Рішення

від 04.02.2021 по справі 368/671/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/671/20

Провадження № 2/368/254/21

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"04" лютого 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі судового засідання Назаренко А.І.

з участю представника позивача адвоката Старенького О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису, рішення та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд розірвати Договір оренди землі від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757), скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , індексний номер: 51637639 від 16.03.2020 року, скасувати запис, державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , про інше речове право: 35955783, дата державної реєстрації: 12.02.2016 року, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 та 2019 рік в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в 2018 та 2019 році в розмірі 3730 (три тисячі сімсот тридцять) гривень 19 копійок, та 3 % річних від простроченої суми за 2018 та 2019 рік в розмірі 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 26 копійок, вирішити питання щодо розподілу судових витрат, обґрунтовуючи позов наступним.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 782126, виданого 31 березня 2016 року, на підставі розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації від 14 грудня 2015 року, за № 738, їй належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 2.49 га., кадастровий номер: 3222280800:03:004:0028, що розташована на території Бендюгівської сільської ради Київської області.

Вищевказану земельну ділянку вона, згідно договору оренди землі б/н укладеного 12 лютого 2016 року, право оренди за яким зареєстроване 12 лютого 2016 року, номер запису: 35955783, передала в оренду строком на сім років Товариству з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс .

Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.2. та 4.3.2. Договору оренди землі відповідач зобов`язався за другий рік користування та наступні роки в період з 01 вересня по 31 грудня сплачувати орендну плату, яка складає у грошовій формі: 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок. За бажанням однієї із сторін цього договору, орендна плата може здійснюватися і натуральній формі шляхом поставки зерна на момент фактичного розрахунку, відповідно ринкової вартості зерна в кількості: 2000 (дві тисячі) кілограм.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, не провівши оплату в 2018 та 2019 році, чим порушує п. 4.1. Договору оренди землі, який є його істотною умовою. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2018 та 2019 рік вона від відповідача не отримувала. На неодноразові її звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди останній відповідав відмовою.

Стаття 629 ЦКУ встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно у точній відповідності до умов договору.

Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗКУ кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі , яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі оренди землі, а саме в п. 9.1. - Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати та п. 9.4.1 - Обов`язки Орендаря - своєчасно вносити орендну плату .

Але, незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови Договору оренди, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає 14 000 грн.

На підставі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 9.4. договору оренди землі встановлено обов`язок відповідача своєчасно сплачувати оренду плату, тобто в період з 01 вересня по 31 грудня року користування земельною ділянкою. В зв`язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2018 та 2019 році, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання договору оренди землі від 12 лютого 2016 року.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України Про оренду землі до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610. 61 1 ЦК України, порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов`язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вже було зазначено, умовами розрахунків по договору оренди землі, укладеним між позивачем та відповідачем, було визначено виплату орендної плати за наступні роки користування в період з 01 вересня по 31 грудня збирання врожаю. А отже, порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2018 та 2019 році є порушенням ст. 526 ЦК України, що відповідно до ст. ст.. 610, 611 ЦК України є також підставою для розірвання договору оренди від 12 лютого 2016 року.

Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того. на що вона розраховувала при укладенні договору.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотною умовою договору оренди землі, вона розраховувала на отримання необхідних їй обігових грошових коштів. А отже в зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати, вона була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які вона розраховувала при укладені договору оренди землі.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України, та п. 4.3.5 Договору оренди землі за несвоєчасне знесення орендної плати, Відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0.1 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за яким оплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання готового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв`язку з цим відповідач зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201 гс 18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає: різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого, договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

В даному випадку способом захисту прав буду: розірвання договору оренди землі, скасування рішення та запису про реєстрацію права оренди, стягнення не отриманої орендної плати, пені та штрафу.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

До подання цієї позовної заяви позивач поніс судові витрати у розмірі 3363,20 гри, за сплату судового збору за подання цієї заяви. Позивач не планує понести інших судових витрат, окрім сплати судового збору.

Представник відповідача в особі ТОВ Комплекс Агромарс двічі в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах є повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явилася без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12 лютого 2016 р. між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ "Комплекс Агромарс" як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 782126, виданого згідно розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації від 14.12.2005 року № 738, розташованої на території Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, фактичною площею 2,49 га, індивідуальний кадастровий номер земельної ділянки: 3222280800:03:004:0028, строком на сім років.

Зазначений договір зареєстрований Захарченко Людмилою Миколаївною Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 112.02.2016 року за № 35955783.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 надала вказану земельну ділянку ТОВ "Комплекс Агромарс" в користування строком на сім років на умовах сплати відповідачем орендної плати.

Пункт 4.1 зазначеного договору за домовленістю сторін орендна плата за користування земельною ділянкою складає:

4.1.1 в грошовій формі: 7 000 грн. 00 коп.

4.1.2 за бажанням однієї із сторін, орендна плата може здійснюватись в натуральній формі - зерна в кількості 2000 кг.

Строки внесення орендарем орендної плати визначені періодом з 01.09 до 31.12. поточного року.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України Про оренду землі .

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом д частини першої статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ТОВ Комплекс Агромарс допустило прострочення виплати орендної плати за договором оренди землі від 12.02.2016 року за 2018-2019 роки.

Будь-які докази на підтвердження повідомлення позивача щодо можливості отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, накопичення на депозитному рахунку нотаріуса (стаття 537 ЦК України), відкриття банківського рахунку на вимогу чи виконання в інший спосіб своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати ТОВ Комплекс Агромарс орендної плати за вказаним договором суду не надано.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач намагався вчасно та у повному обсязі виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати за 2018-2019 роки, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс на користь ОСОБА_1 , заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 та 2019 рік в розмірі 14 000 гривень 00 копійок.

Що стосується стягнення пені та 3% річних, то слід зазначити наступне.

За наявності порушення з боку орендаря вимог щодо своєчасної сплати орендної плати орендодавцю застосовуються вимоги частини другої статті 625 ЦК України.

Крім того, пунктом 4.3.5 договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1 відсотки несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день сплати. Сплата пені не звільняє від виконання покладених зобов`язань та усунення виявлених порушень.

Розрахунок пені за 2018 - 2019 р.р.:

- облікова ставка НБУ за період з 01.01.2019 року до 25.04.2019 року (115 днів прострочення) складала 18 % річних. Подвійна ставка НБУ склала 36 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 793,97 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 26.04.2019 року до 18.07.2019 року (84 днів прострочення) складала 17,5 % річних. Подвійна ставка НБУ склала 35 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 563,84 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 19.07.2019 року до 05.09.2019 року (49 днів прострочення) складала 17 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 34 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 319,51 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 06.09.2019 року до 24.10.2019 року (49 днів прострочення) складала 16,5 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 33 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 310,11 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 25.10.2019 року до 12.12.2019 року (49 днів прострочення) складала 15,5 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 31 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 291,32 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 13.12.2019 року до 30.012020 року (49 днів прострочення) складала 13,5 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 3127 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 291,32253,03 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 31.01.2020 року до 12.03.2020 року (42 днів прострочення) складала 11 % річних. Подвійна ставка НБУ склала 22 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 176,72 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 13.03.2020 року до 23.04.2020 року (42 днів прострочення) складала 10 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 20 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 160,66 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 24.04.2020 року до 11.06.2020 року (49 днів прострочення) складала 8 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 16 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 149,95 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 12.06.2020 року до 26.06.2020 року (15 дні прострочення) складала 6 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 12 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 34,43 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 01.01.2020 року до 30.01.2020 року (30 днів прострочення) складала 13,5 % річних. Подвійна ставка НБУ 27 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 154,92 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 31.01.2020 року до 12.03.2020 року (42 днів прострочення) складала 11 % річних. Подвійна ставка НБУ склала 22 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 176,72 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 13.03.2020 року до 23.04.2020 року (42 днів прострочення) складала 10 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 20 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 160,66 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 24.04.2020 року до 11.06.2020 року (49 днів прострочення) складала 8 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 16 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 149,95 грн.

- облікова ставка НБУ за період з 12.06.2020 року до 26.06.2020 року (15 дні прострочення) складала 6 % річних. Подвійна ставка НБУ складає 12 % річних. Таким чином, розмір пені за вказаний період склав: 34,43 грн.

Загальна сума пені складає: 793,97 + 563,84 + 319,51 + 310,11 + 291,32 + 253,03 + 176,72 + 160,66 + 149,95 + 34,43 + 154,92 грн. + 176,72 + 160,66 + 149,95 + 34,43 = 676,67 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Є обгрунтованими вимоги позивача і про стягнення 3 % річних із застосуванням вимоги ст. 625 ЦК України, а саме:

01.01.2019 по 26.06.2020 р. - 3 % складає 312,13 грн.

01.01.2020 по 26.06.2020 р. - 3 % складає 102,13

Загальна сума 3 % річних складає: 312,13 + 102,13 = 414 грн. 19 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом встановлено, що є обґрунтованими вимоги позивача щодо несплати орендної плати за 2018 - 2019 рр. і в такому випадку вбачає системність порушення умов договору відповідачем, що у відповідності до положень п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач як власник земельної ділянки не отримав вчасно того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме - невиконання обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

Судом встановлено, що сторони договору оренди передбачили можливість розірвання угоди в односторонньому порядку і у пункті 11.3 самого договору, що не суперечить частині четвертій статті 31 Закону України Про оренду землі .

При таких обставинах сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Позивач у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати виявив бажання розірвати в односторонньому порядку укладений з відповідачем спірний договір оренди землі, звернувся з відповідною вимогою і така вимога відповідає чинному законодавству та умовам договору оренди землі.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із систематичним порушенням умов договору відповідачем, зокрема,несплата орендної плати.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Стаття 611 ЦК України передбачає: різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого, договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тому з урахування вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди та скасування державної реєстрації та розриває Договір оренди землі від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс , скасувавши рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , індексний номер: 51637639 від 16.03.2020 року та запис, державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , про інше речове право: 35955783, дата державної реєстрації: 12.02.2016 року.

Що розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи наявні квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 3 363,20 грн. за подання до суду позову. Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого позивачем судового збору, а саме 3 363,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису, рішення та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757).

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , індексний номер: 51637639 від 16.03.2020 року.

Скасувати запис, державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, Захарченко Людмили Миколаївни , про інше речове право: 35955783, дата державної реєстрації: 12.02.2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 та 2019 рік в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в 2018 та 2019 році в розмірі 3730 (три тисячі сімсот тридцять) гривень 19 копійок, та 3 % річних від простроченої суми за 2018 та 2019 рік в розмірі 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 26 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 20 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київської апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.02.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко