Рішення

від 03.02.2021 по справі 463/1633/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1633/20

Провадження № 2/463/209/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

в місті Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрації Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство Управитель , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером,

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером №4610137200:03:004:0018.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є третя особа - її син ОСОБА_7 . У вересні 2019 року у межах розгляду цивільної справи №463/4388/16-ц позивач дізналася, що на прибудинкову територію та частину багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:004:0018, площею 0.0088 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 ) співвласниками якої у рівних частках являються відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Ці обставини підтверджуються Публічною Кадастровою Картою, розпорядження Личаківської РА № 374 від 31.08.2012 р. Про зміну адреси гаража з АДРЕСА_4 , відповіддю Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин № 2403-36 від 30.01.2015 р., повідомленням Департаменту містобудування управління архітектури №2401-1488 від 03.12.2014 року. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.01.2020 року позивач довідалася про зміну цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:004:0018 з для будівництва індивідуальних гаражів на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку . При формуванні, державній реєстрації земельної ділянки, присвоєння її кадастрового номера (№4610137200:03:004:0018), було грубо порушено вимоги чинного законодавства України щодо перетину ділянки відповідачів з прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , що вбачається із порівняння місця розташування земельної ділянки згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування індивідуального гаража (код цільового використання 02.05) та витягу з Публічної кадастрової карти.

А тому, відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зобов`язаний був відмовити у внесенні відомостей у державний земельний кадастр про земельну ділянку відповідачів у зв`язку з перетином з прибудинковою територією багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 .

Окрім того, позивач вважає, що в неї виникли права на користування прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , а незаконна зміна цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_5 з для будівництва індивідуальних гаражів на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку і накладення вказаної земельної ділянки на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 створює позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою виходячи з таких правових підстав.

Згідно ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди .

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування..., а також: права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав .

Відповідно до ч.2 ст.42 ЗК України 2. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Тому просить позов задоволити.

Ухвалою судді від 16 квітня 2020 року у справі відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі і відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду, відповідачам визначено термін для подачі відзивів.

Відповідач ОСОБА_6 подав до суду відзив на позов (а.с.119-121), в якому зазначає, що позов є безпідставним. Просить врахувати, що позивач вводить суд в оману про те, що лише у вересні 2019 року вона дізналася про те, що на прибудинкову територію та частину багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:004:0018, площею 0.0088 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 ), співвласниками якої у рівних частках являються відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Між сторонами вже тривалий час існують спори, які з 2015 р. розглядаються судами. Позивачу добре відомо що ця ділянка ні на що не накладається, а є приватною власністю з 2015 року, а гараж та навіс є власністю сім`ї ОСОБА_8 ще з 1975 року.

ОСОБА_1 у 2015р. з ціллю заволодіти майном брала участь у одноосібному конкурсі для мети приватизації гаража на цій же ділянці способом викупу у міської ради, яка будучи введеною в оману прийняла незаконні ухвали сесії міської ради і гараж по АДРЕСА_2 за неправильно нею названою адресою був включений у перелік об`єктів викупу ОСОБА_1 . Однак за його позовом вказані рішення міської ради були скасовані.

Окрім того, статті ЦК і ЗК України на які посилається позивач зазначають що земельні ділянки на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі споруди та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових будівель в будинку, передаються безкоштовно у власність або в постійне користуванні співвласникам багатоквартирного будинку в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщенні загального користування а також права на земельну ділянку на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія у разі державної реєстрації таких прав. Посилання позивача на вказані норми права є безпідставними, так як державної реєстрації таких прав на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 немає, суду такі документи не представлені. Земельна ділянка, яка належить йому та ОСОБА_9 має іншу адресу АДРЕСА_5, передана у власність ухвалою сесії Львівської міської Ради гр. ОСОБА_11 . На цю ділянку виготовлено проект землевідведення, в той час, як жодного проекту землевідведення на земельну ділянку як прибудинкову територію по АДРЕСА_2 не виготовлялося. Він придбав Ѕ частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 , у громадянки ОСОБА_11 у 2015 році на підставі договору купівлі-продажу і є добросовісним набувачем та власником. А тому вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подало відзив на позов (а.с.162-166) Відповідач заявлені позовні вимоги позивача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Позивачем у справі залучено як співвідповідача Ґоловне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові.

Слід також наголосити, що відповідно до структури Головного управління, Погодженої заступником Міністра аграрної політики та продовольства України М.П. Мартинюком від 28.12.2017р. та затвердженої в.о. Голови Держгеокадастру від 06.12.2017р., Положення про Відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.01.2017 р. № 2, Відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а не окремою юридичною особою. Відтак, не може виступати учасником судового процесу.

Поруч з цим, варто зазначити, що позивач не оскаржує будь-які рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, тобто Відповідача - 3 не порушував прав та законних інтересів Позивача, оскільки не вчиняв будь-яких дій відносно останнього. Відтак, вимога Позивача про зобов`язання Відповідача 3 вчинити дії є безпідставною.

Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред`явлено позов, не повинна відповідати за ним, оскільки не є учасником спірних матеріальних правовідносин, то суд має у позові відмовити.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 р. № 2 пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України.

Суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивачем у позові не наведено жодних доказів порушення Головним управління Держгеокадастру у Львівській області в особі структурного підрозділу - Відділу у місті Львові його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів. Відтак, вимога про зобов`язання Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051.

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно із ст. 204 Земельного кодексу України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр (надалі - Закон) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Варто зазначити, що у відповідності до ст. 3 Закону, Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах, зокрема: як внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст.9 Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні. Має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.9 Закону України Про державний земельний кадастр , Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку, доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Згідно із ч.7 ст.9 зазначеного Закону, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Поруч з цим, зазначає, що статтею 24 Закону встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

За інформацією Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка у АДРЕСА_5 площею 0,0088 га для обслуговування гаража (код КВПЦЗ 02.05.), зареєстрована державним кадастровим реєстратором Відділу 28.08.2015р. за заявою ОСОБА_11 , яку було подано 26.08.2015 року, та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 4610137200:03:004:0018 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (виконавець: Львівський MBB Львівської РФ Центру ДЗК, ОСОБА_12 ).

30.10.2015р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції зареєстроване речове право на цю ділянку, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 11904097 (отримання інформації в порядку інформаційної і взаємодії). Відповідно до отриманої інформації в порядку інформаційної взаємодії з і органом юстиції на сьогоднішній день, власниками вказаної земельної ділянки є ОСОБА_6 (1/2 частини), ОСОБА_3 (1/2 частини).

Підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені в ч. 10-11 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051.

Частиною 10 ст. 24 Закону № 3613-VI встановлено, що державна реєстрація і земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Тобто, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав та коло суб`єктів для скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не вбачає підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:03:004:0018.

Позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив відповідача ОСОБА_6 (а.с.178-179). При цьому просить врахувати, що вона має право звертатися до суду і захищати свої права та інтереси згідно ст. 55 Конституції України. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів . Вона цілком усвідомлює предмет позову і вимогу, яка сформована у позовній заяві. Поняття яким оперує відповідач ОСОБА_6 у відзиві на позовну заяву: введення в оману суду , фіктивні наміри , ціль заволодіти майном , зняла (викрала) банер , у шахрайський спосіб вважає психологічним тиском на неї і намаганням обмежити її у законному праві на захист власних інтересів і порушених прав у безперешкодному користуванні прибудинковою територією.

Такий виклад обставин справи відповідачем вважає голослівним та безпідставним, оскільки по вказаних фактах відносно неї - ОСОБА_1 не порушувалися кримінальні чи адміністративні справи, вона не притягалася до відповідальності. Також відповідач ОСОБА_6 у відзиві на позовну заяву, трохи плутає цивільне процесуальне законодавство із кримінально процесуальним законодавством, оскільки у позовні заяві не можна надавати свідчення , у позові викладаються обставини справи, не толерантна стилістика написання відзиву. вертала увагу суду на той факт, що земельна ділянка за кадастровим номером 4610137200:03:004:0018, в даний час, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. ОСОБА_6 надає цілий пакет документів про право власності на гараж та земельну ділянку кадастровий номер і 4610137200:03:004:0018 і цільовим призначенням для обслуговуваним індивідуального гаражу, яку передано у власність ОСОБА_11 АДРЕСА_5 зазначено у додатку Ухвалі №5286 Львівської міської ради під 01. 10.2015р. про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та встановлено обмеження через заборону зміни цільового використання земельних ділянок.

Відповідачі змінюючи цільове призначення земельної ділянки із кадастровим номером 4610137200:03:004:0018 для обслуговування індивідуального гаражу на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку грубо порушуючи умови надання земельної ділянки, встановлені обмеження та заборону зміни цільового використання земельних ділянок згідно Ухвали №5286 Львівської міської ради.

Позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (а.с.171-172).

Так, у відзиві зазначено, що реєстрацію у 2015 р. здійснив державний кадастровий реєстратор Ватаманюк О.В. Однак пізніше у реєстрі відбулася перереєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 4610137200:03:004:0018 із зміною цільового призначення для обслуговування індивідуального гаражу на для будівництва і обслуговування І багатоквартирного житлового будинку .

Позивачу відомо із матеріалів справи на земельну ділянку із кадастровим номером 4610137200:03:004:0018 мало бути накладено обмеження, щодо зміни цільового призначення відповідно до Ухвали Львівської міської ради №5286 від 01.10.2015р.

Однак у реєстрі невідомо ким змінено цільове призначення по земельній ділянці 4610137200:03:004:0018.

Як електронний доказ необхідно оглянути земельну ділянку 4610137200:03:004:0018 у Публічній Кадастровій Карті. Відповідно до ст.100 ЦПК України Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки),.. . Публічна Кадастрова Карта є у безкоштовному доступі на сайті https://map.land.gov.ua, сторінка земельної ділянки 4610137200:03:004:0018в мережі Інтернет.

Щодо правомірності зміни цільового призначення, порушення обмежень відповідачем не надано жодного обґрунтованого доказу.

Тому вважає, що потрібно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4610137200:03:004:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Всі державні кадастрові реєстратори не є самостійними суб`єктами господарської діяльності є найманими працівниками.

Відповідач 3 не повідомив, хто з реєстраторів та на якій підставі змінив цільове призначення з для обслуговування індивідуального гаражу на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку . Тому вважає, що цивільно - правову відповідальність за свого працівника має нести юридична особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, який являється роботодавцем державного кадастрового реєстратора, що вносив зміни та є належним відповідачем у справі. Відповідно до ст. 1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків .

Відповідач ОСОБА_3 подала свої заперечення у яких просить врахувати, що позивач не є власником квартири АДРЕСА_1 , а лише зареєстрована і фактично проживає. Тому посилатись на законодавчі акти де чітко зазначається терміни власники квартир , а не мешканці є щонайменше недоречним.

Позивач не навела в чому саме полягають перешкоди у реалізації її прав як мешканки будинку АДРЕСА_2 , які саме її права порушено та/або незадоволено певні потреби.

Позивач намагається ввести суд в оману стверджуючи, що про порушення своїх прав вона дізналася у вересні 2019 року в межах цивільної справи 463/43 88/16-ц (наголошую, що справа була розпочата у 2016 ропі, де ОСОБА_1 виступала як третя особа). Тобто, мова йде про термін у три роки, в межах яких особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу яка його порушила (ст.261 ЦКУ).

Просить врахувати, що на даній земельній ділянці збудований гараж ще за довго до того, як ОСОБА_1 почала проживати у вищезгаданому будинку і на нього було оформлено право власності. Позивач зареєстрована в квартирі лише 1995 році тобто значно пізніше, як збудований гараж. В 2015 році Львівська міська рада передала її мамі ОСОБА_13 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_5 , яка Ѕ частину ділянки відчужила відповідачу ОСОБА_14 . Після смерті матері згідно свідоцтва про право на спадщину від 24.06.2018 року вона успадкувала Ѕ частину вказаної земельної ділянки.

Згідно гл.23 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321). Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.316). Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317).

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

В даному випадку, прибудинкова територія належить до земель державної або комунальної власності, що надаються в користування підприємствам, установам і організація, які здійснюють управління цими будинками (Гл.6 ч.1 ст.42 ЗК України). Отже, організація, яка здійснює управління цим будинком є ЛКП Господар .

Частина друга ст.42 ЗК України, на яку посилається позивач лише говорить про те, що власники (співвласники) квартир у багатоквартирному житловому будинку можуть об`єднатися в ОСББ і лише тоді їм може бути передано у власність або користування земельна ділянка, на якій розташований даний багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія згідно порядку встановленому КМУ.

Жодних документів про те, що співвласники квартир виявили бажання об`єднатися, отримати у власність чи користування прибудинкову територію, господарські будівлі та споруди чи інші нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку - позивачем не надано. А це говорить лише про те, що син ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та має право користуватись підвальними приміщеннями та приміщеннями даху цього будинку. На прибудинкову територію у нього права на користування не виникає

Правове врегулювання питання використання землі під багатоквартирними житловими будинками здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про землеустрій , Про оренду землі , Про основи містобудування , Про регулювання містобудівної діяльності , Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

На законодавчому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями.

А тому просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач, її представник позовні вимоги підтвердили, додатково пояснили, що відповідачі змінивши цільове призначення земельної ділянки під гаражем мають на меті на його місці звести житловий будинок, що в послідуючому приведе до незручностей у користуванні подвір`ям і знецінення квартири позивача та 3-ї особи.

Третя особа ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги матері і її пояснення дані в судовому засіданні, пояснив, що на даний час є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , її представник проти позову заперечили, підтримали позицію висловлену у запереченні, окрім того відповідач пояснила, що намірів перебувати гараж не має, буде використовувати його за призначенням. Також ствердила, що проживала за кордоном і їй не відомо яким чином змінювалося цільове призначення земельної ділянки в 2015 році.

Відповідач ОСОБА_6 , представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, представник 3-х осіб Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник 3-ї особи ЛКП Управитель у судові засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, а тому суд вважає, що його не явка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з`явилися, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є третя особа ОСОБА_5 (а.с.4,5).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вважає, що у неї виникло право на користування прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 і оскільки спірна земельна ділянка накладається частково на прибудинкову територію цього будинку і відповідачі незаконно змінили цільове призначення земельної ділянки з для будівництва індивідуальних гаражів на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку , то в силу вимог ст.152 ЗК України позивач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Разом з тим, у відповідності до положень частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні позивач та третя особа ОСОБА_5 визнали, що у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 Об`єднання співвласників багатоквратирного житлового будинку не створено і земельна ділянка ОСББ не передавалася у власність чи користування.

У відповідності до положень частини 3 та 5 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків, житлових приміщень у гуртожитках можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до закону. Користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

У відповідності до положень статті 42 ЗК України визначено правове положення земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків. Зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

В судовому засіданні безспірно встановлено і це підтвердили позивачка та третя особа ОСОБА_5 , у будинку АДРЕСА_2 не створено ОСББ і земельна ділянка безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України не передавалася. Власником земельної ділянки надалі залишається третя особа Львівська міська рада.

З копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 (а.с.7-8) та Ухвали № 528Б 22- сесії 6-го скликання Львівської міської ради від 01.10.2015 р. (а.с.137) ОСОБА_11 передано у власність земельну ділянку пл. 88 м. АДРЕСА_8 для обслуговування гаражу.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.14) дійсно, після укладення договору купівлі-продажу Ѕ частини земельної ділянку по АДРЕСА_5 між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 13.11.2015 року, державним реєстратором нотаріусом Четвертої Львівської нотаріальної контори прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за кожним із співвласників по Ѕ частині земельної ділянки і зазначено цільове призначення ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Як вбачається із витягу з реєстрації в Спадковому реєстрі (а.с.187) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.188) після смерті ОСОБА_11 її Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_5 успадкувала відповідач ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що така зміна цільового призначення земельної ділянки є перешкодою у користуванні прибудинковою територією, оскільки це дає підстави власникам вказаної ділянки замість гаража збудувати житловий будинок і в такий спосіб квартира у якій проживає позивач втратить свою якість. При цьому як позивач так і третя особа ОСОБА_5 визнали, що жодних фізичних перешкод на даний час відповідачі, як власники земельної ділянки по АДРЕСА_5 не чинять.

Відповідно до положень ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає. що позивач не довела, що вона проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 , у будинку де не створене товариство співвласників квартир, за яким у встановленому законом порядку передавалася у власність чи постійне користування земельна ділянка, має право на судовий захист, оскільки у відповідності до положень ст. 4 ЦПК України її права, свободи чи законні інтереси зміною цільового призначення сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_5 не порушені. Доводи про накладення частини спірної ділянки на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 також є безпідставними, оскільки спірна ділянка надавалася власником Львівською міською радою на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 (а.с.7-8) та ухвали № 528Б 22- сесії 6-го скликання Львівської міської ради від 01.10.2015 р. (а.с.137) в той час як жодного рішення про закріплення земельної ділянки за будинком АДРЕСА_2 не надано, як і проекту землеустрою відведення цієї земельної ділянки. Тому висновок суду про накладення цих ділянок є голослівним.

А тому позовні вимоги є безпідставними і у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрації Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство Управитель , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером №4610137200:03:004:0018 - відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_9 ;

відповідач: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ;

відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ;

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження, м. Львів, вул. Чорновола, 4 в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Донецька, 3;

третя особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1;

третя особа: Личаківська районна адміністрації Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, вул. К.Левицького, 67;

третя особа: Львівське комунальне підприємство Управитель , місцезнаходження: м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 2;

третя особа: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_9 .

Дата складення повного тексту рішення суду - 08 лютого 2021 року.

Суддя: Гирич С. В.