Постанова

від 09.02.2021 по справі 620/515/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/515/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Лащевської Д.О.,

За участю представника позивача: Дорошенка Г.М.,

представника відповідача: Пуценко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Заводський до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Обслуговуючий кооператив Автогаражний кооператив Заводський звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.01.2020 № 25-02-015/0147/8.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки направлення на проведення інспекційного відвідування інспектор не надавав, вимоги про надання документів не висловлював та на юридичну адресу позивача не направляв, акт про відмову від будь-якого підпису інспектор не складав.

Також зазначає, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 22.01.2020 № 25-02-015/0147/8.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що своєчасне направлення вимоги про надання документів на належну адресу свідчить про дотримання встановленої процедури.

Факт неотримання позивачем вимоги про надання документів від 04.11.2019 відбувся через небажання позивача отримувати поштову кореспонденцію.

На думку апелянта, позивачем свідомо створювались перешкоди для діяльності посадових осіб під час проведення інспекційного відвідування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясував факту належного сповіщення позивача про винесену вимогу про надання документів.

Як вказує позивач, повернення повістки з причиною за закінченням терміну зберігання не може свідчити про належне інформування про час, місце розгляду справи, що свідчить про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі подання начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Луцишиною В.М. службової записки від 29.10.2019, т.в.о. начальника Управлінням Держпраці у Чернігівській області О. Тищенко видано наказ від 30.10.2019 № 583 Про проведення контрольного заходу щодо проведення інспекційного відвідування Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Заводський в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

У подальшому, згідно направлення на проведення контрольного заходу від 30.10.2019 № 993 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Гущіною І.Б., у присутності голови Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Заводський Остапця Д.Т. 01.11.2019 було проведено інспекційне відвідування.

Однак, у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, а саме: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; ненаданням керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування усних або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю, інспектором праці було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № 25-02-015/0138 від 04.11.2019 та винесено вимогу про надання/поновлення документів № 25-02-015/0124 від 04.11.2019, якою у строк до 09 год. 00 хв. 14.11.2019 було зобов`язано позивача прибути за адресою: м. Ніжин, площа Івана Франка, буд, 1, 4 поверх, каб. 60 та надати копії документів згідно переліку.

Вказаною вимогою також було зупинено інспекційне відвідування на 8 календарних днів до 14.11.2019.

Оскільки представником позивача не було надано документів на перевірку, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Гущіною І.Б. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № 25-02-015/0147 від 14.11.2019.

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 10.12.2019 вих. № 10-04/6577 було інформовано позивача про одержання 09.12.2019 акту про неможливість проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) № 25-02-15/0147 від 14.11.2019, яким встановлені факти створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування Обслуговуючим кооперативом Автогаражний кооператив Заводський , для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною сьомою статті 265 КЗпП України (а.с. 65).

У зв`язку зі створенням перешкод у проведенні інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин шляхом ненадання інформації, документів та пояснень, що є порушенням частини першої статті 259 КЗпП України, 22.01.2020 т.в.о. начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-02-015/0147/8 на Обслуговуючий кооператив Автогаражний кооператив Заводський у розмірі 417300 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 14.11.2019 № 25-02-015/0147 містить не підтверджену інформацію, результати якого отримані не у встановлений законом спосіб поза межами строку інспекційного відвідування, не може бути належною підставою у розгляді справи про накладання штрафу, та враховуючи відсутність належних доказів фактичного недопущення позивачем до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.01.2020 № 25-02-015/0147/8 є протиправною і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначена Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок №823).

Згідно пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.

За змістом пункту 9 вказаного Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно пункту 10 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

У силу вимог пункту 12 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У відповідності до пункту 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (пункт 15 Порядку № 823).

З аналізу викладених норм вбачається, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

При цьому, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, уповноваженими особами Держапраці складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Як вбачається з акту про неможливість проведення інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 04.11.2019 № 25-02-015/0138, перешкоди позивачем у діяльності інспектора праці при спробі проведення інспекційного відвідування позивача полягали у наступному: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником (його уповноваженим представником) усних або письмових пояснень, що стосується законодавства про працю.

У той же час, в суді першої інстанції свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пояснили, що будь-які перешкоди у проведенні перевірки позивачем не чинилися, на всі поставленні інспектором питання були надані відповіді,

Разом з тим, вказані свідки повідомили, що про необхідність з`явитися 04.11.2019 за адресою робочого місця Управління Держпраці у Чернігівській області та надати документи відносно найманих працівників інспектор не повідомляв.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять належних доказів аудіо-, фото-, відеофіксації, які б підтверджували перешкоджання посадовій особі відповідача у здійсненні інспекційного відвідування Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Заводський , як і доказів повідомлення про необхідність з`явитися 04.11.2019 за адресою робочого місця Управління Держпраці у Чернігівській області та надати документи відносно найманих працівників.

З матеріалів справи лише вбачається, що 04.11.2019 відповідачем на адресу позивача був направлений Акт від 04.11.2019 № 25-02-015/0138 та вимога про надання документів від 04.11.2019 № 25-02-015/0124, що підтверджується накладною, описом вкладення у цінний лист, копію трекінга відстеження відправлення, копію конверту (а.с. 53, 54, 96).

У той же час, станом на 14.11.2019 поштове відправлення на адресу відповідача не було вручене, так як згідно трекінг відстеження з 05.11.2019 по 19.11.2019 відсутні відомості щодо вручення чи не вручення позивачу поштового відправлення.

Вказані обставини підтверджують факт належного повідомлення позивача про винесену вимогу про надання документів від 04.11.2019 № 25-02-015/0124, що позбавило позивача права на надання необхідних пояснень та документів, так як наслідок відсутність підстав для винесення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 14.11.2019 № 25-02-015/0147.

Посилання апелянта про те, що надсилання на адресу позивача копій документів свідчить про виконання відповідачем свого обов`язку щодо інформування суб`єкта господарювання про прийняті рішення колегія суддів оцінює критично, оскільки за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання нею зазначених відомостей.

Відсутність даних про вручення конверту не є достатнім доказом інформування позивача про розгляд справи, оскільки не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати такий лист .

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 10 Порядку №823 встановлено присічний термін 10 робочих днів протягом якого проводиться інспекційного відвідування.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено строк проведення інспекційного відвідування, так як інспекційне відвідування тривало з 01.11.2019 по 14.11.2019.

Доводи апелянта про те, що вимогою про надання документів від 04.11.2019 № 25-02-015/0124 інспекційне відвідування було зупинено на 8 робочих днів, колегія суддів відхиляє, оскільки Порядком № 823 передбачено право інспектора праці зупиняти строк проведення інспекційного відвідування лише у разі виконання письмової вимоги, в якій зазначається строк поновлення та/або надання документів.

Однак, як встановлено вище, вказана вимога позивачем отримана не була, відтак підстави для її виконання були відсутні, як наслідок обставини для зупинення інспекційного відвідування не настали.

При цьому колегія суддів наголошує, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників.

Слід звернути увагу на абзац сьомий частини другої статті 265 КЗпП України, згідно якого юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З огляду на вказане, для застосування відповідальності повинна бути наявність таких умов: 1) дії щодо недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні; 2) проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України, зокрема, щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

З огляду на вказане, з огляду на відсутність належних доказів фактичного недопущення позивачем до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.01.2020 № 25-02-015/0147/8 є протиправною, оскільки її прийнято без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року

- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук