Рішення

від 09.02.2021 по справі 305/1777/20

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1777/20

Провадження по справі 2/305/215/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідач звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 05.10.2010. Відповідач при підписанні заяви-анкети підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується Випискою по рахунку та встановлено початковий кредитний ліміт, який згодом був збільшений, на підставі умов Договору, відповідно до якого Відповідач дав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до Умов договору, зокрема здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом 10.09.2020 року має заборгованість -42780,22 грн, з яких: 30914,60 грн заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту, 30914,60 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 11865,62 грн заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625; 0,00 грн нарахована пеня; 0,00 грн нарахована комісія. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість зо Договором про надання банківських послуг, тому представник позивача просить стягнути з Відповідача в користь Банку заборгованість за кредитним договором б/н від 05.10.2010 в сумі 42780,22 грн, з яких: 30914,60 грн заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту, 30914,60 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 11865,62 грн заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625; 0,00 грн нарахована пеня; 0,00 грн нарахована комісія. Також, просить стягнути судові витрати в сумі 2102 гривні, що були понесені банком на оплату судового збору при подачі даної позовної заяви до суду.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24.11.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, у клопотанні від 18.11.2020 просив розглянути справу без участі представника банку, позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підтримує у повному обсязі, клопотання та заяви з боку Позивача відсутні.

Відповідач, в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом оголошення на сайті Рахівського районного суду Закарпатської області, після повернення конверту із вкладенням судових документів через відсутність його за адресою зареєстрованого місця проживання, що в силу ст.128 ЦПК України особа вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідачем у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2010 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ Приватбанк , в якій зазначено, що він разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Так, згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявляючи позовні вимоги, АТ КБ ПриватБанк посилається на те, що 05.10.2010 між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якого АТ КБ Приватбанк надало Відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

На підтвердження умов договору АТ КБ ПриватБанк надало суду копію анкети-заяви відповідача, Довідку про зміну кредитного ліміту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумів Відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису Відповідача.

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.

У постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливість використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної зі сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ ПриватБанк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду АТ КБ Приватбанк має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів, а вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, є безпідставними, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами не був погоджений між сторонами договору, тому й відсутні підстави для їх нарахування за визначеними ним ставками. Також, безпідставною є і відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив, оскільки у розрахунку заборгованості зазначено, що заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України складає 0 грн.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним з основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Керівні принципи для захисту інтересів споживачів , прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ ПриватБанк дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 05.10.2010 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Дослідивши надані АТ КБ Приватбанк розрахунки заборгованості, суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту складає 30914,60 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, отже Позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь АТ КБ Приватбанк фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів в розмірі 30914,60 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь АТ КБ Приватбанк підлягає стягненню 1518,91 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог на 72,26 %.

Керуючись 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279, 280, 288 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.10.2010, в сумі 30914,60 (тридцять тисяч дев"ятсот чотирнадцять гривень 60 копійок) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, судовий збір в сумі 1518,91 грн (одну тисячу п"ятсот вісімнадцять гривень 91 копійку).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук