Постанова

від 03.02.2021 по справі 640/1361/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1361/20 Головуючий у І інстанції - Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

представника позивача Мілян М.В.,

представника відповідача Ступака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфрост до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Інфрост звернулось до суду з даним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019: №00001540502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 149450,00 грн., та №000014550502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 142405,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи оформлені відповідно до чинного законодавства України, не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Свої доводи обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки обставини, викладені в акті перевірки, вказують на нереальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ТОВ Інфрост та ТОВ Кларіті Форм , ТОВ Партес Бізнес Груп .

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15.08.2019 № 11595 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ІНФРОСТ з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Кларіті Форм за березень, квітень, травень, листопад, грудень 2018 року, з ТОВ ПАРТЕС БІЗНЕС ГРУП за травень, липень 2018 року, з ТОВ Венчур Груп за червень, за листопад, за грудень 2018 року , показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, результати якої оформлені актом від 28.08.2019 №570/26-15-14-02-06/37225946.

Відповідно до акту перевірки, перевіркою ТОВ Інфрост встановлені порушення:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 119560 грн., в тому числі за 2018 рік на суму 119560 гривень;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 113924грн

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019:

1.№00001540502, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 149450,00 грн., з яких 119560 грн. - за податковим зобов`язанням та 29890 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2.№000014550502, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 142405,00 грн., з яких 113924 грн. - за податковим зобов`язанням та 28481 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, згідно п. 86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повинен підтверджуватися первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88, - 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку, при цьому, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, водночас, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Як вказує Верховний Суд в постановах від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа № 808/954/17), від 6 березня 2020 року (справа №803/13/16), визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 27 березня 2018 року №816/809/17 (№К/9901/1349/17), норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При цьому, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (рішення від 22 січня 2009 року за заявою №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (рішення від 18 березня 2010 року за заявою №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (рішення від 23 липня 2002 року за заявою №36985/97), Полторацький проти України (рішення від 29 квітня 2003 року за заявою №38812/97) вказав на правило індивідуальної юридичної відповідальності , за яким платник податків не повинен нести відповідальність за порушення допущені його контрагентами, зокрема щодо неможливості покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Тобто, вирішення податкових спорів із урахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків цілковито узгоджується із наведеною практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

Так, згідно матеріалів справи відносини між позивачем та ТОВ Кларіті Форм ґрунтувались на наступних договорах.

Договір № 5 від 01.03.2018 року, замовник ТОВ Інфорст , в особі директора Михлич В.В. та виконавець ТОВ Кларіті Форм , в особі директора Завгороднього М.В., відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника здійснювати:

- Проектування та дизайн: дизайн користувацьких інтерфейсів, Інтернет-сайтів, дизайн-макетів для всіх видів реклами, брендингу, розробку маркетингової концепції, маркетингове планування рекламної кампанії в Інтернет-мережі.

- Розробку: Інтернет- сайтів, Інтернет- орієнтованого програмного забезпечення та систем електронної комерції.

- Розміщення: хостинг, реєстрацію доменних імен.

Згідно умов договору, виконавець зобов`язується: виконати роботи відповідно до переліку, що визначений сторонами у додатках.

Замовник зобов`язується: прийняти роботи, виконані виконавцем, відповідно до розділу 4 цього Договору; вчасно та в повному обсязі оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов розділу 3 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 вартість робіт, що виконуються виконавцем, є договірною та визначена сторонами у Додатках до даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем до матеріалів справи надані: акт надання послуг № 5 від 30.03.2018 на загальну суму 47 200,4 грн., в т.ч. ПДВ 7 866,73 грн., кошторис від 01.03.2018 на 47 200,40 грн. (Додаток №1 до Договору №5 від 01.03.2018), технічне завдання від 01.03.2018 (Додаток №2 до Договору №5 від 01.03.2018, текст підготовленої на замовлення унікальної статті стосовно послуг і товарів ТОВ Інфрост , банківська виписка.

В бухгалтерському обліку зазначена операція відображена проводкою: Д 93 Витрати на збут К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 39334 грн.

Договір № 8 від 12.04.2018 року, покупець ТОВ Інфрост , в особі директора Михлич В.В. та постачальник ТОВ Кларіті Форм , в особі директора Завгороднього М.В., уклали Договір, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та Специфікації до нього.

Відповідно до пункту 3.1 Договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар по цінам та в кількості визначеним у рахунку-фактурі, що складений на підставі даних узгодженої Специфікації до даного Договору та на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем до матеріалів справи надані: Специфікація від 12.04.2018 на суму 55866,01 грн. (Додаток №1 до Договору №8 від 12.04.2018), видаткова накладна №5 від 12.04.2018 на суму 55866,01 грн., товарно-транспортна накладна від 12.04.2018 №Р5, наказ ТОВ Інфрост №3-КН віл 12.04.2018 на проведення комплектації товару, довідка - розрахунок №12/04 від 12.04.2018 (калькуляція собівартості продукції), накладна на передачу готової продукції №9 від 12.04.2018, Специфікація від 04.05.2018 на суму 39660,00 грн. (Додаток №2 до Договору №8 від 12.04.2018), видаткова накладна №3 від 04.05.2018 на суму 39660,00 грн., товарно-транспортна накладна від 04.05.2018 №Р3, банківські виписки, накладні на передачу готової продукції від 14.05.2018, довідка-розрахунок ТОВ Інфрост (калькуляція собівартості продукції) від 14.05.2018, наряд на виконання робіт №20 від 25.05.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №20 від 25.05.2018, довідка-розрахунок ТОВ Інфрост (калькуляція собівартості продукції) від 14.05.2018, наряд на виконання робіт №20 від 25.05.2018, довідка-розрахунок ТОВ Інфрост (калькуляція собівартості продукції) від 25.05.2018.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені проводками:

Д 201 Сировина й матеріали К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 79605 грн.

Д 6442 Податковий кредит К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 15921 грн.

Договір № 23 від 26.10.2018 року, покупець ТОВ Інфрост , в особі директора Михлич В.В. та постачальник ТОВ Кларіті Інформ , в особі директора Завгороднього М.В., уклали Договір про наступне: Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та Специфікації до нього.

Позивачем були надані документи на підтвердження виконання вказаного договору: Специфікація від 12.12.2018 на суму 59640,00 грн. (Додаток №2 до Договору №23 від 26.10.2018), видаткова накладна №4 від 12.12.2018 на суму 59640,00 грн., товарно-транспортна накладна від 12.12.2018 №Р4, банківські виписки, Специфікація №1 від 30.11.2018 до Договору №866 від 30.11.2018, накладні на передачу готової продукції від 17.12.2018, довідка-розрахунок ТОВ Інфрост (калькуляція собівартості продукції) від 17.12.2018.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені проводками:

Д 201 Сировина й матеріали К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 85783 грн.

Д 6442 Податковий кредит К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на стальну суму 17157 грн.

Взаємовідносини позивача з ТОВ Партес Бізнес Груп оформлялись наступними договорами:

Договір №2407 від 24.07.2018, покупець ТОВ Інфрост в особі директора Михлич Вадима Васильовича та постачальник ТОВ Партес Бізнес Груп , в особі директора Колесник Олександр Анатолійович, уклали договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та Специфікації до нього.

На підтвердження виконання зобов`язань, подальшої реалізації придбаних товарів за вказаним договором позивачем надані: специфікація від 24.07.2018 до Договору поставки №2407т від 24.07.2018, видаткова накладна №4 від 24.07.2018, товарно-транспортна накладна від 24.07.2018 №Р4, Специфікація №1 до Договору поставки та монтажу №476 від 04.07.2018, накладна на передачу готової продукції №38 від 26.07.2018, довідка-розрахунок ТОВ Інфрост (калькуляція собівартості продукції) від 26.07.2018, наряд на виконання робіт №41 від 02.08.2018.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені проводками:

Д 201 Сировина й матеріали К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 57642 грн.

Д 6442 Податковий кредит К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну суму 11528 грн.

Договір № 0205/18 від 02.05.2018 року, замовник ТОВ ІНФРОСТ , в особі директора Михлич В.В. та виконавець ТОВ ПАРТЕС БІЗНЕС ГРУП , в особі директора Колесника О.А., уклали Договір, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника здійснювати:

- Проектування та дизайн: дизайн користувацьких інтерфейсів, Інтернет-сайтів, дизайн-макетів для всіх видів реклами, брендингу, розробку маркетингової концепції, маркетингове планування рекламної кампанії в Інтернет-мережі.

- Розробку: Інтернет- сайтів, Інтернет- орієнтованого програмного забезпечення та систем електронної комерції.

- Розміщення: хостинг, реєстрацію доменних імен.

Виконавець зобов`язується: виконати роботи відповідно до переліку, що визначений сторонами у додатках.

Замовник зобов`язується: прийняти роботи, виконані Виконавцем, відповідно до розділу 4 цього Договору. Вчасно та в повному обсязі оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов розділу 3 цього Договору.

Вартість робіт, що виконуються Виконавцем, є договірною та визначена сторонами у Додатках до даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем до матеріалів справи надані:

кошторис від 02.05.2018 на суму 68700,00 грн. (Додаток №1 до Договору №0205/18 від 02.05.2018), технічне завдання від 02.05.2018 (Додаток №2 до Договору №0205/18 від 02.05.2018), акт надання послуг №8 від 31.12.2018 на суму 68700,80 грн., текст підготовленої на замовлення унікальної статті стосовно послуг і товарів ТОВ Інфрост , банківська виписка.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені:

Д93 Витрати на збут К 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на загальну с му 57251 грн.

Відносини між позивачем та ТОВ Венчур Груп ґрунтувались на договорах поставки.

Договір поставки № 56 від 05.06.2018 року, укладений між покупцем ТОВ ІНФРОСТ , в особі директора Михлич В.В. та постачальником ТОВ Венчур Груп , в особі директора Завгороднього М.В., відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та Специфікації до нього.

Договір поставки № 131 від 25.10.2018 року, покупець ТОВ Інфрост , в особі директора Михлич В.В. та постачальник ТОВ Венчур Груп , в особі директора Завгороднього М.В. уклали цей Договір про наступне: Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та Специфікації до нього.

На підтвердження виконання зобов`язань, подальшої реалізації придбаних товарів за вказаними договорами позивачем надані копії: специфікацій, товарно - транспортних накладних, видаткових накладних, банківських виписок, накладних на передачу готової продукції, довідок - розрахунків, накладних - вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладних на передачу готової продукції, договорів найму (оренди) автомобіля, актів прийому-передачі транспортного.

Також, до матеріалів справи позивачем надані податкові накладні, сформовані по вищевказаним господарським операціям з ТОВ КЛАРІТІ ФОРМ , ТОВ ПАРТЕС БІЗНЕС ГРУП , ТОВ ВЕНЧУР ГРУП та докази їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування ділової доцільності та щодо подальшого руху товару та доцільності наданих послуг, позивачем зазначено, отримані від ТОВ КЛАРІТІ ФОРМ та ТОВ ПАРТЕС БІЗНЕС ГРУП згідно узгоджених сторонами технічних завдань послуги, а саме: написання і підбір відповідних пошукових запитів, SEO-оптимізовані тексти, унікальні статті, контекстна реклама з урахуванням груп ключ, слів, були використанні в господарській діяльності ТОВ ІНФРОСТ для просування та оптимізації сайту товариства, рекламування послуг та продукції, що реалізуються товариством, залучення нових покупців та стимулювання збільшення обсягів збуту.

Отримані від ТОВ КЛАРГП ФОРМ , ТОВ ПАРТЕС БІЗНЕС ГРУП та ТОВ ВЕНЧУР ГРУП товари (комплектуючі до холодильного обладнання) були використані ТОВ ІНФРОСТ на виробництві та віднесені до складу собівартості наданих замовникам послуг монтажу холодильного обладнання.

Згідно змісту акту перевірки, контролюючий орган зазначає про нереальність операції між позивачем та вказаними контрагентами, з огляду на що відповідач дійшов висновку, що відповідний товар було отримано позивачем від інших постачальників на безоплатній основі.

Вказані висновки ґрунтуються на аналізі інформації з баз даних ДФС - ІС Податковий блок , згідно якої вказаних контрагентів позивача внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, фінансова звітність за 2018 рік, податкова декларація з податку на прибуток за 2018 рік, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітність з єдиного соціального внеску суб`єктом господарювання протягом 2018 року до податкового органу не подавались.

Слід зазначити, що поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність своїх контрагентів, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №К/9901/2558718.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано.

При цьому, вказані висновки контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація також носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є достатнім доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів наголошує, що податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 234, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 08.02.2021 року.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк