Постанова

від 08.02.2021 по справі 521/22624/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1375/21

Номер справи місцевого суду: 521/22624/14-ц

Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс від імені якого діяв ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерій Ольги Михайлівни, Одеської міської ради про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна - недійсними,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Представник ОСОБА_5 , - ОСОБА_7 до суду надав заяву про перегляд, за нововиявленими обставинами, рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2016 року.

В обґрунтування цієї заяви, заявником - представником ОСОБА_5 , - ОСОБА_8 було вказано про таке.

22 грудня 2014 року Ільєв В.Ф. від імені ТОВ Главбуд Плюс звернувся з позовом до суду про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна, недійсними.

16 лютого 2016 року суд визнав недійсним договір купівлі-продажу 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Главбуд плюс та ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1478; визнав недійсним договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Главбуд плюс та ОСОБА_6 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1473, визнав недійсним договір купівлі - продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Главбуд плюс та ОСОБА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 146.

Апеляційним судом Одеської області, рішення суду від 16 лютого 2016 року було скасовано і в задоволенні позову було відмовлено.

Колегією суддів судової палати ВССУ, рішення апеляційної інстанції було залишено без змін.

Верховним судом України 09 листопада 2016 року було скасовано рішення судів апеляційної та касаційної інстанції і залишено в силі рішення Малиновського районного суду від 16.02.2016 року.

Заявник вважав, що саме це рішення Малиновського районного суду від 16 лютого 2016 року повинно бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Так, представником заявника вказано, що після ухвалення зазначеного рішення та набрання ним чинності, йому стали відомі обставини, які, на його думку, є істотними для справи, і які не могли, як він вважає, бути відомі під час розгляду цієї справи.

Нововиявленими обставинами заявник вважав те, що ОСОБА_9 , який діяв за довіреністю, виданою ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги ТОВ Главбуд плюс .

Учасниками ТОВ Главбуд плюс є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з рівними частками - 50% у статутному капіталі.

Директором ТОВ Главбуд плюс з правом підпису фінансових та первинних документів був призначений ОСОБА_2 , на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 01 червня 2007 року та наказу № 16_07/0 від 01 червня 2007 року.

На підтвердження своїх повноважень та права подавати позовну заяву від імені ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС , представник ТОВ надав копію статуту, довіреність, копію протоколу № 3 від 01 червня 2007 року та наказу № 16_07/0 від 01 червня 2007 року, відповідно до яких ОСОБА_2 було звільнено з посади Виконавчого директора та призначено на посаду Директора ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС з 01 червня 2007 року.

Посилаючись на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, представник заявника вказав, що за період з 12.01.2006 року по 18.04.2011 року, жодних реєстраційних дій, в тому числі реєстрації протоколу від 01 червня 2007 року про призначення директором ОСОБА_2 , державними реєстраторами не провадилось.

Посилаючись на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року, представник заявника вказав, що нею було визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення 03.06.2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 15561070002008370 про внесення змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс , що не пов`язані зі змінами в установчих документах. Зобов`язано юридичний департамент Одеської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2005 року за № 15561070002008370 про внесення змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс , що не пов`язані зі змінами в установчих документах. Зобов`язано юридичний департамент Одеської міської ради внести запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс про ОСОБА_1 щодо прізвища, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

На думку представника заявника, фактично Одеський окружний адміністративний суд тією ж постановою від 07.10.2016 року скасував запис від 03.06.2005 року про ОСОБА_2 як керівника та поновив запис про директора ОСОБА_1 .

Крім того, представник заявника вказав, що той же суд - 07.10.2016 року встановив відсутність у реєстраційній справі № 1_556_008370 юридичної особи ТОВ Главбуд Плюс документів, а саме: наказу або рішення засновників щодо зміни керівника, які б підтверджували призначення ОСОБА_2 ..

Також, представник заявника вказав, що саме включення до ЄДР відомостей про нового директора не впливає на його легітимність.

А тому, на думку представника заявника, ОСОБА_2 через свого представника надав до суду копії документів, які ніяким чином не підтвердили його право делегувати повноваження представнику від імені ТОВ Главбуд Плюс , оригінали вказаних копій документів судом не оглядались при винесенні рішення. Рішення загальних зборів про призначення директором ТОВ Главбуд Плюс ОСОБА_2 яке мало бути складене до 03.06.2006 року та наказ про призначення не надавались до суду.

Крім того, представник заявника сумнівається що вони існують, враховуючи не надання ОСОБА_2 їх, або навіть копій до Окружного адміністративного суду Одеської області.

Представник заявника впевнений, що при винесенні рішення, 16.02.2016 року по справі №521/22624/14-ц, суддя Малиновського районного суду м.Одеси Тополева Ю.В., посилаючись на подану позовну заяву, копію протоколу № 3 від 01 червня 2007 року та наказу від 01 червня 2007 року, відповідно до яких ОСОБА_2 було звільнено з посади Виконавчого директора та призначено на посаду Директора ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС з 01 червня 2007 року, встановила, що під час підписання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки не був призначений на посаду директора у встановлений законом та установчими документами ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС спосіб, а нерухоме майно вибуло із володіння ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС поза волею позивача, власника майна, що є підставою для визнання договорів купівлі-продажу від 21 листопада 2014 року недійсними.

На думку представника заявника, враховуючи вищенаведені, вказані ним, як він вважає - нововиявлені обставини, йому стає зрозумілим, що відсутній в матеріалах справи документ, підтверджуючий волю позивача ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС при визнанні вказаних договорів недійсними.

Посилаючись на абзац 2 п. 11 постанови № 14 Пленуму Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року, представник заявника вказав, що Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Представник заявника вважає, що ОСОБА_2 та його представники приховали вищезазначені факти, а суд першої інстанції, порушив положення ст. ст. 10, 60,179. 212. 213, 214 ЦПК України та не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав правильної оцінки наявним у справі доказам, не встановив, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС .

Також, представник заявника вказав, що 19 жовтня 2016 року Господарський суд Одеської області виніс ухвалу по справі №916/4550/15, якою було зупинено провадження у справі, оскільки позовна заява підписана ОСОБА_2 , як директором позивача, призначеним на посаду рішенням загальних зборів учасників позивача від 01.06.2007року, оформленим протоколом № 3, але зміни до відомостей про юридичну особу - позивача на підставі рішення загальних зборів учасників позивача від 01.06.2007 року, оформленого протоколом № 3, не вносились. Згідно з витягом з ЄДР та поясненнями позивача, зміни до відомостей про юридичну особу - позивача щодо ОСОБА_2 як керівника позивача - виконуючого директора були внесені, на підставі рішення загальних зборів засновників позивача від 01.06.2004 року, оформленого протоколом № 2 від 03.06.2005 року.

Посилаючись на ухвалу Господарського суду Одеської області, представник заявника вказав, що в ухвалі про зупинення провадження по справі №916/4550/15, суд надав оцінку копіям документів, які присутні в матеріалах справи №521/22624/14-ц, і встановив на їх підставі, відсутність повноважень у ОСОБА_2 представляти інтереси ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС та виражати його волю.

Також, представник заявника вказав, що Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 року (головуючий суддя Лавриненко) вищезазначену ухвалу залишено без змін.

У зв`язку з цим, на думку Представника заявника, оскільки предмет та підставу позову визначає виключно позивач, то у випадку з позовом ОСОБА_2 , відсутні докази існування вимог у ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС , що є підставою для скасування рішення суду за нововиявленими обставинами та залишення позову без розгляду.(а.с.143-150 т.5).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду від 16 лютого 2016 року відмовлено та залишено рішення в силі.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу. ЗАЯВУ ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ Главбуд Плюс про відмову від позову, закривши провадження у справі, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення було обґрунтовано вказано на те, що Заявнику, а так саме і Апелянтові, не було відомо про наявність обставин, які вказують на відсутність повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, відомостей стосовно цих обставин апелянт не мав, оскільки він не був учасником товариства, не мав відповідних повноважень на перевірку відомостей стосовно керівних органів та не мав жодної можливості встановити будь-яким іншим чином вказані обставини, при цьому вказані обставини існували на час розгляду справи.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

22 травня 2019 року від скаржника надійшло клопотання про виправлення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_11 - ОСОБА_12 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року.

07 червня 2019 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , який згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ Главбуд Плюс , надав заяву про відмову від позову.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2019 року підготовку апеляційного розгляду справи закінчено, справу призначено до розгляду.

15 липня 2019 року заяву про відмову від позову надав ОСОБА_4 , який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблений судом, станом на 15 липня 2019 року є керівником ТОВ Главбуд Плюс .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 липня 2019 року прийнято відмову ТОВ Главбуд Плюс від позову ТОВ Главбуд Плюс до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерій О.М., Одеської міської ради, про визнання договорів купівлі - продажу та іпотеки нерухомого майна недійсним. Визнано нечинним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року та закрито провадження по справі.

22 липня 2019 року до Одеського апеляційного суду звернувся ТОВ Главбуд плюс в собі директора ОСОБА_2 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Одеського апеляційного суд від 17 липня 2019 року та призначення справи по суті поданої апеляційної скарги.

Заява мотивована тим, що заяви про відмову від позову від імені ТОВ Главбуд плюс було подано неуповноваженими на то особами, оскільки судові рішення та реєстраційні дії, якими ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ Главбуд плюс були скасовані, єдиним рішенням загальних зборів товариства за останній час було рішення, яке оформлене протоколом №3 від 01.06.2007р., згідно якого директором ТОВ Главбуд плюс був призначений ОСОБА_2 , будь яких інших рішень загальних зборів про звільнення ОСОБА_2 з посади та/або призначення ОСОБА_4 - не існує. Отже ОСОБА_4 вчиняє дії, які суперечать інтересам ТОВ Главбуд плюс , зокрема ним нібито відізвані видані законним директором ОСОБА_2 довіреності, та подана заява про відмову від позову про визнання недійсними договорів про незаконне відчуження основного нерухомого майна Товариства, що не відповідає інтересам ТОВ Главбуд плюс .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 липня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Главбуд плюс в особі директора Ільєва Валерія Федоровича задоволено, ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 липня 2019 року скасовано, справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді у разі включення до складу відповідної судової палати нових (не менше двох) суддів, залишок нерозглянутих справ суддею, який змінив спеціалізацію, розподіляються між новими суддями за рішенням зборів суддів та на підставі службової записки судді-доповідача.

Рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 01 липня 2019 року змінено спеціалізацію судді Кравця Ю.І. та включено його до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року суддів Громіка Р.Д. та Князюка О.В. переведено на посади судів Одеського апеляційного суду, а 23 жовтня 2019 року зараховано відповідних суддів до штату Одеського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року, визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя Громік Р.Д., судді учасники колегії: Журавльов О.Г., Ващенко Л.Г. За таких обставин справу слід прийняти до свого провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження судді-доповідача Громіка Р.Д.

03 березня 2020 року до Одеського апеляційного суду від ТОВ Главбуд Плюс надійшла заява про скасування довіреностей.

03 березня 2020 року до Одеського апеляційного суду від представника ТОВ Главбуд Плюс - Міхайлуце В.П. надійшло заява про відмову від позову.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року визнано дії ОСОБА_4 від імені ТОВ Главбуд плюс щодо подання заяви про відмову від позову зловживанням процесуальними правами. Заяву ОСОБА_4 від імені ТОВ Главбуд плюс про відмову від позову від 03 березня 2020 року повернено без розгляду.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

У судове засідання, призначене на 28 січня 2021 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

28 січня 2021 року від адвоката Оськіна М.Д., який діє в інтересах ТОВ Главбуд Плюс надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що відкриті судові засідання в Одеському апеляційному суді не проводяться у зв`язку із запровадженням карантину; дана справа має великий суспільний резонанс та ТОВ Главбуд Плюс в особі керівника Ільєва В.Ф. та інший засновник ОСОБА_10 ввжаєють за необхідне особисто бути присутніми на судових засіданнях за участі представника ТОВ Главбуд плюс та надавати пояснення у справі по суті.

Розглянувши вказану заяву судова колегія дійшла до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Крім того, судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.

Додатково апеляційний суд звертає увагу, що 30 березня 2020 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) . Цим законом внесені зміни до ЦПК України, зокрема частиною четвертою статті 212 ЦПК України у цій редакції передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус або Державною судовою адміністрацією України .

Отже, заявники не були позбавлені можливості вжити заходів для забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у цивільній справі №727/4257/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 08 лютого 2021 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що На підтвердження нововиявлених обставин представником - ОСОБА_8 , до заяви було долучено:

- копію постанови судді Одеського окружного адміністративного суду - С.О. Стефанова від 07.10.2016 року.(а.с.151-158 т.5);

- роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року стосовно невідомих осіб по справі №916/4550/15 про зупинення провадження у справі(а.с.159-160 т.5);

- копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2016 року по справі №916/4550/15.(а.с.161-165 т.5);

- роздруківку Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Главбуд плюс (а.с.166-171 т.5).

Також, представником заявника - ОСОБА_8 було надано до суду разом з вищевказаною заявою про перегляд судового рішення, квитанцію про сплату судового збору від 29 грудня 2016 року. (а.с.142, т. 5).

Крім того, представником ОСОБА_8 була долучена копія довіреності, від 12.05.2016 року, в якій вказано, що він являється представником заявника ОСОБА_5 (а.с.177, т.5).

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції вірно була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ЦПК України та не в повній мірі було сплачено судовий збір. (а.с.186-187 т.5).

До суду представник заявника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 під час розгляду поданої ним заяви від імені ОСОБА_5 , в якості представника ОСОБА_5 не прибув, але надав до суду копію довіреності, від 09.06.2017 року, в якій вказано, що він являється представником ОСОБА_6 (а.с.195 т.5).

21 липня 2017 року електронною поштою до суду надійшла ксерокопія квитанції про доплату судового збору та клопотання від ОСОБА_13 , в якому він вказав, що він представник ОСОБА_5 , та яке він підписав як представник ОСОБА_5 ..

Проте, документів на підтвердження його представництва, до заяви ним не було долучено (а.с.211-214, т.5).

У зв`язку з усуненням недоліків заяви, судом було призначено заяву до розгляду (а.с.215, т.5).

24 липня 2017 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_8 , в якому вказано, що він являється представником ОСОБА_6 , а, оскільки раніше до суду надійшли матеріали Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від ОСОБА_5 , то він, як представник ОСОБА_6 просить надати йому можливість зробити фотофіксацію тих матеріалів.(а.с.217-218 т. 5.)

Тобто, ОСОБА_8 , як представником ОСОБА_6 , була подана заява про надання йому можливості зробити фотофіксацію тих матеріалів, які ним же подавались до суду від імені ОСОБА_5 .

На підтвердження повноважень, ОСОБА_8 , надав до суду копію довіреності, від 09.06.2017 року, в якій вказано, що він являється представником ОСОБА_6 (а.с.195, т.5).

24 липня 2017 року до суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_8 , як представника - ОСОБА_6 (а.с.225, т.5).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2017 року апеляційна скарга від ОСОБА_8 , як представника - ОСОБА_6 , про скасування заходів забезпечення позову, була відхилена (а.с.34-36, т.6).

Згідно до долученої до матеріалів справи, ксерокопії договору від 03.10.2017 року про надання правової допомоги, ОСОБА_14 уклала договір про надання нею правової допомоги ОСОБА_6 (а.с.49-51, т.6).

Згідно до долученої до матеріалів справи, ксерокопії довіреності, від 11.09.2017 року, в ній вказано, що ОСОБА_15 являється представником ОСОБА_3 (а.с.52, т.6).

10 листопада 2017 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_15 , як представника ОСОБА_3 , в якому вказано, що вона являється представником ОСОБА_3 , а, оскільки раніше до суду надійшли матеріали Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від ОСОБА_5 , то вона, як представник ОСОБА_3 просить передати матеріали Заяви ОСОБА_5 , на новий перерозподіл, з метою обрання іншого судді по справі (а.с.58-50, т. 6).

За вказаною заявою, справу, згідно автоматичного розподілу було передано іншому судді (а.с.63-64, т.6).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2017 року (суддя Поліщук І.О.), в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Малиновського районного суду від 16 лютого 2016 року по цивільній справі № 521/22624/14-ц за нововиявленими обставинами, відмовлено та залишено вказане рішення суду в силі (а.с.95-97, т.6).

Згідно до матеріалів справи, представником ОСОБА_3 - ОСОБА_15 було 27.12.2017 року, отримано ухвалу суду, від 11.12.2017 року. (а.с.105-106, т.6).

29 грудня 2017 року до суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 , в якій він просив заяву ОСОБА_5 задовольнити. (а.с.112-117 т.6).

До суду апеляційної інстанції надано ордер Панченко О.В. про надання нею правової допомоги ОСОБА_3 . (а.с.187 т.6).

Також, згідно до долученої до матеріалів справи, ксерокопії договору від 08.02.2018 року про надання правової допомоги, ОСОБА_14 уклала договір про надання нею правової допомоги ОСОБА_3 (а.с.189 т.6).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року апеляційна скарга - ОСОБА_3 була частково задоволена та скасована ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2017 року, оскільки, як вказано в постанові суду апеляційної інстанції, заяву ОСОБА_5 судом першої інстанції було розглянуто без участі ОСОБА_3 , який був позбавлений права бути присутнім в судовому засіданні та надавати пояснення з приводу питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки про час і місце розгляду справи він не був повідомлений, а тому заява ОСОБА_5 була направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Також в постанові суду апеляційної інстанції вказано, що суду першої інстанції необхідно вірно встановити, які саме ОСОБА_5 вважав обставини нововиявленими (а.с.224-225, т.6).

Щодо явки в судове засідання сторін і представників сторін та надання їм права бути присутнім в судовому засіданні і надавати пояснення з приводу питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, - як вказано в постанові суду апеляційної інстанції, суд зазначає про таке.

Після скасування судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2016 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 було відмовлено, і отримання справи судом першої інстанції на новий розгляд, ухвалою суду було призначено розгляд заяви ОСОБА_5 на 17.10.2018 року.(а.с.237, т.6).

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси про слухання справи на 17.10.2018 року, було отримано сторонами та їх представниками.(а.с.238-244, т.6).

Проте, в призначений час, ні ОСОБА_3 , за скаргою якого судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу суду першої інстанції, надаючи можливість останньому прибути у судове засідання, ні ОСОБА_4 , ні заявник ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 , до суду не прибули.

Представник ОСОБА_1 , надала до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 245, т.6).

Також, в день розгляду заяви - 17 жовтня 2018 року, електронною поштою до суду надійшло дві ксерокопії ордерів від ОСОБА_14 , в яких вказано, що вона являється представником ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та просила відкласти розгляд справи (а.с.2-7, т.7).

У зв`язку з чим, розгляд справи було відкладено на 22 листопада 2018 року.

Повідомлення про явку до суду на 22 листопада 2018 року, було отримано сторонами та їх представниками (а.с.11-18, т.7).

Проте в призначений час, ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 , ні заявник ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 ,- до суду не прибули.

Також, всупереч встановленому законом щодо строків розгляду заяви, 21.11.2018 року, електронною поштою до суду надійшла ксерокопія рукописного тексту заяви від ОСОБА_16 , в якій вказано, що вона являється представником ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та просила відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки вона в день слухання заяви буде за межами області.

Проте, доказів на підтвердження її повноважень, нею до її заяви не було долучено (а.с.19-20 т.7).

Також, 22 листопада 2018 року, електронною поштою до суду надійшла ксерокопія клопотання ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи на іншу дату.(а.с.21-22 т.7).

У зв`язку з чим, розгляд справи було в черговий раз відкладено на 18 грудня 2018 року.

Повідомлення про явку до суду на 18 грудня 2018 року, було отримано сторонами та їх представниками (а.с.29-30, 38-42 т.7).

Проте в призначений час, 18 грудня 2018 року прибула до суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 та представник ТОВ Главбуд плюс ; ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 , ні передставник заявника ОСОБА_5 , який звернувся з зазначеною заявою до суду, ні сам заявник ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 ,- до суду не прибули.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 заявила про необхідність відкладення розгляду заяви (а.с.43-47, т.7).

У зв`язку з чим, розгляд справи було відкладено на 24 січня 2019року.

Повідомлення про явку до суду на 24 січня 2019 року, було отримано сторонами та їх представниками.

Проте в призначений час, 24 січня 2019 року прибули до суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 та представник ТОВ Главбуд плюс ; ні ОСОБА_3 , за скаргою якого судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу суду першої інстанції, надаючи можливість останньому прибути у судове засідання, ні ОСОБА_4 , ні заявник ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 ,- до суду не прибули.(а.с.84-86 т.7).

24 січня 2019 року електронною поштою до суду надійшла заява від заявника ОСОБА_5 про слухання його заяви без його участі та від ОСОБА_4 про відкладення розгляду заяви та необхідності надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи.(а.с.88-93 т.7).

У зв`язку з чим, розгляд справи було відкладено на 26 грудня 2019року.

Повідомлення про явку до суду на 26.02.2019 року, було отримано сторонами та їх представниками. (а.с.87, 104-107, 112-117, т.7).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, замість того, щоб діяти, як того вимагає чинне законодавство: підготувати по справі належні докази, які можуть бути підставою для об`єктивного вирішення поданої заяви по справі, вищезазначені учасники справи до суду у призначені дні слухання заяви по справі, не з`являлись.

Також, незважаючи на вказане та заяву ОСОБА_4 до суду, про відкладення розгляду заяви і необхідності надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи, останній так і не прибув до суду ні для ознайомлення з матеріалами справи, про яке він просив у суду, ні в судове засідання, - для участі в розгляді заяви.

Між тим, суд першої інстанції зазначає, що статтею 44 ЦПК України передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зважаючи на вказані обставини та те що законодавцем передбачено скорочені терміни розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд звертає увагу на безпідставне затягування учасниками справи, розгляду заяви представника ОСОБА_5 .

Щодо вказівки суду апеляційної інстанції, що суду першої інстанції необхідно вірно встановити, які саме ОСОБА_5 вважав обставини нововиявленими, суд зазначає про таке.

Згідно до пунктів 5, 6 частини 2 статті 364 ЦПК України (чинної на час звернення заявника з заявою про перегляд рішення, у зв`язку з нововиявленими обставинами), законодавець саме заявника зобов`язав зазначати у заяві нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, і дату їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Подаючи до суду заяву про перегляд рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2016 року (а.с.143-150 т.5), представник ОСОБА_5 , - О.Ф.Стефанов, посилався на копію постанови судді Одеського окружного адміністративного суду - С.О. Стефанова від 07.10.2016 року.(а.с.151-158 т.5).

Вказану постанову заявник долучив на підтвердження вказаного ним у його заяві.

Згідно до вказаної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року, визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення 03.06.2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 15561070002008370 про внесення змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс , що не пов`язані зі змінами в установчих документах. Зобов`язано юридичний департамент Одеської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2005 року за № 15561070002008370 про внесення змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс , що не пов`язані зі змінами в установчих документах. Зобов`язано юридичний департамент Одеської міської ради внести запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс про ОСОБА_1 щодо прізвища, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. (а.с.157 т. 5).

Також, згідно до вказаної заявником Ухвали Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року по справі № 916/4550/15 за позовом ТОВ Главбуд Плюс до ТОВ Торговий дім Бетонекс-Буд , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зупинено провадження у даній справі до вирішення спору у справі Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/3490/16 за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора Гутник І.І., юридичного департаменту Одеської міської Ради, третя особа - ТОВ Главбуд плюс про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. (а.с.159-160 т. 5).

Проте, відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, апеляційні скарги ТОВ Главбуд Плюс , державного реєстратора Хлібодарської селищної Ради Гутника І.І. задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року скасовано, прийнято у справі № 815/3490/16 нову ухвалу, якою залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_4 до державного реєстратора Гутник І.І., юридичного департаменту Одеської міської Ради, третя особа - ТОВ Главбуд плюс про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. (а.с.80-83 т.6).

Крім того, згідно до рішення Господарського суду Одеської області від 06 вересня 2017 року, яким прийнято рішення за позовом ТОВ Главбуд Плюс до ТОВ Торговий дім Бетонекс-Буд , за результатами розгляду справи, позов задоволено в повному обсязі. (а.с.84-87, т.6).

У цьому зв`язку, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що статтею 423 ЦПК України, встановлено підстави перегляду рішення суду.

Так, у відповідності до частини другої вказаної статті, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм права та вивчених у судовому засіданні рішень судів, на які посилався у своїй заяві до суду, представник заявника, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вказані рішення судів, не можуть являтись нововиявленою обставиною для рішення суду від 16 лютого 2016 року, оскільки рішення Малиновського районного суду м. Одеси було прийнято раніше, а саме: 16 лютого 2016 року, тобто на час прийняття рішення Малиновським районним судом м. Одеси вказані обставини існували та не були скасовані жодним судом.

Також, виходячи з викладеного, встановлено, що надані представником заявника судові рішення, на які він посилався у своїй заяві, не є чинними, а тому і з цієї підстави не можуть бути прийняті судом до уваги.

Стосовно посилання представника заявника ОСОБА_5 на те, що суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що, на його думку, мають значення для правильного вирішення справи та не надав правильної оцінки наявним у справі доказам, не встановив чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси ТОВ Главбуд Плюс , суд зазначає, що вказане представником заявника не відноситься до нововиявлених обставин.

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції правильно звернув увагу представника заявника на те, що, при вирішенні питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд не має права надавати правову оцінку доказам, дослідженим в ході судового розгляду іншим складом суду першої, чи іншої інстанції.

Ці питання відносяться виключно до компетенції апеляційної та касаційної інстанції.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не міг прийняти як нововиявлену обставину посилання представника заявника на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 16 лютого 2016 року, порушив положення ст. ст. 10, 60, 179, 212, 213, 214 ЦПК України та не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав правильної оцінки наявним у справі доказам, не встановив, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси ТОВ ГЛАВБУД ПЛЮС , оскільки вказане представником заявника відноситься до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Так, у відповідності до ч.4 ст. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Крім того, згідно до ч.5 ст. 423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Окрім того, згідно до роздруківки, (на яку посилався представник заявника у своїй заяві), з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Главбуд плюс , на запит від 16.12.2016р., станом на - 16.12.2016 року, засновниками є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , керівник ОСОБА_2 . (а.с.166-167 т.5).

Також, згідно до роздруківки, (на яку посилався представник ТОВ Главбуд плюс , у своїх запереченнях), з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Главбуд плюс , на запит від 14.01.2016р., станом на - 24.11.2014 року, засновниками є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , керівник ОСОБА_2 . (а.с.71-72 т.6).

Крім того, згідно до роздруківки, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Главбуд плюс , станом на - 21.12.2018 року, засновниками є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , керівник ОСОБА_2 . (а.с.65 т.7).

Отже, посилання представника ОСОБА_5 , - ОСОБА_8 на те, що ОСОБА_9 , який діяв за довіреністю, виданою директором ТОВ Главбуд плюс . ОСОБА_2 і звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги ТОВ Главбуд плюс , не міг представляти інтереси ТОВ Главбуд плюс , не знайшли свого підтвердження при вивченні наданих сторонами роздруківок з Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Главбуд плюс .

Тобто, довіреність, надана представляти інтереси ТОВ Главбуд плюс ОСОБА_9 , була підписана директором ТОВ Главбуд плюс ОСОБА_2 (а.с.180 т. 5), який, згідно до вищенаведених Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був на той час керівником зазначеного ТОВ.

Також, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому що вказана довіреність, на час розгляду справи та ухвалення - 16.02.2016 року рішення у справі, не була скасована, а тому не може вважатись недійсною.

Отже, і це - вказане представником заявника ОСОБА_8 , у його заяві до суду в якості підстави про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, із зазначених вище та вивчених у судовому засіданні, документів, суд першої інстанції не міг прийняти як нововиявлену обставину.

А тому, і ствердження представника заявника, що ОСОБА_2 через свого представника надав до суду копії документів, які ніяким чином не підтвердили його право делегувати повноваження представнику від імені ТОВ Главбуд Плюс , суд першої інстанції вірно зазначив, що не може бути нововиявленою обставиною для перегляду рішення суду від 16.02.12016 року.

Також, суд першої інстанції правильно не погодився з наявністю нововиявлених обставин, у зв`язку з заявою представника заявника про те, що Представник заявника сумнівається щодо існування документів, оскільки сумніви сторін по справі не відносяться до нововиявлених обставин.

Крім того, згідно до Постанови №4 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень, у зв`язку з нововиявленими обставинами , вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Також, пунктами п`ятим та шостим частини другої статті 426 ЦПК України встановлено, що у заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами заявником зазначаються: нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі Федорченко та Лозенко проти України (заява №387/03); суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом ; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У відповідності до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Отже, виходячи з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи та системного аналізу наведених норм права, доказів на підтвердження вимог заяви про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, до суду ні представником заявника, ні самим заявником не надано.

Більш того, ні заявник, ні його представник, подавши заяву до суду, ні разу не з`явились до суду для підтримання вимог заяви, незважаючи на те, що судом п`ять разів призначалась до розгляду справа за вказаною заявою.

Жодного разу не з`явився в судове засідання і представник ОСОБА_3 та сам ОСОБА_3 , за скаргою якого судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу суду першої інстанції, (оскільки останній просив надати йому можливість прибути у судове засідання де він надасть пояснення з приводу перегляду судового рішення), незважаючи на те, що судом п`ять разів призначалась до розгляду справа за вказаною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами, судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Главбуд Плюс до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерій Ольги Михайлівни, Одеської міської ради про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна - недійсними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2021 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк