним чином приватизації земельної ділянки, без урегулювання безпосередньо спірних питань із зазначеною сільською радою, позивач не зможе оформити приватизацію належним чином із дотриманням норм чинного законодавства.

Додатково, на підтвердження своєї позиції суд першої інстанції акцентував, що позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позиції щодо наявності принципу «мовчазної згоди» з боку третьої особи сільської ради для подальшого оформлення проекту із землеустрою.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України).

Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, підставою для набуття права власності та права користування із земель державної або комунальної власності є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, прийняте в межах наданих повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 9 зазначеної статті Закону відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Із наведеного правового регулювання випливає, що ухвалення рішення про надання земельної ділянки у власність є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Дана процедура безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою даний проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 1861 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Таким чином, визначена законом процедура є способом дій зацікавленої особи у отриманні права власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності та дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян, чи суб`єктів господарювання щодо отримання права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності.

У разі отримання відмови органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вбачається, що фактично орган місцевого самоврядування створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому така відмова може бути предметом судового оскарження, відповідно до ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 КАС України, у випадку звернення особи з відповідним позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР, в редакції від 01.05.2019, на момент винесення рішення про відмову у наданні дозволу), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної або комунальної власності встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Зокрема, п. 34 ч.1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії відповідної ради.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням 29 сесії 7 скликання № 1016 Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 18.10.2019 .. Відмовлено голові та членам фермерського господарства ОСОБА_2 громадянам України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю) як членам фермерського господарства в зв`язку з тим, що земельна ділянка площею 31,8000 га (кадастровий номер (6520983700:02:001:0090) згідно протоколу земельних торгів від 18.04.2019 року №04\04\19 з продажу права оренди знаходиться в користуванні. На сьогоднішній день 10.05.2019 року за номером запису про інше речове право № 31384862 офіційно зареєстрований згідно діючого законодавства договір оренди з громадянином ОСОБА_2 до 18.04.2019 року. …. вважається прийнятим у передбаченій законом формі (належним чином оформленим) та органом, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання.

Щодо наявності даного рішення органу місцевого самоврядування від 18.10.2019 сторони не заперечують, але позивач наполягав на тому, що про дане рішення йому стало відомо в листопаді 2019 року, коли він повідомив Борозенську сільську раду про набуття права на розроблення документації із землеустрою з підстави зазначеної у поданій заяві від 14.11.2019 … Борозенською сільською радою, станом на 14.11.2019, не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою або вмотивовану відмову у його наданні , застосувавши як наслідок принцип мовчазної згоди та замовив у КТ НВФ Нові технології розроблення документації із землеустрою.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд клопотання відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України здійснюється у місячний строк.

Як убачається із матеріалі справи , відповідні заяви позивача та третіх осіб подані 17.09.2020 ( а.с.17-19,т.1).

Рішення відповідача № 1016 прийняте 18.10.2020 , тобто у строки , передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України.

Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Отже доводи позивача та його представника, що Борозенською сільською радою пропущено місячний строк для винесення рішення від 18.10.2019 № 1016, у зв`язку з чим було правомірно, на їх думку, застосування принципу мовчазної згоди , не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Неналежне повідомлення позивача та третіх осіб Борозенською сільською радою про прийняте рішення № 1016 від 18.10.2019 також не свідчить про можливість застосування принципу мовчазної згоди, а може лише вплинути на вирішення питання щодо строків для його оскарження.

При цьому є зайвим мотивування суду першої інстанції щодо відсутності підстав застосування принципу мовчазної згоди з відповідним посиланням на положення ч. 5 ст. 46 Закону № 280/97, абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.

Водночас згідно з ч.1ст. 5 КАС України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єкта владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Отже, позивач звернувся за захистом прав своїх прав та інтересів , однак, такі твердження є абстрактними та не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача чи третіх осіб.

Враховуючи викладене , у позивача у спірних правовідносинах відсутнє право на виготовлення землевпорядної документації , а відтак і право на державну реєстрацію земельних ділянок, які розташовані за адресою: Херсонська обл., Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада за заявами КТ науково-впроваджувальна фірма Нові Технології ( ОСОБА_2 від 10.07.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9706535592020) та від 26.06.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9705882382020) у Відділі у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п.1 ч. 2 ст. 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).

Вирішуючи спірне питання колегія судді враховує, що позивачем не були заявлені позовні вимоги у даній справі про визнання неправомірним та незаконним рішення Борозенської сільської ради від 18.10.2019 № 1016, відповідно, відсутні у справі допустимі докази з боку позивача у розумінні ст.74 КАС України щодо обставин справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування та ст. 76 КАС України, як достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність заявлених позивачем обставин справи, які входять до предмета доказування щодо обставин наявності мовчазної згоди .

При цьому суд першої інстанції правильно роз`яснив позивачу про право на звернення до суду із позовними вимогами про визнання незаконним рішення Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 18.10.2019 № 1016 задля належного захисту порушених прав та дотримання процедури передачі земельної ділянки державної та комунальної власності у власність позивача та членів фермерського господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. В даному випадку, позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позиції щодо наявності принципу мовчазної згоди з боку третьої особи сільської ради для подальшого оформлення проекту із землеустрою.

Таким чином, у зв`язку із встановленими по справі обставинами, суд першої інстанції правильно по суті відмовив позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Державного кадастрового реєстратора Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Слободенюк М.В. № РВ6500673332020 від 26.06.2020 та № РВ-6500681522020 від 27.07.2020 та про зобов`язання Відділу у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснити державну реєстрацію земельних ділянок. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта фактично зводяться до того , що землевпорядна документація відповідає вимогам чинного законодавства, а тому слід здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, які розташовані за адресою: Херсонська обл., Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада за заявами КТ науково-впроваджувальна фірма Нові Технології ( ОСОБА_2 від 10.07.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9706535592020) та від 26.06.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9705882382020) у Відділі у Великоолександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Водночас, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині цієї постанови навів правові підстави, за якими позивач не має право на державну реєстрацію земельних ділянок, які розташовані за адресою: Херсонська обл., Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України - змінити, виключивши із мотивувальної частини висновки суду щодо відсутності підстав застосування принципу "мовчазної згоди" з відповідним посиланням на положення ч. 5 ст. 46 Закону № 280/97, абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі № 540/3054/20 - змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі № 540/3054/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 24 травня 2021 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.