Рішення

від 05.02.2021 по справі 477/1523/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1523/20

Провадження №2/477/108/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

29 січня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Дячок Л.С.,

за участю:

прокурора - Ільницької-Юртаєвої А.І.

представника позивача - Джос О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ТОВ Вітовський транспортний центр про визнання незаконними та скасування наказу, скасування запису про реєстрацію права власності та договору купівлі-продажу земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ТОВ Вітовський транспортний центр про:

1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.04.2016 року №14-3284/14-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 1,3661 га кадастрові номери (4823380600:01:000:1818 - 0.5111 га, 4823380600:01:000:1819 - 0,6153 га, 4823380600:01:000:1820 - 0,2397 га) для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області;

2) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- реєстрації від 29.04.2016 року №14387628 за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,511 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818;

- реєстрації від 29.04.2016 р. №14388348 на земельну ділянку площею 0.6513 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819;

- реєстрації від 29.04.2016 р. №14387983 на земельну ділянку площею 0.2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820;

3) визнання недійсним та скасування:

- договору купівлі-продажу №1028 від 07.11.2016 року на підставі якого ОСОБА_1 відчужила право власності на земельну ділянку площею 0,5111 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 на користь ТОВ "Вітовський транспортний центр", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17319818;

- договору купівлі-продажу №1029 від 07.11.2016 року щодо земельної ділянки площею 0,6153 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17320122;

- договору купівлі-продажу №1030 від 07.11.2016 року щодо земельної ділянки площею 0,2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17320280;

4) стягнення з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області судового збору в сумі 14 714 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.04.2016 року №14-3284/14-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 1.3661 га з кадастровими номерами (4823380600:01:000:1818 - 0.5111 га, 4823380600:01:000:1819 - 0,6153 га, 4823380600:01:000:1820 - 0,2397 га) в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області, прийнято з порушеннями вимог законодавства та інтересів держави, оскільки вони фактично розташовані у межах прибережної захисної смуги Бузького лиману, а саме відстань від урізу води лиману до західної межі ділянки з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 до західної межі ділянки - 222 м., а до східної - 431 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 до західної межі ділянки - 41 м. , а до східної - 193 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 до західної межі ділянки - 0 м., а до східної - 102 м. В той же час, ст.60 Земельного кодексу України та ст.88 Водного кодексу України (у редакціях, чинних на момент прийняття наказу) визначено, що, зокрема, уздовж лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватись лише у користування та для спеціально визначених цілей, передання їх у приватну власність не передбачено законодавством.

Крім того, надання спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства суперечить містобудівному законодавству, оскільки згідно з інформацією Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації зазначені земельні ділянки відповідно до Проекту планування Вітовського (Жовтневого) району, затвердженому розпорядженням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 16.05.1979 року №310-р (чинному на момент прийняття наказу про передачу земельної ділянки у приватну власність) розташовані в перспективній зоні масового відпочинку першої черги. Отже, зазначена територія передбачалась як територія загального користування та не повинна була передаватись у власність з будь-яким цільовим призначенням.

Оскільки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, який суперечить законодавству, вчинено записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно то така реєстрація права власності також є незаконною та підлягає скасуванню. Таким чином, відсутні правові підстави набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки, а за такого вона не мала права розпоряджатися ними. Отже, договори купівлі-продажу земельних ділянок №1028, №1029, №1030 від 07.11.2016 року, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Вітовський транспортний центр є такими, що підлягають визнанню недійсним, а земельні ділянки - поверненню.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач - Управління Держгеокадастру в Миколаївській області позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі посилаючись на наступне. Управління Держгеокадастру, приймаючи рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та видачу наказу Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 від 26.04.2016 року №14-3284/14-16-СГ, керувалося вимогами земельного законодавства та діяло відповідно до своїх повноважень. Так відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України та абзацу 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення. Проект землеустрою ОСОБА_1 був погоджений у порядку, встановленому с.186-1 Земельного кодексу України. Погодження зазначеного проекту було здійснено Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, тому підстави для відмови у його затвердженні були відсутні.

Також відповідач заявив про порушення строків позовної давності, оскільки Миколаївській обласній державній адміністрації було відомо про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з моменту надання Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме з 16.03.2016 року. Таким чином, з урахуванням загального трирічного строку позовної давності строк звернення з позовною заявою було пропущено (а.с. 124-126).

У своємі відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні посилаючись на наступне. Прокурором не обгрунтовано підстави для представництва інтересів держави у суді, оскільки ним помилково визначено Миколаївську обласну державну адміністрацію як орган державної влади, який має здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах. У разі порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища з позовом до суду має звертатись Державна екологічна інспекція України.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які на даний час перебувають у власності ТОВ "Вітовський транспортний центр" та який є добросовісним набувачем, зазначила, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 заявила про пропуск позовної давності, оскільки прокурор як представник держави в особі відповідного органу може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє, а усі документи, які просить скасувати прокурор, були видані відповідними суб`єктами ще у 2016 році, тобто поза строком позовної давності (а.с.159-164).

У відповідях на відзиви заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 зазначив, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області здійснює крім того ще й контролюючі функції з питань додержання вимог земельного законодавства і йому було достеменно відомо про наявність встановленого на спірну ділянку обмеження за кодом 05.03 (Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів). Про це було зазначено у висновку Управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації, який було видано до надання земельних ділянок наказом у приватну власність ОСОБА_1 . Зважаючи на наявність зазначених обмежень, які свідчать про приналежність спірної земельної ділянки до земель водного фонду, у Головного управління Держгеокадастру були відсутні підстави для затвердження відповідного проекту. Надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства суперечить і містобудівному законодавству.

Стосовно строку позовної давності зазначив, що оскільки позов спрямований на усунення перешкод державі у користуванні спірною земельною ділянкою, його слід розглядати як негаторний, та можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельної ділянки.

Щодо початку перебігу строку позовної давності зазначив, що у Миколаївської обласної державної адміністрації була відсутня об`єктивна можливість дізнатись про порушення інтересів держави раніше, ніж про вказані факти її повідомила прокуратура.

Стосовно підстав для звернення з позовом зазначив, що оскільки спірні земельні ділянки є землями державної власності та належать до земель водного фонду, то їх розпорядником відповідно до ст.122 ЗК України є саме Миколаївська обласна державна адміністрація, тому саме вона є позивачем у справі а не Державна екологічна інспекція України. У зв`язку з неналежним виконанням Миколаївської обласною державною адміністрацією, яку було поінформовано про допущені порушення земельного законодавства листом від 18.02.2019 року, своїх повноважень щодо повернення земельних ділянок, у прокурора виникли обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення з позовом до суду. При цьому прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави, обгрунтував підстави звернення тим, що незаконне вилучення земель прибережної захисної смуги та їх подальше надання у приватну власність не відповідає суспільному інтересу та порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів.

Прокурор Ільницька-Юртаєва А.І. та представник позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації - Джос О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області у відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 126).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно. Про причини неявки не повідомила (а.с.201).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Вітовський транспортний центр свого представника до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за відомою суду адресою, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.146). У зв`язку з відсутністю відповідача за даною адресою, його сповіщення здійснено шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади (а.с.202,203).

Узв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від них заяв про відкладення судового засідання, таке проведено за їх відсутності.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.04.2016 року №14-3284/14-16-СГ ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Надано у власність земельні ділянки загальною площею 1.3661 га пасовищ з кадастровими номерами (4823380600:01:000:1818 - 0.5111 га, 4823380600:01:000:1819 - 0,6153 га, 4823380600:01:000:1820 - 0,2397 га) в зоні дії обмежень 05.01 (водоохоронна зона) та 05.03 (прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внітрішніх морських водах) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с.17).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377 Про перейменування окремих населених пунктів та районів Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.08.2020 року №220134494, №2201344837 та №220134911 07.11.2016 року зареєстровано перехід права власності на земельні ділянки площею 0,5111 га, 0,6153 га та 0,2397 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 4823380600:01:000:1818, 4823380600:01:000:1819 та 4823380600:01:000:1820 в межах Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від ОСОБА_1 (право власності зареєстроване на підставі наказу серія та номер №14-3284/14-16-СГ виданого 26.04.2016 року, видавник Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області) на підставі договорів купівлі-продажу серія та номер 1028, 1029, 1030 до ТОВ Вітовський транспортний центр (а.с.18-26).

Згідно листа Відділу у Вітовському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №90/109-19 від 31.01.2019 року земельні ділянки площею 0.5111 га кадастровий номер 4823380600:01:000:1818, 0,6153 га кадастровий номер 4823380600:01:000:1819 та 0,2397 га кадастровий номер 4823380600:01:000:1820, розташовані в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області відповідно до даних Державного земельного кадастру обліковуються як землі сільськогосподарського призначення щодо яких у блоці Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки встановлено обмеження - прибережні захисні смуги вздовж морів, морських заток і лиманів (підстава виникнення - Водний кодекс України 06.06.1995 року). Строк дії обмежень - безстроково. Відстань земельної ділянки з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 від урізу води Бузького лиману до західної межі ділянки становить - 222 м., а до східної - 431 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 до західної межі ділянки - 41 м., а до східної - 193 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 до західної межі ділянки - 0 м., а до східної - 102 м (а.с.28-33).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру та даних Поземельних книг земельні ділянки з кадастровими номерами 4823380600:01:000:1818, 4823380600:01:000:1819, 4823380600:01:000:1820 мають цільове призначення А.01.03; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства; мають обмеження у використанні Прибережні захисні смуги вздовж морів, морських заток і лиманів з безстроковим строком дії обмеження (а.с.34-51, 52-105).

Статтею 58 Земельного кодексу (далі ЗК) України та статтею 4 Водного кодексу (ВК) України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до ч.9 ст. 88 ВК України та ч. 3 ст.60 ЗК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Згідно ч. 3 ст.60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд (частина перша статті 90 ВК України).У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів (ч.2 ст.90 ВК України, чинної на момент правовідносин) . У межах таких смуг уздовж морів, морських заток і лиманів забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (ч.2 ст.113 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За положеннями частини третьої цієї ж статті, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Оскільки спірні земельні ділянки не належали до земель, які перебували у користуванні громадян, до земельної частки (паю) та земель, які підлягають безоплатній приватизації, норми зазначеної статті до спірних правовідносин застосовуватись не можуть.

Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, у ЗК України немає.

З наданих письмових доказів судом встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Бузького лиману, а саме відстань від урізу води лиману до західної межі ділянки з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 становить - 222 м., а до східної - 431 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 до західної межі ділянки - 41 м., а до східної - 193 м., з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 до західної межі ділянки - 0 м., а до східної - 102 м, а отже належать до земель водного фонду, на які поширюється заборона щодо передачі їх у приватну власність.

Крім того, відповідно до проекту планування Вітовського району, затвердженого розпорядженням виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 16.05.1979 року №310-р, спірні земельні ділянки розташовані на території, визначеній як територія для зони масового відпочинку першої черги, передбаченої для тимчасового відпочинку населення, яка не повинна передаватись у власність з будь-яким цільовим призначенням (а.с.110-111).

Відсутність землевпорядної документації (документації із землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг не змінює правового режиму прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом (ч.9 ст. 88 ВК України, ч. 3 ст.60 ЗК України).

Розташування спірних земельних ділянок у межах земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, крім випадків, передбачених ч.2 ст.59 ЗК України, отже зайняття земельної ділянки з порушенням ЗК України та ВК України (відповідно до висновків ВП ВС від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц та від 15.09.2020 року у справі №469/1044/17) треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Виходячи з викладеного, прийняте відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та видача наказу №14-3284/14-16-СГ від 26.04.2016 року про передачу ОСОБА_1 у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не ґрунтується на нормах закону, а тому має бути скасоване.

Реєстрація права власності є похідним від вказаного наказу, отже із визнанням даного наказу незаконним, підлягає скасуванню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і реєстрація за ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки.

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки були продані ОСОБА_1 відповідачу ТОВ Вітовський транспортний центр за договорами купівлі-продажу №1028, 1029, 1030від 07.11.2016 року.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В зв`язку з ненабуттям відповідачем ОСОБА_1 прав власності на спірні земельні ділянки на момент укладення договору купівлі-продажу, вимога про визнання зазначених договорів недійсними та їх скасування також підлягає задоволенню.

Стосовно посилання відповідача ОСОБА_1 у своємі відзиві на позовну заяву щодо необгрунтованості прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді, оскільки ним помилково визначено Миколаївську обласну державну адміністрацію як орган державної влади, який має здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача відповідно до ст.56 ЦПК України.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки належать до захисної пребережної смуги Бузького лиману, а отже до земель водного фонду, якими розпоряджається відповідно до ст.122 ЗК України Миколаївська обласна державна адміністрація.

Прокурор, звертаючись з позовом, обгрунтував необхідність захисту інтересів держави у збереженні прибережної захисної смуги Бузького лиману яка належить до земель водного фонду, та які не можна передавати у власність громадян, а отже обгрунтовано зазначив Миколаївську обласну державну адміністрацію як орган, який уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Стосовно застосування позовної давності, про яку просили відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , то суд вважає, що підстав для її застосування не вбачається виходячи з наступного.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до висновку ВП ВС від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц якщо у разі порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Якщо прокурор, який звертається до суду, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення таких інтересів раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення довідався або міг довідатися прокурор.

За даною справою прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, яка відповідно до ч.5 ст.122 ЗК України розпоряджається земельними ділянками водного фонду державної власності у межах області.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області вказує на те, що Миколаївській обласній державній адміністрації було відомо про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 16.03.2016 року, а саме з моменту надання Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд вважає, що подання висновку Управління екологій та природних ресурсів по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можна розцінювати як підставу для початку перебігу позовної давності, оскільки з даного висновку не вбачається порушення законодавства щодо режиму прибережної захисної смуги, і як наслідок порушення інтересів держави. Більше того, надаючи зазначений висновок, управління виходило з того, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення, хоча констатувало необхідність дотримання вимог та обмежень, визначених саттями 88,90 ВК України та статтями 60,62 ЗК України (а.с.107-108).

Як слідує з пояснень представника Миколаївської обласної державної адміністрації, про порушення інтересів держави позивача - Миколаївську обласну державну адміністрацію було повідомлено листом Миколаївської місцевої прокуратури №2 від 20.02.2019 року, тобто вже після того, як про зазначені порушення стало відомо прокурору у січні 2019 року в ході опрацювання даних Публічної кадастрової карти України та отримання інформації від контролюючих органів.

Виходячи з вищезазначеного, строк позовної давності потрібно відраховувати від моменту, коли про порушення інтересів держави стало відомо саме прокурору, тобто з січня 2019 року.

Як вже зазначалось, (відповідно до висновків ВП ВС від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц та від 15.09.2020 року у справі №469/1044/17) зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Такі позовні вимоги слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Таким чином, при зверненні 27 серпня 2020 року з даною позовною заявою прокурором строк позовної давності пропущено не було.

На підставі викладеного, оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачів в рівних частках належить стягнути судові витрати по справі на користь прокуратури Миколаївської області.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Миколаївської міської прокуратури №2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.04.2016 року №14-3284/14-16-сг, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 1,3661 га кадастрові номери (4823380600:01:000:1818 площею 0.5111 га, 4823380600:01:000:1819 площею 0,6153 га, 4823380600:01:000:1820 площею 0,2397 га) для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію від 29.04.2016 року №14387628 за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,5111 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію від 29.04.2016 року №14388348 за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0.6513 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію від 29.04.2016 року №14387983 за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0.2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області.

Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу №1028 від 07.11.2016 року на підставі якого ОСОБА_1 відчужила право власності на земельну ділянку площею 0, 5111 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17319818.

Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу №1029 від 07.11.2016 року на підставі якого ОСОБА_1 відчужила право власності на земельну ділянку площею 0,6153 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17320122.

Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу №1030 від 07.11.2016 року на підставі якого ОСОБА_1 відчужила право власності на земельну ділянку площею 0, 2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №17320280.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРОПУ 39825404, адреса: пр.Миру, 34, м.Миколаїв) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA 748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судові витрати в сумі 4904 (чотири тисячі дев`ятсот чотири) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA 748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судові витрати в сумі 4904 (чотири тисячі дев`ятсот чотири) грн. 66 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вітовський транспортний центр (код ЄДРОПУ 40900718, адреса: вул.Велика Морська, 89, м.Миколаїв) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA 748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судові витрати в сумі 4904 (чотири тисячі дев`ятсот чотири) грн. 66 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2021 року.

Суддя Л.М.Семенова