Рішення

від 20.10.2020 по справі 757/54546/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54546/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненку С.С.,

розглянувши у судовому засіданні з викликом сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 100 грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 11 жовтня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1426, який було розірвано рішенням Печерського районного суду від 23 червня 2014 року. У шлюбі у сторін народилося троє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на момент вирішення спору є повнолітньою особою та двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначає, що між сторонами виник спір щодо розміру аліментів, які сплачуються відповідачем добровільно на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди, що діти залишаються проживати разом з позивачкою, а відповідач буде надавати на утримання неповнолітніх дітей грошові кошти в розмірі 6 200,00 грн., при необхідності нести додаткові витрати, приймати участь у їх вихованні. На виконання такої домовленості відповідач надавав на утримання неповнолітніх дітей грошову суму в розмірі 6 200, 00 грн./міс, однак з часом розмір грошової суми почав змінюватися в сторону зменшення, що вбачається з виписки по рахунку. Зокрема, з червня по серпень 2020 року відповідач коштів на утримання дітей взагалі не надавав. У вересні повідомив, що буде надавати на утримання двох дітей 2000,00 грн., мотивуючи це тим, що ця сума є достатньою для утримання двох неповнолітніх дітей. У вересні цього ж року позивачка отримала від відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей 2000,00 грн. Разом з тим, позивачка вважає, що грошова сума в розмірі 2000, 00 грн., яку вона одержує від відповідача в будь-якому випадку є недостатньою для утримання двох неповнолітніх дітей, їх повноцінного харчування, придбання одягу, взуття, відвідування репетиторів, оплату фондових внесків в школу, забезпечення фізичного, духовного розвитку та при необхідності лікування. Ця сума є навіть меншою за встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Більшість витрат на дітей несу позивачка зі свого доходу, який отримує у вигляді заробітної плати. Однак, другий з батьків зобов`язаний рівною мірою нести витрати на утримання дітей на належному рівні та має таку можливість. Відповідач є керівником ТОВ "ВІТ КОМПАНІ" в якій володіє 80% корпоративних прав, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також Відповідач має у власності квартиру загальною площею 61.7 кв.м. в м. Києві, право власності на яку набув 13 листопада 2015 pоку, має у власності автомобіль Toyota Prado 2008 року випуску, право власності на який набув у лютому 2015 року, а також має у власності грошові заощадження в розмірі 60 000 дол. США. З посиланням на вищевикладене обґрунтування, позивачка просить задовольнити преедявлені вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 лютого 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнає позов на суму 2000 грн. на кожну дитину. Крім того, вказав у нього на утриманні є ще одна дитина та дружина, яка перебуває декретній відпустці, відтак невеликий рівень доходів не дає йому можливості сплачувати аліменти у розмірі, які просить позивачка.

02 березня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь позивачки на відзив відповідача, відповідно до змісту якого, позивачка наполягає на обґрунтуванні позову та його задоволенні, а дані та обставини на які відповідач посилається у своєму відзиві такими, що не підтвердженні достатніми доказами.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на суму 2000 грн. на кожну дитину.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами даної справи 23 вересня 1995 року було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1426, який було розірвано рішенням Печерського районного суду від 23 червня 2014 року.

Від шлюбу сторони мають трьох дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вже повнолітня та двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними їхніх свідоцтв про народження наявних в матеріалах справи.

На момент вирішення даного спору неповнолітні діти проживають з позивачко, що стороною відповідача не спростовано.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач надає їй матеріальну допомогу, однак її не вистачає для повноцінного розвитку та виховання неповнолітніх дітей, тим самим не виконує свого батьківського обов`язку щодо їх утримання. При цьому, відповідач є працездатною особою, матеріально забезпечений та може надавити її у розмірі, який сторонами було погоджено при усній домовленості, а саме 6200 грн.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 08 липня 2020 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що неповнолітні діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дітей, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 11 жовтня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві власності належить рухоме та нерухоме майно. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано. Окрім того, судом встановлено, що у відповідача на утриманні є дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народжена у шлюбі з ОСОБА_6 .Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач офіційно працевлаштований і має доходи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відхиляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі визначеному позивачкою зазначає, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Так, аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні та надані сторонами на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також приймаючи до уваги обов`язок відповідача утримувати своїх дітей на підставі наведених вище норм закону, а тому суд вважає, що присуджений до стягнення розмір аліментів в сумі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, є достатнім.

Суд вважає, що 2500 грн. на кожну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дітей.

Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь витрат на лікування або навчання дітей у порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.

Оскільки позивач згідно Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 11 жовтня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 11 жовтня 2019 року у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Повне рішення суду складено 30 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя