Ухвала

від 09.02.2021 по справі 363/4860/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"09" лютого 2021 р. Справа № 363/4860/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням Громадської організації «Садівницьке товариство «Бадрянка» про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Голова ГО «СТ «Бадрянка» ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.12.2017 року на земельні ділянки.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає поверненню заявнику для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Питання щодо накладення арешту на майно та його скасування врегульовані ст.ст. 171 - 175 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, відповідно до ч.2ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З аналізуст.171-174 КПК Українивбачається, що у клопотанні про скасування арешту, в обов`язковому порядку, має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт.

Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.

Згідно ч. 6 ст.9 КПК Україниу випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів, заявником не в повному обсязі долучені докази, які вказані ним у додатку, а саме відсутні копії ухвал слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, копії ухвал Вишгородського районного суду Київської області та копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження.

Крім того, заявником не вказано повну адресу для листування або контактний телефон, по якому його можна сповістити смс-повідомленням. Також, відсутні докази, що свідчать про те, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У той же час, слідчий суддя звертає увагу, що головою ГО «СТ «Бадрянка» ОСОБА_2 подано клопотання в порядку ст.174КПК України про скасування арешту майна до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області, тоді як арешт у кримінальному провадженні № 42013110000000477 від 18.05.2013 року накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2017 року.

Разом з тим, як згаданою нормою кримінального процесуального закону, так і іншими процесуальними нормами, не врегульовано питання щодо підсудності клопотань про скасування арешту в порядкуст. 174 КПК України.

У зв`язку з такою прогалиною в законодавстві Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз`яснення, що містяться в п. 1 постанови № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», згідно з якими, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Таким чином, з клопотанням про скасування арешту майна в порядкуст. 174 КПК Українислід звертатися до суду, що наклав арешт.

В такому випадку слідчий суддя вважає за доцільне клопотання про скасування арешту повернути ГО «Садівницьке товариство «Бадрянка»

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 171 - 175 КПК Українислідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Громадської організації «Садівницьке товариство «Бадрянка» про скасування арешту повернути заявнику для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1